Підручник по Всесвітній історії (профільний рівень). 10 клас. Гісем - Нова програма

§ 51. Завершення та підсумки Другої світової війни

ЗА ЦИМ ПАРАГРАФОМ ВИ ЗМОЖЕТЕ:

розповідати про завершальний рік Другої світової війни; визначати основний зміст Кримської і Потсдамської конференцій для післявоєнного світу; характеризувати наслідки Другої світової війни.

ПРИГАДАЙТЕ

1. Коли розпочалася Друга світова війна? 2. Які рішення прийняла «велика трійка» під час Тегеранської конференції? 3. Де було відкрито Другий фронт?

1. ЗАВЕРШЕННЯ БОЙОВИХ ДІЙ У ЄВРОПІ. КАПІТУЛЯЦІЯ НІМЕЧЧИНИ. На початку 1945 р. відбулися вирішальні бої з метою розгрому нацистської Німеччини. 12 січня 1945 р. радянські й польські війська розгорнули Вісло-Одерську операцію. Протягом перших днів наступу німецьку оборону було прорвано і 17 січня звільнено Варшаву. Розвиваючи наступ, на початку 1945 р. радянські війська вийшли до річки Одер, за 60—70 км від Берліна. Також було оточено й незабаром знищено німецьке угруповання у Східній Пруссії. Ціною значних втрат радянські війська 13 лютого оволоділи Будапештом, 4 квітня — Братиславою, а 7 квітня — Віднем. Південне угруповання німецько-угорських військ було розгромлене.

9 квітня 1945 р. розпочався наступ англо-американських військ на півночі Італії, завершивши визволення країни 2 травня. Мільйонне угруповання німецьких військ склало зброю. Під час цих боїв партизани захопили в полон Б. Муссоліні та багатьох керівників фашистської партії та держави. Усі вони були страчені.

Розвиваючи успіх, війська союзників звільнили Баварію, Західну Австрію й частину Чехії (міста Пльзень і Карлові Вари).

Найдраматичнішою сторінкою Другої світової війни стала Берлінська операція. Із радянського боку в ній брали участь війська трьох фронтів: 2-го Білоруського, 1-го Білоруського та 1-го Українського. Ними командували відповідно К. Рокоссовський, Г. Жуков та І. Конєв.

СПІВВІДНОШЕННЯ СИЛ НА ПОЧАТКУ БЕРЛІНСЬКОЇ ОПЕРАЦІЇ

Сторони

Особовий склад (млн осіб)

Танки

Гармати

Літаки

Радянські війська

2,5

6250

41600

7500

Німецькі війська та їхні союзники

1,0

1500

10400

3300

Битва почалася 16 квітня 1949 р. о 3 годині ранку за берлінським часом під потужним світлом прожекторів в атаку рушили танки і піхота. Війська під командуванням Г. Жукова наступали через так звані Зеєловські висоти. Лінію оборони перед висотами подолали досить швидко, далі почалися ускладнення. Лише вранці 18 квітня рубіж було взято. Зав’язалися бої на околицях Берліна. Ще через чотири дні фронти Г. Жукова й І. Конєва зімкнули кільце навколо міста.

А. Гітлер прийняв рішення не тікати на південь, а особисто керувати обороною Берліна. Запеклі бої відбувалися в центрі міста. Усі спроби деблокувати його з боку інших угруповань німецьких військ були марними. Майже кожен будинок доводилося брати штурмом. 30 квітня штурмом було взято рейхстаг. Над ним замайорів червоний прапор.

Під час оборони Берліна німецьке командування робило все для реалізації гасла: «Берлін залишиться німецьким!». Було мобілізовано все населення, здатне тримати в руках зброю. Формувалися загони винищувачів танків із «гітлер’югенду», житлові квартали перетворювалися на фортеці. На оборонних роботах працювали близько 400 тис. осіб. Із боєздатних частин створювались армійські групи для завдання удару по флангах радянських військ. Відмова А. Гітлера від капітуляції, його розрахунки на чвари серед союзників затягували кінець війни, призводили до непотрібних жертв. Втрати Німеччини становили 150 тис. убитими.

