Всесвітня історія. Історія України. 6 клас. Голованов

§ 25. Велика грецька колонізація

Установіть відповідність між поняттями та поясненнями.

  • 1. Скіфи, сармати
  • 2. Демос
  • 3. Дем
  • 4. Понт Евксинський
  • а) сучасне Чорне море
  • б) селище в Стародавній Греції
  • в) незнатні трудові верстви еллінської держави
  • г) кочові народи, які жили на сучасних теренах України в стародавні часи

1. Передумови й причини Великої грецької колонізації

Як вам уже відомо, у VIII ст. до н. е. в державах-полісах Еллади виникло напруження серед громадян. Демос, переважно селяни, з різних причин втрачав землю, яку прибирала до рук аристократія. У грецьких полісах значно зросла кількість збіднілих громадян. Селяни, котрі втратили землю, шукали для себе притулку, будь-якої роботи, але даремно. Вони ставали «зайвими» в рідному місті.

ПОЛІС — місто-держава, тобто держава в межах однієї общини. Центром поліса було головне місто, навколо якого розташовувалося кілька селищ — демів.

ЕМПОРІЙ — торговельний пункт у вигляді поселення на нових землях.

КОЛОНІЇ — поселення, що заснували прибульці з інших країн.

МЕТРОПОЛІЯ — місто-засновник колоній.

КОЛОНІЗАЦІЯ — процес заселення незайманих земель або захоплення чужих територій із подальшим їхнім заселенням.

Демос, обурений несправедливим становищем, підіймався на боротьбу з аристократами. Якщо він зазнавав поразки, ватажкам демосу залишалося шукати порятунку в інших країнах.

Водночас розвиток господарства, торгівлі та ремесла спонукав греків до розширення торговельних зв'язків з іншими країнами, де б купляли вироби грецьких ремісників і сільськогосподарські продукти. Усе це сприяло тому, що елліни покидали рідні домівки й вирушали на пошуки нових земель, де засновували поселення (емпорії та колонії). Там, у далеких краях, громадяни прагнули покращити умови життя, становище в суспільстві, знайти роботу. Розпочалася велика грецька колонізація.

Емпорії поступово виростали в колонії, ставали самостійними, хоча й зберігали торгові й політичні зв'язки з метрополією.

Грецькі колонії виникали за морями, як вогники, що, розсипаючись від багаття, запалюють нові вогнища. Вони були розкидані, мов жменя монет, по берегах півдня Італії, на Сицилії, південних берегах Галлії.

Колонізацію здійснювали у двох напрямках: на захід і на північний схід. На захід від Еллади греки освоїли землі о. Сицилії (Мессина, Акрагант, Сиракузи) та півдня Італії (Тарент, Сибаріс). Дорога на північний схід привела греків через протоки Босфор, Геллеспонт (Дарданелли) на простори Понту Евксинського (Чорне море). На його північних берегах були створені колонії Тіра, Ольвія, Херсонес, Феодосія, Пантікапей та ін.

На півдні Середземномор'я, на узбережжі Африки, греки заснували торгове місто Кірену, яке стало згодом торговим суперником фінікійських купців.

Суспільний лад у колоніях складався по-різному. Наприклад, Ольвія та Херсонес були демократичними полісами. Народні збори, подібно до демократичних полісів Балканської Греції, були тут верховним органом влади. Поточні справи вела Рада, яку щорічно переобирали. Та поряд із цим у Херсонесі були «стражі закону», які мали широкі повноваження.

Велика грецька колонізація

2. Заснування античних грецьких поселень на території України

Із часів походу аргонавтів греки зрідка заходили в Понт Евксинський. У VII ст. до н. е. над його хвилями дедалі частіше появлялися вітрила еллінських торгових кораблів. Для греків це були далекі краї із суворішим кліматом порівняно з Елладою.

Особливо значними були колонії в гирлі Бугу — Ольвія й у Криму (Херсонес, Феодосія і Пантікапей). Ці міста були розташовані на зручному для кораблів узбережжі, тому й приваблювали торгові каравани.

Окрім торгівлі, мешканці обробляли землю та жили з ремесла. Поступово місцеві майстри багато в чому перевершили ремісників — ювелірів, зброярів, гончарів і вазописців із самої Еллади.

Колонії на півночі Понту Евксинського дуже вплинули на розвиток сусідніх народів. Це були переважно кочовики — скіфи, а потім сармати.

