Підручник по Всесвітній історії (рівень стандарту). 10 клас. Гісем - Нова програма

РОЗДІЛ VIII. ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ТА КУЛЬТУРА В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД

§35. Освіта та наука. Література й мистецтво

1. Коли почалося запровадження обов'язкової початкової освіти у країнах Європи? 2. Які найважливіші винаходи й відкриття були здійснені в XIX — на початку XX ст.? З Яка течія була панівною в літературі наприкінці XIX ст.? І. Які нові явища були характерні для розвитку літератури й мистецтва наприкінці XIX ст.?

Оксфордський університет

1. Освіта. До початку XIX ст. абсолютна більшість людей у світі була неосвіченою. Це значно гальмувало подальший розвиток індустріального суспільства. Щоб подолати це негативне явище, із кінця XIX ст.

в країнах Західної Європи та Америки почали вводити систему загальної обов’язкової початкової освіти, а з початку XX ст. — загальну обов’язкову середню освіту. Існували різні типи шкіл: духовні, світські, платні та безкоштовні, початкові, середні, вищі, державні, приватні.

Розвивалася й вища освіта. Її центрами стали Кембриджський, Оксфордський, Единбурзький університети у Великій Британії та Гарвардський, Колумбійський, Каліфорнійський, Іллінойський, Стенфордський університети в США. Вони одночасно були й осередками розвитку світової науки. Найґрунтовніші зміни в 1920—1930-х рр. відбулися в освіті СРСР. Вдалося в основному подолати безграмотність населення. Було запроваджено загальну початкову, а згодом і середню освіту. Проте вона набула чіткого ідеологічного спрямування, стала засобом виховання «нової людини» — будівника комунізму.

Високого рівня освіта досягла і в Німеччині, Бельгії, Нідерландах, Швеції та інших державах. Проте для більшості людей вона залишалася недоступною, особливо в колоніальних і залежних територіях. Низький освітній рівень спостерігався також у незалежних країнах Азії та Латинської Америки.

Портрет Альфреда Нобеля на лицьовій стороні золотої медалі Нобелівського лауреата

2. Розвиток науки. Зміни в транспорті та зв'язку.

Найважливіші науково-технічні досягнення в міжвоєнний період

Дата

Наукове досягнення

1919 р.

Експериментальне підтвердження теорії відносності А. Ейнштейна

1919—1920 рр.

Поява перших радіомовних передач у США

1922 р.

Винайдення Ф. Бентінгом і Дж. Чедвігом інсуліну. Хворим на цукровий діабет почали робити ін'єкції

1924 р.

Вдалий експеримент із розщеплення атома

1926 р.

Установлення телефонного зв'язку між Лондоном та Нью-Йорком

1926 р.

Перший переліт через Північний полюс на дирижаблі «Норвегія» під керівництвом Р. Амундсена

20—21 травня 1927 р.

Перший безпосадочний переліт через Атлантичний океан американського льотчика Ч. Ліндберга

1928 р.

Винайдення А. Флемінгом першого антибіотика — пеніциліну

1929 р.

Навколосвітня подорож на дирижаблі «Ераф Цепелін»

1930 р.

Відкриття планети Плутон та сукупності Еалактик

1932 р.

Перша передача рухомого зображення

1933 р.

Створення Е. Рускою першого електронного мікроскопа

1934 р.

Відкриття подружжям І. та Ф. Жоліо-Кюрі штучної радіоактивності

1936 р.

Пуск першого в Європі циклотрона в Ленінградському радієвому інституті за участю І. Курчатова

18—20 червня 1937 р.

Переліт на літаку через Північний полюс із СРСР до США (льотчики В. Чкалов, Е. Байдуков, О. Беляков)

21 травня 1937 — 21 лютого 1938 р.

Робота в Північному Льодовитому океані радянської дрейфуючої станції під керівництвом І. Папаніна

1938 р.

Відкриття П. Капицею надтекучості рідкого гелію

1938 р.

Винайдення Ч. Карлсоном сухого методу отримання зображення (грец. — ксерокс)

14 вересня 1939 р.

Політ першого вертольота, спроектованого І. Сікорським

1939 р.

Запуск першого реактивного літака, що досяг швидкості 774 км/год

За видатні наукові дослідження й відкриття або значний внесок у культуру та розвиток суспільства у світі запроваджено Нобелівську премію. Відомі лауреати Нобелівської премії з різних галузей наук: Альберт Ейнштейн, Макс Планк, Ірен Жоліо-Кюрі (разом із Фредеріком Жоліо-Кюрі), Нільс Бор, Енріко Фермі, Ірвінг Ленгмюр, Карл Ландштайнер та інші.