«На третій день боїв у Берліні, — згадував Г. Жуков про штурм Берліна, — спеціально розширеною колією із Силезького вокзалу було подано фортечні гармати, які відкрили вогонь по центру міста. Вага кожного їх снаряду становила півтонни. Оборона Берліна розліталась у пух і прах. Навіть в імперській канцелярії розуміють, що наближається розв’язка битви за столицю Німеччини...».

1 травня начальник генштабу сухопутних військ Німеччини генерал Г. Кребс запропонував розпочати переговори про перемир’я. Й. Сталін погоджувався тільки на беззастережну капітуляцію. Відповіді від наступників А. Гітлера не надійшло, і бойові дії поновилися. Наступного дня штаб оборони Берліна віддав наказ про припинення бойових дій. Місто впало. Під час штурму німецької столиці радянські війська втратили 300 тис. убитими й пораненими.

Залишки німецьких військ на півночі Німеччини, притиснуті до узбережжя Балтійського моря, теж капітулювали. 7 травня 1945 р. в штабі Д. Ейзенхауера в Реймсі (Франція) генерал А. Йодль підписав попередній протокол про капітуляцію Німеччини. 8 травня 1945 р. в передмісті Берліна Карлсхорсті перед представниками СРСР, США, Англії, Франції генерал-фельдмаршал В. Кейтель від імені німецького уряду підписав Акт про беззастережну капітуляцію німецьких збройних сил.

ЦІКАВІ ФАКТИ

8 лютого 1945 р. війська союзників почали операцію з форсування Рейну й захоплення Руру (промислового центру Німеччини). У результаті німецьке угруповання в районі Руру було оточено і 17 квітня 1945 р. припинило опір. У полон потрапило 325 тис. солдатів. Після цієї поразки німецькі війська майже не чинили опору на Західному фронті. Війська союзників швидко просувалися на схід, і 18 квітня їх передові частини вийшли до Ельби. 26 квітня в районі Торгау відбулася зустріч американських і радянських військ. Тим часом радянські війська завершували знищення берлінського гарнізону, який капітулював 2 травня.

Знеславлені німецькі прапори під час Параду Перемоги в Москві 24 червня 1945 р.

ЯЛТИНСЬКА (КРИМСЬКА) КОНФЕРЕНЦІЯ (4—11 лютого 1945 р.)

Німецьке питання

• Визначено зони майбутньої окупації Німеччини військами СРСР, Великої Британії, США та Франції. Берлін виділявся в особливий район, який також скуповували війська чотирьох держав.

• Управління Німеччиною мала здійснювати Контрольна рада союзників, яка включала головнокомандувачів окупаційних військ.

• Німеччина мала сплатити 20 млрд доларів репарацій.

• Досягнуто домовленості про роззброєння і розпуск збройних сил Німеччини, встановлення контролю над військовою промисловістю, заборону нацистської партії, покарання воєнних злочинців

Польське питання

• Західний кордон Польщі визначався по річках Одер та Нейсе. Західна Україна і Західна Білорусія залишалися у складі СРСР.

• Радянський Союз погоджувався визнати польський Тимчасовий уряд національної єдності, який мав провести в країні вільні вибори

Японське питання

• СРСР зобов'язувався вступити у війну з Японією не пізніше ніж через три місяці після розгрому Німеччини на умовах приєднання Південного Сахаліну, Курильських островів, прав на оренду Порт-Артура й спільну експлуатацію разом із Китаєм залізниць у Маньчжури

Питання створення міжнародної організації та інші

• Ухвалено рішення про скликання установчої конференції ООН для вироблення Статуту організації. Визначено основні принципи діяльності організації, її структуру.

• Прийнято «Декларацію про визволення Європи», у якій заявлялося, що союзні держави узгоджуватимуть свої дії в разі вирішення політичних, економічних проблем визволеної Європи

Однак угруповання німецьких військ на території Чехословаччини й Австрії ще не склало зброї. Його частини в Празі вели бої з учасниками антинімецького повстання, яке почалося 5 травня. За сприяння військ 1-го Українського фронту, насамперед танкових підрозділів, місто та його жителів було звільнено.

