Всесвітня історія. Історія України. 6 клас. Дудар

Розділ 3. Антична цивілізація та її сусіди

Античність — надзвичайно цікавий період історії людства. Минуло кілька тисяч років, а ми й нині користуємося результатами наукових досліджень давньогрецьких і давньоримських учених. Письменники й художники різних країн і народів використовують у своїх творах образи античних міфів. Сюжет міфу про Прометея використали українські літератори: Т. Шевченко у поемі «Кавказ», Леся Українка у драмі «Іфігенія в Тавриді», А. Малишко в поемі «Прометей». Чому саме за античних часів людство здійснило так багато досягнень? Пояснити цей феномен ви зможете, опрацювавши матеріали третього розділу.

Мал. 27

§ 16. Умови розвитку античних цивілізацій

Періодизація історії Давньої Греції та Давнього Риму

Ви розпочинаєте вивчення найбільшого розділу давньої історії, присвяченого античним Греції та Риму. Ознайомтеся з періодизацією історії цих двох осередків цивілізації. Накресліть у зошиті лінію часу й позначте на ній періоди, виділені у таблиці. Поміркуйте, чи збігаються періоди в давній історії Греції та Риму. Чим вони відрізняються?

Давня Греція (Еллада)

Давній Рим

1. Крито-мікенська — цивілізація це час виникнення, розквіту і падіння ранньокласових суспільств і перших державних утворень II тис. до н. е.

2. Гомерівський, або передполісний, період («темні віки») — XI-IX ст. до н. е.

3. Архаїчна Греція (VIII—VI ст. до н. е.) — час формування полісних структур, Великої грецької колонізації і ранньогрецької тиранії.

4. Класична Греція (V-IV ст. до н. е.) — розквіт давньогрецьких полісів, їх економіки, період найвищих культурних досягнень давніх греків.

5. Елліністична доба, що починається походами Александра Македонського (остання третина IV ст. до н. е.) і завершується у 30-х рр. до н. е., коли останню з елліністичних держав — Птолемеївський Єгипет — завоював Рим

1. Царський період — VIII—VI ст. до н. е. — найдавніша історія Риму.

2. Республіканський період — (VI-I ст. до н. е.). Поділяється на ранню республіку (VI—III ст. до н. е., формування ранньорабовласницького суспільства і завоювання Римом Італії) та пізню республіку (ІІ-І ст. до н. е., розквіт рабовласницьких відносин і зміцнення держави).

3. Імператорський період (кінець І ст. до н. е. — V ст. н. е.). Перші два століття імператорської епохи — це часи ранньої імперії (принципату), коли відбувався розквіт рабовласницьких відносин в усьому Середземномор’ї. У III ст. н. е. почалася криза Римської імперії, яка загрожувала розпадом держави.

4. Часи пізньої імперії (домінату), який охоплює кінець III—V ст. н. е. Історія Давнього Риму завершується умовною датою — 476 р. (рік падіння Західної Римської імперії)

Природно-географічні умови Балканського півострова

Землі Греції лежать на півдні Балканського півострова — у східній частині Середземномор’я. Із заходу їх омиває Іонічне море, а зі сходу — Егейське, на півночі країни починаються Балканські гори.

Греція — країна гірська. З одного боку — високі гори Македонії та Фракії, з іншого — хребти з густими реліктовими лісами Пінд, Парнас і найвища точка Греції — гора Олімп, на якій, за переказами, мешкали боги.

Пригадайте, де ви чули назву Олімп. Які сучасні спортивні змагання мають співзвучну назву?

Розгляньте карту. Чим особлива територія Давньої Греції? Які природні умови відрізняють цей регіон від осередків цивілізацій Давнього Сходу?

Дослідники поділяють територію Греції на континентальну й острівну. Континентальні землі складалися із трьох частин. На півночі, у Фессалії (або Тессалії), переважали родючі рівнини. Центральні райони — Беотія й Аттика — мали зручне розташування і вигідний вихід до моря. Південною частиною Греції був півострів Пелопоннес. Його основні області — це Еліда, Лаконіка та Мессенія.

Острівна Греція складалася з величезної кількості островів, які вчені не можуть точно підрахувати. Називають цифру від 1200 і аж до 6000. Серед них є великі, такі як Крит, Лесбос, Евбея, і невеличкі скелі, непридатні для життя.