3. Основні тенденції в розвитку літератури та мистецтва. На межі XIX—XX ст. відбувався перехід до нових ідей, що ламали традиційні уявлення про мистецтво. Цей перехід іноді називають декадансом (занепадом). Хоча насправді це був не занепад, а пошук нових форм художнього зображення дійсності. У 1920—1930-ті рр. на розвиток мистецтва й літератури величезний вплив мали Перша світова війна, революції, зародження й становлення тоталітаризму.

Новим явищем стала поява масової культури. Це було зумовлено збільшенням кількості міського населення й поширенням грамотності, розвитком засобів масової інформації (преса, радіо, кіно тощо). Масова культура була доступною та мала переважно розважальний характер. Вона була спрямована на масового споживача. На відміну від традиційної культури, основним двигуном масової культури є вигода (фінансова, політична тощо).

4. Література.

Література міжвоєнного періоду

5. Основні ідеї та напрямки в розвитку мистецтва. Після Першої світової війни світ втратив гармонійність і раціональність в очах художників. Вони прагнули відображати світ не реалістично, а таким, яким він поставав у їхній уяві. Таке розуміння світу зводилося, наприклад, до певного співвідношення ліній і геометричних фігур. Цей вид живопису отримав назву абстракціонізму. Митці нового напрямку — авангардизму — не лише писали картини, але й створювали філософські трактати. Його засновником був російський художник Василь Кандинський. Видатний представник цього напрямку Казимир Малевич у 1915 р. створив шедевр абстрактного мистецтва «Чорний квадрат на білому тлі». Крім того, він започаткував новий напрямок авангардного мистецтва — супрематизм.

Жовте, червоне, синє. Художник Василь Кандинський, 1925 р.

Сталість пам'яті. Художник Сальвадор Далі, 1931 р.

Сюрреалісти на чолі із Сальвадором Далі намагалися зобразити ірраціональний світ. На їхніх картинах, на відміну від творів абстракціоністів, наявні предмети, які можна пізнати, але інколи вони мають дивний вигляд і розміщені в незвичайних композиціях, як у сновидіннях.

Продовжував розвиватися і реалізм. Його представниками були Ф. Мазерель (Бельгія), А. Фужерон і Б. Таслицький (Франція), Р. Гуттузо (Італія), Г. Ерні (Швейцарія) та інші художники.

Ідеї європейських художніх шкіл і течії активно переймали митці Азії, Африки, Латинської Америки, поєднуючи нові тенденції з місцевими традиціями. Так, у Мексиці працювали художники-монументалісти Д.-А. Сікейрос, Д. Рівера, Х.-К. Ороско. У своїх творах вони прагнули наочно пояснити соціальні та історичні проблеми.

Проявом масової культури в мистецтві стала поява кітчу — картинок, статуеток дівчат, тварин, які прикрашали оселі пересічних жителів.

6. Театр і кіно. Музика У театральному житті 1920-х рр. співіснували класичні традиції з новаторством модернізму та авангарду. Кінематограф у ці часи став поєднанням переваг майже всіх традиційних видів мистецтва. У міжвоєнний період кіно урізноманітнилося: з’явилися історичні, пригодницькі, документальні кінострічки. Світовим лідером кіновиробництва поступово став Голлівуд у США (заснований у 1908 р.).

Найвидатніша постать американського кіно в ті роки — режисер Девід Ворк Гріффіт, який у своїх історичних фільмах заклав основи кіно як самостійного мистецтва. Визнаним майстром кінокомедії став Чарлі Чаплін. Найпопулярніші «зірки» міжвоєнного періоду — Мері Пікфорд, Грета Гарбо, Кларк Гейбл та інші. У той час Волт Дісней розробив основи мультиплікаційного фільму. У 1933 р. в США було знято перший кольоровий фільм.

Із 1920-х рр. у СРСР мистецтво кіно було пов’язано зі становленням тоталітарної держави. У цей період було знято фільми «Панцерник “Потьомкін”», «Чапаев», творили видатні режисери Сергій Ейзенштейн, Олександр Довженко та інші. Фільм О. Довженка «Земля», що відображав своєрідність українського народного життя й оспівував українську природу, визнано одним із найкращих у радянському кінематографі.

Кіно стало потужним засобом пропаганди певної ідеї та ідеології, нового способу життя, моди, поведінки тощо.

