Всесвітня історія. Історія України. 6 клас. Дудар

§ 25. Підкорення Греції Філіппом II

Боротьба між грецькими містами-державами

Досвід Пелопоннеської війни не вплинув на політику грецьких полісів. Боротьба за лідерство між ними тривала й надалі.

Поміркуйте, якими були наслідки постійних конфліктів між грецькими державами.

Поліси, які не хотіли миритися з верховенством Спарти, почали новий збройний конфлікт. На чолі невдоволених знову стали Афіни. До Афін приєдналися Коринф та Фіви. У конфлікт втрутилася і Персія. Почалися часи занепаду.

Пригадайте, як складалися відносини між Елладою та Персією після персько-грецьких війн.

Почалася тривала Коринфська війна (395-387 рр. до н. е.). Поступово на бік Афін перейшли інші поліси. Спарта зазнавала поразок. Але найтяжче наслідки війни відчували коринфіяни: оскільки бої точилися на їхніх землях, міста та господарство зазнавали величезних збитків.

У вирішальний момент ситуацією скористалися перси. Вони не хотіли посилення Афін, тому перейшли на бік Спарти. Під тиском Персії було укладено Анталкідів мир (за іменем полководця, який його уклав). За умовами миру Спарта повернула собі гегемонію (верховенство) у Греції. Проте інші держави залишилися невдоволеними, тому мир був недовгим.

Після укладення миру посилився вплив Фів, столиці Беотії. За підтримки сусідніх Афін у 378 р. до н. е. було створено Другий Афінський морський союз. До нього увійшли суперники Спарти. Сухопутні війська союзників очолив талановитий полководець Епамінонд. Він запровадив нову бойову тактику — «шикування клином»: сконцентрував значні сили на одній фаланзі свого війська, порушивши його чіткі ряди, і здобув блискучу перемогу.

Накресліть у зошиті схему бою «шикування клином». Поясніть, чому спартанці не змогли стримати натиск ворога.

Незважаючи на поразку Спарти, через внутрішні суперечності Другий Афінський морський союз розпався. Безперервні війни між Афінами, Спартою та Фівами за лідерство виснажили сили греків. Спустошена Еллада не мала сил опиратися новому завойовникові — Македонському царству.

Посилення Македонії за часів Філіппа II

Розгляньте карту. Чим різнилися географічні положення Македонії та давньогрецьких полісів?

Землі Македонії лежать на північ від Балкан у гірській місцевості, між Іллірією на заході та Фракією на сході. Тут на міжгір’ях обробляли землю й випасали худобу. На відміну від Еллади, яка у IV ст. до н. е. мала глибокі традиції державотворення, македоняни тільки формували свою державу.

У VI ст. до н. е. почалось об’єднання місцевих племен під владою вождів однієї династії. Значного прогресу домігся цар Архелай. Він побудував дороги, які з’єднали гірські долини. Це допомогло йому централізувати управління країною. Ще більших успіхів досяг Філіпп II (359-336 рр. до н. е.). Він остаточно об’єднав Македонію і перетворив її на сильну державу.

Поміркуйте, якими якостями мав бути наділений Філіпп II, аби досягти могутності й піднесення Македонії.

Філіпп II. Медальйон

Філіпп II найбільше уваги приділяв зміцненню війська — сформував важку кінноту з гетайрів (дружинників), яка, по суті, була особистою кінною гвардією правителя. Він фактично підпорядкував життя всіх своїх підданих виконанню цього завдання — і Македонія перетворилася на могутню військову державу.

Головною ударною силою могутньої армії Філіппа II була македонська фаланга. Від фаланги еллінів її відрізняли щільність бойового шикування й особлива організація. У бою брали участь воїни перших п’яти-шести шеренг завдяки довгим, п’яти-шестиметровим, списам — сарисам.

Чому для розвитку македонської державності була необхідна сильна армія?

Завдяки золоту, на яке була багата македонська земля, Філіпп II здійснив важливі економічні перетворення. Його золоті монети поширилися всім узбережжям Егейського моря і витіснили перські золоті монети — дарики. Це загострило політичні й економічні відносини з Персією, і македонський цар-завойовник вирішив скористатися загальним послабленням Еллади та Перської держави Ахеменідів.

Пригадайте, чому поліси Еллади були у кризовому стані.

Філіпп II мав грандіозні плани — він прагнув підкорити всю Грецію. Його військо почало наступ на територію Аттики. Назустріч македонянам виступили армії Афін, Фів та Коринфа. Вирішальна для полісів Греції битва відбулася поблизу міста Херонея у 338 р. до н. е.

Філіпп II вивчив особливості військ противників. Найкращими воїнами він вважав ліванців. Завдяки військовому досвіду і бажанню перемогти за будь-яку ціну їхня сила зростала. Тому Філіпп II поставив проти них важкоозброєну кінноту (гетайрів) на чолі зі своїм сином Александром. На початку битви македоняни ледве стримали наступ ліванців. Але у вирішальну мить у боротьбу вступила кіннота, яка забезпечила Філіппу II блискучу перемогу. У цьому двобої проявився талант молодого полководця Александра.

Після підкорення Греції Філіпп II почав готуватися до війни з Персією. Для цього у 338 р. до н. е. він створив союз грецьких полісів. Але у 336 р. до н. е. внаслідок змови його вбив охоронець Павсаній.

Яким чином Філіппу II вдалося завоювати Грецію?

Виконайте онлайн-вправу.

Підсумки

Учені високо оцінюють правління Філіппа II: він використав усі переваги Македонії, а також сприятливі політичні обставини поза межами своєї країни для посилення власної держави. Цар створив потужну дисципліновану армію, здійснив вдалі походи і домігся визнання Македонії великою державою, здатною впливати на хід історії.

Домашнє завдання

  • 1. Визначте основні причини ослаблення грецьких полісів.
  • 2. Складіть історичний портрет Філіппа II Македонського.