Всесвітня історія. Історія України. 6 клас. Дудар

§ 18. Перська держава. Персько-грецькі війни

V ст. до н. е. — період найвищого розквіту Еллади. Але у цей час грекам довелося боротися за збереження своєї свободи і незалежності з могутньою Перською державою.

Поміркуйте, які причини могли змусити давніх персів і греків почати воювати між собою.

Персько-грецькі війни тривали протягом 500-449 рр. до н. е. Воєнні дії відбувалися не постійно, а з перервами, у вигляді воєнних кампаній. Загалом таких кампаній було п’ять: 500-494 рр. до н. е.; 492-490 рр. до н. е.; 480-479 рр. до н. е.; 478-459 рр. до н. е.; 459-449 рр. до н. е.

Грецькі поліси Малої Азії від середини VI ст. до н. е. перебували під владою Персії. У 500 р. до н. е. у грецьких містах-державах на узбережжі Малої Азії відбулися повстання. На чолі виступу стало багате місто Мілет. Його підтримали Афіни, що спорядили на допомогу повстанцям 20 кораблів, і Еретрія, яка надала 5 кораблів.

У 498 до н. е. повстанці здійснили зухвалий похід на столицю перського намісництва у Малій Азії місто Сарди і спалили його. Тоді

Дарій І кинув на придушення виступу потужну армію і величезний флот із 600 фінікійських кораблів. Перси змогли придушити повстання через шість років.

Чому повстанці не змогли протистояти персам?

Розлючений перський цар Дарій І розіслав своїх посланців до грецьких міст з вимогою визнати його владу. Але громадяни Афін і Спарти відмовилися йому коритися, після чого цар наказав готуватися до походу проти цих полісів.

У 490 р. до н. е. на узбережжі поблизу Марафона, за 42 км від Афін, висадилася перська армія. Проти ворога, яким керував перський воєначальник Датіс, виступив афінський полководець Мільтіад із десятитисячним військом піхотинців. Він вирішив застосувати хитру тактику і позбавити персів їхньої головної сили — кінноти. Вершники зазвичай нападали з боків (флангів) і брали супротивника в оточення. Декілька днів війська просто стояли одне проти одного. Греки не хотіли втрачати вигідної позиції. Перси сподівалися виманити їх на рівнину, аби кіннота мала простір для атаки.

Мільтіад зосередив головні сили з боків фаланги. Перси наблизилися до греків і почали обстріли з луків. Назустріч рушила зімкнута група гоплітів (важкоозброєних грецьких воїнів) — спочатку кроком, потім бігом, щоб швидше подолати відстань під обстрілом. Перший натиск був успішним для греків. Перси пішли в контрнаступ і були впевнені у своїй перемозі, але обидва фланги грецького строю висунулися вперед і взяли ворога в оточення. Перси запанікували і втекли на кораблі.

Як ви вважаєте, що допомогло грекам перемогти більше і досвідченіше перське військо?

Похід Ксеркса на Грецію

Чому перси не змирилися з поразкою?

Після смерті Дарія І новий похід проти греків очолив його син Ксеркс. Навесні 480 р. до н. е. перси переправилися з Азії до Європи через протоку Геллеспонт. Коли буря зруйнувала перший міст, цар наказав не тільки вбити будівельників, а й покарати море — висікти Геллеспонт батогами і закувати його в кайдани.

Довідавшись про нову небезпеку, 31 грецьке місто-держава об’єдналося в союз, на чолі якого стала Спарта. Кожен поліс споряджав своїх воїнів і кораблі до спільної армії та флоту.

Чи відома вам історія про 300 спартанців? Обговоріть з однокласниками фільми, присвячені протистоянню армій царів Леоніда і Ксеркса, які ви бачили.

Поміркуйте, чому на місці битви спартанців і персів було встановлено камінь із написом «Подорожній, коли ти прийдеш до Спарти, перекажи лакедемонянам, що ми полягли тут, вірні їхньому наказові».

