Всесвітня історія. Історія України. 6 клас. Дудар

§ 35. Римська імперія за нащадків Октавіана Августа

Правління династії Юліїв-Клавдіїв (14-69 рр. н. е.)

Тіберій

Октавіан Август визначив своїм наступником представника знатного роду Клавдіїв Тіберія — досвідченого полководця, який уславився перемогами у Паннонії й Германії.

Прочитайте характеристику Тіберія з «Анналів» Тацита.

Які риси правителя викриває Тацит?

Ставши на чолі держави, Тіберій продовжував провадити політику Августа. Під час його правління посилилася влада імператора, збільшилася державна казна, удосконалилася система управління у провінціях. Водночас плебеї втратили свої останні політичні права, оскільки при Тіберієві коміцій більше не скликали. Починаючи з 15 р. всі судові процеси зі звинувачення в порушенні закону про образу величі були спрямовані проти представників опозиції (незгодних) сенату, результатом чого стали незліченні заслання, конфіскації майна і страти опозиційних аристократів. Із часом Тіберій став нелюдимим і підозріливим, що призвело до рішення покинути Рим і виїхати до Кампанії на Кіпрі. Із 21-го до 31 р. країною фактично правив префект преторіанців Сіян. Жертвою його честолюбства серед інших став Друз — син Тіберія.

Відповідно до заповіту Тіберія наступниками стали Гай Калігула і Тіберій Гемелла. Калігула усунув свого суперника і став правителем Риму.

Він прагнув зміцнити свою владу, відтак відновив заборонені Тіберієм гладіаторські бої та інші видовища; роздавав гроші незаможним і влаштовував бенкети для сенаторів; дозволив повернутися вигнанцям і помилував засуджених. Але такі заходи потребували значних коштів, тому Калігула наказав не лише підвищити податки, а й запровадити нові. Він проголосив себе божеством, звів на свою честь храм, у якому римляни поклонялися золотій статуї правителя.

Калігула

Калігула намагався продовжувати традиційну завойовницьку політику Риму. У 39-40 рр. він розробив плани остаточного підкорення бунтівних народів Галлії, Германії та Британії. І хоча значних успіхів у цьому не досяг, його сім разів проголошували імператором. Невиважена політика, репресії щодо незгодних налаштували проти Калігули багатьох громадян. У 41 р. під час свята на честь Палатинських ігор його вбили заколотники.

Чим правління Калігули відрізнялося від курсу його попередника?

Клавдія ніхто ніколи не готував до виконання обов’язків правителя, оскільки він від народження був тяжкохворим. Але спілкування з видатними умами того часу й досвід попередніх правителів, у якому він був чудово обізнаний, зробили з нього доволі мудрого імператора. Він очолив державу випадково, але зумів зосередити владу у своїх руках, виграти кілька воєнних кампаній, істотно розширити кордони Римської імперії і стати другим після Октавіана Августа правителем, якого після смерті канонізували.

Клавдій наказав стратити заколотників, які брали безпосередню участь у вбивстві Калігули. Усі накази попередника імператор скасував.

Клавдій примирився із сенатом, скасував деякі податки, повернув вигнанців, скасував смертну кару за образу величі імператора. Новими законами він передбачив переслідування тих, хто зводив наклепи. Хворі раби, яких господарі кидали напризволяще, ставали вільними. Здійснивши тріумфальний похід на Британію, Клавдій приєднав до імперії шість провінцій.

Поміркуйте, чому римляни позитивно ставилися до нового імператора.

Одна із зал «Золотого будинку» Нерона. Реконструкція

Клавдій дуже боявся змови, але йому не судилося померти ні від меча ворога, ні власного смертю. Клавдія отруїли дружина Агріппіна разом зі своїм сином Нероном.

У 54 р. 17-річний Нерон став імператором. Його ім’я сабінською мовою означає «хоробрий, сильний». Та Нерона не цікавили ані політика, ані військова справа, він мріяв про кар’єру актора.