2. ЯЛТИНСЬКА (КРИМСЬКА) ТА ПОТСДАМСЬКА КОНФЕРЕНЦІЇ ТА ЇХНІ РІШЕННЯ. Передчуття завершення війни все гостріше ставило на порядок денний питання про післявоєнне облаштування Європи й світу. Цьому були присвячені дві конференції лідерів США, Англії і СРСР — Ялтинська й Потсдамська, що відбулися в 1945 р. Рішення цих конференцій були покладені в основу Ялтинської системи післявоєнного облаштування світу, яка змінила Версальсько-Вашингтонську.

4—11 лютого 1945 р. «велика трійка» зібралася в Ялті в тому самому складі, що і в Тегерані: Й. Сталін, Ф. Рузвельт та В. Черчилль.

Низку питань було розглянуто на Потсдамській конференції, що відбулася 17 липня — 2 серпня 1945 р. після завершення бойових дій у Європі. У складі її учасників відбулися зміни: інтереси США представляв Г. Трумен, який став президентом після смерті Ф. Рузвельта; В. Черчилля з 28 липня змінив новообраний прем’єр-міністр К. Еттлі. Від СРСР, як і раніше, був присутній Й. Сталін.

В. Черчилль, Г. Трумен, Й. Сталін під час Потсдамської конференції

ДОКУМЕНТИ РОЗПОВІДАЮТЬ

Г. Трумен про успішні випробування атомної бомби (1945 р.)

[Атомна бомба] найбільша штука у світі. Наші капіталовкладення у 2 млрд доларів окупилися. Баланс сил у світі кардинально змінився... Атомна зброя не тільки революціонізує війну, а зможе змінити й хід історії.

Із якою метою створювали атомну зброю?

ЦІКАВІ ФАКТИ

Під час битви за острів Окінава японське командування кинуло в останній бій залишки японського флоту на чолі з лінкором «Ямато» (найбільший лінкор у світі з 460-міліметровими гарматами). Японський флот був споряджений максимальною кількістю боєприпасів і пальним лише в один кінець. Американці вчасно довідалися про вихід у море «диво-корабля» й вирішили його знищити за допомогою авіації. 7 квітня 1945 р. близько 700 японських літаків (із них 355 були камікадзе) атакували американський флот. У свою чергу, американська авіація напала на «Ямато», який після чотирьох годин безперервних бомбардувань затонув, забравши із собою життя 2488 японських моряків. Також було затоплено японський крейсер і чотири есмінці. Японський флот припинив своє існування.

У центрі уваги стояло німецьке питання. Учасники конференції узгодили й схвалили загальні принципи окупаційної політики: демілітаризація, денацифікація, демократизація та декартелізація країни. Було створено військовий Міжнародний трибунал для покарання воєнних злочинців. Радянському Союзу передавалися території колишньої Східної Пруссії з містом Кенігсбергом (сучасний Калінінград, Росія). СРСР підтвердив, що вступить у війну з Японією відповідно до Ялтинської угоди.

На порядку денному були також питання про мирні договори з Італією, Румунією, Болгарією, Угорщиною та Фінляндією. На конференції був створений постійний орган — Рада міністрів закордонних справ (США, СРСР, Велика Британія, Франція, Китай) для узгодження питань, які мають спільний інтерес. Незважаючи на розбіжності між учасниками конференції (США намагалися вплинути на хід конференції, повідомивши про успішні випробування атомної бомби), вона дала позитивний імпульс для розвитку міжнародних відносин в умовах післявоєнного світу.

3. РОЗГРОМ ЯПОНІЇ. АТОМНЕ БОМБАРДУВАННЯ МІСТ ХІРОСІМА ТА НАГАСАКІ. Розгром нацистської Німеччини не означав припинення Другої світової війни. Японія продовжувала чинити опір союзникам.

Навесні 1945 р. англійські війська вибили японські частини із Бірми. Американські бомбардувальники атакували Японські острови. Один з американських генералів запевняв, що Японія «незабаром повернеться в кам’яний вік».

Незважаючи на це, японці були сповнені рішучості битися до останнього. Про це свідчили бої за острови Іводзіма та Окінава. Так, для захоплення невеликого острова Окінава американській 500-тисячній армії, що мала повну перевагу на морі та в повітрі, знадобилося майже три місяці запеклих боїв (квітень-червень 1945 р.). У цій битві Японія втратила залишки своєї боєздатної авіації — 4 тис. літаків, а також останні великі кораблі флоту. Американські втрати складали 50 тис. убитими й пораненими, 763 літаки і 36 кораблів.

