Зарубіжна література. 9 клас. Волощук

Найщасливіше суспільство

Коли замислитися, що для Бредбері найважливіше, можна дійти несподіваного висновку: теплі стосунки між людьми. Гай Монтег не може спілкуватися з дружиною, тому що вона не слухає його чи просто не чує. Кларіс не хоче відвідувати школу, тому що там не розмовляють, а лише «напихають» голови учнів інформацією. Фантастичний антураж у романі «451° за Фаренгейтом» - це тільки обрамлення для справжнього людського життя. За словами автора, «наукова фантастика завжди була і буде казкою, яка навчає моралі».

Бредбері вважав наукову фантастику дуже важливою. На запитання журналіста, чи є взагалі користь від цього жанру, письменник відповів: «Та ми завдяки їй на Місяць потрапили! Про Марс мріємо завдяки науковій фантастиці. Ми змінили світ з легкої руки Жуля Верна. Коли адмірал Бьорд під американським прапором поплив на Північний полюс у 1926 р., він сказав: “Жуль Верн веде мене’’. Чудово, правда? Астронавти, яких я зустрів у Техасі, сказали мені, що тридцять років тому вони збиралися навколо моїх книжок - я був їхнім лідером. Я розбудив у них бажання полетіти на Місяць, на Марс. Усе через те, що, коли вони були дітьми, їм до рук потрапили мої книжки. Ось вам велике призначення наукової фантастики - підготувати нове покоління для нового».

Бредбері був справжнім оптимістом. Він вірив, що майбутні покоління житимуть ліпше, можливо, навіть ідеально. Наука зможе все, про що мріє людина. Зауважмо, що твори, які описують ідеальне суспільство, називають утопією. Та чи можна назвати так роман «451° за Фаренгейтом»? Чи схоже описане в ньому технічно досконале суспільство споживання й розваг на ідеальне? Чому герої роману підсвідомо не хочуть жити? Чому Мілдред випиває склянку снодійного? Чому її подруга ридає, почувши, але не зрозумівши вірші? Чи тільки через постійну загрозу війни, яка може початися щомиті?

Бредбері добре розумів, що не може бути ідеальним суспільство, у якому людину силоміць роблять щасливою. Цю тенденцію до «ощасливлення» письменник спостерігав у житті сучасної йому Америки. Такий підхід побутував і в СРСР. Можливо, тому Бредбері популярний у пострадянських країнах чи не більше, ніж на батьківщині. Очевидно, що в романі «451° за Фаренгейтом» письменник зображує не ідеальне, а псевдоідеальне, недолуге суспільство, у якому дбають лише про те, щоб людині було не важко, не сумно, не нудно. Отже, його твір - не утопія, а антиутопія.

Коментар філолога

Слово «утопія» у буквальному перекладі з грецької означає «немісце», тобто місце, якого не існує. Це завжди позитив. Умовно кажучи, це суспільство, де всім добре. Антиутопія протилежна утопії. Це місце, де всім погано, навіть якщо здається, що добре. У таких творах здебільшого зображено наслідки певних соціальних експериментів, спрямованих на поліпшення життя людства.

Сюжети антиутопій зазвичай побудовано однаково. Цілком щасливий герой живе в псевдоідеальному суспільстві. Однак щось-таки його бентежить (як бентежить Монтега зустріч із Кларіс, як щось підказує йому рятувати книжки під час пожеж). Потім відбувається певна подія, що змушує героя поглянути на своє життя й оточуючий світ критично. У романі «451° за Фаренгейтом» це отруєння Мілдред. Саме після цього випадку Монтег починає ставити собі та іншим незручні запитання, на які неможливо відповісти чесно, бо стануть очевидними несправедливість суспільного устрою і марність життя людей.

Далі герой антиутопії обов’язково знаходить однодумців серед тих, хто живе поза псевдоідеальною спільнотою. Відтак виникає можливість створити нормальне суспільство замість псевдоідеального, яке на той момент гине або близьке до загибелі.

