Всесвітня історія у визначеннях, таблицях і схемах - 6—7 клас
РОЗДІЛ II. ЦИВІЛІЗАЦІЇ СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ
Тема 1. Стародавній Єгипет
• Утворення Єгипетської держави
Єгипет — грецька назва, Та Кемет (від давньоєгипет. — Чорна земля), Країна Великого Хапі (від давньоєгипет. Хапі — річка).
Місце розташування |
Північний схід Африки (на заході — пустеля Сахара, на сході — гори та пустеля відокремлюють від Червоного моря) |
Клімат |
Спекотний, посушливий, у травні-червні з пустелі дме суховій — хамсин. Повені |
Річки |
Ніл (довжина 6671 км, впадає в Середземне море), щорічні розливи |
Основні заняття населення |
Землеробство (іригаційне), скотарство (випасне), рибальство, ремесло, торгівля |
Періодизація давньоєгипетської історії
Період |
Хронологічні межі |
Давнє царство |
3000—2134 рр. до н. е. |
Середнє царство |
2040—1750 рр. до н. е. |
Нове царство |
1580—1050 рр. до н. е. |
Пізнє царство |
X—VI ст. до н. е. |
Перський період |
525—332 рр. до н. е. |
Греко-македонський період |
332—30 рр. до н. е. |
Римський період |
Від 30 р. до н. е. |
Ном (сепат) — сусідська рільнича община в Єгипті.
Держава — спосіб організації суспільства, створений для підтримки внутрішнього порядку, оборони від зовнішніх ворогів, забезпечення панування однієї групи населення над іншими (у неоднорідному суспільстві).
Піраміди
• Величезні кам’яні споруди з чотирикутною основою і трикутними боковими поверхнями, які утворювали на вершині гострий кут.
• Ззовні піраміди обкладали білими відшліфованими плитами.
• Піраміди розташовані в долині (плато) Гіза.
• Перша піраміда — ступінчаста піраміда Джосера (шість сходинок).
• Найбільша піраміда — піраміда Хеопса (Хуфу) — висотою 146,7 м, складена з більш ніж 2 млн 300 тис. кам’яних брил.
• Будувалися з великих кам’яних брил (вагою близько двох тонн кожна).
• Гробниці фараонів.
• Господарське, суспільне та повсякденне життя давніх єгиптян
Іригація — система штучного зрошування полів шляхом створення зрошувальних споруд (каналів, дамб, водосховищ тощо).
Шадуф — пристрій для зрошування, схожий на колодязний «журавель», для підняття води на вищий рівень.
Жерці — окрема група суспільства, посередники між богом (богами) та людьми, хранителі наукових знань.
Вельможі — багаті та знатні люди.
Чиновники — люди, які перебувають на державній службі (писар, збирач податків, наглядач, скарбник та інші).
Основні заняття єгиптян
Заняття |
Характеристика |
Землеробство |
Неможливе без зрошення — іригаційне; вирощували ячмінь, пшеницю, льон, цибулю, фінікову пальму, гранат, виноград |
Скотарство |
Випасне: розводили биків, корів, кіз, овець, качок, гусей, антилоп. Використовували коней (від II тис. до н. е.), верблюдів |
Ремесло |
Будівництво (іригаційні споруди, храми, піраміди, палаци), виплавляння металів та ковальство (мідь, золото, бронза, срібло, пізніше — залізо), ткацтво, гончарство, ювелірна справа та ін. |
Торгівля |
Обмінна торгівля (гроші з’являються в IV тис. до н. е.) — між номами й містами, пізніше з країнами Середземномор’я та Передньої Азії. Торгівля велася по Нілу, Середземному та Червоному морю, суходолом |
Види господарства в Єгипті
• Розквіт і занепад Єгипетської держави
Єгипетська армія
Рід військ |
Озброєння |
Легка піхота |
Лук і стріли, невеликі щити, дротики |
Важка піхота |
Сокири, щити, списи, короткі мечі |
Бойові колісниці |
Екіпаж — візниця та воїн (лук і стріли, дротики) |
Розвиток Давньоєгипетської держави
Піднесення Давньоєгипетської держави
Хатшепсут |
Тутмос III |
Рамзес II |
(1504—1483 рр. до н. е.) |
(кінець XVI — початок XV ст. до н. е.) |
(XIII ст. до н. е.) |
• Жінка-фараон • Будівництво храмів • Спорудження грандіозного погребального храму (храм у Дейр-ель-Бахрі) • Морська експедиція до країни Пунт |
• 17 походів без поразок • Битва при Мегідо, розгром армій Сирії та Палестини |
• Війна з хетами • Битва біля Кадеша (перший в історії опис битви), підписання першого у світі мирного договору |
Єгипетська держава — від Судану до Євфрату |
||
Нубія Синай |
Сирія Палестина Фінікія та інші |
Реформа Ехнатона
Основна причина — боротьба із жерцями за владу в державі
Після смерті Ехнатона реформу було скасовано, місто Ахетатон зруйноване
• Освіта, мистецтво, наукові знання стародавніх єгиптян
Архітектура і мистецтво
Галузь |
Досягнення |
Архітектура |
• Архітектура — мистецтво проектувати та споруджувати будівлі. • Храми, палаци, фортеці, гробниці будували для знаті. • Першими почали використовувати техніку монументального будівництва. Фасад головного храму фараона Ехнатона в Ахетатоні сягав 700 м. • Обеліск — архітектурна форма, вперше створена в Єгипті. Символізує сонячні промені. • Колони з каменю були схожі на рослини (в’язанки папірусу). • Найвеличніші храми: храм Амона в Карнаці (біля Фів) із великою кількістю колон і алей сфінксів; скельний храм Абу-Сімбел, біля входу якого стоять чотири 20-метрові статуї Рамзеса II; храм у Луксорі |
Література |
