Зарубіжна література. Рівень стандарту. 11 клас. Волощук

Частина восьма. Сучасна література в юнацькому читанні

Джон Ґрін: голос покоління тинейджерів

Ви це знаєте

  • 1. Якою, на вашу думку, має бути підліткова література?
  • 2. Які твори для юнацтва ви читали? Які проблеми вони порушують?

Джона Ґріна називають голосом покоління тинейджерів — тобто підлітків у віці від 13 до 19 років, які здійснюють складний перехід від дитинства до дорослого життя. Цей факт сам собою є цікавим феноменом, адже насправді письменник уже перетнув межу 40-річного віку й, отже, безперечно доросліший за власний імідж. А втім, досвід дорослого життя не завадив йому зберегти в собі ані колишнього юнака, ані юнацької чуйності до тих викликів і проблем, з якими часто-густо мають справу сьогоднішні підлітки.

Джон Ґрін (нар. в 1977 р.)

Вочевидь, ця властивість у поєднанні з письменницьким талантом і стала «формулою успіху» Джона Ґріна — і не лише як одного з найзначніших авторів так званої літератури для молодих дорослих (young adult literature), але й як культової постаті міжнародної підліткової субкультури «ботанів-бійців» (nerdfighters, від англ. nerd — ботанік, зубрій та fighter — борець). Крім того, письменник добре відомий в інтернет-просторі, де він уже понад 10 років реалізує успішні проекти. Нині Джон Ґрін має близько 2 млн підписників у Twitter і стільки ж — на каналі YouTube, на якому веде різноманітні проекти спільно зі своїм братом Генком. У 2014 р. ім’я письменника включено до списку 100 найвпливовіших людей світу за версією журналу Time.

Джон Майкл Ґрін народився 24 серпня 1977 р. в Індіанаполісі, штат Індіана. Невдовзі після його народження родина оселилися в місті Орландо, штат Флорида. Там Джон розпочав навчання в Підготовчій школі Хайленд, де він, однак, потерпав від образ однокласників, котрі вважали його «занудою» і змушували постійно боротися за інтелектуальне й моральне виживання. Тому, досягнувши 14 років, він переконав батьків віддати його до школи-інтернату в Бірмінгемі (штат Алабама). Потім Джон студіював англістику й релігієзнавство в Кеньон-коледжі (штат Огайо), де у 2000 р. отримав подвійний диплом з відповідних спеціальностей. Крім того, знання з релігії юнак здобував у Теологічній школі Чиказького університету.

Відеоблоґери Генк і Джон Ґріни

Спочатку Ґрін мав намір стати священиком. Готуючись до прийняття сану, він упродовж п’яти місяців працював у дитячій онкологічній лікарні. І хоча після цього юнак відмовився від ідеї присвятити себе церковній кар’єрі, здобутий у лікарні досвід згодом надихнув його на створення роману «Провина зірок» (2012) — поки що найкращого в письменницькому доробку автора.

Літературну діяльність Джон Ґрін розпочав як книжковий рецензент. Та незабаром він узявся за свій перший твір — «У пошуках Аляски», роботу над яким завершив у 2005 р. Книжка, у якій розповідається про життя школярів-підлітків в інтернаті, їхній досвід дружби, кохання і трагедію смерті, одразу ж привернула до себе увагу. Її відзначено премією Майкла Л. Принца як найкращий твір для підлітків 2006 р. Роман увійшов до навчальних програм середніх шкіл та, головне, привернув до автора увагу численних читачів. Після успішного дебюту з’явилися й інші романи письменника: «Досить Катрін» (2006), «Паперові міста» (2008), «Черепахи аж до низу» (2017) та ін., кожен з яких став помітною літературною подією.

Літературний доробок Джона Ґріна, який охоплює шість романів, низку оповідань та інших текстів, відзначено багатьма престижними преміями. У кожному творі Ґрін зі щирим співчуттям відтворює реальних підлітків, їхні реальні стосунки з реальним життям і їхній реальний внутрішній світ. Однак, либонь, у жодній зі своїх книжок письменник не зробив це з такою художньою силою, як у «Провині зірок».

Р. Коррал. Обкладинка першого видання роману. 2012 р.

Сюжет роману. Дія роману відбувається в Індіанаполісі, рідному місті письменника. Події розгортаються в короткий часовий проміжок: з квітня до липня, тобто в період розквіту природи. Історію написано від особи головної героїні — 16-річної дівчини Гейзел Ґрейс Ланкастер, яка з 13 років хворіє на рак. У групі підтримки підлітків з онкологічними захворюваннями вона знайомиться із 17-річним Оґастасом Вотерсом. Між молодими людьми зав’язуються дружні стосунки, які невдовзі переростають у кохання. Разом вони здійснюють подорож до Амстердама, під час якої переживають найщасливіші миті свого кохання й водночас усвідомлюють неминучу трагічну розв’язку.