Антиутопії ще називають літературними попередженнями або літературними пророцтвами. До речі, роман Дж. Свіфта «Мандри Гуллівера» - теж антиутопія, що й нині актуальна для всього світу.

Коли в одному з інтерв’ю у Бредбері запитали, що з його пророцтв справдилося, він відповів: «Практично все, описане в “451° за Фаренгейтом’’, збулося: уплив телебачення, зростання значення місцевих телевізійних новин, зверхнє ставлення до освіти. Зрештою, чимала частина нинішнього населення Землі просто не має мізків. Хочу лише наголосити, що я все це описував зовсім не для того, щоб передбачувати майбутнє, я прагнув відвернути його.

Окремі частини цієї історії, на жаль, відбуваються наяву. Наприклад, американська система освіти. Люди закінчують середню школу і виходять звідти, не вміючи читати й писати! Якщо не докласти певних зусиль, ми перетворимося на цивілізацію, яку описано в моїй книжці і головним символом якої є спалена книжка. Це наша найбільша проблема».

Спалена книжка, за словами письменника, - символ описаної в романі цивілізації. Монтег зауважує, що спалення книжки подібне до спалення людини. Це знищення особистості, яка мислить інакше (і взагалі мислить). Суспільство, що контролює слова й навіть думки своїх членів, називається тоталітарним. І саме таке суспільство піддає критиці будь-яка антиутопія.

Бредбері принципово не користувався комп’ютером: тільки книжка, тільки папір для письма. Відповідаючи на закиди щодо цього, він сказав: «Я певен, що коли ви помістите мене в кімнату з олівцем і стосом білого паперу, а поруч посадите сотню людей за найсучасніші комп’ютери, то я зможу створити дещо набагато цікавіше, ніж усі вони разом». Тільки творчість робить людину щасливою.

А ще людина щаслива завдяки спілкуванню. Коли у Бредбері запитали, чи потрібні у школах комп’ютери, він відповів: «Наш президент сказав, що хоче підключити до комп’ютерної мережі кожну класну кімнату. Я можу погодитися лише з тим, що це варто робити зі студентами. Початкову школу не потрібно прив’язувати до комп’ютерів, діти спочатку повинні навчитися читати й писати, щоб потім зуміти прочитати інструкцію з користування комп’ютером. Потрібно повернути навчання на рівень спілкування - з батьками, учителями, зі старшими товаришами. А що може знати керівництво про освіту? Нічогісінько».

Перевірте себе

  • 1. Пригадайте, які передбачення Ж. Берна справдилися в реальному житті.
  • 2. Доведіть, що роман Бредбері «451° за Фаренгейтом» - антиутопія.
  • 3. У чому Бредбері вбачав найбільшу проблему американської освіти? Чи існує ця проблема в Україні?
  • 4. Подискутуймо! Чому сьогодні люди читають менше книжок, ніж, скажімо, півстоліття тому? Як ви ставитеся до цього факту? Як, на вашу думку, розвиватимуться події далі: книжка стане непотрібною, з’являться нові форми опанування знань чи щось інше? Запропонуйте свій варіант.

ЛІТЕРАТУРНИЙ НАВІГАТОР

Нове знайомство

Американська письменниця Нелл Гарпер Лі народилася в місті Монровілл (штат Алабама). Коли Гарпер було п’ять років, відбулися перші процеси над темношкірими, яких звинувачували у зґвалтуванні білих жінок. Ще до суду, у в’язниці, їх ледве не лінчували. Людська несправедливість справила на майбутню письменницю таке сильне враження, що й через багато років по тому вона вважала дуже важливим розповісти про події свого дитинства.

