Всесвітня історія. Історія України. 6 клас. Дудар

§ 8. Цивілізації Дворіччя. Природно-географічні умови розвитку Шумеру та Вавилону. Повсякдення і господарське життя

Цивілізації Дворіччя

На Близькому Сході у IV тис. до н. е. між річками Тигр та Євфрат виникла цивілізація Месопотамії, або Дворіччя. Її традиційно поділяють на три культурно-історичні періоди: Шумеру, Вавилону й Ассирії.

Історія Давнього Дворіччя пройшла кілька етапів. Перший ознаменувався освоєнням і заселенням наприкінці IV тис. до н. е. долини річок Тигр та Євфрат шумерами (давній північний народ), які заснували у Дворіччі перші міста-держави Ур, Урук, Кіш та Лагаш. Він тривав близько 1,5 тисячі років.

Другий період — час процвітання Вавилону — перша половина II тис. до н. е. Найвищого розквіту він зазнав за правління царя Хаммурапі (1792-1750 рр. до н. е.).

Накресліть у зошиті лінію часу й позначте на ній період правління царя Хаммурапі.

Третій період — період ассирійської культури, яка була сповнена пафосом сили, уславлювала військову міць і перемоги царів.

У давнину Тигр та Євфрат текли паралельно, за що їх називали близнюками. Євфрат був неглибоким і спокійним, а тому придатнішим для судноплавства. Води бурхливого Тигру потрібно було регулювати. Техніку для цього у Месопотамії винайшли у І тис. до н. е. А до того люди селилися уздовж Євфрату та його рукавів, а також у долині притоки Тигру — ріки Діяли. Нині ці ріки у південному напрямку розходяться, а потім знову сходяться і зливаються в одну ріку Шатт-ель-Араб, що впадає в Перську затоку.

Тигр і Євфрат не тільки несли життєдайну вологу, а й щороку після розливу залишали в долині близько трьох мільйонів тонн мулу, що робило ґрунти Месопотамії дуже родючими і забезпечувало щедрі врожаї.

На відміну від наводка в Нільській долині, найбільший розлив Тигру і Євфрату відбувався до визрівання хлібів, тому землеробам доводилося, перш ніж сіяти, відводити воду до каналів і басейнів, щоб потім використовувати для поливу посівів.

Весняні повені бували катастрофічними. Відтак немає нічого дивного в тому, що саме в Месопотамії виникла моторошна легенда про Всесвітній потоп.

Пригадайте, де ще зустрічається історія про Всесвітній потоп. Як описано цю подію?

Порівняйте природні умови Дворіччя та Давнього Єгипту Скористайтеся для цього картою. Визначте їх спільні та відмінні риси.

Щоб перетворити південні месопотамські болота на оазу, люди створили складну іригаційну систему. Канали забезпечували поля вологою і зменшували наслідки повеней. Іригаційне землеробство Вавилонії базувалося на дренажних роботах. Родючий мул майже не доходив на поля, натомість канали і водоймища були замуленими, тому постійно доводилося ремонтувати дамби й чистити канали. Коли іригаційна система через напад чужинців або недбалість робітників виходила з ладу, землі між Тигром і Євфратом перетворювалися на пустелю.

Поміркуйте, які умови потрібні для організації таких масштабних робіт.

Природа Південної Месопотамії була бідна на сировинні ресурси: не було промислової деревини, будівельного каменю та металічних руд. Відтак у виробництві ужиткових речей вавилоняни використовували річкову глину та очерет. За віруваннями вавилонського населення саме з глини боги зліпили людину.

Природно-кліматичні умови Північної Месопотамії істотно відрізнялися від південних ассирійських — гористий, кам’янистий степ з родючими зволоженими землями. Однак орних земель тут було небагато, бо гори майже впритул підходили до берегів річок. Та Ассирія була багатою на будівельний камінь і залізні руди. Різноманітною була й місцева фауна: тут водилися леви, слони, леопарди, дикі осли та поні, кабани, ведмеді, лані.