Спочатку правління Нерона було доволі мудрим. Уряд ужив заходів для наведення суспільного порядку й поповнення скарбниці. Провінції було звільнено від сплати величезних грошових сум, які потрібні були на проведення гладіаторських боїв. У 54 р. Нерон дозволив повернутися до Рима євреям, вигнаним у 49 р. Правитель серйозно зайнявся державними справами, особливо своїми суддівськими обов’язками, виконуючи які, впроваджував корисні процедурні ідеї. Однак поступово під впливом лестощів та необмеженої влади поведінка й правління імператора змінилися.

У ніч з 18 на 19 липня 64 р. у Римі почалася Велика пожежа. Вогонь зруйнував майже дві третини Рима — вигоріло 10 районів із 14, зокрема й імператорський палац. У підпалі міста звинуватили християн. Це стало приводом для початку їх масових катувань і вбивств, так званого першого гоніння.

Імператор Нерон не просто відновив місто, він його перебудував: було змінено планування, розширено вулиці та розпочато будівництво нового палацу — «Золотого будинку».

Урешті-решт безумства імператора (вбивство рідних, примус до самогубства філософа Сенеки, порушення принципів Олімпійських ігор тощо) призвели до спроби змовників вбити його. Нерон 9 червня 68 р. наклав на себе руки. За легендою, останніми його словами були: «Який великий артист гине».

Визначте наслідки правління Нерона для Римської імперії.

Династія Флавіїв (69-96 рр. н. е.)

Храм Юпітера Капітолійського. Реконструкція

Перший імператор цієї династії Веспасіан був досвідченим полководцем, учасником вторгнення до Британії. Він керував провінцією Африка, підкорив Юдею. Ставши імператором, Веспасіан вирізнявся тією самою простотою й презирством до зовнішнього блиску, як тоді, коли він був простим громадянином. Веспасіан доклав зусиль, щоб відновити дисципліну в армії, зберегти мир і покращити управління державою, особливо фінансове. Він не вів війн і намагався упорядкувати управління провінціями.

Веспасіан змушений був збільшити податки. Його сучасники згадували, що оподаткування громадських туалетів викликало велике глузування. У відповідь на дотепи імператор сказав: «Гроші не пахнуть».

Поміркуйте, чому ці слова Веспасіана стали крилатими.

Ощадливість імператора викликала дорікання у його жадібності, проте він витрачав чималі кошти на громадські споруди: відновив Капітолій (символ держави — храм Юпітера Капітолійського), що згорів під час бою з імператором Вітеллієм, спорудив храм Миру на форумі Миру, який за величиною дорівнював найбільшим античним спорудам. За його правління почалося будівництво величезного амфітеатру, який уміщував 50 тисяч глядачів. Нині він відомий як Колізей і є окрасою Рима.

Підсумуйте, яким було правління Веспасіана.

Після смерті Веспасіана у 79 р. вся влада у країні перейшла до його сина Тіта. Новий правитель був дуже талановитим у мистецтвах. Тіт уславився також як полководець. Щоб завоювати прихильність народу, він віддав своє майно на відновлення римських будинків та храмів після жахливої триденної пожежі. Саме на його правління випало виверження вулкана Везувій, що знищило міста Помпеї та Геркуланум. Імператор зробив щедрі пожертвування тим, хто вижив. Тоді ж у Римі почалася епідемія чуми.

Руїни форуму Миру

Руїни Колізею ізсередини

Тіт правив трохи більше двох років, але встиг зажити слави будівничого. В імперії з’явилися нові дороги. У 80 р. нарешті було завершено будівництво унікальної споруди — амфітеатру Флавіїв, тобто Колізею.

Чому Тіта в народі називали «любов'ю та втіхою роду людського»?

У 81 р. у країні до влади прийшов брат Тіта — Доміціан. Але він загинув у результаті змови, організованої його придворними. Римські історики ставляться до нього негативно, оскільки більшість античних джерел, у яких його згадано, присвячені сенаторам та опозиційним аристократам. Його ж сучасники Пліній Молодший, Тацит і Светоній писали про імператора вже після його смерті, коли Доміціана було проклято. Його звинувачували у непродуманій фінансовій політиці, безпідставних стратах і формуванні атмосфери страху, інтриг і недовіри. Твори придворних поетів Марціала і Стація є вельми улесливими — прославляють досягнення Доміціана і називають його рівним богам.

Поміркуйте, чому історики описували правління Доміціана по-різному.

Династія Антонінів (96-192 рр. н. е.)

