Підручник з Зарубіжної літератури. 7 клас. Ковбасенко - Нова програма

Вірш «Чуєш... Ти чекай мене...» російського поета Костянтина Михайловича Симонова (справжнє ім’я — Кирило) народився в суворі роки Другої світової війни. Тоді в душах людей панували два почуття: ненависть до ворогів і любов до ближніх. Проте вистояти, вижити й перемогти допомогла саме любов. Вона була сильнішою за всі випробування, вона жила в серцях, звучала в піснях, читалася в рядках листів.

Вірш «Чуєш... Ти чекай мене...» військовий кореспондент Симонов написав у липні 1941 р., на фронті. Поезію було присвячено кінозірці Валентині Сєровій, яку Костянтин Михайлович кохав усе життя. Згодом на прохання детальніше розказати про цей твір поет відповів стисло: «У вірша "Чуєш... Ти чекай мене.." немає ніякої особливої історії. Просто я поїхав на війну, а жінка, яку я любив, була в тилу. І я написав їй листа у віршах...».

Вірш Симонова звучить як закляття або молитва. Ключове слово в ньому — «чекай». Повторюючи його кілька разів, поет переконує, що від вірності коханої залежить і життя солдата, і перемога у війні. Ця поезія — дуже особиста, звернена до однієї-єдиної, — водночас сприймається як послання всіх солдатів, що просять своїх подруг попри все просто дочекатися...

Вірш Симонова припав до душі і фронтовикам, і жінкам, що залишилися в тилу. Адже їм, таким далеким один від одного і таким близьким до смерті, конче потрібні були саме такі рядки...

***

«Чуєш... Ти чекай мене...»

Чуєш... Ти чекай мене,

Над усе чекай,

Коли смуток огорне,

Жовтий дощ стіка...

І в спекотну каламуть,

В заметіль, у сніг,

Коли інших вже не ждуть,

Вже й забувши їх...

І коли листів нема

Із далечини...

Інші вже не ждуть дарма —

Стомлені вони...

Повернуся, тільки жди

І не зич добра

Тим, хто каже: «Далі йди,

Вже забуть пора»...

Хай повірять мати й син,

Що нема мене.

Друзі втішаться отим

«Було й промине»...

Сядуть в коло при вогні

І ковтнуть вина

На помин душі. Та ні,

Ти чекай одна.

Ти чеканням повернеш

Із смертельних лав.

«Поталанило. Еге ж!» —

Скаже, хто не ждав.

Не дано збагнути їм

В літо вогняне,

Як чеканням ти своїм

Вберегла мене.

Як вцілів я, вижив як,

Знаємо без слів.

Просто ти чекала так,

Як ніхто не вмів.

Переклад Ю. Гончаренка

Запитання і завдання до прочитаного

1. Які життєві події надихнули Симонова на створення вірша «Чуєш... Ти чекай мене...»? Чи вдалося поетові передати почуття кохання і вірності? Обґрунтуйте свою відповідь. Чому вірш Симонова був надзвичайно популярним у роки Другої світової війни?

2. Які рядки поезії «Чуєш... Ти чекай мене...» є ключем до розуміння переживань ліричного героя? Доведіть свою думку.

3. Які рядки вірша увиразнюють силу почуттів закоханих?

4. За допомогою яких художніх засобів у перекладі передано внутрішній стан ліричного героя? Які художні деталі визначають його настрій?

5. Творча лабораторія. Складіть лист бійцю, який перебуває на фронті.

Герої Шолом-Алейхема на театральній сцені

Літературний успіх Шолом-Алейхема сприяв появі численних театральних вистав за його сюжетами. Зокрема, 1921 р. у петроградському Єврейському камерному театрі, що переїхав до Москви, відбулася прем’єра спектаклю за мотивами трьох творів письменника. Грим, костюми, декорації до постановки підготував художник зі світовим ім’ям Марк Шагал.

Особливо популярною серед театральних режисерів є глибоко людяна, драматична й водночас оптимістична повість «Тев’є-молочник». Уперше цей твір втілився на сцені в бродвейському1 мюзиклі «Скрипаль на даху», назва якого навіяна картиною Шагала «Скрипаль». Спектакль цей вийшов 1964 р., відтоді був показаний три тисячі двісті сорок два рази й досі належить до найпопулярніших вистав на Бродвеї.

Одним з найуспішніших проектів на українській театральній сцені є постановка Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка «Тев’є-Тевель» (за п’єсою Григорія Горіна, написаною за мотивами творів Шолом-Алейхема; режисер Сергій Данченко). Протягом багатьох років головну роль у цій виставі виконував народний артист України Богдан Ступка. У 2004 р. після трьохсотого показу спектаклю він здобув титул «Жива легенда». Талановитому актору вдалося створити надзвичайно проникливий сценічний образ, у якому поєдналися ліризм і самоіронія, щирий сміх і гіркі сльози, життєва мудрість і по-дитячому ніжна душа. Онука Шолом-Алейхема Бел Кауфман визнала Ступку «найкращим Тев’є-молочником».

1 Бродвейський — від Бродвей: одна з вулиць Нью-Йорка, на якій розташовано тридцять дев’ять великих театрів, завдяки чому весь квартал названо театральним.

