Всесвітня історія. Історія України. 6 клас. Голованов

§ 30. Досягнення грецької культури

Установіть відповідність між поняттями та поясненнями.

  • 1. Філософія
  • 2. Демосфен
  • 3. Геродот
  • а) давньогрецький учений, якого називають «батьком» історії
  • б) наука про найзагальніші закони розвитку природи, суспільства та мислення
  • в) давньогрецький оратор і політичний діяч

1. Грецька наука

Сократ

Засновник філософії класичного періоду; за свої погляди був засуджений до страти

Платон

Заснував школу філософії — Академію, писав переважно у формі діалогів

Арістотель

Як учений-енциклопедист вплинув на подальший розвиток європейської науки, заснував школу філософії Лікей

Завдяки вмінню еллінів навчатися в сусідів видатні винаходи було здійснено там, де античний світ стикався зі Сходом чи варварськими народами.

Саме в античній культурі наука вперше в історії людства виділилася в самостійну галузь. Накопичення наукових знань відбувалося і раніше, цим займалися зазвичай жерці. В античному світі бере свій початок розвиток професійної науки.

Перелік «семи мудреців» — за посиланням https://is.gd/rkfNMT або за QR-кодом

Збагатили античну культуру і Фалес із Мілета (VII-VI ст. до н. е.) та його учень Анаксімандр (610-546 рр. до н. е.). Фалес — перший грецький філософ і математик. Його ім'я є в переліку «семи мудреців». Першоосновою усього він вважав воду — «розумну і божественну». Анаксімандр першим сформулював закон збереження.

Яскравими особистостями були Геракліт з Ефеса (530470 рр. до н. е.), Протагор (481-411 рр. до н. е.) і Демокріт з Абдери (460-370 рр. до н. е.). Ці вчені розвивали матеріалістичне уявлення про світ. Демокрит, зокрема, відстоював атомістичну («атмос» — неподільний) картину будови світу.

Видатною постаттю грецької філософії був Сократ з Афін (469-399 рр. до н. е.). Він залишив талановитих учнів, поміж яких був і славетний Платон (427-347 рр. до н. е.). Учень Платона, Арістотель зі Стагіри (384-322 рр. до н. е.), став одним із найосвіченіших людей свого часу. Македонський цар Філіпп ІІ запросив його вихователем до свого сина Александра, майбутнього завойовника Азії.

Вам уже добре відомо, що першим істориком серед еллінів був Геродот (490424 рр. до н. е.) із Галікарнаса. Його книга «Історія» стала першим історичним твором в античній культурі. Значний внесок у розвиток історичної науки зробив Фукідід (460-400 рр. до н. е.); він був автором праці «Історія», присвяченої Пелопоннеській війні 431-404 рр. до н. е. Ще один грецький історик — Ксенофонт (430-355 рр. до н. е.) залишив славетні історичні твори «Анабазис», «Грецька історія», «Спогади про Сократа», «Киропедія», «Агесилай».

Евклід (близько 365-300 рр. до н. е.) — визнаний основоположник математики, був учнем Платона. Евклідова праця «Начала» з геометрії відіграла виняткову роль у розвитку математики. Ця книга витримала 500 перевидань майже всіма мовами світу.

ТРАГЕДІЯ — вистава з напруженою дією, із загибеллю головного героя.

КОМЕДІЯ (від грец. «селянська пісня») — різновид театральної вистави, що утворився в сільській місцевості Аттики.

ОРАТОР — той, хто володіє мистецтвом виголошування промов.

Фреска «Афінська школа філософії». Худ. Рафаель Санті

Цікавинка про Піфагора й Анаксагора — за посиланням https://is.gd/hMdB1N або QR-кодом

Стрімкого розвитку набули в Стародавній Греції медичні науки. Найяскравішим ученим-медиком був Гіппократ. Його міркування про причини хвороб, чотири темпераменти, гіпноз, морально-етичні вимоги до лікаря значною мірою вплинули на розвиток медицини взагалі. Клятва Гіппократа і сьогодні є моральним кодексом лікарів усього світу.

Учені мужі Еллади проклали людству шлях до пізнання навколишнього світу і самі зробили перші кроки в цьому напрямі.

2. Театр, література, ораторське мистецтво

Особливе місце в історії людства посідає давньогрецька художня література. Про славетного Гомера та його поеми вам відомо вже чимало. Точну й образну оцінку «Іліади» та «Одіссеї» дав середньовічний візантійський письменник: «Подібно до того, як, зі слів Гомера, всі ріки і потоки беруть свій початок в Океані, так усяке словесне мистецтво має джерело в Гомері».

