Всесвітня історія у визначеннях, таблицях і схемах - 6—7 клас
Доба еллінізму
• Імперія Александра Македонського
Причини македоно-перської війни
Втручання Персії в життя грецьких держав |
Витіснення македонськими грошима «дарика» з торгового обігу |
Загарбницька політика Македонії |
Завоювання Александра Македонського
Рік |
Подія |
336 р. до н. е. |
Обрання царем Македонії Александра, повстання на підвладних територіях |
336—334 рр. до н. е. |
Придушення повстання іллірійців та трибалів, Фів та Афін (всіх жителів Фів продали в рабство, стіни міста знищили), підготовка до походу на Персію |
334 р. до н. е. |
Початок східного походу Александра Македонського |
334 р. до н. е. |
Битва біля р. Гранік, поразка персів |
333 р. до н. е. |
Битва при Іссі, перемога Александра Македонського, Дарій III втік, залишивши свою родину |
333—332 рр. до н. е. |
Підкорення Сирії та Фінікії |
Січень-травень 332 р. до н. е. |
Облога фінікійського міста Тіра |
332 р. до н. е. |
Похід до Єгипту, заснування в дельті Нілу міста Александрія, проголошення Александра богом і фараоном |
1 жовтня 331 р. до н. е. |
Битва при Гавгамелах — поразка персів |
331 р. до н. е. |
Захоплення Александром Вавилона та Суз, спалення Персеполя, загибель Дарія III. Знищення Перської держави |
330—327 рр. до н. е. |
Похід на Середню Азію, підкорення Бактрії (частина Афганістану та Узбекистану) та Согдіани, захоплення міста Мараканд (нині Самарканд), вихід до річки Сирдар’я. Одруження Александра з Роксаною, дочкою правителя Согдіани |
327 р. до н. е. |
Похід до Індії, армія Александра переправилася через Інд та біля р. Гідасп розбила армію царя Пора. Далі армія йти відмовилася, і Александр Македонський наказав повертатися |
324 р. до н. е. |
Повернення до Вавилона, імперія Александра Македонського простягнулася від Індії на сході до Балкан на заході, від Чорного та Каспійського морів на півночі до Індійського океану на півдні |
323 р. до н. е. |
Під час підготовки до нового походу Александр Македонський помер, а його імперія розпалася |
Причини розпаду імперії Александра Македонського
Строкатий національний склад |
Величезна територія |
Відсутність тісних зв’язків |
Боротьба між сподвижниками за владу |
Македонське царство. Виникнення і розпад імперії Александра Македонського
• Елліністичні держави
Еллінізм — період примусового об’єднання давньогрецької та давньо-східної цивілізацій в єдину систему держав.
Діадохи (від грец. — спадкоємці) — сподвижники, полководці Александра Македонського, між якими після його смерті почалася боротьба за владу (Пердікка, Антіпатр, Птолемей, Антігон, Селевк, Лісимах).
Держава Селевкідів (інша назва — Сирійське царство)
• Час існування: 312—64 рр. до н. е.
• Засновник — Селевк Переможець. Правила династія Селевкідів.
• Держава простягалася від Єгипту й Аравійської пустелі до Індії (південна частина Малої Азії, Месопотамія, Іран, південні райони Середньої Азії та частина Афганістану).
• Столиця — Антіохія на р. Оронті.
• Одне з найбільших міст — Селевкія на р. Тигр.
• Уся держава поділена на 72 сатрапи. Основа держави — грецькі поліси.
• III ст. до н. е. — відокремилася Парфія.
• 83 р. до н. е. — вірменський цар Тигран II захопив більшу частину держави.
• 64 р. до н. е. — залишки території держави були захоплені Римом.
Єгипет
• Час існування: 305—30 рр. до н. е.
• Засновник — Птолемей Лаг (прізвисько «Спаситель»), Правила династія Птолемеїв.
• Єгипет, Близький Схід, частина Малої Азії, Кіпр.
• Столиця — Александрія (у дельті Нілу).
• Головний виробник хліба для країн Середземномор’я.
• Держава мала найбільший флот — 4 тис. кораблів.
• Славилися вироби з вовни, льону, кольорового скла, папірус.
• Розвиток культури — Мусейон, Фароський маяк та ін.
• 30 р. до н. е. — Єгипет був захоплений Римом.
Наука епохи еллінізму
• Мусейон — величезна споруда у Александрії, яку в 215 р. до н. е. заснував Птолемей II, вона складалася з бібліотеки (до 500 тис. манускриптів), обсерваторії, університету та дослідницьких закладів, ученим виплачували гроші на утримання та досліди.