Коментар архіваріуса

В авторській присвяті згадується імя Естер Ерл. Дівчина, що носила це імя, належала до спільноти «ботанів-бійців» і навіть вигадала гасло «Не забувай бути крутим!», що стало слоганом відповідної субкультури. Естер померла від раку в 16 років. У 2010 р. разом з батьками дівчини брати Ґріни заснували благодійний фонд «Ця зірка не згасне», метою якого була фінансова підтримка батьків онкохворих дітей.

Нелегкі питання «молодих дорослих». У романі хворі підлітки нікого не звинувачують у своїх стражданнях і не замикаються у своєму егоїзмі. Вони виявляють людяність і співчуття, підтримуючи одне одного й намагаючись не завдавати зайвих переживань батькам. Вони прагнуть жити повноцінним життям. Однак, на противагу здоровим одноліткам, вони значно глибше і ясніше усвідомлюють справжні цінності. Ця відмінність чітко виявляється, зокрема, у зіставленні хворої Гейзел з її подругою Кейтлін. Життєрадісна й енергійна красуня Кейтлін насолоджується всіма радощами, які дарує життя дівчині в її віці. Вона залюбки спілкується з хворою і певною мірою допомагає їй долати відчуження, що його спричинює невиліковна хвороба. Проте життя Кейтлін складається із шопінгу, випадкових любовних пригод і беззмістовних розмов, а її душа залишається порожньою й холодною.

Смисловий центр роману утворює внутрішній протест автора проти трагічної долі героїв, проти тієї незбагненної кари, що спіткала підлітків на старті їхнього дорослішання, позбавивши їх навіть шансу жити тим звичайним життям, яким, не замислюючись, живуть їхні здорові однолітки. Один з художніх засобів увиразнення цього протесту — лейтмотивний образ зірки. У романі він набуває характеру багатозначної метафори, яка водночас символізує і сяйливу юність (народжена зірка), і трагічну долю (зірка, що падає), і опір смерті (незгасима зірка).

Кадри з кінофільму «Провина зірок» (режисер Дж. Бун, 2014 р.)

«Смак зірок» має шампанське, що його п’ють молоді люди на вершині свого щастя в Амстердамі. В останньому своєму листі до письменника Ван Гаутена Оґастас пише: «Мої думки — зірки, але я не здатен поєднати їх у сузір’я» (тут і далі переклад наш. — Є. В.). Однак засадниче значення образу зірок позначене в заголовку книжки «Провина зірок». З одного боку, його підтекст відсилає до Естер Ерл, котрій, як уже зазначалося, письменник присвятив роман. У перекладі з давньої гебрейської мови ім’я Естер означає «зірка», або «дороговказна зірка»; до речі, саме на цьому значенні наголошено в назві благодійного фонду «Ця зірка не згасне», відкритого в пам’ять про померлу Естер.

Проте з іншого боку, назва роману — це алюзія на цитату із шекспірівської п’єси «Юлій Цезар»:

Чи не зірки, милий Брут, а самі ми

Винні в тому, що зробилися рабами.1

Долучаючи до оповіді шекспірівський підтекст, Ґрін надає своєму сюжету масштабу знаменитих шекспірівських трагедій, у яких з максимальною силою розкриваються фундаментальні протиріччя людського буття.

Кадри з кінофільму «Провина зірок» (режисер Дж. Бун, 2014 р.)

Функцію своєрідних повідомлень про внутрішній світ Оґастаса та Гейзел виконують книжки, які вони читають.

Філологічна консультація

Так, улюблена книжка Оґастаса — це роман «Ціна світанку», твір з великої серії бойовиків, герої якого хоч і отримують смертельні ушкодження, але ніколи, на відміну від живих людей, не гинуть. Вочевидь, Оґастас ототожнює себе з такими супергероями і, не маючи можливості стати одним з них у житті, черпає з історій, які він читає, душевні сили для переживання власної хвороби.

Гейзел захоплена книжкою «Царська неміч», у якій ідеться про хвору на рак дівчину Анну, її матір та нового приятеля матері загадкового торговця тюльпанами з Амстердама, що має власні ідеї щодо лікування хворої.

Однак читач книжки не дізнається про те, як склалася доля її персонажів, адже сюжет обривається на половині фрази: так, ніби Анна не змогла довести свою оповідь до кінця чи то через напад хвороби, чи то через власну смерть. Саме тому, що Гейзел сприймає Анну як свого двійника, вона понад усе прагне дізнатися, яким мав би бути фінал твору.

