Всесвітня історія у визначеннях, таблицях і схемах - 6—7 клас

Розділ IV. Матеріальний і духовний світ європейського Середньовіччя

• Наукові і технічні досягнення. Книгодрукування

Розвиток техніки

• Практично все створено ручною працею, винахідництво проявлялося слабо.

• Розвиток ремесла — розвиток техніки.

• Перші механізми приводилися в дію м’язовою силою людини або тварини.

• IX ст. — використання вертикального ткацького верстата.

• X ст. — винайдення верхньобійного колеса, яке використовувало силу води.

• XIII ст. — поширення вітряних млинів.

• Перші ручні механізми — коловорот, домкрат, поршневий насос.

• XIV ст. — поява перших механічних годинників.

Розвиток сільського господарства

• Перехід на трипільну систему, коли рілля поділялася на три поля — одне засівалося навесні (ярові), друге — восени (озимі), третє — «відпочивало», перебувало під паром.

• Натуральне господарство.

• Прості знаряддя праці — низькі врожаї.

• Початок використання плуга.

• Винайдення хомута — нові можливості; використання коней для оранки, прискорення перевезення продукції.

Схоластика (латин. — школа) — метод навчання і наукового пошуку, який у Середні віки служив пізнанню світу і Бога.

• За допомогою логіки доводилися християнські догмати.

• Зародилася в XI ст.

• Основа — віра в Бога допомагає зрозуміти, як Бог створив світ і людину, що таке добро і зло, що чекає людину після смерті та ін.

• Головне — дотримання суворої логіки, не виходячи за межі духу і Біблії.

• Чітке визначення понять, класифікація, правила логічного мислення.

• П’єр Абеляр — філософ-схоласт, викладач, засновник раціоналізму.

• Бернар Клервоський — абат, сповідував містицизм у схоластиці.

• Фома Аквінський — найвідоміший богослов Середньовіччя, його вчення — томізм — було визнане католицькою церквою єдино правильним.

• Аверроес (Ібн Рашд) — арабський філософ, перекладач та тлумач творів Арістотеля.

Алхімія

• З’явилася у Європі через Візантію з Александрії (Єгипет).

• Поширилася із завоюваннями арабів, особливо в Іспанії.

• Учені-алхіміки вели пошуки: панацеї (ліків від усіх хвороб) та філософського каменя (матеріалу чи способу перетворення будь-якого металу на золото).

• Церква до алхімічних дослідів ставилася насторожено, часто негативно.

• Алхімією захоплювалися Альберт Великий, Фома Аквінський, Роджер Бекон та інші відомі правителі та вчені.

• Учені-алхіміки зробили багато наукових відкриттів.

• Надала поштовх для розвитку хімії та металургії.

Астрологія

• Учення, що ґрунтується на визнанні безпосереднього зв’язку між розташуванням і рухом небесних тіл та явищами суспільного життя або життя певної людини.

• Виникла через незнання людьми законів природи.

• Спочатку значною мірою сприяла розвитку астрономії.

• Цією наукою займалися Ібн Сіна (Авіценна), Томмазо Кампанелла, Аль-Біруні, Омар Хайям, Френсіс Бекон, Нострадамус.

Книгодрукування

Початок Середніх віків

Початок XV ст.

Середина XV ст.

• Книги були дуже рідкісними, а тому дорогими.

• Усі книги були рукописними.

• Книги писали на пергаменті (шкірі молодих тварин)

• У Європі з’являється папір, який завезли іспанські араби).

• Прискорюється та здешевлюється процес виготовлення книг.

• З’являються великі майстерні з переписування книг.

• Поширюється друк із допомогою відбитка (ксилографія)

• 30 вересня 1452 р. в друкарні Йогана Гутенберга була надрукована перша у Європі книга — Біблія.

• Книгодрукування швидко поширюється.

• До кінця століття існувало близько тисячі друкарень

• Християнська церква в XI—XV ст.

Церква в XI—XV ст.

Роки

Подія

1095 р.

Церковний собор у Клермонті, Папа Римський Урбан II закликав до хрестового походу

1095—1291 рр.

Хрестові походи

XII—XIII ст.

Папство стало незалежним від світської влади і вважало європейських монархів за своїх васалів

XIII ст.

Папа Інокентій III відлучив від церкви трьох королів

Середина XIII ст.

Папа Інокентій IV відлучив від церкви імператора Фрідріха II, Священна Римська імперія розпалася на князівства

XIV—XV ст.

Королівська влада ставала абсолютною і перебирала владу над місцевою церквою

1309—1378 рр.

«Авіньйонський полон» пап, французький король Філіпп IV переніс папську столицю з Рима до французького міста Авіньйон

Друга половина XIV — перша половина XV ст.

У Європі одночасно було два, а потім три папи

XV ст.

