Всесвітня історія у визначеннях, таблицях і схемах - 6—7 клас

Антична грецька цивілізація класичної доби

• Греко-перські війни

Греція та Перська держава напередодні війни

План характеристики

Греція

Перська держава

Місце розташування

Європа, південь Балканського півострова

Передня та Мала Азія, Африка (Єгипет), Близький Схід

Державний устрій

Незалежні поліси

Монархія

Основа армії

Вільні громадяни — гопліти

Представники підкорених народів

Причини греко-перських війн

Захоплення Перською імперією нових земель

Агресія персів проти грецьких полісів у Малій Азії

Захоплення проток Босфор і Дарданелли та припинення сполучення з грецьким містами-колоніями Причорномор’я

Витіснення греків із Середземного моря

Привід до війни

Допомога афінян місту Мілет під час повстання проти Перської імперії

Перебіг основних подій греко-перських війн

Дата

Подія

500 р. до н. е.

Повстання у м. Мілет, допомога афінян, повстання жорстоко придушене, місто зруйноване, а жителі продані в рабство

492 р. до н. е.

Перший похід персів. Армія на чолі з Мардонієм рухалася суходолом та морем. Флот потрапив у сильну бурю біля мису Афон (загинуло близько 300 кораблів), а сухопутна армія зазнала великих втрат у битвах із фракійцями

490 р. до н. е.

Другий похід персів. Частина грецьких міст визнала владу Дарія І. Перське військо висадилося біля м. Марафон (Аттика) і було розбите афінянами на чолі зі стратегом Мільтіадом

480 р. до н. е.

Третій похід персів. Вторгнення армії Ксеркса. Фермопільська битва — спроба невеликої армії (близько 10 тис. осіб) зупинити перську армію (близько 150 тис. осіб) у Фермопільському проході. Завдяки зраді перси обійшли війська на чолі зі спартанським царем Леонідом. Леонід наказав усім відступити, а сам залишився прикривати відхід із 300 спартанцями. Перси захопили Афіни (усі жителі евакуювалися на о. Саламін). Саламінська битва — грецький флот на чолі з Фемістоклом знищив перський флот біля острова Саламін

479 р. до н. е.

Битва біля міста Платеї — греки на чолі з Павсанієм розбили перську армію, потім знищили перську армію біля Фів. Перси відступили з Греції.

Морська битва біля мису Мікале — перський флот був знищений, греки встановили своє панування на морі

478 р. до н. е.

Створення Делоського (потім Афінського) морського союзу

449 р. до н. е.

Битва біля міста Саламін на острові Кіпр — перемога греків, підписання мирної угоди

Результати греко-перських війн

Визнання Перською державою незалежності полісів у Малій Азії

Звільнення островів Егейського моря з-під влади персів

Заборона перському військовому флоту входити в Егейське море

Зобов’язання тримати перські війська не ближче відстані триденного переходу від берегів Малої Азії

• Розквіт Афінської демократії

Громадянин — вільна людина, яка має право брати участь в управлінні державою.

 

Афінський громадянин

 

Чоловік

Виповнилося

Батько і мати

Володіє землею

20 років

були афінянами

Зміни в Афінській державі за правління Перикла

• Обирався стратегом від 443 до 429 рр. до н. е. (крім 430 р. до н. е.).

• Провів реформи:

• скасування обмежень за майновими ознаками під час виборів;

• введення плати посадовим особам;

• вирішення найважливіших питань на народних зборах;

• надання народним зборам функції найвищого органу державної влади;

• заміна виборів жеребкуванням;

• виділення землі збіднілим громадянам у поселеннях, які створювалися на землі держав, що входили до Афінського союзу;

• надання грошей бідним громадянам для відвідування театру;

• великі будівельні роботи (перебудова Акрополя, будівництво Парфенону та «Довгих стін», благоустрій агори).

• Початок Пелопоннеської війни.

Причини Пелопоннеської війни

Протистояння Афін та Спарти за панування у Греції

Розширення сфер впливу в Середземномор’ї

Протиборство між аристократичними та демократичними полісами

Незадоволення окремих полісів пануванням Афін у Греції

Пелопоннеська війна (431—404 рр. до н. е.)

• Привід до війни — включення до складу Афінського морського союзу острова Керкіра, який воював із Коринфом (що входив до Пелопоннеського союзу); заборона купцям із Мегари торгувати в містах Афінського морського союзу.

• 1-й період (Архідамова війна) — 431—421 рр. до н. е. — вторгнення спартанців до Аттики. Епідемія чуми, смерть Перикла. Нікіїв мир.

• 2-й період (Декелейська, або Іонійська, війна) — 415—404 рр. до н. е. поразка афінян під час походу на Сіракузи, спартанці захоплюють Декелею в Аттиці, Спарта укладає мир із Персією. Розгром афінського флоту, капітуляція Афін.

• Спартанці встановили в Афінах олігархічне правління — «тиранію тридцяти». Результат — економічний занепад Греції.