Гарпер Лі (1926-2016)

Лі хотіла бути юристом, як і її батько. Вона закінчила юридичний коледж у Монтгомері, вступила до Алабамського університету, але навчання не закінчила. Згодом Гарпер працювала агентом з продажу авіаційних квитків, поки не зрозуміла, що повинна написати роман.

Роман Лі «Убити пересмішника...» вийшов друком 1960 р. У 1962 р. він отримав Пулітцерівську премію і відразу став бестселером. Перший наклад твору становив два з половиною мільйони примірників. Коли в Лі запитали, чому вона написала лише один роман, авторка відповіла: «Я сказала все, що хотіла сказати, і не буду повторювати це знову».

Однак 2015 р. світ побачив іще один роман письменниці - «Іди, вартового постав». Він є продовженням «Убити пересмішника...», хоч і був написаний раніше, у середині 1950-х років.

Книжкове частування

Події роману «Убити пересмішника...» (1960) відбуваються протягом 1933-1935 рр. Його головній героїні Джин Луїзі Фінч на прізвисько Всевидько від шести до дев’яти років. Дівчинку та її старшого на чотири роки брата Джема виховує батько - адвокат Аттікус Фінч. Йому допомагає темношкіра служниця Келпурнія.

Джин - жвава дитина, яка живе у своєму вигаданому світі. Серед його мешканців - Опудало Редлі, сусід-підліток, якого батьки не випускають з дому. Джин і її товариша Дилла приваблює все незвичайне і загадкове.

Дитячі пригоди переплітаються в романі зі справжніми дорослими драмами. Так, батько Джин захищає в суді темношкірого хлопця, якого облудно звинувачують у зґвалтуванні білої дівчини. «Мужність - у тому, аби братися за безнадійну справу і йти до кінця», - вважає адвокат. Постає перед вибором і восьмирічна Джин. Вона має вирішити, чи повинна дати неправдиві свідчення, щоб Редлі не засудили за випадкове вбивство. Дівчинка зважується на цей учинок, згадавши слова батька: не можна вбивати невинну й нешкідливу пташку пересмішника, яка своїм співом дарує людям радість. Адже Редлі схожий на таку пташку...

Роман учить слухати голос серця, розрізняти добро і зло, робити правильний вибір. У ньому багато афоризмів, як-от: «Майже всі люди хороші, коли їх, урешті-решт, розумієш», «Коли дитина про що-небудь запитує, заради всього святого, не ухиляйся, а відповідай. І не заговорюй зуби. Діти є дітьми, але вони помічають викрутаси не гірше за дорослих, і будь-який виверт збиває їх з пантелику».

Цитата

Аттікус був чоловік кволий - як-не-як, йому було вже під п’ятдесят. Коли ми з Джемом питали його, чому він такий старий, він казав, що пізно почав, і ми відчували, що саме це й стало причиною його кволості. Він був набагато старший від батьків наших однокласників, і коли інші діти починали хвалитися: «А мій батько...», - ми з Джемом мовчали.

Джем захоплювався футболом. Та й Аттікус при нагоді міг годинами стежити за м’ячем, та коли Джем намагався втягти його в гру, звичайно відказував:

- Ні, я вже старий, сину.

Наш батько не мав справжнього діла. Він працював у конторі, а не в аптеці. Він не вивозив сміття на звалище нашого округу, не був і шерифом, не працював ні на фермі, ні в гаражі - словом, не робив нічого такого, чим можна було б похвалитися перед іншими.

До того ж батько ще носив окуляри. На ліве око він майже нічого не бачив і казав, що ліве око - це прокляття роду Фінчів. Коли він хотів щось добре побачити, то повертав голову і дивився правим оком.

Наш батько не робив нічого такого, що робили батьки наших однокласників: ніколи не ходив на полювання, не грав у покер, не ловив рибу, не пив, не курив. Він сидів у вітальні і читав.