Які переваги давала велика кількість островів?

Літо у Греції спекотне, дощів майже не випадає. Зима прохолодна, хоча й без снігу. Через посушливий клімат тут немає великих річок. Це країна з гірськими луками, хребтами й долинами. У Греції завжди відчувалася нестача земель, придатних для землеробства. Тільки на півночі та півдні, а також у гірських долинах були порівняно великі ділянки родючих земель. На схилах гір здавна вирощували виноград та оливкові дерева. Греки були вправними садівниками і торгували вином та олією.

Гори Еллади були багаті на дорогоцінні, кольорові метали й залізо, славилися також покладами будівельного каменю, мармуру, високоякісної глини.

Поміркуйте, чим відрізнялися життя і побут Еллади та землеробських цивілізацій Сходу

Мінойська й Ахейська палацові цивілізації

Учені припускають, що перший палац було зведено майже чотири тисячі років тому і відбудовано ахейцями після землетрусу близько 1500 р. до н. е. Розгляньте сучасне фото руїн Кносського палацу і фрески «Ігри з биком» та «Цар-жрець», які його прикрашають. Що ми можемо з них дізнатися про життя людей у часи, коли було створено ці пам'ятки?

Руїни Кносського палацу

Фреска «Ігри з биком»

Давньогрецькі міфи та легенди зберегли чимало цікавого про цивілізацію на острові Крит. Давні греки вірили, що тут народився Зевс, жило страшне чудовисько Мінотавр, Дедал змайстрував крила і разом із сином Ікаром намагався втекти від жорстокого царя Міноса.

Учені цікавилися історією острова давно, але активні дослідження розпочалися наприкінці XIX — на початку XX ст.

Важливі відкриття у дослідженні Критської (Мінойської) цивілізації здійснив археолог Артур Еванс. Він пов’язував давній палац із легендарним царем Міносом.

Фреска «Цар-жрець»

Прочитайте про дослідження А. Еванса.

Чому грецькі міфи розповідають про царя Міноса як про могутнього і багатого правителя?

Мінойська цивілізація виникла на межі IV—III тис. до н. е. (понад 5000 років тому). Місцеві поселення стрімко зростали, відтак учені вважають, що саме вони стали першими в Європі містами-державами.

Наприкінці III тис. до н. е. на Криті було збудовано перші палаци. Найбільше вражає величчю Кносський. Археологи стверджують, що в палаці відбувалися коронації царів та освячення жерців, приносили людські жертви божествам. Також тут влаштовували двобої з биками, які нагадували іспанську кориду.

Поступово міста-держави об’єдналися навколо Кносса — і на Криті утворилася єдина держава на чолі з кносським царем.

Розгляньте зображення. На що схожі позначки на диску?

Фестський диск

Пригадайте ознаки цивілізації. Яке місце серед цих характеристик посідає культура?

Фестський диск — унікальна пам’ятка письма, імовірно мінойської культури епохи середньої або пізньої бронзи. Його точне призначення, а також місце і час виготовлення достовірно невідомі.

Часом розквіту Мінойської палацової цивілізації вважають середину II тис. до н. е. Критська держава тоді була однією з найсильніших у світі. Крит мав потужний флот, що дало змогу його жителям торгувати з Єгиптом, Сирією та іншими країнами. У містах споруджували мости, зрошувальні канали, прокладали дороги, працював водогін. А до занепаду цивілізації близько 1500-1400 р. до н. е. призвела загадкова подія. Можливо, причиною загибелі Мінойської палацової цивілізації був землетрус або виверження вулкана, а може, страшна навала ворогів. А. Еванс вважав, що причиною було саме стихійне лихо. Вивчаючи залишки поселень, археолог виявив чимало ознак раптової катастрофи: незавершені ремісничі вироби, покинуті на полях знаряддя праці. На думку Еванса, стався такий потужний землетрус, що відродити після нього цивілізацію було вже неможливо.

Сучасні дослідники припускають, що причиною занепаду цивілізації стало виверження вулкана на сучасному острові Санторин — ослаблені критяни не могли чинити опору ахейцям (або данайцям, як писав Гомер). Їхні племена на початку II тис. до н. е. мігрували із Придунайських низовин до Фессалії та Пелопоннесу, а близько XVI ст. до н. е. почали переселятися на Крит.

