Всесвітня історія у визначеннях, таблицях і схемах - 6—7 клас

Тема 2. Цивілізації Передньої та Центральної Азії. Кіммерійсько-скіфський світ

• Найдавніші держави Дворіччя

Дворіччя

Дворіччя (Межиріччя, грецькою мовою — Месопотамія) — територія, прилегла до річок Тигр та Євфрат, які беруть початок у горах Кавказу (Вірменія) та впадають до Перської затоки.

Критерії

характеристики

Вавилонія (Нижнє)

Ассирія

(Верхнє)

Шумер

(південна частина)

Аккад

(північна частина)

Рельєф

Заболочена низовина

Кам’яниста, горбиста місцевість

Пагорби й степи

Населення

Заселена в VI—V тис. до н. е. племенами шумерів

Заселена в VII—

VI тис. до н. е. племенами аккадців

Заселена семітськими народами

Основні заняття населення

Землеробство, випасне скотарство

Кочове скотарство

Землеробство,

торгівля

Міста-держави

Лагаш, Ур, Урук

Ашшур, Марі

Ніневія

Природні умови Дворіччя

• Добре зволожені та удобрені мулом ґрунти давали високі врожаї

• Багато риби та дичини

• Річки — транспортні шляхи

• Розташування на перетині торговельних шляхів

• Щорічні повені річок — затоплення земель

• Жарке літо (до +50 °С)

• Відсутність лісів та каменю (Шумер)

• Відсутність корисних копалин

• У дельті — великі болота

Місто-держава

Місто-держава — держава, що утворювалася в межах однієї общини; поселення, що стало містом.

• Поселення обносилося стіною (іноді у два-три ряди).

• У центрі поселення зводився зиккурат (висока ступінчаста вежа) — храм головного бога, обсерваторія, бібліотека тощо.

• Навкруги міста розташовувалися сільськогосподарські угіддя.

Вавилон

Вавилон (Бабл-ілу — ворота Бога) — місто-держава, яке підкорило Дворіччя в XVII ст. до н. е.

Місце розташування

Передня Азія, Дворіччя

Клімат

Сухий, розливи річок, жарке літо

Річки

Тигр, Євфрат

Столиця

Вавилон

Основні заняття населення

Землеробство, скотарство, ремесло, торгівля, рибальство

Хаммурапі — найвідоміший вавилонський цар

• Правив у 1792—1750 рр. до н. е.

• Підкорив більшу частину Дворіччя.

• Мав необмежену владу.

• Був царем, верховним жерцем та воєначальником.

• Побудував нові іригаційні споруди.

• Управляв державою за допомогою чиновників.

Закони — письмові документи, обов’язкові для виконання всіма людьми або певною групою; закріплюють загальні правила поведінки, що врегульовують відносини в громаді, державі.

Закони Хаммурапі (збірка законів із 282 статей)

• Перші писемні закони (висічені на базальтовому стовпі).

• Обмежували владу царя та жерців.

• Підкреслювали нерівність між людьми.

• Визначали смертну кару за вбивство, грабіж та крадіжку.

• Забезпечували правопорядок, установлювали податки.

• Захищали вдів та сиріт, обмежували боргове рабство.

• Використовували принцип «око за око, зуб за зуб».

Основні заняття жителів Дворіччя

Заняття

Характеристика

Землеробство

Неможливе без зрошення — іригаційне, в основному для захисту полів. Зернові врожаї збирали два-три рази на рік. Вирощували ячмінь, просо, пшеницю, льон, часник, цибулю, огірки, квасолю, горох, баклажани, фінікову пальму

Скотарство

Випасне: розводили биків, корів, кіз, овець, качок, гусей, антилоп. Використовували коней, верблюдів

Ремесло

Будівництво (іригаційні споруди, храми, піраміди, палаци) — в основному з глини, виплавлення металів та гончарство, ювелірна справа, ткацтво тощо

Торгівля

Обмінна торгівля велася між різними країнами

Структура суспільства

Клинопис — тип письма жителів Дворіччя, який виник у IV тис. до н. е.

• Кожний знак складався з кількох клинців і позначав або окремий склад, або ціле слово.

• Клинописні знаки видавлювалися загостреними очеретяними паличками на сирій глині. Потім глиняні таблички обпалювалися.

• Поширився по всій Передній Азії.

• Наприкінці II тис. до н. е. клинописне письмо було спрощено.

• Археологи знайшли велику бібліотеку глиняних табличок у палаці Ашшурбаніпала в Ніневії (близько 30 тис.).