• Господарювання та повсякденне життя в Стародавній Греції

Господарювання та повсякденне життя стародавніх греків

Сфера

Загальна характеристика

Рабство

• У V—IV ст. до н. е. домашнє рабство змінює класична форма рабства.

• В основному працю рабів використовували для отримання прибутку. Як правило, раби мали негрецьке походження. Раби працювали в майстернях, на шахтах та копальнях, у землегосподарстві та в будинках

Сфера

Загальна характеристика

Господарство

• Уся земля у полісі належала громаді.

• Кожен громадянин отримував земельний наділ — клер.

• Якщо еллін втрачав земельний наділ, то втрачав і громадянські права.

• Усе, що вироблялося, споживалося самими громадянами.

• У V—IV ст. до н. е. зернові культури були витіснені виноградом, оливами, овочами та фруктами.

• За межі Греції здебільше продавали вино та маслинову олію.

• На базарах в основному обмінювали, купували переважно хліб.

• Господарство дуже змінилося після поширення класичного рабства.

• Після Пелопоннеських війн почалася купівля-продаж землі, що стало однією з причин занепаду грецьких полісів

Побут

• Будинки були невисокими, одно- чи двоповерховими. їх будували з каменю або сирцевої цегли. Дах будинків покривали черепицею, яку виготовляли з глини, а потім обпалювали. Усі кімнати будувалися навколо внутрішнього подвір’я — перистилю. Зовнішніх вікон не було.

• Грецький дім поділявся на дві половини — андрон (чоловіча частина) та гінекей (жіноча).

• Меблі виготовляли з деревини. Речі та одяг зберігали у скринях.

• Будинки освітлювалися невеликими світильниками, які заправляли олією.

• Посуд виробляли з глини. Посуд був повсякденний і дорогий, покритий чорним лаком, таємницю виготовлення якого зараз втрачено.

• Багаті люди їли напівлежачи, навколо невеликого столу — «трапедзи». Харчувалися рибою, овочами, оливами, хлібом, цибулею та часником. М’ясо їли заможні люди. Запивали розбавленим вином.

• Чоловіки та жінки носили хітони (сорочки), поверх одягалися гіматій — довгий і широкий плащ. На ноги взували шкіряне взуття

Античні олімпійські ігри

• Перші ігри відбулися в 776 р. до н. е. Проходили один раз на чотири роки. Під час ігор припинялися війни та збройні сутички.

• Ігри включали спортивні змагання з бігу, п’ятиборство (пентанол), кулачні бої, перегони колісниць.

• У 490 р. до н. е. ввели ще одне змагання — біг на дистанцію 42,195 км.

• Ігри проходили в Олімпії в Пелопоннесі.

• Переможець здобував звання олімпіоніка та вінок із гілок оливового дерева. Рідне місто ставило переможцю статую, його забезпечували житлом та харчами за громадський кошт.

• Ігри проходили протягом 1170 років — 293 рази.

• У 394 р. римський імператор Феодосій заборонив Олімпійські ігри як головне джерело язичництва.

• У 1896 р. завдяки зусиллям француза П’єра де Кубертена Олімпійські ігри були відновлені.

• Сім’я, освіта та наука в Стародавній Греції

Сфера

Загальна характеристика

Сім'я

• Дівчат видавали заміж із 15 років.

• Батько мав необмежену владу над долею власної дочки.

• У греків була моногамія (один чоловік — одна дружина).

• Виходячи заміж, жінка втрачала самостійність.

• Більшу частину часу жінки проводили на своїй половині, займаючись домашніми справами, ткацтвом чи вихованням дітей.

• Із дому жінка виходила тільки в супроводі чоловіка або рабинь чи служниць для того, щоб відвідати храм або якесь свято.

• Одружуватися, мати сім’ю могли тільки вільні люди.

• Жінка сідала за стіл лише тоді, коли сім’я обідала без гостей.

• Грецькі жінки були малоосвіченими та малообізнаними.

• Батько мав право визнати дитину своєю або відмовитися від неї

Школа*

• Навчатися могли тільки хлопці.

• До семи років хлопці виховувалися в гінекеї (жіночій частині будинку). Від семи років дитину передавали під опіку раба, якого називали педагогом. Пізніше хлопці починали відвідувати школу.

• Діти об’єднувалися у групи під керівництвом викладача та вивчали арифметику, письмо, музику, виконували фізичні вправи.

• Зошитами були дерев’яні таблички, вкриті воском, на яких писали гострими паличками (етилами).

• Із 12 років хлопці починали відвідувати майданчики для тренувань — гімназії та школи боротьби — палестри.

• Із 16 років розпочиналося навчання філософії (для дітей багатих), від V ст. до н. е. популярними були філософи-софісти, які велику увагу приділяли навчанню риторики (уміння виголошувати промови) та евристики (мистецтва суперечки).

• Із 18 років юнаки ставали ефебами та здобували дворічну початкову військову підготовку.

• Із 20 років юнак вважався громадянином

• Мистецтво Стародавньої Греції

Досягнення давньогрецького мистецтва

Сфера

Загальна характеристика

Архітектура

• Ордер — конструкція архітектурної споруди або порядок архітектурної композиції.

