Всесвітня історія. Історія України. 6 клас. Голованов

§ 8. Початок формування держави та цивілізації

Доповніть речення.

Родова громада — це... . Її розпізнають за такими ознаками: ...

1. Розвиток громади. Перші системи влади

Трудові навички людей, їхня майстерність постійно розвивалися, удосконалювалися знаряддя праці. Наставали часи, коли кожна родина могла сама, окремо від общини, виробляти все необхідне для існування.

Завдяки досконалим знаряддям праці, новим способам виготовлення продуктів харчування в людей з'явилася достатня кількість їжі, що привело до розпаду родових общин. Зникла необхідність працювати великими колективами. Тепер члени родини були спроможні забезпечити своє прожиття. Кожна сім'я окремо обробляла свою земельну ділянку. Тільки найважчі роботи виконувалися колективно.

Деякі сім'ї з різних причин відселялися з общин, утворюючи окремі поселення. У них збиралися вихідці з різних родів і громад. Разом вони утворювали сільську, або сусідську, громаду (общину).

СУСПІЛЬСТВО — сукупність людей, об'єднаних певними (господарчими, політичними тощо) відносинами та спільною територією.

Життєвий уклад сусідської громади

Наша зупинка в часі — невелике селище. Щось подібне ми бачили, коли потрапили до поселення, де люди жили родовою громадою.

Тепер з'явилося щось нове: • люди живуть сім'ями — кожна під своїм дахом; • земля поділена на ділянки; • кожна сім'я обробляє свою ділянку.

За цими ознаками ми розуміємо, що перед нами сусідська громада.

Коли в суспільстві формується сусідська громада, це є ознакою того, що люди навчилися виробляти продукту більше, ніж їм потрібно для щоденного споживання. У суспільстві з'являється надлишковий продукт, який можна обміняти на щось необхідне. Тому з появою надлишків у суспільстві починається обмін харчовими продуктами або ремісничими виробами.

З виникненням торгівлі частина людей неодмінно збагачується, інша, навпаки, збіднюється. У суспільстві виникає нерівність. Усе це відбувається серед людей, які організовані не в родові, а сусідські громади. Отже, запам'ятаймо: наявність сусідських громад — це ознака формування в суспільстві майнової нерівності.

2. Поступове ускладнення суспільного життя, передумови становлення держави та цивілізації

СТАРІЙШИНИ — найшанованіші, найстарші члени роду, радники вождів, перші представники родової знаті.

НАРОДНІ ЗБОРИ — зібрання всіх членів роду, племені, громади з метою обговорення певних справ, питань.

ЗНАТЬ — люди, відомі своїми подвигами, заслугами; заможні люди та їхні нащадки.

ВЛАДА — право та можливість розпоряджатися, керувати.

ДЕРЖАВА — особливий спосіб організації суспільства, що забезпечує панівне становище одних верств суспільства над іншими.

Зрозуміло, що врожайність землі не була однаковою. Кращі землі потрапляли до старійшин громад і вождів племен, яких обирали на народних зборах усіх членів громади. Поступово старійшини та вожді перетворювалися на знать, посідаючи панівне становище. Так у суспільстві склалася перша форма влади.

З появою нерівності в суспільстві незаможні потрапляли в залежність до багатіїв і працювали, віддаючи значну частину продуктів своєї праці. Таке явище називають експлуатацією, яка свідчить про розподіл людей на верстви.

Отже, формувалася держава, яка завжди захищає інтереси панівних класів. Окрім того, вона має на меті створення умов для організації господарювання, захист від зовнішньої небезпеки і, якщо треба, розширення своєї території за рахунок сусідніх народів і держав.

Держава чи група держав, що мають спільну культуру, пов'язані торговельними та політичними зв'язками, утворюють цивілізацію. Перші цивілізації виникли в долинах великих річок, у районах, де земля була найродючішою: в Африці — давньоєгипетська (у долині ріки Ніл); в Азії — Межиріччя (між ріками Тигр і Євфрат), давньокитайська (біля рік Хуанхе і Янцзи). Центрами перших великих держав ставали найдавніші міста.

Власне, слово «цивілізація» можна тлумачити по-різному. Стародавні греки називали так суспільство, яке захищало людину від небезпек навколишнього світу, забезпечувало їй безпечне існування, допомагало піднестися над рівнем дикунства.

Історики пізніших часів вважали, що цивілізація — це період розвитку суспільства, що настав після часів дикунства (серед первісних людей не було організованої спільності) та варварства (часи, коли утворювалися держави).

Сучасні історики розуміють цивілізацію як рівень розвитку суспільства, на якому в країні: а) складається нерівність між людьми й утворюється держава; б) виникають міста; в) духовна культура народів породжує писемність.

Перша картосхема нашої подорожі має назву «Стародавні цивілізації». На ній позначено кілька цивілізацій:

  • 1 давньоєгипетська
  • 2 передньоазійські (Шумер і Аккад, хетська, сирійсько-палестинська)
  • 3 давньокитайська
  • 4 індська
  • 5 критська
  • 6 мікенська

  • 1. Визначте основні ознаки привласнювального та відтворювального господарювання. Відповідь проілюструйте прикладами.
  • 2. Охарактеризуйте суспільну організацію влади за первісних часів, ускладнення суспільного життя.
  • 3. Хтось із вас представник родової громади, а хтось — сусідської. Розкажіть один одному про життєвий уклад своєї громади.
  • 4. Кожний учасник вашої експедиційної групи побував у певному часовому періоді первісного суспільства (палеоліті, мезоліті, неоліті, енеоліті). Підготуйте колективний звіт про мандрівку в часі, порівнюючи форми господарювання та спосіб життя.
  • 5. Оцініть і запишіть значення первісної доби в історії людства.
  • 6. Розгадайте в зошиті кросворд. У позначеному кольором рядку прочитайте назву терміна.

1. Одна з двох річок, на землях між якими утворилась цивілізація Межиріччя. 2. Одна з двох річок, у долині якої утворилася давньокитайська цивілізація. 3. Одна з двох річок, між якими розквітла цивілізація Межиріччя. 4. Річка, у долині якої була давньоєгипетська цивілізація. 5. Форма об'єднання людей, за якою гуртуються кровні родичі. 6. Проводир племені, війська. 7. Люди, відомі своїми подвигами, заслугами; заможні люди та їхні нащадки.