Місце

розташування

Північний схід Африки (на заході — пустеля Сахара, на сході — гори та пустеля відокремлюють від Червоного моря)

Клімат

Спекотний, посушливий, у травні-червні з пустелі дме суховій — хамсин. Повені

Річки

Ніл (довжина 6671 км, впадає в Середземне море), щорічні розливи

Основні заняття населення

Землеробство (іригаційне), скотарство (випасне), рибальство, ремесло, торгівля

Період

Хронологічні межі

Давнє царство

3000—2134 рр. до н. е.

Середнє царство

2040—1750 рр. до н. е.

Нове царство

1580—1050 рр. до н. е.

Пізнє царство

X—VI ст. до н. е.

Перський період

525—332 рр. до н. е.

Греко-македонський період

332—30 рр. до н. е.

Римський період

Від 30 р. до н. е.

Заняття

Характеристика

Землеробство

Неможливе без зрошення — іригаційне; вирощували ячмінь, пшеницю, льон, цибулю, фінікову пальму, гранат, виноград

Скотарство

Випасне: розводили биків, корів, кіз, овець, качок, гусей, антилоп. Використовували коней (від II тис. до н. е.), верблюдів

Ремесло

Будівництво (іригаційні споруди, храми, піраміди, палаци), виплавляння металів та ковальство (мідь, золото, бронза, срібло, пізніше — залізо), ткацтво, гончарство, ювелірна справа та ін.

Торгівля

Обмінна торгівля (гроші з’являються в IV тис. до н. е.) — між номами й містами, пізніше з країнами Середземномор’я та Передньої Азії. Торгівля велася по Нілу, Середземному та Червоному морю, суходолом

Рід військ

Озброєння

Легка піхота

Лук і стріли, невеликі щити, дротики

Важка піхота

Сокири, щити, списи, короткі мечі

Бойові колісниці

Екіпаж — візниця та воїн (лук і стріли, дротики)

Хатшепсут

Тутмос III

Рамзес II

(1504—1483 рр. до н. е.)

(кінець XVI — початок XV ст. до н. е.)

(XIII ст. до н. е.)

• Жінка-фараон

• Будівництво храмів

• Спорудження грандіозного погребального храму (храм у Дейр-ель-Бахрі)

• Морська експедиція до країни Пунт

• 17 походів без поразок

• Битва при Мегідо, розгром армій Сирії та Палестини

• Війна з хетами

• Битва біля Кадеша (перший в історії опис битви), підписання першого

у світі мирного договору

Єгипетська держава — від Судану до Євфрату

Нубія Синай

Сирія Палестина Фінікія та інші

Галузь

Досягнення

Архітектура

• Архітектура — мистецтво проектувати та споруджувати будівлі.

• Храми, палаци, фортеці, гробниці будували для знаті.

• Першими почали використовувати техніку монументального будівництва. Фасад головного храму фараона Ехнатона в Ахетатоні сягав 700 м.

• Обеліск — архітектурна форма, вперше створена в Єгипті. Символізує сонячні промені.

• Колони з каменю були схожі на рослини (в’язанки папірусу).

• Найвеличніші храми: храм Амона в Карнаці (біля Фів) із великою кількістю колон і алей сфінксів; скельний храм Абу-Сімбел, біля входу якого стоять чотири 20-метрові статуї Рамзеса II; храм у Луксорі

Література

• Склали численні міфи, казки, гімни богам та правителям, залишили написи на стінах гробниць та пірамід, повчання мудреців.

• «Книга мертвих» — збірка текстів, присвячена поховальним ритуалам та подіям, які відбуваються з людиною після смерті («суд Осіріса»),

• Відомі рукописи: «Казка про двох братів», «Тексти пірамід», «Речення Іпусера», «Пророцтво Нефертіті» «Казка про того, хто зазнав аварії корабля» та інші.

• Пісні — ритуальні, святкові, повсякденні

Живопис і скульптура

• Стіни гробниць й галереї розписували фресками з життя богів та єгиптян. Статуя у гробниці мала бути «двійником» померлої людини. У статуях вбачали схованку для душі померлого.

