Всесвітня історія у визначеннях, таблицях і схемах - 6—7 клас
Розділ VI. Середньовічний Схід
• Османська імперія
Перші турецькі держави
Турки-сельджуки захопили Середню Азію, Персію, Сирію, Ірак |
Близько 1000 р. вторглися до Європи |
1071 р. — розбили візантійців та захопили в полон вазилевса (імператора) |
|
Захопили Малу Азію |
Злилися з місцевим населенням |
Виник Сельджуцький султанат |
Середина XIII ст. — сельджуки розбиті монголами |
1243 р. — Сельджуцький султанат розпався на окремі князівства |
Виникнення Османської держави
• 1299 р. — посилення емірату на чолі з князем Османом.
• Підкорення турками-османами мусульманських князівств Малої Азії.
• Князь Османської держави прийняв титул султана.
• Добре організовані армія (кіннота й піхота) та державне управління.
• Жорстоко розправлялися з усіма, хто чинів опір. Хто підкорявся — спокійно жили, сповідували свою віру, платили менші податки.
• Турки-османи завоювали практично всі володіння Візантії.
• 1362 р. — захоплення Адріанополя (Балкани), візантійський імператор визнав себе васалом султана.
• 1389 р. — битва на Косовому полі в Сербії — поразка сербів, смерть султана Мурада І.
• Султаном став Баязид Блискавка.
• 1393 р. — захоплення турками Тирново (столиці Болгарії).
• Яничари — піші воїни, озброєні ятаганами (криві шаблі); набиралися з християнських хлопчиків, яких виховували турки.
• 1402 р. — поява Тимура, поразка турків, султан Баязид потрапив у полон, де помер.
Османська імперія
• 20—30-ті рр. XV ст. — поновлення завоювань турків на Балканах, підкорення Македонії, Греції, Сербії.
• Поява вогнепальної зброї в турецької армії.
• Мехмед II Завойовник (1451 —1483 рр.).
• 1453 р. — захоплення Константинополя, перетворення міста на столицю Османської імперії — Істанбул (Стамбул).
• XV—XVI ст. — Османська імперія.
Європа |
Азія |
Африка |
Балкани, Дунайські князівства, Молдавія, Валахія, Трансильванія, Крим |
Вірменія, Західна Грузія, Месопотамія, Сирія, Палестина, Аравія |
Єгипет, Лівія, Туніс (уся Північна Африка, крім Марокко) |
• Сулейман І (1520—1566 рр.) — період найвищого розквіту імперії. • Султан — халіф (духовний та світський правитель). • Візир — голова уряду, диван — дорадчий орган влади. • Наприкінці XVI ст. почався занепад Османської імперії. |
• Середньовічний Китай
Китай
IV—VI ст. — «Епоха 16 царств»: вторгнення кочовиків, варваризація життя, перейняття кочовиками китайської культури. |
|
Династія Тан |
618—907 рр. Захоплення влади полководцем Лі Юанем, початок правління нової династії. Придушення повстань, припинення великих будівництв. Розвиток міст та ремесел. Імператор — «Син Неба» — мав необмежену владу. Поділ імперії на провінції. Величезний державний апарат, запровадження іспиту для чиновників. Відродження сільського господарства. Столиця Чан-ань мала близько двох мільйонів жителів. 874—884 рр. — Селянська війна, придушена. Занепад країни, падіння династії Тан |
«Період п’яти династій і десяти царств» |
|
Династія Сун |
960—1280 рр. Об’єднання Китаю полководцем Чжао Куан Інь. Виплачування данини кочовикам — киданям. Відродження міст та ремесел. Проведення земельної та військової реформ. 1127 р. — захоплення столиці чжурчженями, полон імператора. Вторгнення монголів |
Династія Юань |
1235 р. — підкорення чжурчженів монголами. 1276 р. — захоплення столиці Сун. 1280 р. — заснування нової династії Юань монгольським ханом Хубілаєм. 1280—1368 рр. — династія Юань. Столиця Ханбалик (сучасний Пекін). Чиновники набиралися тільки з монголів. Величезна кількість рабів. Нехтування іригацією призводило до повені. Розвиток торгівлі у кордонах держав монголів. Монголи потрапили під вплив китайської культури та звичаїв. Середина XIV ст. — повстання «червоних пов’язок» припинило панування монголів |
Династія Мін |
1368—1644 рр. Столиця Нанкін, потім Пекін. Піднесення господарства. Земля, відібрана селянами під час повстання, залишалася в них. Зменшення податків, звільнення всіх рабів. Відновлення іригації, розвиток ремесла, поширення виробництва шовкових та бавовняних тканин, паперу, порцеляни. Успішні війни з монголами, частина монголів визнала себе васалами. Приборкання японських піратів. Початок XV ст. — сім великих морських експедицій. Посилення впливу державного апарату — чиновників. Поступове ослаблення країни |
Суспільство
• Поділ на багатих та бідних.