• Фінікійські міста-держави. Ізраїльсько-Іудейське царство

Фінікія

Фінікія — стародавня держава, назва якої походить від грецького слова phoinos — червоний.

Місце розташування

Азія, Близький Схід, східне узбережжя Середземного моря

Клімат

Сухий, субтропічний із жарким літом

Річки

Практично немає

Столиця

Кожне місто мало певну незалежність

Основні заняття населення

Ремесло, торгівля, рибальство, подекуди землеробство (садівництво) і скотарство.

Історія Фінікійської держави

• Назва виникла у XIII—XII ст. до н. е.

• Населення належало до семітських народів.

• Більшість населення жило в містах.

• Найбільші міста — Тір, Сідон, Бібл.

• Винайшли алфавіт. Засновували колонії. Існувало рабство.

• Містом-державою керувала Рада, яку обирали жителі міста.

• У кожному місті будувалися храми, де поклонялися богам.

Основні заняття фінікійців

Заняття

Характеристика

Землеробство

Вирощували зернові культури, обробляли сади й виноградники, виготовляли маслинову олію, але все це було обмежено через невелику кількість земель

Скотарство

Вирощували багато свійської птиці (кури, гуси). Випасали невелике поголів’я овець та кіз

Ремесло

Займалися ювелірною справою. Виготовляли прозоре та непрозоре скло, дзеркала, посуд, прикраси. Займалися гончарством та вичинкою шкір. Виробляли фарбу з пурпурових мушель, якою фарбували тканини та одяг (багрянець)

Мореплавство

Виходили в Атлантичний океан, досягли Британських островів, обігнули Африку. Займалися рибальством та піратством

Торгівля

Вели морську та сухопутну торгівлю — торгували з Єгиптом, Ассирією, Ізраїлем, Аравією, Дамаском, Урарту та іншими країнами

Колонізація — заселення та освоєння вільної території.

Цивілізації Передньої та Центральної Азії

Фінікійська колонізація

Карфаген — найвідоміша фінікійська колонія

• Заснований вихідцями з Тіру на північному узбережжі Африки у IX ст. до н. е. У перекладі означає «Нове місто».

• Кількість населення досягала 200 тис. осіб.

• Засновував власні колонії.

• Контролював торгівлю в Західному Середземномор’ї.

• Містом керували «Рада тридцятьох» та Рада старійшин (300 осіб).

• Знищений римською армією в 146 р. до н. е.

Фінікійський алфавіт

Відомий із XIII ст. до н. е. Мав 22 літери для позначення тільки приголосних. Узятий за основу для грецького, від якого походять сучасні алфавіти, у тому числі й українська абетка.

Боги давніх фінікійців

Бог

Кого уособлював

Молох

Бог війни, жорстокий та кривавий, йому здійснювали людські жертвоприношення

Астарта

Богиня ранкової зорі, кохання та краси

Таніта

Богиня мудрості, Місяця, достатку

Ваал

Бог природи, джерело життєвих благ

• Давньоєврейське царство

Давньоєврейське царство

Євреї — племена, які переселилися з-за Євфрату в XIV—XIII ст. до н. е.

Місце розташування

Азія, Близький Схід, східне узбережжя Середземного моря

Клімат

Сухий субтропічний із жарким літом

Річки

Йордан

Столиця

Єрусалим

Основні заняття населення

Землеробство, скотарство, ремесло, торгівля

Історія давніх євреїв

• Були кочовиками-скотарями, потім стали осілими землеробами, скотарями, ремісниками, торгівцями.

• Поділялися на 12 колін (племен), які очолювали патріархи.

• Тривалий час перебували в полоні в Єгипті, звідки їх вивів пророк Мойсей.

• Поширений монотеїзм — віра в одного бога — бога Ягве (Єгова).

Царі Ізраїльсько-Іудейського царства

Етапи історії Ізраїльсько-Іудейського царства

Біблія як історичне джерело

• Святе письмо для християн та іудеїв (перша частина), що складається з 77 книг.

• Старий Заповіт (перша частина) визнається християнами та іудеями. Складається з 50 книг. Розповідає про створення світу, виникнення людини, Великий потоп, історію єврейського народу.

• Новий Заповіт (друга частина) визнається тільки християнами. Складається 27 книг. Розповідає про Ісуса Христа та події після його смерті.

• Імперії Передньої Азії в І тис. до н. е.