Сцена з вистави «Тев’є-Тевель». Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка

1. Поясніть витоки популярності театральних вистав за творами Шолом-Алейхема.

2. Розгляньте репродукції картин М. Шагала (с. 150, 156). Що, на вашу думку, споріднює ці роботи з творчістю Шолом-Алейхема?

Музика поезії і кохання

Чимало віршів Бернса було покладено на музику. Наприклад, 1955 р. російський композитор Георгій Свиридов створив цикл з восьми пісень на слова шотландського поета, які увійшли до золотого фонду вокальної музики. Цикл охоплює різноманітні жанри: баладу, пісню-танок, застільну пісню, романс, пісню-сценку, портрет... Кожна композиція відображає долю і характер волелюбного шотландського хлопця — глузливого й ніжного, запального й закоханого. Часто пісні на вірші Бернса звучать у кінофільмах. Велику популярність, зокрема, здобув романс «Любов і бідність» з кінофільму «Здрастуйте, я ваша тітка!» (режисер В. Титов, 1975 р.) у виконанні Олександра Калягіна.

Безпосередність, співучість, романтична піднесеність лірики Гейне надихнули на створення музики до його віршів багатьох талановитих композиторів, зокрема Франца Шуберта, Фелікса Мендельсона, Едварда Гріга, Антона Рубінштейна.

Однак найулюбленішим поетом Гейне став для Роберта Шумана, який поклав на музику сорок чотири вірші митця. Знаменитий вокальний цикл німецького композитора «Любов поета» (1840) невіддільний від образів весняного цвітіння природи, а відкриває його пісня на вірш «Коли настав чудовий май...». Ця композиція поєднує поетичні образи весняної природи, юнацького кохання Гейне та прості, невигадливі, суголосні з народними піснями музичні інтонації Шумана.

1. Прослухайте пісні на вірші Р. Бернса. Яка з них вам найбільше сподобалася? Чому?

2. Підготуйте презентацію на тему «Р. Бернс і музика».

3. Прослухайте пісню Шумана на вірш Гейне «Коли настав чудовий май...». Зіставте художні засоби, за допомогою яких зображують переживання ліричного героя поет і композитор.

Підсумкові запитання і завдання

Запитання і завдання, позначені літерами А, Б, запропоновано на вибір.

Перший рівень

1А. Як перекладається псевдонім Шолом-Алейхем?

1Б. Назвіть псевдонім і справжнє прізвище автора повісті «Пурпурові вітрила».

2. Хто із зарубіжних поетів писав вірші про дружбу й кохання?

3А. Назвіть головних героїв повісті «Пісня пісень».

3Б. Назвіть головних героїв повісті «Пурпурові вітрила».

Другий рівень

1. Які спогади Пушкіна покладено в основу вірша «19 жовтня» (1825)?

2А. Про які дива Шимек розповідав Бузі в повісті «Пісня пісень»?

2Б. Яке диво пообіцяв чарівник дівчинці Ассоль у повісті «Пурпурові вітрила»?

3А. Звідки Шолом-АлеЗхем запозичив назву свого твору «Пісня пісень»?

3Б. Що символізують пурпурові вітрила в однойменному творі О. Гріна?

Третій рівень

1А. Схарактеризуйте типового персонажа творів Шолом-Алейхема. Проілюструйте відповідь прикладами з повісті «Пісня пісень».

1Б. Схарактеризуйте особливості художнього світу О. Гріна. Проілюструйте відповідь прикладами з повісті «Пурпурові вітрила».

2. Яке емоційне забарвлення створює пейзаж у вірші Пушкіна «19 жовтня» (1825)?

3. Розкрийте основну думку вірша К. Симонова «Чуєш... Ти чекай мене...».

Четвертий рівень

1А. Схарактеризуйте особливості світосприйняття головного героя повісті «Пісня пісень».

1Б. Схарактеризуйте особливості світосприйняття головного героя повісті «Пурпурові вітрила».

2А. Розкрийте зміст і художню роль символів у «Пісні пісень» Шолом-Алейхема.

2Б. Як поєднано казкове й реалістичне в повісті «Пурпурові вітрила»?

3. Схарактеризуйте образи ліричних героїв у вивчених віршах Бернса, Гейне та Симонова.

Теми творів

1. «Чудо кохання в поезії: слідами віршів Р. Бернса, Г. Гейне та К. Симонова».

2. «Поетичний світ Шимека й Бузі в повісті Шолом-Алейхема “Пісня пісень”».

3. «Чарівна сила мрії (За повістю “Пурпурові вітрила” О. Гріна)».

Клуб книголюбів

1. Намалюйте герби для любовної лірики Гейне та Бернса. Прокоментуйте свої малюнки.

2. Подискутуймо! Обговоріть одне з поданих запитань. Готуючись до дискусії, стисло занотуйте основні міркування й докази на користь своєї позиції.

А. Чи згодні ви з думкою Шимека з повісті «Пісня пісень», що «початок — найгірший початок - кращий, ніж найкращий кінець»?

Б. Чи мають щось спільне образи закоханих у творах «Альпійська балада» В. Бикова та «Пурпурові вітрила» О. Гріна?