Ассирійці активно займалися торгівлею, оскільки країну перетинали прадавні караванні шляхи.

Харран — одне з найдавніших міст світу. Знайдіть його на карті і, зважаючи на інформацію в тексті параграфа, опишіть природно-кліматичні умови місцевості, де воно розташоване.

Повсякденне життя

Учені вважають, що люди почали заселяти землі поблизу Тигру та Євфрату приблизно у IX—VIII тис. до н. е. Південну частину Дворіччя біля Перської затоки контролювали шумери. Відтак їхні території дістали назву Шумер. Північніше розселились аккадці. Їхня держава відома як Аккад. Ці частини Месопотамії різнилися не тільки природними умовами, а й мовою. Населення Південного Дворіччя у VI-IV тис. до н. е. займалося переважно землеробством і скотарством. Тут вирощували зернові культури — просо, ячмінь, пшеницю, які давали високі врожаї двічі на рік, а також овочі — часник, цибулю, огірки тощо.

Річки, озера й Перська затока були багаті на рибу. Із сусідніх степів забігали дикі бики, газелі та дрібна дичина. Відтак жителі Південного Дворіччя займалися рибальством і полюванням.

Міста в Месопотамії будували за чітким планом, згідно з яким усі вулиці перетиналися під прямим кутом. Це правило було закріплено ассирійським законодавством, і того, хто його порушував, карали. Усі будинки в містах зводили подібними один до одного — вони стояли глухою побіленою стіною до вулиці. Їх будували таким чином, що увесь житловий квартал мав спільну стіну. Сміття викидали просто на вулицю, де його втоптували перехожі, і рівень дороги поступово підвищувався, тому до входу в будинок робили невисокі східці.

Поміркуйте, що необхідно для розвитку торгівлі. Чи були відповідні умови в Месопотамії?

Прочитайте текст. Поміркуйте, що визначало розвиток транспорту у Дворіччі.

Побут ассирійців був невибагливим. Із меблів у них були переважно плетені ліжка, низенькі стільці, лави для ніг. Сиділи здебільшого на засланій очеретяною циновкою глиняній долівці. Речі зберігали у глиняних посудинах. Освітлювали помешкання за допомогою глиняних олійних ламп. Лише у заможних господарів у домівках стояли дерев’яні скрині та крісла, стіни вони завішували кольоровими тканинами й килимами.

Одяг месопотамці виробляли з овечої вовни. Лляна тканина була дорожчою, бо її привозили з-за кордону. Представники еліти могли собі дозволити шовкове вбрання. Тканину густо драпірували і фарбували в яскравий колір. Ті, хто не міг купити барвників, вибілювали вовняну тканину на сонці.

Ассирійські книжники

Робочий люд у Вавилонії ходив босоніж, представники елітних прошарків узували сандалії, дехто з них носив і шкарпетки.

У Старовавилонський період чоловіки носили круглий повстяний капелюх із широкими загнутими крисами (полями) чи ковпак. Згодом капелюх вийшов з моди, і чоловіки обходилися простою налобною пов’язкою. Заміжні жінки з кінця II тис. до н. е. з’являлися на людях у хустках і тонкому покривалі, яке опускалося з голови на плечі й спадало, закриваючи все тіло, однак не завжди ховало обличчя.

Опишіть раціон харчування жителів Дворіччя, зважаючи на розвиток землеробства і скотарства.

Виконайте онлайн-вправу.

Підсумки

Природні умови Дворіччя мали значний вплив на формування землеробської цивілізації. Обмежені у ресурсах місцеві жителі запровадили чимало новацій, якими людство користується донині. Працелюбність і наполегливість стали тими рисами, які дали змогу скористатися благами природи і боротися з її руйнівною стихією.

Домашнє завдання

  • 1. Порівняйте побут давніх єгиптян і месопотамців. Визначте, як природні умови впливали на повсякденне життя представників цих землеробських цивілізацій.
  • 2. Намалюйте у зошиті чи на окремому аркуші паперу жителів Шумеру або Вавилону.