Ново-Ассирійське царство

Місце розташування

Передня Азія, верхнє Дворіччя

Клімат

Сухий, розливи річок, жарке літо

Річки

Тигр, Євфрат

Столиця

Ніневія («Місто левів»)

Основні заняття населення

Землеробство, скотарство, ремесло, торгівля, рибальство

Історія Ассирійської держави

• Розташування на перетині торговельних шляхів.

• Несприятливі умови для землеробства.

• Входження до складу держави Хаммурапі, пізніше — Мітанії.

• Піднесення країни було пов’язане із загарбницькими війнами.

• Відомі царі — Тіглатпаласар, Ашінурбаніпал.

• Утворення світової держави.

• Використання політики переселення народів.

• IX — перша половина VII ст. до н. е. — період найбільшого розквіту.

Військове мистецтво ассирійців

• Найчисленніша та найорганізованіша армія.

• Першими почали використовувати кінноту.

• Використовували бойові машини (тарани, пересувні вежі, метальні машини).

• Запровадили загони саперів для будівництва переправ, доріг, мостів, підкопів.

Причини загибелі Ассирійської держави

• Знесилення господарства через нескінченні війни.

• Різке зменшення кількості вільних общинників — основи армії.

• Боротьба між ассирійською знаттю. Повстання підкорених народів.

• Об’єднання сусідських держав для боротьби з Ассирією.

• 612 р. до н. е. — об’єднана армія Вавилона та Мідії захопила і зруйнувала Ніневію.

• 605 р. до н. е. — Ассирія припинила існування.

Історія Ново-Вавилонського (Халдейського царства)

• Халдеї — назва народу, який жив між Тигром та Євфратом.

• VII—VI ст. до н. е. — доба Ново-Вавилонського (Халдейського) царства.

• Царі Навуходоносор, Набонід (Валтасар).

• Підкорення Сирії, Палестини та Іудеї.

• Разом із мідійцями відбили напад скіфів.

• Війна з Єгиптом за право володіння Сирією.

• Завоювання Вавилона персами.

Наукові знання халдеїв

Математика

Знали теорему Піфагора і таблицю множення. Уміли добувати корінь, вираховувати відсотки, обчислювати площину фігур, поділяти коло на 360°

Медицина

Знали рецепти лікування багатьох хвороб. Активно застосовували лікарські рослини та мінерали

Астрономія

Створили обсерваторії, обладнані на вершинах зиккуратів. Склали зоряну карту неба, могли передбачати затемнення, за зорями передбачали повені. Склали спочатку місячний, а потім сонячно-місячний календарі

Історія

Створили історію царів Шумера — «Царський список»

Астрологія

Запровадили 12 знаків Зодіаку. Складали астрологічні прогнози

Будівництво

Створили велетенські споруди — Вавилонську вежу (90-метровий зиккурат); «висячі сади» Семіраміди (сади на терасах)

Перська держава

Іран (від «ар’я» — благородний) — за самоназвою персів і мідійців, які оселилися в «країні аріїв» — Ар’янам на початку І тис. до н. е.

Місце розташування

Іранське узгір’я. Із півдня — Перська затока та Аравійське море, на сході — передгір’я Гімалаїв і річка Інд, на півночі — Каспійське море та гори Кавказу, на заході — Межиріччя

Клімат

Сухий та теплий, жарке літо

Річки

Гірські річки

Основні заняття населення

Спочатку кочове скотарство, потім перехід до землеробства

Держави

Мідія, Персія, Лідія

Царі Перської держави

Цар

Роки правління

Діяльність

Кір II

558—530 рр. до н. е.

Засновник Перської держави. Підкорив Вавилон, Мідію, Урарту, Елам, частину Середньої та Малої Азії. Загинув під час походу на массагетів

Камбіз II

530—522 рр. до н. е.

Підкорив Єгипет, узяв титул «цар царів», помер під час повернення з Єгипту

Дарій І

522—486 рр. до н. е.

Цар, за якого Перська держава досягла найбільшого розквіту. Провів реформи. Зазнав поразки під час походу на скіфів у степах Північного Причорномор’я. За часів його правління відбулися два невдалі походи на греків

Ксеркс І

485—465 рр. до н. е.

Здійснив невдалий похід до Греції (480—479 рр. до н. е.)

Дарій III

336—330 рр. до н. е.

Останній перський цар із роду Ахеменідів. Розгромлений Александром Македонським, який приєднав Персію до своєї держави

Реформи Дарія І

• Розподіл країни на сатрапії (військово-адміністративні округи) на чолі із сатрапом (намісником).

