Підручник з Зарубіжної літератури. 7 клас. Ковбасенко - Нова програма

Розділ 4. Вірші про кохання

Літературний багаж. Пригадайте поезії Р. Бернса та Г. Гейне, вивчені в попередніх класах. Які загальнолюдські цінності утверджували ці автори у своїх творах?

Змінюються часи і влада, змінюються життя й світогляд людей. Проте незмінними залишаються духовні цінності, чи не найважливішою з яких є любов. У віршах талановитих митців це почуття віддавна й до сьогодні постає надзвичайно багатогранним — піднесеним і ніжним, шляхетним і пристрасним, щасливим і трагічним... Відгукуючись на таке розмаїття, любовна лірика виробила безліч відповідних художніх форм — віршовані нотатки в альбомі коханої, вірш-комплімент, задушевний романс, сумний лист, згадка про зустріч, прониклива балада та багато інших.

У кожному поетичному творі розкривається передусім особистість автора, але кожен читач обов’язково знаходить у ньому почуття й думки, суголосні власним переживанням.

Поезія кохання шотландського поета Р. Бернса зачаровує щирістю, мелодійністю та простодушністю. У його віршах ідеться про почуття звичайної людини, яка сумує, радіє, страждає і вірить у щастя.

Сам Берне сприймав кохання як надзвичайно важливе джерело натхнення: «Безперечно, існує безпосередній зв’язок між любов’ю, музикою і віршами, — стверджував митець. — Любов — це світлий дар Природи. Можу сказати про себе, що я ніколи не мав жодної думки чи схильності стати поетом, доки не закохався. А тоді рима і мелодія стали... голосом мого серця».

У 1785 р. Бернс зустрів дівчину, яка назавжди полонила його серце. Батько юної Джин був людиною заможною, тому її почуттів до нужденного поета не схвалював.

Відтак закохані мусили одружитися таємно. За давнім каледонським звичаєм вони підписали шлюбний контракт, у якому перед Богом навіки оголосили себе чоловіком і дружиною.

На шляху до щастя подружжю довелося багато й виснажливо працювати, пережити скруту й розлуку. Однак вони таки зуміли зберегти найважливіше — своє кохання. Поезію «Моя любов — рожевий квіт...», як і багато інших ліричних віршів, Берне присвятив дружині — жінці, яка стала його долею. Цей твір випромінює життєрадісну віру у всепереможну силу справжнього кохання.

***

«Моя любов — рожевий квіт...»

Моя любов — рожевий квіт

В весінньому саду,

Моя любов — веселий спів,

Що з ним я в світ іду.

О, як тебе кохаю я,

Єдиная моя!

Тому коханню не зміліть,

Хоч висхнуть всі моря.

Нехай посхнуть усі моря,

Потануть брили скал,

А ти навік любов моя, —

Аж згасне сонця пал.

Прощай, прощай, мій рідний край,

Прощай, моя любов,

Та де б не був я, мила, знай —

Прийду до тебе знов!

Переклад М. Лукаша

Запитання і завдання до прочитаного

1. Які біографічні факти відобразилися у вірші Бернса «Моя любов — рожевий квіт,..»? Схарактеризуйте загальний настрій цього твору.

2 Яким ви уявляєте ліричного героя прочитаного вірша?

3. Які рядки твору свідчать про глибоке розуміння автором людських почуттів і різних психологічних станів? Якими засобами в поезії передано радість кохання та сум розлуки?

4. Поясніть зміст ужитих в українському перекладі вірша метафор «моя любов — рожевий квіт» та «моя любов — веселий спів».

5. Що споріднює поезію Бернса «Моя любов — рожевий квіт...» з фольклорними піснями?