Всесвітня історія у визначеннях, таблицях і схемах - 6—7 клас

Розділ VI. Середньовічний Схід

• Османська імперія

Перші турецькі держави

Турки-сельджуки захопили Середню Азію, Персію, Сирію, Ірак	Близько 1000 р. вторглися до Європи		1071 р. — розбили візантійців та захопили в полон вазилевса (імператора)
Захопили Малу Азію	Злилися з місцевим населенням	Виник Сельджуцький султанат	Середина XIII ст. — сельджуки розбиті монголами
1243 р. — Сельджуцький султанат розпався на окремі князівства

Виникнення Османської держави

• 1299 р. — посилення емірату на чолі з князем Османом.

• Підкорення турками-османами мусульманських князівств Малої Азії.

• Князь Османської держави прийняв титул султана.

• Добре організовані армія (кіннота й піхота) та державне управління.

• Жорстоко розправлялися з усіма, хто чинів опір. Хто підкорявся — спокійно жили, сповідували свою віру, платили менші податки.

• Турки-османи завоювали практично всі володіння Візантії.

• 1362 р. — захоплення Адріанополя (Балкани), візантійський імператор визнав себе васалом султана.

• 1389 р. — битва на Косовому полі в Сербії — поразка сербів, смерть султана Мурада І.

• Султаном став Баязид Блискавка.

• 1393 р. — захоплення турками Тирново (столиці Болгарії).

• Яничари — піші воїни, озброєні ятаганами (криві шаблі); набиралися з християнських хлопчиків, яких виховували турки.

• 1402 р. — поява Тимура, поразка турків, султан Баязид потрапив у полон, де помер.

Османська імперія

• 20—30-ті рр. XV ст. — поновлення завоювань турків на Балканах, підкорення Македонії, Греції, Сербії.

• Поява вогнепальної зброї в турецької армії.

• Мехмед II Завойовник (1451 —1483 рр.).

• 1453 р. — захоплення Константинополя, перетворення міста на столицю Османської імперії — Істанбул (Стамбул).

• XV—XVI ст. — Османська імперія.

Європа	Азія	Африка
Балкани, Дунайські князівства, Молдавія, Валахія, Трансильванія, Крим	Вірменія, Західна Грузія, Месопотамія, Сирія, Палестина, Аравія	Єгипет, Лівія, Туніс (уся Північна Африка, крім Марокко)
• Сулейман І (1520—1566 рр.) — період найвищого розквіту імперії. • Султан — халіф (духовний та світський правитель). • Візир — голова уряду, диван — дорадчий орган влади. • Наприкінці XVI ст. почався занепад Османської імперії.

• Середньовічний Китай

Китай

IV—VI ст. — «Епоха 16 царств»: вторгнення кочовиків, варваризація життя, перейняття кочовиками китайської культури.
Династія Тан	618—907 рр. Захоплення влади полководцем Лі Юанем, початок правління нової династії. Придушення повстань, припинення великих будівництв. Розвиток міст та ремесел. Імператор — «Син Неба» — мав необмежену владу. Поділ імперії на провінції. Величезний державний апарат, запровадження іспиту для чиновників. Відродження сільського господарства. Столиця Чан-ань мала близько двох мільйонів жителів. 874—884 рр. — Селянська війна, придушена. Занепад країни, падіння династії Тан
«Період п’яти династій і десяти царств»
Династія Сун	960—1280 рр. Об’єднання Китаю полководцем Чжао Куан Інь. Виплачування данини кочовикам — киданям. Відродження міст та ремесел. Проведення земельної та військової реформ. 1127 р. — захоплення столиці чжурчженями, полон імператора. Вторгнення монголів
Династія Юань	1235 р. — підкорення чжурчженів монголами. 1276 р. — захоплення столиці Сун. 1280 р. — заснування нової династії Юань монгольським ханом Хубілаєм. 1280—1368 рр. — династія Юань. Столиця Ханбалик (сучасний Пекін). Чиновники набиралися тільки з монголів. Величезна кількість рабів. Нехтування іригацією призводило до повені. Розвиток торгівлі у кордонах держав монголів. Монголи потрапили під вплив китайської культури та звичаїв. Середина XIV ст. — повстання «червоних пов’язок» припинило панування монголів
Династія Мін	1368—1644 рр. Столиця Нанкін, потім Пекін. Піднесення господарства. Земля, відібрана селянами під час повстання, залишалася в них. Зменшення податків, звільнення всіх рабів. Відновлення іригації, розвиток ремесла, поширення виробництва шовкових та бавовняних тканин, паперу, порцеляни. Успішні війни з монголами, частина монголів визнала себе васалами. Приборкання японських піратів. Початок XV ст. — сім великих морських експедицій. Посилення впливу державного апарату — чиновників. Поступове ослаблення країни

Суспільство

• Поділ на багатих та бідних.