• Існування рабства.
• Великий вплив чиновників.
• Контроль із боку держави.
• Відсутність самоврядування в містах.
• Регламентування життя селян (що саджати, скільки здавати, заборона пересування та ін.).
• Мандарини (чиновники) перебували під контролем держави.
• Державний іспит на посаду чиновника.
• Корупція у державній сфері управління.
• Верховна влада — імператор — «Син Неба».
• Палац у Пекіні — «Заборонене місто».
Культура
• VIII—IX ст. — золота доба поезії — Лі Бо, Ху Фу.
• Ієрогліфи — кожен знак означає слово або склад, існує кілька тисяч.
• Освіта. У кожному окрузі — школа, де навчалися всі бажаючі. Після іспитів — навчання у школі для підготовки урядових чиновників.
• Друкування — VIII ст. — друк із дерев’яних дошок — винайдення шрифту. Перша друкована газета.
• Розвиток науки — математики (розв’язання рівнянь, добування коренів та ін.), астрономія (пояснення затемнень, атласи зоряного неба), медицина (хірургічні операції, щеплення від віспи).
• Винайдення пороху, сейсмографа, компаса.
• Музика. Існування музичних шкіл, понад 100 музичних інструментів, оркестри, які налічували близько 1500 музикантів. «Пекінська опера».
• Енциклопедія (XV ст.) — 11 тис. томів — 900 тис. сторінок.
• Архітектура. Вписування будівель у природний ландшафт. Пагоди — храми у вигляді високих веж та із закругленим схилом даху. Скельне будівництво.
• Живопис. Малювання фарбами й тушшю на папері або шовку, розписи храмів та палаців.
• Декоративно-ужиткове мистецтво. Вироби з порцеляни, різьблення на кістці, ювелірні вироби.
• Середньовічна Індія
Кастовий лад
Касти — замкнуті групи населення, що займають встановлене звичаєм і законом місце у виробничому і суспільному житті. Належність до них визначалася походженням і успадковувалася.
Для каст характерно: відчуженість одна від одної, члени різних каст не можуть укладати шлюб; для кожної касти є своя виняткова і незмінна професія; спільність занять; спільне виконання релігійного культу; зобов’язання взаємодопомоги; внутрішня адміністрація; регламентація виробничого процесу; певні правила спілкування з членами інших каст.
Імперія Гуптів
• На межі IV—V ст. виникла держава Гуптів із територією від Аравійського моря до Бенгальської затоки.
• Єдиний централізований бюрократичний апарат.
• Існували різні форми самоврядування — сільські громадські ради, кастові та професійні об’єднання тощо.
• Тривало освоєння нових земель, що певною мірою було наслідком державної політики, частково відбувалося стихійно унаслідок втечі населення з районів, спустошуваних війнами, повенями і голодом, соціальним гнітом, що посилювався.
• Була знищена вторгненням кочових племен — гунів. Місцеві індійські правителі визнали верховну владу гунів.
• 528 р. — гуни розгромлені. Почався період існування численних держав-князівств, які воювали між собою.
Делійський султанат
• На початку XI в. був завойований Пенджаб (Північна Індія).
• У 1192 р. Кутб ад-дін Айбек заволодів містом Делі, яке стало його резиденцією.
• У 1206 р. Кутб ад-дін Айбек оголосив себе султаном значної частини індійських володінь Гуридів.
• Правління в Делі тюркських правителів — династія Гулямів.
• Офіційною мовою стає фарсі (перська мова), офіційною релігією — іслам. Насильницькі методи навернення в іслам застосовувалися, але, як правило, лише до місцевих феодалів. Решта населення продовжувала вірити у своїх богів.
• Земля — власність держави, збережені селянські общини.
• Султанат поділений на губернії на чолі з губернатором, який відповідав за збір податків та мав наймане військо.
• Влада опиралася тільки на мусульманське населення.
• Податки для мусульман були нижчими, ніж для інших.
• 1398 р. — вторгнення Тимура, пограбування Делі.
• 1525 р. — султан розбитий Бабуром (онуком Тимура), заснована Імперія Великих Моголів.
Досягнення індійської культури
• Навчання в школах (тільки діти заможних людей).
• Розвиток математики (цифри, арифметика, операції з дробами), астрономія, медицина, хімія (у Делі стоїть семиметрова колона з чистого заліза).
• Гра в шахи з Індії поширилася в усьому світі.
• Санскрит — мова науки, культури та державного управління.
• Поет Калідаса.
• Після приходу мусульман з’являється арабська та перська література.
• Мало цікавилися історією, тільки з приходом мусульман з’являються історичні твори.
• Архітектура. Будівництво храмів — кам’яні, вирізьблені у скелях. Скульптура. Мавзолеї. Фортеця Туглакабад, мавзолей Тадж-Махал.