Всесвітня історія. Історія України. 6 клас. Щупак

§ 26. Афіни — батьківщина демократії

Чи знаєте ви, яке суспільство називають демократичним? Поміркуйте, чим людину приваблюють демократичні цінності.

1. ВИНИКНЕННЯ ПОЛІСІВ У ГРЕЦІЇ. ПІДНЕСЕННЯ АФІН

Діємо: практичні завдання

Уявіть себе автором/авторкою підручника — вам потрібно сформулювати тлумачення понять для рубрики «Варто запам’ятати». Завдання виконайте під час роботи з текстом підручника:

  • 1. Сформулюйте та запишіть до зошита тлумачення понять: поліс, демос, аристократія, громадянин, демократія.
  • 2. Укладіть схему «Соціальна структура населення Афін».

Наприкінці гомерівської епохи в Давній Греції почали виникати невеликі міста-держави (поліси) — укріплені поселення, жителі яких спільно захищали свої загальні інтереси та прилеглі до міста земельні ділянки. Згодом з-поміж інших міст-полісів виокремилося місто Афіни. Довкола нього об’єдналися менші міста Аттики — однієї з областей Середньої Греції.

Діємо: практичні завдання

Уявіть себе істориками — дослідіть запропоновані джерела (с. 103) та з’ясуйте:

  • 1. Звідки походить назва міста Афіни?
  • 2. Знайдіть Афіни на карті Давньої Греції (с. 95). Як ви вважаєте, чому розташування міста можна вважати вигідним?
  • 3. Якими були головні заняття жителів Афін?
  • 4. Яке із зображень символізує багатство Афін?
  • 5. Які природні умови сприяли господарській діяльності жителів полісу та які труднощі їм доводилося долати?

Пізнавально й цікаво

Археологам відомо, що історія Афін розпочалася в XV ст. до н. е. Засновником міста вважається міфічний цар Кекроп — син Геї-Землі. У цей час якраз сперечалися між собою бог моря Посейдон і донька наймогутнішого бога Зевса — Афіна. Для вирішення конфлікту божественних персон Зевс покликав Кекропа. Вирішили, що покровителем Аттики буде той чи та, хто подарує людям найцінніший подарунок. Посейдон ударив тризубцем у скелю — і з'явилося джерело. Але найбільше Кекропа вразив дарунок Афіни — на місці, де богиня вдарила по землі списом, виросло дерево маслини. Кекроп вирішив, що саме плоди маслини та землеробство принесуть Аттиці багатство, і вирішив спір на користь Афіни. Натомість ображений Посейдон «начаклував» Аттиці брак води. Так Афіну обрали покровителькою області, а Кекроп на честь богині заснував святилище, і місто дістало свою назву — Афіни.

Афіна Варвакіон — найточніша копія статуї богині Афіни Парфенос роботи Фідія (римська копія, ІІІ ст.)

Руїни Керамікосу — району стародавніх Афін, де жили й працювали ремісники-гончарі. Від назви району походить слово «кераміка»

Афінський Акрополь у давнину (реконструкція Лео фон Кленце, 1846 р.)

2. ЯК У АФІНАХ СФОРМУВАЛАСЯ ДЕМОКРАТІЯ

В Афінах, як і в інших грецьких полісах, суспільство ділилося на вільних і рабів. Спочатку всі важливі рішення жителі полісів ухвалювали спільно на народних зборах, однак із часом з-поміж членів спільноти виокремилися аристократи — багаті землевласники. Збіднілі люди потрапляли в залежність від аристократів, які за борги відбирали землю та перетворювали своїх бідних сусідів на рабів. Окрім цього, в Аттиці також були метеки — іноземці, що постійно жили в Афінах. Метеки були вільні, але позбавлені громадянських прав.

Простий народ — демос — не мирився з правлінням аристократів і боровся за обмеження їхньої влади та можливість впливати на вирішення державних справ.

Поміркуймо!