Як і про Крит, давньогрецькі міфи й поеми розповідають про Мікенську (або Ахейську) цивілізацію. Про ахейців ідеться у міфі про аргонавтів і золоте руно, їхнім подвигам присвячені «Іліада» та «Одіссея» Гомера. Саме давньогрецькі поеми спонукали німецького археолога-самоука Генріха Шлімана до пошуків міфічної Трої. Наприкінці травня 1873 р. науковий світ був приголомшений, бо наполегливий Г. Шліман знайшов легендарне місто. Доказом став «скарб царя Пріама»: 8833 золоті предмети, зокрема дві чудові діадеми, кубок у вигляді човна, дорогоцінні сережки, браслети, вази і ще кілька тисяч виробів зі срібла та слонової кістки.

Згодом, у 1880-х роках, орієнтуючись на свідчення античного історика Павсанія, Шліман розкопав царські скарбниці в Мікенах. Пізніше дослідники встановили: Шліман справді знайшов під агорою царські поховання. Але це були могили мешканців Пелопоннесу, які жили на 400 років раніше подій, описаних Гомером.

Розгляньте пам'ятки Мікенської цивілізації. Чим вони відрізняються від пам'яток Криту?

Мікени. Левові ворота

Мікени. Агора

Які риси характеру, на вашу думку, дали змогу Г. Шліманові зробити сенсаційні відкриття?

Палацову цивілізацію із центром у Мікенах творили кочівники ахейці. Вони з’явилися на Балканському півострові у XXI ст. до н. е. Прийшлі племена були на нижчому рівні розвитку, ніж місцеві жителі. Відтак прибульці навчилися вирощувати виноград і оливи, будувати кращі кораблі й виготовляти якіснішу кераміку.

У XV ст. до н. е. Мікени досягли найбільшого розквіту. Це був політичний, економічний та культурний центр Еллади. Ахейці мали достатньо сил для освоєння просторів Середземномор’я і Малої Азії. Вони налагодили контакти з фінікійцями та єгиптянами, запозичили у них чимало наукових знань. В Елладі з’явилися нові міста — Фіви й Афіни (або Атени). Між правителями великих міст точилася тривала боротьба за панування у Греції. Але Мікени зберігали верховенство.

Близько XIV ст. до н. е. було засновано місто Троя. Учені вважають, що в першій половині XIII ст. до н. е. царі грецьких міст-держав, підбурені мікенським царем Агамемноном, розпочали похід проти Трої. У поемах Гомера йдеться про 10 років облоги. Після виснажливої боротьби ахейці захопили місто, але союз ахейських міст-держав розпався. Це дало змогу племенам дорійців у середині XII ст. до н. е. захопити землі Греції. Вони не заснували держави, не створили писемності, але вміли обробляти залізо й виготовляти з нього якісну зброю. Дорійці лише мали сильну армію, яка складалася з важкої піхоти та кінноти.

На відміну від ахейців, дорійці не переймали надбання підкорених, а нищили їхню культуру. Захоплені Мікени, Афіни, Тиринф, Пілос та інші міста було зруйновано, усі досягнення Ахейської палацової цивілізації — втрачено, а грецьку культуру — відкинуто на століття назад.

Порівняйте причини занепаду Критської та Мікенської цивілізацій.

Поясніть, чим палацова цивілізація відрізняється від землеробської.

Виконайте онлайн-вправу.

Підсумки

Палацові цивілізації Давньої Греції залишили нащадкам чимало загадок. Деякі з них, наприклад критське письмо, не розгадані донині. Але ці осередки культури відомі не лише завдяки таємницям, а й міфам. Історії про Мінотавра й Тесея, пригоди аргонавтів, троянський епос надихали художників, скульпторів і поетів різних епох.

Домашнє завдання

  • 1. Виберіть міф, у якому йдеться про Крит або Мікени. Намалюйте до нього ілюстрацію.
  • 2. Накресліть у зошиті лінію часу і позначте на ній період розквіту Мікенської та Критської цивілізацій.
  • 3. Порівняйте наукові дослідження А. Еванса та Г. Шлімана. Чому дехто з колег вважав Шлімана авантюристом?
  • 4. Чим відрізняється формування грецьких палацових цивілізацій від землеробських цивілізацій Сходу?