Нехай би вже й так, жив би собі непомітно, та де там: того року школа гула від розмов, що він захищає Тома Робінсона, і нічого похвального в тих розмовах не було. Коли я посварилася із Сесілом Джейкобсом і відступила, як боягузка, - пішли чутки, що Всевидько Фінч уже не битиметься, їй, мовляв, татусь не дозволяє. Це не зовсім так: я не битимуся на людях, але інша річ родичі - тут за Аттікуса я лупцюватиму кожного, починаючи від двоюрідних братів та сестер і далі. Френсіс Генкок, наприклад, довго мене пам’ятатиме.

Аттікус подарував нам духові рушниці, але стріляти не навчив. Тому дядечко Джек узявся нас трохи підучити, бо нашого батька, як він висловився, рушниці не цікавлять. Якось батько сказав Джемові:

- Я б хотів, щоб ти стріляв у бляшанки десь на задвірку, проте знаю, що битимеш пташок. Можеш бити сойок - скільки завгодно, якщо зумієш поцілити, але запам’ятай: убити пересмішника - великий гріх.

Я вперше почула, щоб Аттікус сказав: це робити - гріх, і спитала міс Моді, чому гріх.

- Твій батько має слушність, - відповіла вона. - Пересмішники не роблять ніякої шкоди, а своїм співом дають нам велику радість. Вони не завдають шкоди нашим садам, не в’ють гнізд в амбарах, вони тільки співають, виливаючи нам свою душу. Ось чому гріх убивати пересмішника.

- Міс Моді, наша вулиця дуже стара, правда?

- Вона існувала ще до того, як виникло місто.

- Я не про те, - люди на нашій вулиці всі старі. Навкруги, крім нас із Джемом, і дітей більше немає. Місіс Дюбоз, мабуть, скоро сто років, міс Рейчел теж стара, та й ви і наш батько уже старенькі.

- П’ятдесят років - це ще не старість, - відказала міс Моді ущипливо. - Поки що мене не возять у колясці. Ваш батько, здається, теж ходить сам. Хоча, повинна признатися, хвала Богові, що згорів мій старий склеп, я таки стара, бо вже не могла впоратися з ним... Воно, мабуть, і справді так, Джин Луїзо, вулиця наша трохи підстаркувата. Тут з молоді нікого й не побачиш.

- Тільки в школі.

- Я кажу про дорослих молодих людей. Ви з Джемом щасливі, що батько ваш немолодий. Було б йому років тридцять - ваше життя склалося б зовсім інакше.

- Авжеж, інакше. Аттікус нічого не вміє робити...

- О, ти його ще не знаєш, - зауважила міс Моді. - Він ще повний енергії.

- А що він може?

- Ну, хоча б скласти кому-небудь заповіт так вправно, що ніхто не підкопається.

- Диво велике...

- Гаразд, а знаєш, що в нашому місті він найкраще грає в шашки? Коли ми, бувало, приїздили на «Пристань», Аттікус Фінч обігрував усіх по той бік і по цей бік річки.

- Що ви, міс Моді, ми з Джемом завжди виграємо в нього.

- Час уже й зрозуміти, що він піддається. А знаєш, що він уміє грати на варгані?

Від такої новини я відчула ще більший сором за свого батька.

- Отож...

- Що отож, міс Моді?

- Нічого. Тобі слід пишатися своїм батьком. Не кожен може грати на варгані. А тепер не вештайся тут і не заважай теслям, біжи додому, я піду до своїх азалій, і мені ніколи буде наглядати за тобою. Ще яка дошка може впасти на голову.

Переклад М. Харенка

Запитання і завдання для самостійного опрацювання твору

  • 1. Поясніть назву роману «Убити пересмішника...».
  • 2. Доведіть, що Джин була дуже енергійною дитиною і повсякчас перебувала в центрі пригод.
  • 3. Хто з героїв роману викликає у вас співчуття? Чому?
  • 4. У яких судових справах батько Джин виявляв принциповість, а в яких - ні? Чому?
  • 5. Як ставилися до темношкірих адвокат Фінч, його діти та інші мешканці міста? Чому темношкірих ніколи не виправдовували в суді?
  • 6. Які проблеми, порушені в романі «Убити пересмішника...», актуальні для сучасних українців? А які втратили свою актуальність? Відповідь поясніть.