Розуміючи, що бої за Японію будуть не менш запеклими, американське керівництво наважилося на використання проти Японії нової зброї — атомної бомби. Хоча більшою мірою рішення про атомне бомбардування мало політичне значення: показати всьому світу, зокрема СРСР, могутність США.

6 серпня 1945 р., за два дні до вступу СРСР у війну з Японією, було скинуто атомну бомбу на японське місто Хіросіма, а 9 серпня — на місто Нагасакі. Загальна кількість загиблих становила 200 тис. осіб. Кількість постраждалих сягнула 500 тис. осіб.

Ще 5 квітня 1945 р. посол Японії в Москві отримав від імені радянського уряду заяву про те, що СРСР скасовує пакт про нейтралітет із Японією. 8 серпня 1945 р. СРСР оголосив війну Японії. Відповідно до своїх планів радянські війська основний удар завдали по Квантунській армії, яка зосереджувалася в Маньчжурії і налічувала 1,1 млн осіб. Загальне керівництво військами здійснював О. Василевський. У боях брали участь війська Монгольської народно-революційної армії. За короткий час Квантунська армія була розгромлена. 14 серпня японський уряд прийняв рішення про капітуляцію. 1 вересня радянський десант висадився на південні острови Курильської гряди та оволодів островом Сахалін.

Вибух атомної бомби, скинутої на Нагасакі 9 серпня 1945 р.

Купол Гембаку торговельно-виставкової палати Хіросіми — одна з небагатьох вцілілих будівель у місті після вибуху атомної бомби. 1945 р.

2 вересня 1945 р. у Токійській бухті на борту американського крейсера «Міссурі» в присутності представників країн, що брали участь у війні з Японією, було підписано акт про беззастережну капітуляцію Японії, що означало завершення Другої Світової війни. Японія та захоплені нею території були розділені на окупаційні зони між США, СРСР, Англією, Китаєм. Власне Японія потрапила в американську окупаційну зону, і 6 вересня 1945 р. війська США висадилися на її території.

4. РЕЗУЛЬТАТИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ. Друга світова війна не мала собі рівних за розмахом воєнних дій, застосуванням бойової техніки, кількістю учасників і жертв, політичними, економічними й технологічними наслідками.

З усіх регіонів світу від війни найбільше постраждала Європа. Багато міст і сіл було зруйновано вщент. Мільйони людей опинилися на чужині. Промислове виробництво в країнах

ЛЮДСЬКІ ВТРАТИ ОСНОВНИХ УЧАСНИКІВ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

Країна

Втрати

СРСР

27 млн осіб

США

297 тис. осіб

Англія

335 тис. (Австралія — 23 (34)* тис., Канада — 37 (43) тис., Індія — 24 (48) тис.. Нова Зеландія — 1 (12) тис., ПАС — 6 (9) тис. осіб)

Франція

373 (418) тис. осіб

Бельгія

100 тис. осіб

Нідерланди

256 тис. осіб

Норвегія

13 тис. осіб

Польща

4,5 (6,6) млн осіб

Югославія

1,7 млн осіб (3/4 — жертви етнічних різанин, громадянської війни)

Чехословаччина

317 тис. осіб

Греція

170 (408) тис. осіб

Китай

20 млн осіб

Німеччина

13 млн осіб

Італія

373 (556) тис. осіб

Японія

2,23 (3,55) млн осіб

Угорщина

427 тис. осіб

Румунія

558 тис. осіб

Болгарія

20 тис. осіб

Фінляндія

90 тис. осіб

* У дужках — за іншими даними.

Полонені, визволені з концтабору військами союзників. 1940-ві рр.

Обличчя війни. Художник Сальвадор Далі. 1940—1941 рр.

Після війни. Художник Петро Сулименко. 1970-ті рр.

Атомна бомба «Товстун», яку було скинуто на Нагасакі

Європи скоротилося на 40%. Фінансове становище більшості воюючих країн було катастрофічним. Франк подешевшав на 80%, фунт — на 38%. Англії навіть довелося продати 19% своєї закордонної власності, щоб стабілізувати фінансове становище. Значних збитків зазнало й сільське господарство: впала врожайність, незасіяними залишалися великі площі.