• Існування рабства.

• Великий вплив чиновників.

• Контроль із боку держави.

• Відсутність самоврядування в містах.

• Регламентування життя селян (що саджати, скільки здавати, заборона пересування та ін.).

• Мандарини (чиновники) перебували під контролем держави.

• Державний іспит на посаду чиновника.

• Корупція у державній сфері управління.

• Верховна влада — імператор — «Син Неба».

• Палац у Пекіні — «Заборонене місто».

Культура

• VIII—IX ст. — золота доба поезії — Лі Бо, Ху Фу.

• Ієрогліфи — кожен знак означає слово або склад, існує кілька тисяч.

• Освіта. У кожному окрузі — школа, де навчалися всі бажаючі. Після іспитів — навчання у школі для підготовки урядових чиновників.

• Друкування — VIII ст. — друк із дерев’яних дошок — винайдення шрифту. Перша друкована газета.

• Розвиток науки — математики (розв’язання рівнянь, добування коренів та ін.), астрономія (пояснення затемнень, атласи зоряного неба), медицина (хірургічні операції, щеплення від віспи).

• Винайдення пороху, сейсмографа, компаса.

• Музика. Існування музичних шкіл, понад 100 музичних інструментів, оркестри, які налічували близько 1500 музикантів. «Пекінська опера».

• Енциклопедія (XV ст.) — 11 тис. томів — 900 тис. сторінок.

• Архітектура. Вписування будівель у природний ландшафт. Пагоди — храми у вигляді високих веж та із закругленим схилом даху. Скельне будівництво.

• Живопис. Малювання фарбами й тушшю на папері або шовку, розписи храмів та палаців.

• Декоративно-ужиткове мистецтво. Вироби з порцеляни, різьблення на кістці, ювелірні вироби.

• Середньовічна Індія

Кастовий лад

Касти — замкнуті групи населення, що займають встановлене звичаєм і законом місце у виробничому і суспільному житті. Належність до них визначалася походженням і успадковувалася.

Для каст характерно: відчуженість одна від одної, члени різних каст не можуть укладати шлюб; для кожної касти є своя виняткова і незмінна професія; спільність занять; спільне виконання релігійного культу; зобов’язання взаємодопомоги; внутрішня адміністрація; регламентація виробничого процесу; певні правила спілкування з членами інших каст.

Імперія Гуптів

• На межі IV—V ст. виникла держава Гуптів із територією від Аравійського моря до Бенгальської затоки.

• Єдиний централізований бюрократичний апарат.

• Існували різні форми самоврядування — сільські громадські ради, кастові та професійні об’єднання тощо.

• Тривало освоєння нових земель, що певною мірою було наслідком державної політики, частково відбувалося стихійно унаслідок втечі населення з районів, спустошуваних війнами, повенями і голодом, соціальним гнітом, що посилювався.

• Була знищена вторгненням кочових племен — гунів. Місцеві індійські правителі визнали верховну владу гунів.

• 528 р. — гуни розгромлені. Почався період існування численних держав-князівств, які воювали між собою.

Делійський султанат

• На початку XI в. був завойований Пенджаб (Північна Індія).

• У 1192 р. Кутб ад-дін Айбек заволодів містом Делі, яке стало його резиденцією.

• У 1206 р. Кутб ад-дін Айбек оголосив себе султаном значної частини індійських володінь Гуридів.

• Правління в Делі тюркських правителів — династія Гулямів.

• Офіційною мовою стає фарсі (перська мова), офіційною релігією — іслам. Насильницькі методи навернення в іслам застосовувалися, але, як правило, лише до місцевих феодалів. Решта населення продовжувала вірити у своїх богів.

• Земля — власність держави, збережені селянські общини.

• Султанат поділений на губернії на чолі з губернатором, який відповідав за збір податків та мав наймане військо.

• Влада опиралася тільки на мусульманське населення.

• Податки для мусульман були нижчими, ніж для інших.

• 1398 р. — вторгнення Тимура, пограбування Делі.

• 1525 р. — султан розбитий Бабуром (онуком Тимура), заснована Імперія Великих Моголів.

Досягнення індійської культури

• Навчання в школах (тільки діти заможних людей).

• Розвиток математики (цифри, арифметика, операції з дробами), астрономія, медицина, хімія (у Делі стоїть семиметрова колона з чистого заліза).

• Гра в шахи з Індії поширилася в усьому світі.

• Санскрит — мова науки, культури та державного управління.

• Поет Калідаса.

• Після приходу мусульман з’являється арабська та перська література.

• Мало цікавилися історією, тільки з приходом мусульман з’являються історичні твори.

• Архітектура. Будівництво храмів — кам’яні, вирізьблені у скелях. Скульптура. Мавзолеї. Фортеця Туглакабад, мавзолей Тадж-Махал.