• У живописі верхня частина тулуба повернута до глядача, а голова та ноги зображені у профіль; фігури богів — найвищі, фараонів — трохи менші, простих людей — маленькі; жінок малювали зі світлішою шкірою, ніж чоловіків.

• Біля пірамід розташована велетенська статуя Сфінкса — лева з головою людини (висота — 20 м, довжина — 57 м).

• Використовували барельєфи й фрески

Галузь

Досягнення

Писемність

• Ієрогліфи (від грец. — священне письмо) — знаки-рисунки для письма; знаки, що являють собою схематичні малюнки, якими позначали букви, цілі слова і поняття. Ієрогліфічне письмо виникло наприкінці IV тис. до н. е. Усього використовували близько 750 ієрогліфів, якими записували тільки приголосні звуки.

• Ієрогліфи були розшифровані французьким єгиптологом Ж. Ф. Шампольйоном (перша половина XIX ст.) за допомогою Розетського каменю.

• Писали зліва направо або справа наліво або згори донизу на папірусі (матеріалі, який виробляли з єгипетського очерету).

• Листки папірусу приклеювали один до одного і згортали в сувій (найбільшим із відомих є сувій Рамзеса II довжиною 40,5 м). Писали загостреними тростинками чорною (із сажі) або червоною (з охри) фарбою

Освіта

Навчання починалося від 5—8 років і тривало близько 12 років. Навчалися в основному хлопчики зі знатних сімей, дівчата — рідко. Навчання було платним (зазвичай харчами). Готували в основному писців, при храмах — жерців. Застосовували тілесні покарання. Навчали письма, читання, математики, астрономії. Писати вчилися на глиняних черепках

Наукові знання

• Математика. Знали додавання, віднімання, множення та ділення (арифметика). Система лічби — десяткова. Мали уявлення про дроби. Обчислювали площину та об’єм — знали про площу кола, поверхню півкулі, об’єм зрізаної піраміди (геометрія).

• Астрономія. Називали зорі та сузір’я — сузір’я отримали назви на честь тварин. Склали карту зоряного неба і точний календар. Використовували сонячний годинник, згодом винайшли водяний годинник. Знали та орієнтувалися за сторонами світу.

• Медицина. Знали будову людського тіла та будову внутрішніх органів. Описали методи лікування багатьох хвороб. Робили хірургічні операції. Використовували бинти і пластир. Виробляли ліки. Разом із тим вважали, що хвороби насилають демони і чаклуни.

• Металургія. Знали властивості металів. Робили сплави — бронзу (мідь та олово), електру (золото та срібло).

• Географія. Здобували знання про суміжні території, необхідні для полювання, війн, торгівлі

Бог

Кого уособлював

Кому покровительствував

Ра

Інші імена — Амон, Амон-Ра. Бог Сонця та світла, який оживляє природу. Зображували у вигляді бика, жука-скарабея, який котить сонячний диск, людини з головою шуліки

Усьому живому, владі фараона та жерців

Тот

«Намісник» Ра. Бог Місяця, часу, мудрості. Зображали людиною з головою ібіса або павіаном. Навчив людей читати й писати

Ученим і писцям

Птах

Інше ім’я — Пта. Особливо шанувався в Мемфісі. Батько всіх богів

Номам, містам, храмам

Хапі

Бог Нілу, вшановувався по всій країні

Живій природі, заняттям єгиптян

Хнум

Бог родючості. Зображали у вигляді людини з головою барана. Зробив із глини людей

Ремеслам

Осіріс

Бог природи, яка помирає та воскресає. Бог царства мертвих — судить померлих

Справедливості

Ізіда

Сестра та одночасно дружина Осіріса. Богиня родючості й материнства

Воді й вітру

Сет

Злий, рудоволосий бог. Убив Осіріса. Володар пустелі, сухих гарячих вітрів, солоної води

Засусі й голоду

Сільськогосподарські роботи

Події міфу

Жнива — зрізання колосся

Убивство Осіріса Сетом

Посіви — кидання зерна у землю

Поховання Осіріса

Сходи зерна — поява колосся

Воскресіння Осіріса