Цікавинка про Сапфо й Алкея — за посиланням https://is.gd/BbeYRq або QR-кодом

Гесіод продовжив традиції Гомера. У поемі «Теогонія» він виклав міфологічні уявлення про походження богів та устрій світу. В «Працях і днях» уперше ввів у літературу біографічні елементи — опис обставин власного життя.

У Греції набула розвитку поезія. Відомими стали імена поетки Сапфо, Анакреонта. Однак вірші цих та інших авторів збереглися тільки фрагментарно.

Як самостійний жанр літературної творчості склалася драматургія, нерозривно пов'язана з давньогрецьким театром. «Школа життя» — так називали його греки. Писати театральні твори вважали за честь поети. Есхіл, Софокл, Евріпід, Арістофан та інші уславилися своїми творами. Мистецтво театру сформувалось у двох різновидах — трагедії та комедії.

Трагедії започаткували в Афінах завдяки щорічному святкуванню Діонісій. Із веселощів і жартів, що супроводжували свята Діоніса, склався звичай розігрувати пригоди богів, героїв, простих смертних в особливому місці — театрі (від грец. «місце для видовищ»). Комедії виникли під час святкування Діонісій у сільській місцевості. Селяни жартували, веселощі та пустощі складалися в особливу дію. Люди могли від щирого серця посміятися над своїми недоліками, бо так легше їх усунути.

Славетним автором трагедій був Есхіл з Елевсини (525-456 рр. до н. е.). Його твори «Перси», «Прометей закутий», трилогія «Орестея» й інші неодмінно викликали в глядачів сльози.

Театр в Епідаврі. Поліклет Молодший, IV ст. до н. е.

Актори

Не менш славетним трагіком був Софокл з Афін (496-406 рр. до н. е.). Зі ста двадцяти його трагедій збереглося лише сім. Його «Антігона» оспівує мужність людини. Честь, обов'язок, моральність є вищими за життя, стверджував Софокл.

Вистави показували в особливому місці. Схил пагорба був облаштований лавами, видовбаними безпосередньо з каменю. Перед глядачами була орхестра — майданчик для хору. Позаду неї скена — місце для декорацій і виступу акторів.

На театральних хітонах і плащах вишивали різні малюнки — квіти, пальми, зірки, спіралі, а також фігури людей і тварин. Колір мав теж певне значення: ролі щасливців виконували у вбранні зі жовтою або червоною смугою, а сині або зелені смуги відзначали невдах. Взуття актора називали котурнами, які мали товсті підошви з кількох шарів, що збільшувало зріст актора.

Щоб додати своїй фігурі ще більшої величності, трагічні актори закріплювали під одягом спеціальні підкладки або невеликі подушки, зберігаючи при цьому природні пропорції тіла. У комедії вживання подушок і підкладок було, навпаки, прагненням порушити нормальні пропорції людського тіла і тим викликати сміх.

Фігура актора на котурнах і маски акторів

Вистави відбувалися просто неба й тривали від світанку до сутінків. Елліни створили театр, щоб задовольнити потреби духовного життя. Виникнення цього мистецтва свідчило, що суспільство досягло високого рівня культурного розвитку.

Демократичний устрій багатьох держав Еллади давав громадянам змогу брати участь у громадському й політичному житті держави. Це потребувало від людей уміння виголошувати промови перед численним натовпом: на зборах, у суді, перед учнями тощо. Завдяки цьому в Греції набуло значного піднесення ораторське мистецтво. Красномовну людину шанували співгромадяни, вона впливала на вирішення державних справ. Першим учителем риторики (мистецтва красномовства) був Ісократ. Серед ораторів улаштовували змагання, переможців уславлювали. Однією з найкращих стала ораторська школа на о. Родосі. Славетними ораторами були державні діячі Фемістокл, Демосфен, Алківіад, Арістід, Перикл.

  • 1. У чому грецька наука випереджала знання інших народів стародавнього світу?
  • 2. Назвіть імена грецьких мудреців та вчених, а також зазначте галузь їхніх знань.
  • 3. Про яких грецьких філософів ви дізналися з тексту та ілюстрацій параграфа? Розкажіть про кожного з них.
  • 4. Охарактеризуйте літературу Стародавньої Греції.
  • 5. Поясніть поняття театр, трагедія, комедія.
  • 6. Як в Елладі утворилося мистецтво театру? Поміркуйте, чи випадково це сталося.