Ксеркс направив посланців до греків з вимогою скласти зброю: «Наші стріли і дротики закриють вам сонце». Цар спартанців Леонід безстрашно відповів: «Ну що ж, ми битимемося в затінку». Військо під його командуванням розташувалося у найвужчому місці Фермопільського проходу, який у горах з’єднував Північну і Середню Грецію. Грецькі війська, таким чином, закрили шлях до своїх союзників. Лише завдяки зрадникові перси змогли прорватися через Фермопільський прохід і зайняти Середню Грецію. Мешканці Афін змушені були залишити місто. Усі чоловіки, які ще могли тримати зброю, пішли у військо. Решту афінян перевезли на Пелопоннес і Саламін.

28 вересня 480 р. до н. е. грецький флот атакував персів у вузькому гирлі між Аттикою й островом Саламін. Потужні, але неповороткі перські кораблі скупчилися, заважаючи один одному. Ламалися весла, судна переверталися під ударами таранів легких грецьких трієр, натикаючись на підводні скелі. Перський флот зазнав нищівної поразки. Ця перемога мала велике значення для перебігу всієї війни — перси втратили перевагу в морських силах.

Перський флот — це кілька сотень великих кораблів. Розгляньте схему і поясніть, яким чином греки змогли перемогти ворога, сили якого були значно більшими.

У 479 р. до н. е. об’єднані війська греків зійшлися у двобої із залишками перського війська поблизу міста Платеї і під проводом спартанця Павсанія практично повністю знищили ворога.

Битви при Саламіні та Платеях поклали кінець наступу персів на Грецію. Греки настільки повірили у свої сили, що самі пішли у наступ. Протягом кількох десятків років вони успішно відвойовували у персів острови і береги Егейського моря.

Поміркуйте, якими були наслідки перемоги для греків.

Розгляньте реконструкцію грецького корабля. Пригадайте, звідки у греків досвід мореплавства.

Афінська трієра

Важливу роль у посиленні грецьких міст-держав відігравав спільний флот. Із часом лідерство на морі перейшло до Афін. Завдяки військовому таланту полководця Арістіда греки здобули кілька блискучих перемог і повністю витіснили перський флот з Егейського моря.

Полководця Арістіда називали Справедливим за його чесність і благородство. Йому доручили визначати внесок кожної країни на утримання спільного флоту. Відтак у 478-477 рр. до н. е. виник Делоський союз (згодом його назвали Першим Афінським морським союзом через домінування в ньому Афін).

Поступово Афіни привласнили спільну скарбницю союзу. Вони нехтували інтересами союзників і поводилися з ними, як зі своїми підданими: ставили до влади потрібних правителів, втручалися у місцеве судочинство.

На завершальному етапі війна для греків стала загарбницькою — рейди до Єгипту й Кіпру приносили значні прибутки. Але постійні сутички виснажували суперників. У 449 р. до н. е. сторони нарешті порозумілися і уклали мирний договір. Персія зберігала владу над Кіпром, проте відмовилася від островів і малоазійського узбережжя Егейського моря. Перському флоту було заборонено з’являтися в Егейському морі.

Порівняйте роль Спарти й Афін у ході війни з персами.

Виконайте онлайн-вправу.

Підсумки

Для Греції перебіг війни мав серйозні наслідки. Афіни перетворилися на могутню морську державу й очолили Делоський союз. У державі остаточно утвердилася демократія. Перемога над персами стимулювала розвиток господарства Еллади. Але політика Афін спричинила конфлікт зі Спартою, яка не бажала бачити нікого іншого, хто б претендував на лідерство в Елладі.

Домашнє завдання

  • 1. Визначте основні результати греко-перських війн.
  • 2. Підготуйте коротке повідомлення про одного із грецьких полководців.
  • 3. Складіть хронологічну задачу про хід греко-перських війн та позначте її розв’язок на лінії часу.