У СВІТІ МИСТЕЦТВА

Фантастичний усесвіт Бредбері

Багато творів Бредбері стали основою екранізацій. Крім однойменного фільму за романом «451° за Фаренгейтом» (Велика Британія, 1966 р.), було знято фільми «Прибулець із космосу» (США, 1953 р.), «Чудовисько з глибини 20000 морських сажнів» (США, 1953 р.), «Щось лихе наближається» (США, 1983 р.), «І грянув грім» (Велика Британія, США, Німеччина, Чехія, 2005 р.), мультфільм «Переддень Усіх Святих» (США, 1993 р.) та інші.

Кадр із кінофільму «Четверта планета» (режисер Д. Астрахан, 1995 р.)

Бредбері був дуже популярний і в СРСР. Серед радянських екранізацій його творів - фільми «Електронна бабуся» (1985), «Вельд» (1987), «Тринадцятий апостол» (1988), «Домінує» (1990), телевистава «Цей фантастичний світ» (1981-1987) та мультиплікаційні стрічки «Людина в повітрі» (1983), «Буде ласкавий дощ» (1984), «Тут можуть водитися тигри» (1989).

Кадр із кінофільму «І грянув грім» (режисер П. Хайамс, 2005 р.)

Кадр із мультфільму «Переддень Усіх Святих» (режисер М. Пілузо, 1993 р.)

У 1995 р. на екрани вийшов російський фільм «Четверта планета» за «Марсіанськими хроніками» (режисер Д. Астрахан), а в 1997 р. - фільм за оповіданнями Бредбері «Кульбабове вино» (режисер І. Апасян).

Кадр із мультфільму «Тут можуть водитися тигри» (режисер В. Самсонов, 1989 р.)

  • 1. Чим, на вашу думку, можна пояснити популярність творів Бредбері в кінематографістів?
  • 2. Бредбері в останні роки життя скаржився на якість нових екранізацій своїх творів. Перегляньте ранню екранізацію роману Бредбері «451° за Фаренгейтом» (режисер Ф. Трюффо, 1966 р.). Чи правильно, на вашу думку, автори фільму зрозуміли ідею Бредбері? Дайте розгорнуту відповідь.

Підсумкові запитання і завдання

Перший рівень

1. Дайте визначення класичної та масової літератури.

2. Розкажіть про життя Бредбері.

3. Стисло перекажіть зміст роману «451° за Фаренгейтом».

Другий рівень

1. Що таке антиутопія? Які ознаки цього жанру ви помітили в прочитаному романі Бредбері?

2. Розкажіть про шлюб Монтега й Мілдред. Які проблеми сучасної родини порушив Бредбері у своєму романі?

3. Чим вам подобається (не подабається) жанр наукової фантастики?

Третій рівень

1. Як, за Бредбері, виникає масове мистецтво? На які запити людини й суспільства воно спирається, які суспільні функції виконує?

2. Чому і як держава, описана в романі Бредбері «451° за Фаренгейтом», бореться з літературою?

3. Схарактеризуйте образ пожежника Монтега (виховання, життя, світогляд та його еволюція).

Четвертий рівень

1. Розкажіть про Кларіс. Як ви гадаєте, чи легко жилося дівчині, що вирізнялася з-поміж однокласників? Хто її підтримував? Чи правильно робили ці люди?

2. Що таке елітарна література? Чи належать до неї твори Бредбері? Дайте розгорнуту відповідь.

3. Які спільні теми, ідеї, образи й мотиви простежуються в антиутопіях «Мандри Гуллівера» та «451° за Фаренгейтом»? Чим можна пояснити таку спорідненість літературних творів різних епох?