• Склали численні міфи, казки, гімни богам та правителям, залишили написи на стінах гробниць та пірамід, повчання мудреців. • «Книга мертвих» — збірка текстів, присвячена поховальним ритуалам та подіям, які відбуваються з людиною після смерті («суд Осіріса»), • Відомі рукописи: «Казка про двох братів», «Тексти пірамід», «Речення Іпусера», «Пророцтво Нефертіті» «Казка про того, хто зазнав аварії корабля» та інші. • Пісні — ритуальні, святкові, повсякденні |
Живопис і скульптура |
• Стіни гробниць й галереї розписували фресками з життя богів та єгиптян. Статуя у гробниці мала бути «двійником» померлої людини. У статуях вбачали схованку для душі померлого. • У живописі верхня частина тулуба повернута до глядача, а голова та ноги зображені у профіль; фігури богів — найвищі, фараонів — трохи менші, простих людей — маленькі; жінок малювали зі світлішою шкірою, ніж чоловіків. • Біля пірамід розташована велетенська статуя Сфінкса — лева з головою людини (висота — 20 м, довжина — 57 м). • Використовували барельєфи й фрески |
Писемність і освіта
Галузь |
Досягнення |
Писемність |
• Ієрогліфи (від грец. — священне письмо) — знаки-рисунки для письма; знаки, що являють собою схематичні малюнки, якими позначали букви, цілі слова і поняття. Ієрогліфічне письмо виникло наприкінці IV тис. до н. е. Усього використовували близько 750 ієрогліфів, якими записували тільки приголосні звуки. • Ієрогліфи були розшифровані французьким єгиптологом Ж. Ф. Шампольйоном (перша половина XIX ст.) за допомогою Розетського каменю. • Писали зліва направо або справа наліво або згори донизу на папірусі (матеріалі, який виробляли з єгипетського очерету). • Листки папірусу приклеювали один до одного і згортали в сувій (найбільшим із відомих є сувій Рамзеса II довжиною 40,5 м). Писали загостреними тростинками чорною (із сажі) або червоною (з охри) фарбою |
Освіта |
Навчання починалося від 5—8 років і тривало близько 12 років. Навчалися в основному хлопчики зі знатних сімей, дівчата — рідко. Навчання було платним (зазвичай харчами). Готували в основному писців, при храмах — жерців. Застосовували тілесні покарання. Навчали письма, читання, математики, астрономії. Писати вчилися на глиняних черепках |
Наукові знання |
• Математика. Знали додавання, віднімання, множення та ділення (арифметика). Система лічби — десяткова. Мали уявлення про дроби. Обчислювали площину та об’єм — знали про площу кола, поверхню півкулі, об’єм зрізаної піраміди (геометрія). • Астрономія. Називали зорі та сузір’я — сузір’я отримали назви на честь тварин. Склали карту зоряного неба і точний календар. Використовували сонячний годинник, згодом винайшли водяний годинник. Знали та орієнтувалися за сторонами світу. • Медицина. Знали будову людського тіла та будову внутрішніх органів. Описали методи лікування багатьох хвороб. Робили хірургічні операції. Використовували бинти і пластир. Виробляли ліки. Разом із тим вважали, що хвороби насилають демони і чаклуни. • Металургія. Знали властивості металів. Робили сплави — бронзу (мідь та олово), електру (золото та срібло). • Географія. Здобували знання про суміжні території, необхідні для полювання, війн, торгівлі |
• Релігія та міфи Стародавнього Єгипту
Релігія Стародавнього Єгипту
• Політеїзм (багатобожжя).
• Храми — житло богів, жерці — служителі богів (посередники).
• У кожного нома «свої» боги.
• Існування загальноєгипетських богів (Ра, Осіріс, Сет та інші).
• Релігійна реформа фараона Аменхотепа IV (Ехнатона) — спроба запровадити культ бога Атона.
• Фараон — бог, син бога Ра.
• Культ потойбічного життя (муміфікація померлих, речі в похованнях).
• Культ священної тварини — шуліка, скарабей, сокіл, ібіс
Головні боги Стародавнього Єгипту
Бог |
Кого уособлював |
Кому покровительствував |
Ра |
Інші імена — Амон, Амон-Ра. Бог Сонця та світла, який оживляє природу. Зображували у вигляді бика, жука-скарабея, який котить сонячний диск, людини з головою шуліки |
Усьому живому, владі фараона та жерців |
Тот |
«Намісник» Ра. Бог Місяця, часу, мудрості. Зображали людиною з головою ібіса або павіаном. Навчив людей читати й писати |
Ученим і писцям |
Птах |
Інше ім’я — Пта. Особливо шанувався в Мемфісі. Батько всіх богів |
Номам, містам, храмам |
Хапі |
Бог Нілу, вшановувався по всій країні |
Живій природі, заняттям єгиптян |
Хнум |
Бог родючості. Зображали у вигляді людини з головою барана. Зробив із глини людей |
Ремеслам |
Осіріс |
Бог природи, яка помирає та воскресає. Бог царства мертвих — судить померлих |
Справедливості |
Ізіда |
Сестра та одночасно дружина Осіріса. Богиня родючості й материнства |
Воді й вітру |
Сет |
Злий, рудоволосий бог. Убив Осіріса. Володар пустелі, сухих гарячих вітрів, солоної води |
Засусі й голоду |
Міф — оповідь про походження певних речей, явищ, світу за участю героїв та богів.
Міф про Осіріса
Сільськогосподарські роботи |
Події міфу |
Жнива — зрізання колосся |
Убивство Осіріса Сетом |
Посіви — кидання зерна у землю |
Поховання Осіріса |
Сходи зерна — поява колосся |
Воскресіння Осіріса |