Книжка Ван Гаутена здобуває свій фінал. Його дописує й надсилає письменникові перед власного смертю Оґастас. Після відходу юнака у вічність Гейзел розшукує ці нотатки і прочитує ключову для себе думку: ми не вибираємо, буде нам боляче чи ні, але ми можемо обрати тих, хто завдаватиме нам болю.

1 Переклад В. Мисика.

Філософський підтекст твору. Під час подорожі до Амстердама герої зупиняються в готелі «Філософ», у якому номери названо на честь відомих мислителів. Зокрема, Гейзел з матір’ю оселяються в номері «К’єркегор», а Оґастас — у номері «Гайдеґґер». Ці імена пов’язані з історією екзистенціалізму: Серен К’єркегор був предтечою, а Мартін Гайдеґґер — одним з найпотужніших представників екзистенціалістської філософії.

Світові мотиви

У творах письменників-екзистенціалістів зазвичай зображується так звана межова ситуація — тобто духовна криза, яку особистість переживає на межі життя та смерті. Таку кризу може спричинити важка хвороба, загроза смертельної небезпеки, утрата близької людини тощо. Саме в межовій ситуації, за екзистенціалістами, людина переживає «момент істини»: усвідомлює абсурдність повсякденного існування, відкриває свою екзистенційну самотність, робить певний моральний вибір.

Смертельно хворі Оґастас і Гейзел переживають класичну екзистенційну межову ситуацію. І саме в Амстердамі, де молоді люди зупиняються в номерах з демонстративними екзистенціалістськими назвами, вони переживають свій момент істини й, усупереч невідворотній близькій загибелі, відкривають свої серця коханню. їхня любов перед лицем смерті й без надії на порятунок — мужній спротив тій страшній силі, що руйнує їхнє життя.

Світові мотиви

Ґрін вводить до свого твору алюзію на образ проклятого Сізіфа — персонажа, якого, згідно з античним міфом, покарано нескінченою безглуздою працею за бунт проти богів. У XX ст. Сізіф — символ абсурдності людського буття й бунту проти світобудови. Варто зауважити, однак, що Ґрін надає цій алюзії підкреслено іронічного характеру, називаючи Сізіфом хом’яка Анни у вигаданому романі «Царська неміч» Ван Гаутена.

Фігура Анни Франк у Музеї мадам Тюссо, Амстердам

Вагомий екзистенціалістський підтекст зчитується також зі сцени першого поцілунку Оґастаса та Гейзел, яка становить собою кульмінацію їхньої любовної історії. Ця подія відбувається в музеї знаменитої Анни Франк, який закохані відвідують в Амстердамі.

Коментар архіваріуса

Анна (Аннеліз) Франк (1929-1945) походила з єврейської родини, яка мешкала в Німеччині й після приходу Гітлера до влади втекла до Голландії. В амстердамському будинку, у якому зараз розташовано музей Анни, дівчина разом з рідними переховувалася під час нацистської окупації. У 1944 р. Анну заарештовано й депортовано до концтабору, де вона й померла в 1945 р. На час загибелі вона мала неповних 16 років. Переховуючись в Амстердамі, дівчина вела щоденник. У 1947 р. він вийшов друком і став відомий у всьому світі як один з найсильніших документів трагедії Голокосту. У 2009 р. «Щоденник» Анни Франк визнано об’єктом реєстру ЮНЕСКО «Пам’ять світу».

Кадр із кінофільму «Провина зірок» (режисер Дж. Бун, 2014 р.)

В епізоді з першим поцілунком межова ситуація героїв роману символічно накладається на межову ситуацію Анни Франк. Адже якщо Анну прирекла на загибель приналежність до єврейського народу, який переслідували нацисти, то й закоханих приречено на смерть безжальною хворобою. І вони кидають виклик близькій загибелі: Анна — своїм щоденником, а Оґастас і Гейзел — своїм поцілунком.

У філософському вимірі сцена першого поцілунку Оґастаса й Гейзел, як і їхні любовні стосунки загалом, прочитується як екзистенціалістський бунт проти смерті, як історія про кохання, що розквітає всупереч смерті, і про смерть, безсилу перед коханням навіть тоді, коли вона знищує закоханих.

Перевірте себе

  • 1. Чим зумовлена репутація «голосу покоління тинейджерів», що її здобув Джон Ґрін?
  • 2. Розкажіть про літературну й культурну діяльність письменника.
  • 3. Дайте стислу характеристику сюжетові роману «Провина зірок».
  • 4. Які проблеми порушено в історії Оґастаса та Гейзел?
  • 5. Прокоментуйте назву роману та його присвяту.