Справжню велич Риму забезпечила династія Антонінів. Першим її імператором став найстарший із сенаторів — Марк Кокцей Нерва. Незважаючи на короткий термін правління, він запровадив низку сприятливих реформ: уперше створив аліментаційні фонди, які надавали допомогу бідним; скупив і розподілив землі; увів різноманітні фінансові пільги й розширив будівництво в Римі; істотно наповнив державну казну завдяки тимчасовому скасуванню гладіаторських боїв і значним приватним пожертвуванням.

Імператор Нерва за життя визначив своїм наступником Марка Ульпія Траяна. Римські воїни захоплювалися цим талановитим полководцем.

Колона Траяна

Колона Траяна в Римі присвячена тріумфу імператора після перемоги над дахами (фракійськими племенами). Про яку особливість політики Траяна вона свідчить?

Траян розширив територію Римської імперії: приєднав Дакію (нині — Румунія), підкорив Аравію, Вірменію та Дворіччя. Здавалося, його перемогам не буде кінця, але під час придушення повстання в Юдеї імператор помер.

Траян був надзвичайно популярним і серед народу, і у вищих державних колах. До наших днів дійшов історичний переказ про похід Траяна на дакійців. Імператора, коли він щойно вирушив у похід, зупинила жінка і поскаржилася на несправедливе засудження сина. Траян разом із прохачкою зайшов до суду і тільки після того, як справу було вирішено на її користь, продовжив похід.

Якими рисами наділяли Траяна сучасники?

Наступним імператом став усиновлений Траяном Публій Емілій Адріан. Він не мав змоги провадити завойовницьку політику, оскільки потрібно було зміцнювати імператорську владу й укріплювати кордони Римської імперії. Адріан відмовився від завоювань Траяна в Месопотамії, але зберіг приєднані ним Дакію, що стала провінцією Риму, й Аравію. Адріан вів оборонну політику, зокрема побудував укріплення — так званий Адріанів вал, що у Британії. Повернув Парфії землі, захоплені Траяном. У внутрішній політиці уславився розбудовою провінцій, заснуванням державної пошти, підтримкою діячів культури.

Чому Адріан не мав змоги продовжити завоювання Траяна?

Найуспішнішим у боротьбі з повстанцями і варварами був видатний державний діяч і філософ Марк Аврелій. Його правління можна вважати взірцем поміркованої політики: домігся обрання чиновниками достойних громадян, які підтримували його, значні кошти спрямовував на пожертвування. Як у приватному житті, так і в управлінні державою він дотримувався вчення стоїків: за цією філософією цезар мав сумлінно виконувати обов’язки й повністю присвятити себе турботам на благо держави і своїх підданих.

Марку Аврелію вдалося придушити повстання у Вірменії, Дворіччі, Дакії. У 180 р. під час походу проти германських племен він помер від хвороби — імовірно, від чуми або віспи. За іншою версією, був убитий за наказом сина.

Марк Аврелій

Прочитайте уривок з історичної праці Юлія Капітоліна «Життєпис Марка Антоніна Філософа».

Про що свідчить ця характеристика імператора?

Син Марка Аврелія — Коммод Люцій — виявився не гідним свого батька. Він наказав стратити найвидатніших сенаторів — друзів Марка Аврелія. За правління Коммода традиції громадського і державного життя поволі руйнувалися. Усупереч уявленням римлян, що тільки вільні люди, тобто громадяни, могли керувати державою, сенаторами ставали колишні раби. Усе це викликало ненависть римлян, і внаслідок змови імператора було вбито.

Поміркуйте, які проблеми були найактуальнішими для Риму у ІІ-ІІІ ст?

Виконайте онлайн-вправу.

Підсумки

Період правління Нерви, Траяна, Адріана і Марка Аврелія став «золотою добою» в історії Риму. Столиця імперії розрослася, з’явилися нові величні будівлі. Але то був передостанній подих наймогутнішої держави давнього світу. Наближалися часи кризи.

Домашнє завдання

  • 1. Складіть історичний портрет одного з римських імператорів ІІ-ІІІ ст.
  • 2. Назвіть особливості розвитку Риму, які, на вашу думку, постійно ускладнювали ситуацію в імперії.