Масовий антипапський рух, занепад папства

Єресі (єретик — відступник) — течії, спрямовані проти офіційних поглядів церкви.

Єресі в Західній Європі

Вальденси

Релігійна секта виникла у Франції. Вважали, що бідністю можливо досягти первісної чистоти християнських чеснот. Засновник — П’єр Вальдо. Вальденсів відлучили від церкви, проти них був проголошений хрестовий похід, усюди вони зазнавали жорстоких гонінь. Послідовники вальденсів існують і в XXI ст.

Катари

Катари поширилися від кінця X ст. Вони вважали, що земний світ, католицька церква, світська влада створені дияволом, і оголосили Папу Римського намісником диявола. Заперечували католицькі догмати і таїнства, відкидали власність, вимагали ліквідації церковних багатств. Вживання м’ясної їжі, сиру і молока вважалося смертним гріхом, шлюб відкидався абсолютно, скасовувалися ікони і храми. Богослужіння полягало виключно в читанні Євангелія (народною мовою) і в проповіді: із молитов — тільки «Отче наш». Катари здобули широку підтримку городян, особливо ремісників, значною мірою селян

Альбігойці

Альбігойці виникли в XII—XIII ст. в Південній Франції. Вони відкидали догмати про триєдність Бога, церковні таїнства, шанування хреста та ікон, не визнавали владу Папи, який відлучив їх від церкви; проповідували апостольське християнство і вели просте, суворо етичне і відокремлене життя. Проти них був проголошений хрестовий похід. Ці походи отримали назву Альбігойських війн. Коли з обох боків загинули тисячі людей і були спустошені чудові місцевості, у 1229 р. був укладений мир, за яким провінції відійшли французькому королю. Частина альбігойців утекла на схід і оселилася в Боснії

Інквізиція

• Особливий церковний суд католицької церкви під назвою «інквізиція» був створений у 1215 р. Папою Інокентієм III.

• Основним завданням інквізиції було визначення, чи є обвинувачений винним у єресі.

• Від кінця XV ст. до компетенції інквізиції увійшли процеси про відьом. У той самий час більшість вироків відьмам винесли світські суди католицьких і протестантських країн.

• До компетенції інквізиції від 1451 р. були передані справи про єврейські погроми. Інквізиція повинна була не тільки карати погромників, але і діяти превентивно, запобігаючи насильству.

• Позасудових розправ інквізиція не допускала.

• Крім звичайних допитів застосовувалися, як і в світських судах того часу, тортури підозрюваного. Разом із тим тортури вважалися неефективним засобом слідства і тому інквізицією застосовувалися рідше, ніж світськими трибуналами.

• Інквізитори величезне значення надавали щиросердому зізнанню.

• Точна кількість людей, знищених інквізицією у Європі і в колоніях європейських країн, невідома.

• Середньовічні школи та університети

Школи

• Існували церковні (при монастирях і соборах) та світські ніколи.

• Навчалися діти феодалів, городян, духівництва, заможних селян.

• Дорослі та діти навчалися в одному класі.

• Використовувалися фізичні покарання.

• Вивчали сім «вільних мистецтв»: граматику, риторику, діалектику (логіку), арифметику, геометрію, географію, астрономію, музику.

• Викладання велося латиною (від XIV ст. — народними мовами).

• Школярі самі піклувалися про їжу та житло.

• Читати вчилися по церковних книгах.

• Від XIII ст. ніколи у великих містах перетворилися на університети.

Університети

• Виникають у XIII ст.

• Від латин, універсітас — сукупність, спільнота.

• У 1500 р. у Європі налічувалося близько 70 університетів.

• Найвідоміші університети: Англія — Оксфорд, Кембридж; Іспанія — Саламанка; Італія — Болонья, Неаполь; Чехія — Прага; Австрія — Відень; Польща — Краків (1364 р.).

• Самостійність та незалежність університетів, привілеї, статут та гімн університету.

• Як правило, в університеті було чотири факультети.

• Викладання латиною.

• Викладали професори.

• Основна форма навчання — лекції та диспути.

• Чіткого терміну навчання в університетах не було.

• Перший ступінь навчання — бакалавр, потім — магістр, повний курс навчання — доктор.

• Ваганти (бродяги) — студенти, які подорожували від одного університету до іншого.

• Архітектура та мистецтво

Архітектура та мистецтво

• Формувалися під впливом церкви.

• До XI ст. — романський стиль — масивні приземкуваті будинки, товсті стіни, церкви у вигляді латинського хреста, схожі на бійниці вікна, напівкруглі арки, масивні колони, скульптура, яка лише умовно передає риси людини: людські фігури плоскі й видовжені, із завеликими головами та очима.

• Кінець XII — початок XIII ст. — готичний стиль — виникає у Франції — гостроверхі башти та стрільчасті арки (досягали висоти 40-поверхового будинку), тонкі стіни, уся вага припадала на каркас, зовнішні опорні ребра, легкі колони, ажурність, величність, скульптура, вітражі.