Як ви думаєте, які вимоги міг висувати демос у боротьбі з владою аристократії?

Після тривалої боротьби аристократи змушені були піти на поступки демосу. У 594 р. до н. е. правителеві Солону доручили провести необхідні реформи (перетворення).

Діємо: практичні завдання

  • 1. Опрацюйте схеми на с. 104 та поміркуйте, чим відрізнялися права й обов'язки заможних і менш заможних громадян Афін.
  • 2. Яка група суспільства мала більше можливостей впливати на вирішення державних справ?
  • 3. Чи всі жителі Афін унаслідок реформ дістали право брати участь в управлінні державою?

У 509 р. до н. е. архонт Клісфен продовжив реформування для зміцнення афінської демократії. Він запровадив територіальний принцип управління державою. Зокрема, афінське громадянство визначалося належністю до дему (території), а не роду.

Пізнавально й цікаво

Одним із нововведень Клісфена був остракізм (суд черепків). Такі суди засновували для боротьби з противниками демократії. Щороку навесні спеціальні збори вирішували, чи немає серед громадян людини, небезпечної для існуючого ладу. Якщо така знаходилася, то знову скликали збори у складі 6000 громадян, під час яких кожний писав на черепку (остраконі) ім'я того, хто є небезпечним для держави. Засудженого виганяли з Афін. Після закінчення визначеного строку вигнанець міг повернутися на батьківщину і, як і раніше, користуватися всіма правами громадянина.

Давньогрецький реформатор Солон (статуя в бібліотеці Конгресу США)

Черепок з іменами людей, які підлягали вигнанню за рішенням суду черепків (остракізму), запровадженого архонтом Клісфеном для боротьби з ворогами демократії.

1. Як ви думаєте, чи завжди рішення остракізму були справедливими? Поміркуйте чому.

2. Що могло впливати на рішення про вигнання громадянина з Афін?

Реформи Солона та Клісфена оформили державний лад Афін як рабовласницького міста-держави й заклали основи афінської демократії (народовладдя).

ЗНАЮ й РОЗУМІЮ: запитання та завдання

I. Знаю нове

  • 1. Поясніть значення понять: поліс, демос, аристократія, громадянин, демократія.
  • 2. Назвіть заняття населення Аттики. Як природні умови області вплинули на розвиток господарства Афінського полісу?
  • 3. Поясніть, яку роль в історії Афін відіграли персонажі хмаринки слів. Хто з них реальна історична постать, а хто — міфічний герой?

II. Обговорюємо в групі

  • 1. Чи схожі були шумерські міста-держави та грецькі поліси? Доведіть свою думку.
  • 2. Представте в класі зроблену схему «Соціальна структура населення Афін». Порівняйте виконані роботи та обговоріть, які з них найповніше відповідають темі.
  • 3. Обговоріть з друзями: чи відповідав устрій Афін проголошеним демократичним правилам.
  • 4. Визначте, чим устрій Афінської держави відрізнявся від устрою вже вивчених вами держав Давнього Сходу. Який з них вам більше до вподоби? Чому?

III. Мислю творчо

  • 1. Давньогрецький історик і письменник Плутарх у своєму творі «Порівняльні життєписи» цитував Солона: «Складно у великих справах догодити одразу всім». Поміркуйте, що розумів реформатор Солон під цими словами. Поміркуйте, чи вдалося Солону догодити всім.
  • 2. Ознайомтеся з висловлюваннями Солона. Поміркуйте, чого хотів навчити нащадків Солон.
  • Коли при владі, не тримай на посадах біля себе лукавих людей, бо в чому вони згрішать, звинуватять тебе, як керівника.
  • Не винось вироку, не вислухавши обох сторін.
  • Давай поради не ті, що приємні, а ті, що корисні.
  • Слово є образом діла.
  • Незважаючи на все, що я витримав, стаючи старшим і мудрішим, роблю висновок, що все в житті — благо.