Теми творів

1. «Чому люди спалюють книжки? (За романом Р.Д. Бредбері “451° за Фаренгейтом”)».

2. «“Я все це описував зовсім не для того, щоб передбачувати майбутнє, я прагнув відвернути його” (Р.Д. Бредбері і криза культури та освіти у XXI ст.)».

Клуб книголюбів

1. Прочитайте роман Бредбері «Марсіанські хроніки» і обговоріть з однокласниками порушені в ньому проблеми взаємин людей одне з одним і з Усесвітом.

2. Творчий проект. Автор роману-антиутопії «451° за Фаренгейтом» яскраво й моторошно відобразив вади сучасного суспільства в різних аспектах його життя - насамперед культури, освіти, виховання. Розробіть проект ідеальної школи, що враховує критику Бредбері й усуває недоліки, описані понад півстоліття тому, але й досі притаманні системі освіти. Дайте своєму проекту назву й презентуйте його в класі.

Повторення і узагальнення вивченого

Теоретична розминка

1. Які твори називаються епічними, драматичними, ліричними? Чим вони відрізняються один від одного? Чим від усіх указаних літературних родів відрізняється ліро-епічний літературний рід?

2. Дайте визначення поняття жанру. Твори яких жанрів ви прочитали протягом навчального року?

3. Розкрийте поняття «індивідуальний (авторський) стиль». Твори яких авторів ви прочитали протягом навчального року? Назвіть найяскравіші особливості індивідуального стилю кількох із них.

4. Які твори називають комедіями? Яку комедію ви прочитали цього року? Чим вона вам запам’яталася?

5. Як ви розумієте поняття «соціально-психологічний роман»? Обґрунтуйте відповідь прикладами з вивчених літературних творів.

6. Порівняйте романтизм і реалізм як художні напрями європейської літератури.

Практикум

1. Назвіть твори, у яких:

  • сатирично зображено вигадане, умовне суспільство;
  • змальовано картину таємничої смерті маленького хлопчика;
  • розкрито тему мистецтва й призначення митця;
  • поєднується реальне і фантастичне;
  • простежуються біблійні мотиви.

2. Упізнайте письменників.

  • За власним висловом, він був «безпорадний, мов слон».
  • Він знайшов рецепт вічної радості, а через п’ятнадцять років заявив, що той рецепт «далекий від реальності».
  • Він був письменником, філософом, природознавцем і протягом життя писав великий твір про схожого на себе шукача істини.
  • Він мав усе життя засідати в палаті лордів, а натомість став символом романтизму й кумиром кількох поколінь європейців.
  • Він був здивований учинком героїні власного твору.
  • Перший поет Росії очікував від нього «багато несподіваного, фантастичного, веселого, оригінального» і не розчарувався.
  • Він працював по шістнадцять годин поспіль і пив багато кави.
  • Символічне поняття «ляльковий дім» він застосував щодо знайомої жінки задовго до того, як написав п’єсу, у якій це поняття стало ключовим.
  • Самоіронія як основна форма ставлення до самого себе забезпечила йому довголіття й плідне творче життя.
  • Він називав себе найщасливішим письменником.

3. Упізнайте літературних персонажів і вкажіть назви творів, у яких вони діють.

Цей герой...

  • за фахом був лікарем, але уславився як мандрівник;
  • був героєм свого часу, але почувався «зайвою» людиною;
  • володів усім світом, хоча світ його й не знав;
  • зненацька поцікавився тим, що зазвичай спалював, і різко змінив власне життя.

Ця героїня...

  • звабливою піснею заманювала рибалок на погибель;
  • вирішила будь-що до кінця бути з тим, «з ким стала до вінця»;
  • пішла від чоловіка, щоб стати самостійною і знайти розуміння;
  • стала новою Галатеєю і здійснила «фантастичний міжкласовий стрибок».