• XIV—XV ст. — готичний стиль затвердився у світській архітектурі.

• Готична скульптура — архітектурна прикраса, дотримання церковних вимог, реальність, набуття рис людьми.

• Вітражі — картини з кольорового скла у вікнах соборів і ратуш.

• Готичне письмо — витягнуті догори та надламлені літери.

Романський стиль

Готичний стиль

до XI ст.

XII—XV ст.

• Масивні приземкуваті будинки

• Товсті стіни

• Важкий, напівкруглий звід

• Церкви у вигляді латинського хреста

• Схожі на бійниці вікна

• Напівкруглі арки, масивні колони

• Фрески

• Скульптури людських фігур плоскі й видовжені, із завеликими головами та очима

• Масивність і геометричність архітектурних форм (паралелепіпед, циліндр, напівциліндр, конус, піраміда)

• Тонкі стіни

• Високі стрімкі аркові стелі

• Тонкий, легкий та універсальний звід

• Стрільчаста форма у склепіннях

• Стрункі кам’яні арки, великі вікна

• Великі кольорові вітражі

• Уся конструкція спиралася на каркас, споруджений за стінами собору

• Ажурні великі й малі вежі, шпилі

• Готична скульптура (як архітектурна прикраса, дотримання церковних вимог, реальність)

• Раннє Відродження і гуманізм

Героїчний епос

• Виник у період Великого переселення народів.

• Оспівує стародавніх королів і героїв та їхню боротьбу за перемогу християнства.

• «Оповідь про Беовульфа».

• Ісландські саги — міфи про богів та героїв.

• «Пісня про Роланда» (Франція) — похід Карла Великого до Іспанії.

• «Пісня про Сіда» (Іспанія) — Реконкіста в Іспанії.

• «Пісня про Нібелунгів» — німецько-скандинавський героїчний епос.

Рицарська культура

Міська культура

Уславляла відданість васала сеньйору, мужність та героїзм рицарів

Правдиво зображувала життя городян, вельмож, феодалів. Висміювала негаразди суспільства

Рицарські романи про рицарів Круглого столу короля Артура

«Роман про Лиса» (Франція)

Куртуазні («придворні») романи

XIII ст. — виникнення міського театрального мистецтва

Трубадури, трувери (Франція), мінезингери (Німеччина) — рицарські поети

Ваганти — мандрівні студенти, поети (Франсуа Війон)

Рицарська культура

Міська культура

«Трістан та Ізольда» — розповідь про високе кохання і трагічну смерть головних героїв

Данте Аліг’єрі «Божественна комедія», Джеффрі Чосер «Кентерберійські оповідання»

Картина світу

• Відсутність інформації позначилася на розумінні світу.

• Час визначали за Сонцем.

• Відстань вимірювалася переходом людини чи коня або світловим днем, добою.

• Світ сприймався через релігію. Будова суспільства — від Бога.

• Кожен повинен займати своє місце.

• Гріховність життя — сім смертних гріхів: пихатість, жадібність, черевоугодництво, розкіш, гнів, заздрощі, лінощі.

• Спокута гріхів — сповідь та заступництво святих.

Відродження, або Ренесанс (фр. Кепаіееапсе — Відродження) — культурно-філософський рух кінця Середньовіччя — початку Нового часу, що ґрунтувався на ідеалах гуманізму та орієнтувався на спадщину античності.

Особливості доби Відродження

Світський характер; новий світогляд; толерантність; віра в можливості людини; гуманізм — повага до людини; інтерес до вивчення світу; нові ціннісні орієнтири; зацікавленість спадщиною минулого; індивідуалізм; реалізм — бачення світу таким, який він є; критика католицької схоластики; емпіризм — досвід як шлях до вивчення світу.

Гуманізм — рух епохи Відродження, скерований проти релігії і церкви за утвердження моральних прав людини на земне щастя, чуттєві радощі та вільний вияв своїх прагнень і бажань.

Гуманізм

• XIV—XV ст. — захоплення культурою стародавніх греків і римлян.

• Гуманісти (від латин, гуманус — людський) — поборники античної культури.

• Гуманізм — Відродження (Італія), Ренесанс (Франція).

• Відстоювали права людської особистості. Об’єднувалися у гуртки.

• Центр гуманістичного руху — Флоренція.

• Захоплювалися вельможі, міські патриції, купці, сеньйори, духівництво (навіть папи римські).

• Франческо Петрарка (1304—1374) — родоначальник гуманізму в літературі. У «Книзі пісень» оспівує своє кохання до Лаури.

• Джованні Боккаччо (1313—1375) — автор збірника зі 100 новел «Декамерон».

• Скульптор Донателло («Давид)», художник Мазаччо («Вигнання з Раю»),