Головним підсумком війни був розгром нацистської Німеччини, фашистської Італії та мілітаристської Японії. Нищівної поразки зазнав фашизм (нацизм) — одна з найбільш реакційних та людиноненависницьких моделей тоталітаризму. Дискредитувала себе фашистська (нацистська) ідеологія.

Демократія стала визначальною силою суспільного розвитку. Однак не було усунуто всіх суперечностей тогочасного світу. Для народів Східної Європи й частини країн Азії перемога обернулася насадженням тоталітаризму, але радянського зразка.

Стало формуватися протистояння між Сходом і Заходом, комунізмом і демократією. Уособленням цієї боротьби стало протиборство двох наддержав — США і СРСР, що вилилося у «холодну війну»: нестримну гонку озброєнь, неприховану недовіру й ворожнечу протилежних таборів.

Війна започаткувала розпад колоніальної системи. Боротьба народів колоній проти нацистської агресії поєдналася з національно-визвольним рухом проти метрополій, зростанням національної самосвідомості в країнах Азії та Африки, що зрештою призвело до падіння колоніальних імперій і демократизації ряду європейських країн.

Друга світова війна змінила не тільки політичну карту світу, але й долю цілих народів, зокрема депортованих і тих, що зазнали масового геноциду (євреї, роми, серби тощо). Відбувся розкол окремих народів і країн на два державні формування (В’єтнам, Корея, Німеччина, Китай), що на довгі роки затримало процес їхнього об’єднання.

Друга світова війна дала могутній поштовх розвитку науки й техніки. До найбільших відкриттів періоду війни слід віднести виготовлення атомної бомби, що зрештою позначилося на всьому розвитку науки й техніки. Створення в Англії радарних установок для виявлення німецьких повітряних армад сприяло подальшому розвитку радіоелектроніки. Загалом обидва ці напрямки в галузі фізики обумовили форсований розвиток кібернетики.

Німецьким інженерам вдалося, хоча й наприкінці війни, розпочати серійне виготовлення літаків із реактивним двигуном. До серйозних відкриттів періоду війни належать і німецькі ракети ФАУ-1 та ФАУ-2. Зусиллями вчених США та СРСР їх вдалося трансформувати в ракети-носії ядерної зброї та космічних кораблів.

Німецька «диво-зброя» — балістична ракета ФАУ-2

ВИСНОВКИ

• Головним підсумком Другої світової війни був розгром нацистської Німеччини, фашистської Італії та мілітаристської Японії. У цей період стали проявлятися риси майбутнього протистояння двох наддержав — США і СРСР. Завершення Другої світової війни стало й одночасно початком нової, ядерної, ери.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Коли радянські війська захопили Берлін? 2. У якому місті відбулася зустріч радянських та американських військ? 3. Столиця якої держави була звільнена вже після капітуляції Німеччини? 4. Де відбулися конференції «великої трійки», що заклали основу післявоєнного світу? 5. Які японські міста зазнали атомного бомбардування? 6. Коли завершилася Друга світова війна?

7. З'ясуйте основні рішення Ялтинської (Кримської) і Потсдамської мирних конференцій. Як були розв'язані німецьке й польське питання? 8. Якою була роль Берлінської операції в Другій світовій війні? Чому її здійснювали радянські війська, а не війська союзників або спільно? 9. Що зумовило вступ СРСР у війну проти Японії? 10. Із якою метою США застосували атомні бомби проти Японії? 11. Поміркуйте над причинами поразки Німеччини та її союзників і перемоги країн антигітлерівської коаліції. 12. Якими були основні підсумки Другої світової війни?

13. Складіть хронологічну таблицю ключових подій останнього етапу війни.

14. Кому належить головна заслуга в перемозі у Другій світовій війні? Підготуйте есе за цим питанням. 15. За словами англійського історика Л. Гарта, військова політика Англії в 1939—1945 рр. визначалася принципом: «Під час ведення війни треба постійно пам'ятати про ті цілі, яких ви прагнете досягти після війни». Розкрийте зміст цього висловлювання й підтвердьте його фактами з історії Другої світової війни.