• Карбування золотої монети — дарика (8,4 грама).

• Будівництво кам’яних шляхів із поштовими станціями.

• Створення таємної поліції («царські очі й вуха») та чіткої системи податків.

• Обіймання державних посад представниками перської знаті.

• Створення відбірних військових частин — «безсмертні» (10 тис. воїнів — гвардія та особиста охорона) та національних допоміжних військових загонів.

• Заснування столиць — міст Персеполь та Сузи.

Релігія та культура персів

• Зороастризм — боротьба добра і зла, світлого бога Ахурамазду та темного бога Арімана. Засновник — Заратустра (грецькою — Зороастр). Головну роль у поклонінні богам відігравав вогонь — вогнепоклонники.

• Палац у Пасагарді — місце коронації Ахеменідів.

• Палац у Персеполі — головна зала вміщувала 10 тис. осіб, дах підтримували сто 20-метрових колон. Палац прикрашали барельєфи із зображеннями данників царя.

• Палац у Сузах мав 110 кімнат, оздоблених кольоровими плитами з барельєфами левів із головою царя.

• Толерантність (терпимість) до культурних традицій інших народів та племен.

Причини занепаду та гибелі Перської імперії

Повстання підкорених народів

Боротьба сатрапій за власну незалежність

Ненадійність армії, яка складалася з воїнів підкорених народів

Внутрішня боротьба за владу

Вторгнення військ інших держав

Великі витрати на ведення загарбницьких війн

• Кіммерійці та скіфи

Історія кіммерійців

• Заселяли Північне Причорномор’я у IX—VII ст. до н. е.

• Вели кочовий спосіб життя, розводили коней.

• Ремесло — ковальство, вичинка шкір. Перші в Північному Причорномор’ї почали використовувати залізо.

• Жили племенами, які об’єднувалися в племінні союзи, очолювані царем.

• Здійснювали грабіжницькі походи, доходили до Малої Азії, воювали з Урарту, Сирією, Фригійським царством, Ассирією.

• Головна військова сила — кіннота.

• Зникли з Північного Причорномор’я під тиском скіфів.

Скіфи

Скіфи-орачі

Скіфи-кочовики

Царські скіфи

Лісостеп між Дністром та Дніпром

Степи Подніпров’я, Північного Причорномор’я

Береги Азовського моря, степова частина Криму

Основні заняття скіфів

Заняття

Характеристика

Землеробство

Вирощували зернові культури, обробляли сади

Скотарство

Кочове скотарство (у скіфів-орачів існувало і випасне скотарство). Розводили коней, корів, овець

Ремесло

Займалися ювелірною справою (пектораль). Гончарство, ткацтво, ковальство, вичинка шкір

Торгівля

Вели сухопутну торгівлю — торгували з грецькими містами-колоніями. Продавали хліб, шкіри, мед

Історія скіфів

• Заселяли Північне Причорномор’я в VII—III ст. до н. е.

• Спочатку вели кочовий спосіб життя, потім частина перейшла до землеробства.

• Здійснювали войовничі походи — переслідування кіммерійців до Малої Азії, походи до Дворіччя, війна з Єгиптом.

• Жили племенами, на чолі яких стояли вожді та ради старійшин.

• Релігія — язичництво.

• Не мали писемності. У мистецтві використовували «звіриний стиль» — зображення реальних та фантастичних тварин.

• Скіфи-орачі жили в селищах, які облаштовували на пагорбах, оточених земляними валами та ровами з дерев’яним частоколом.

• Під час походу перського царя Дарія І скіфи використали партизанську тактику — уникали відкритого бою, нападаючи зненацька.

• Наприкінці IV ст. до н. е. виникла держава, яка набула розквіту за часів правління царя Атея.

• Здійснювали поховання в курганах — штучно утворених земляних насипах. Найвідоміші: Товста Могила, Чортомлик, Гайменова Могила, Куль-Оба, Семибратські кургани тощо. Серед археологічних знахідок найбільш відомою є золота пектораль — нагрудна прикраса, ознака влади.

• Зникли з Північного Причорномор’я під тиском сарматів.

Причини зникнення скіфів

Погіршання кліматичних умов

Усихання степу

Зникнення трав’яного покриву степів унаслідок інтенсивного випасання худоби

Вторгнення сарматів

Поразка від македонського війська

Війна з грецькими державами Північного Причорномор’я