• Фронтон — трикутне завершення фасаду будинку.

• Дорійські колони — суворість і могутність, досконалість пропорцій, стовбури колон прорізалися вертикальними жолобками.

• Іонійські колони — витонченість і вишуканість, капітель (верхня частина колони) прикрашалася завитками.

* Мається на увазі освіта для вільних заможних сімей, діти бідних людей освіту не здобували.

Сфера

Загальна характеристика

Архітектура

• Коринфські колони — з’являються у IV ст. до н. е. — пишність і багатство прикрас, капітель прикрашалася стилізованим листям.

• Каріатиди — колони-опори у вигляді жіночих скульптур — дівчат у довгих, прикрашених сукнях.

• Атланти — колони-опори у вигляді чоловічих скульптур.

• Архітектори: Іктін, Каллікрат, Скопас, Філон, Поліклет молодший.

• Акрополь в Афінах (Парфенон, Ерехтейон), Пропілеї, храм Зевса в Олімпії, скарбниця в Дельфах

Скульптура

• Мистецтво скульптури греки запозичили в єгиптян. Статуї виготовляли з мармуру, вапняку, бронзи, золота.

• Найдавніші скульптурні зображення вирізняє нерухома поза, притиснуті до тулуба руки, спрямований уперед погляд.

• Із V ст. до н. е. грецька скульптура наближається до реальності. Постаті стають динамічними й анатомічно правильними.

• Курос — статуя юнака-атлета.

• Мірон з Елевсіна — «Дискобол», «Афіна і Марсій».

• Поліклет з Аргоса — «Поранена амазонка», «Доріфора», «Богиня Гера».

• Фідій з Афін — «Зевс Олімпійський», «Парфенона — Афіна Промахос ».

• Пракситель — «Афродіта Кнідська», «Гермес із Діонісом».

• Леохар — «Аполлон Бельведерський»

Театр

• Трагедія (від грец. — цапина пісня) — вистава з напруженим сюжетом. Трагедії: Есхіл «Перси», «Прометей прикутий»; Софокл «Цар Едіп», «Антігона»; Еврипід «Медея», «Іпполіт».

• Комедія (від грец. — селянська пісня) — театральна вистава з веселим сюжетом, виникає у сільській місцевості Аттики. Комедії: Аристофан «Птахи», «Мир», «Жаби», «Хмари», «Оси»; Меандр «Буркотун», «Третейський суд»

Література

• Поеми Гомера «Іліада» та «Одіссея».

• Байки Езопа.

• Поезія: Гесіод «Труди і дні», Аклей, Сапфо, Архілох, Анакреонт.

• Історичні твори: Геродот «Історія греко-перських війн», Фукідід «Історія Пелопоннеської війни», Ксенофонт «Анабасис», «Грецька історія», «Про Лакедемонську державу».

• Ораторське мистецтво: оратор — це людина, яка володіє даром виголошувати промови. Сократ, Демосфен

• Піднесення Македонії

Причини занепаду грецького суспільства

Міжусобні війни (Спарта, Афіни, Фіви) — Коринфська та Союзницька війни, Другий Афінський союз

Купівля-продаж землі

Використання найманого війська

Македонія — балканська країна на північному сході від Греції.

Причини піднесення Македонії за правління Філіппа II

Створення великого золотого запасу — захоплення золотих копалень у Фракії

Створення загальномакедонської армії та об’єднання аристократії навколо царя

Створення македонської фаланги —16 рядів у глибину. Сариси (списи) довжиною до 5 метрів

Укладення союзів з окремими грецькими полісами

Македонія за правління Філіппа II

• Період правління Філіппа II — 359—336 рр. до н. е.

• Столиця Македонії — місто Пелла.

• Монархія з елементами панування аристократії. Об’єднання аристократії навколо царя та передання під його командування ополчення.

• Гетайри (від грец. — друзі) — знатні молоді люди, наближені до царя, основа важкої кінноти.

• Реформи: фінансова (карбування золотої монети), військова (фаланга, гетайри, військова техніка).

• Підкорення гірських племен.

• Укладення союзу з деякими грецькими полісами.

Підкорення Греції Македонією

• «Священна війна» (355—346 рр. до н. е.) — Фокія захопила багатства Дельфійського храму та напала на сусідів. Фессальці звернулися по допомогу до Філіппа II, який розбив фокідську армію і підкорив усю Фессалію.

• Демосфен — оратор, який виступав проти Македонії. «Філіппіки» — промови Демосфена проти Філіппа II із закликом до боротьби.

• Ісократ — керівник групи, яка підтримувала Македонію.

• Створення союзу проти Македонії — Афіни, Аргос, Фіви, Коринф.

• 338 р. до н. е. — битва при Херонеї, греки розбиті, у битві брав участь син Філіппа II — Александр.

• 339 р. до н. е. — Панеллінський конгрес визнав Філіппа II правителем Греції та доручив йому готувати похід на персів.

• 336 р. до н. е. — Філіпп II був убитий, царем обрали його сина Александра.