• Архімед — математик, уславився багатьма технічними винаходами.
• Евклід — математик, трактат «Елементи» започаткував науку геометрію.
• Ератосфен — філософ, географ, астроном — обчислив довжину кола земної кулі, увів в обіг поняття «географія».
Культурні досягнення епохи еллінізму
• Пергамент — матеріал для письма з тонко вичиненої шкури телят; отримав назву на честь міста Пергам, де вироблявся.
• Александрійський маяк — одне з чудес світу — маяк на острові Фарос, який досягав висоти 130 метрів (архітектор Сострат Кнідський).
• Колос Родоський — одне з чудес світу — велетенська скульптура бога Сонця Геліоса (37 м), побудована на о. Родос (скульптор Харет).
• Храм Артеміди в місті Ефес — одне з чудес світу.
• Античні поліси на території України
Поліс у сучасному значенні — місто-держава, міська громада; особлива форма соціально-економічної та політичної організації суспільства, типова для Стародавньої Греції.
Назва поліса |
Час заснування |
Сучасна територія |
Борисфеніда |
VII ст. до н. е. |
Острів Березань (Миколаївська обл.) |
Херсонес |
IV ст. до н. е. |
Історико-археологічний заповідник «Херсонес Таврійський» (м. Севастополь) |
Ольвія |
VI ст. до н. е. |
с. Парутине (Миколаївська обл.) |
Керкінітида |
VI ст. до н. е. |
м. Євпаторія (Автономна Республіка Крим) |
Калос-Лімен |
IV ст. до н. е. |
с. Чорноморське на п-ві Тарханкут |
Тіра |
VI ст. до н. е. |
Білгород-Дністровський (Одеська обл.) |
Феодосія |
VI ст. до н. е. |
м. Феодосія (Автономна Республіка Крим) |
Пантікапей |
VI ст. до н. е. |
м. Керч (Автономна Республіка Крим) |
Античні міста
• Міста-держави Північного Причорномор’я — Тіра, Ольвія, Херсонес Таврійський, Пантікапей, Феодосія, Калос-Лімен, Німфей, Фанагорія.
• 480 р. до н. е. — Босфорське царство на чолі з Пантікапеєм об’єднало понад 20 міст — монархія.
• Полісна система, кожне місто мало сільськогосподарський округ — хору.
• Аристократичне або демократичне правління.
• Кожне місто карбувало власну монету.
• Стандартне планування міста: навколо міста — мури; у центрі — агора, поряд священне місто з храмами, капищами, жертовниками; навколо головної площі — громадські споруди; міста забудовувалися за планом.
• Будинки зводили з каменю, стіни тинькували, дах укривали черепицею.
• Існували каналізація та водогін.
• Біля міста — некрополь (від грец. — місто мертвих).
• Кожен поліс забезпечував себе всім необхідним.
• Поклонялися багатьом богам.
• Існували школи, театри, проводилися спортивні змагання.
Основні заняття античних міст-колоній
Заняття |
Характеристика |
Землеробство |
Вирощували пшеницю, ячмінь, займалися садівництвом, виноградарством |
Скотарство |
Розводили кіз, овець, корів, коней |
Рибальство |
Один із головних промислів |
Ремесло |
Гончарство, ковальство, будівництво, ткацтво, вичинка шкір, ювелірна справа, виготовлення виробів зі скла, дерева, кістки |
Торгівля |
Активна торгівля з варварськими племенами — продавали товари ремісників, купували зерно, шкіру, худобу, дерево; із Грецією — продавали хліб, солонину, в’ялену рибу, купували — посуд, тканини, зброю, вино, предмети розкоші |
Міста-держави Північного Причорномор’я
• У другій половині VI ст. до н. е. у результаті боротьби між колоніями виникло Боспорське царство. Столиця — місто Пантікапей.
• Монархічне правління династії Архенактидів.
• Основний постачальник хліба до міст Причорномор’я та Середземномор’я.
• 107 р. до н. е. — повстання під проводом Савмака.
• Мітридат VI Євпатор підкорив Боспорське царство.
• У результаті Мітридатових війн (89—63 рр. до н. е.) Боспорське царство увійшло до складу Римської імперії.
• Римляни розмістили в містах свої гарнізони.
• Вплив римської культури на життя населення, поширення християнства.
• Пожвавлення розвитку господарства, будівництва нових укріплень.
• Із занепадом Римської імперії починається і занепад міст-держав