У музичному житті міжвоєнного періоду теж відбувався активний пошук нових форм і стилів. Композитори намагалися пристосувати до музичної творчості ідеї експресіонізму, сюрреалізму (І. Стравінський, Б. Барток). У той самий час сформувалася група композиторів (Л. Дюррей, Д. Мійо, Ф. Пуленк), які стали засновниками стилю музичного конструювання, заперечуючи емоційність у музиці.

Музиканти активно експериментували з новими музичними інструментами, що фактично підготувало перехід до епохи електронної музики.

США стали одним із центрів музичного життя. Тут творили композитори Д. Гершвін, С. Рахманинов, працювали диригенти А. Тосканіні та Л. Стоковський. У США також виникли мюзикл і джаз.

Мюзикл — музично-сценічна вистава, у якій поєднуються різні види мистецтва (музика, хореографія, театр, опера).

Джаз — напрямок легкої музики, що виник на основі народних ритмів афроамериканців.

7. Архітектура. На початку XX ст. в архітектурі виникали нові напрямки. В Амстердамі (Нідерланди) у 1920-ті рр. було зведено чимало житлових будинків у стилі експресіонізму. Основну увагу майстри приділяли емоційній насиченості. Символом німецького експресіонізму стала «Вежа Ейнштейна» — будівля астрофізичної лабораторії архітектора Еріха Мендельсона. Одним із найвидатніших архітекторів цієї доби був Вальтер Гропіус, який заснував вищу школу будівництва й художнього конструювання «Баухауз» (1919—1932 рр.). Зведена за його проектом будівля школи з однойменною назвою стала символом нового стилю — конструктивізму. Конструктивісти заклали основи функціоналізму (Ле Корбюзье).

У країнах із тоталітарним режимом мистецтву прагнули нав’язати ідеї переваги одного суспільного устрою над іншим, прищепити символи вічності й непорушності влади. Такі ідеї привели до появи неокласицизму.

«Вежа Ейнштейна» («Ейнштейніум») у Потсдамі, зведена в 1921 р. Сучасний вигляд

8. Олімпійський рух і розвиток спорту. Наприкінці XIX ст. було відновлено проведення Олімпійських ігор. Змагання проходили з дев’яти видів спорту: боротьба, велоспорт, легка атлетика, плавання, спортивна гімнастика, стрільба, теніс, важка атлетика, фехтування. Із 1924 р. почали проводити регулярні ігри із зимових видів спорту. Із 1928 р. до участі в Олімпіаді були допущені жінки.

У 1936 р. нацистський режим намагався використати Олімпійські в Німеччині ігри як пропаганду переваги арійської нації над іншими народами. Однак перемога чорношкірого американського бігуна Джессі Оуенса (завоював чотири золоті медалі) перекреслила ці плани нацистів, незважаючи на загальнокомандну перемогу німецької збірної.

Українські спортсмени брали участь в Олімпійських іграх у міжвоєнні роки у складі команд Польщі, Румунії, Чехословаччини, Латвії, США, Канади. Серед українців, що здобули золоті медалі, були кіннотник Адам Круликевич, шабліст Тадей Фрідріх.

У 1920-ті рр. стрімко набирав поширення футбол, який нині є найпопулярнішим видом спорту. Із 1930 р. почали регулярно проводитися чемпіонати світу. Перший відбувся в Уругваї, де місцева команда стала чемпіоном. Особливістю розвитку спорту в міжвоєнні роки стало те, що він набував рис професійного. У 1917 р. у Канаді виникла перша професійна спортивна організація Національна хокейна ліга (НХЛ).

Запитання і завдання

1. Які зміни відбулися в системі освіти в першій третині XX ст.? 2. Назвіть найважливіші науково-технічні досягнення цього періоду. 3. Що являє собою масова культура? 4. Які течії переважали в літературі та мистецтві в міжвоєнний період? 5. Що нового з'явилося в Олімпійському русі?

6. У яких галузях науки відбулися найбільші зміни й чому? 7. Який вплив мав кінематограф на суспільство?

8. Складіть розгорнутий план відповіді за темою «Розвиток науки в міжвоєнний період». 9. Об'єднайтеся в групи та обговоріть, чи можна твори часів тоталітаризму вважати мистецтвом.

10. Складіть розповідь про одного з лауреатів або лауреаток Нобелівської премії (на вибір).

Практичне заняття

Друга світова війна в об'єктиві кінокамери

Завдання для узагальнення знань та підготовки до тематичного контролю за розділом VIII «Повсякденне життя та культура в міжвоєнний період»