ВАЗОПИС — живопис на стінках керамічного посуду.

ВАРВАРИ — так елліни називали всіх нееллінів, а також народи, які поступалися їм у суспільному розвитку.

Торгівля з емпоріями сприяла розвиткові ремесла і в Елладі. У ремісництві активно залучали до праці рабів. Отож колонізація прискорила розвиток рабовласницьких відносин. Розвивалося мореплавство; кораблі вдосконалювали, вони ставали надійнішими й зручнішими. Грецька колонізація не лише прискорила розвиток варварських народів. Елліни, своєю чергою, багато чого навчилися в сусідів, запозичили знання та досвід.

3. Взаємини греків та місцевого населення

На нових місцях греки оселялися переважно на березі моря або біля нього. Вони одразу ж будували мури для захисту від варварського населення, котре часто по-ворожому ставилося до прибульців. Колоністи ж прагнули налагодити з місцевими жителями дружні стосунки. Вони продавали їм вироби грецьких ремісників: глиняний посуд, олію, тканини тощо. Натомість купували зерно, шкури, худобу, деревину. Жителі колоній розвивали здебільшого землеробство. У Херсонесі значного розвитку досягли виноградарство й виноробство.

У метрополію колоністи продавали хліб, солону й в'ялену рибу. Натомість із Еллади надходили керамічний посуд, тканини, зброя, вино, предмети розкоші.

Жителі колоній не забували своєї культури. Вони облаштовувалися на нових місцях так, щоб повсякденне життя нагадувало їм рідну землю. Колоністи будували храми тим самим богам, яких шанували на батьківщині, колонії мали театри, де показували вистави славетних грецьких авторів. У театрах грецьких колоній виступали не лише місцеві актори, а й знаменитості з Еллади. У Херсонесі й сьогодні можна побачити руїни величного і красивого міського театру.

Уривки з присяги херсонеситів — за посиланням https://is.gd/BP4LcS або за QR-кодом

У містах Північного Причорномор'я шанували спортивну підготовку. Збереглися згадки про спортшколи в Ольвії, Пантікапеї, Херсонесі. Проводили спортивні ігри. Переможці отримували панафінейські амфори — призи за змагання на честь Афіни, які влаштовували щочотири роки, як в Аттиці. Це було свідченням зв'язку колоній з батьківщиною. Нові грецькі міста-колонії сприяли проникненню грецької цивілізації на нові землі. Вони поширювали вплив античної культури на сусідів. Через колонії пролягали нові торгові шляхи в далекі країни.

Давньогрецькі причорноморські колонії — це давні міста на теренах сучасної України. Відомості про них наведені у таблиці нижче.

Керкінітіда (Євпаторія)

Засноване в VI ст. до н. е. на березі Каламітської затоки. У наші дні — це мальовниче місто.

Ольвія

Відома з VI ст. до н. е. Заснована на березі Південнобузького лиману. З ІІ ст. до н. е. місто залежало то від скіфського царя Скілура, то від Мітрідата VI Євпатора, а згодом Ольвію зруйнували гети.

Пантікапей

Заснували в VI ст. до н. е. на місці сучасної Керчі переселенці з Мілета. Від 480 р. до н. е. — столиця Боспорського царства і лише в 700-х рр. IV ст. Пантікапей зруйнували гуни. Нині археологи розкопали тут унікальні знахідки.

Феодосія

Місто з пам'ятками давнини, музеєм художника І. Айвазовського. Відоме з VI ст. до н. е. У ньому панували: боспорські царі, гуни, алани, генуезці, турки. У середньовіччя Феодосію називали Кафа, тут був головний невільничий ринок.

Херсонес Таврійський

Заснували в 422-421 рр. до н. е. вихідці з Гераклеї Понтійської в межах сучасного Севастополя. У IV-II ст. до н. е. був столицею держави в Криму, а з кінця ІІ ст. до н. е. почергово залежав від Понтійського, Боспорського царств, Риму, Візантії. Життя в Херсонесі завмерло аж у XV столітті.

  • 1. Назвіть найбільші грецькі колонії. Коли і де вони утворилися?
  • 2. Які місця греки вважали зручними для заснування колонії?
  • 3. Поясніть поняття колонія, метрополія.
  • 4. Покажіть на картосхемі й назвіть античні міста-держави у Причорномор'ї. Які сучасні міста розташовані на цих місцях?
  • 5. У чому полягає значення грецької колонізації для греків і сусідніх народів?