Зарубіжна література. Рівень стандарту. 11 клас. Волощук

Літературний навігатор. Література другої половини XX — початку XXI ст.

Буквальність метафоричного

Хуліо Флоренсіо Кортасар — аргентинсько-французький письменник, есеїст і публіцист, один з найвідоміших представників «магічного реалізму», автор постмодерністських інтелектуальних романів.

Хуліо Кортасар (1914-1984)

В оповіданні «Менади» змальовано концерт класичної музики. На початку твору цей концерт зображується як цілком звичайний захід для цілком звичайних завсідників театру «Корона». Хіба що трохи незвичайною видається надто піднесена святкова атмосфера, спричинена ювілеєм диригента, якого в місті поштиво йменують Маестро. Та поволі в театральній залі відбувається дивна метаморфоза: захват переростає в божевільну лють, що трощить музичні інструменти, пюпітри й людські обличчя, а респектабельна публіка перетворюється на сп’янілий від насильства натовп архаїчних варварів, які віддаються моторошній вакханалії.

Вибудовуючи сюжет оповідання як буквальну інсценізацію метафоричного вислову «зшаленіти від захвату», автор здійснює своєрідне художнє дослідження духовної ситуації, схованої за описом концерту. Основними об’єктами спостереження є публіка, Маестро й сам оповідач.

Запитання для самостійного опрацювання твору

  • 1. Визначте проблематику оповідання «Менади». Як вона пов’язана із системою образів твору?
  • 2. Розкрийте підтекст заголовку «Менади».
  • 3. Схарактеризуйте постмодерністські прийоми, які використовує Кортасар у своєму творі.

Повернення старої дами додому

П’єса Ф. Дюрренматта «Гостина старої дами» привабила своїм сюжетом, дотепністю мови та проблематикою низку талановитих кінорежисерів. Чорно-білий фільм «Візит» американського режисера Бернхарда Віккі знято в 1964 р. Імена головних героїв та саму розв’язку сюжету змінено. Так, Карла Цаханасян з’являється в Гюллені не через сорок п’ять, а через двадцять років. І вона зовсім не бажає смерті Сержу Міллеру. «Якщо тебе стратять — ти помреш маленьким героєм. А я не хочу цього», — заявляє Карла.

Радянський двосерійний фільм «Візит дами» (режисер М. Козаков, 1989 р.) менше відступає від сюжету п’єси. Найсильніший бік кінострічки — бездоганна гра акторів, особливо Катерини Васильєвої, яка виконує роль головної героїні.

I. Бергман у ролі Карли Цаханасян («Візит», 1964 р.)

Кадр із кінофільму «Візит дами» (1989 р.)

Кадр із кінофільму «Візит старої дами» (2008 р.)

Цікава кіноінтерпретація дюрренматтівської драми — німецько-австрійський проект режисера Ніколауса Лейтнера «Візит старої дами» (2008). Критики відзначають, що авторам фільму неабияк удалося зберегти дух оригіналу твору. І все ж є суттєві сюжетні відмінності. Так, Клара Цаханасян теж приїздить до міста своєї юності, аби помститися колишньому коханому. Однак тут своя версія подій минулого: Клару вважали загиблою в аварії. На неї ж і списали вину за трагедію, хоча насправді винуватим був Ілль. Аби отримати два мільярди, містяни зрештою засуджують Альфреда на смерть. І все ж в останній момент Клара поспішає врятувати чоловіка, але не встигає.

  • 1. Підготуйте невелике письмове повідомлення на тему «“Гостина старої дами” на театральній сцені».
  • 2. Працюємо в групах. Об’єднавшись у три групи, перегляньте по одній з екранізацій драми Дюрренматта (1964, 1989 та 2008 років). Обговоріть їх у групах, звертаючи увагу на такі питання: загальне враження від стрічки; рівень режисерської та акторської майстерності; точність відтворення сюжету та доречність його змін; відповідність літературних образів та екранних персонажів тощо.

Запитання та завдання для компетентних читачів

1. Тестова розминка

Драматурги-абсурдисти переймали духовний та художній досвід

  • а) брехтівського «епічного театру»; б) письменників-екзистенціалістів; в) поетів-символістів; г) художників-сюрреалістів.

Яке із цих понять не характеризує постмодернізм:

  • а) іронія; б) інтертекстуальність; в) елітарність; г) плюралізм.

Знайдіть зайве. Художні особливості «Скляного равлика» М. Павича:

  • а) можливість обирати порядок читання; б) історико-культурний підтекст; в) два варіанти розв’язки; г) «текст у тексті».

2. На відміну від критиків, котрі називали п’єси Е. Ионеско «драмами абсурду», сам автор визначав їх як «драми здивування». Чи існує зв’язок між цими визначеннями? Який саме?

3. Е. Йонеско та С. Беккет, котрі започаткували на французькій сцені «драму абсурду», за походженням не були французами. Чи міг цей чинник вплинути на «естетику абсурду» в п’єсах інших авторів?

4. Визначте риси постмодерністського письма в оповіданні М. Павича «Скляний равлик». Прокоментуйте їх.

5. Філологічний майстер-клас. Працюємо в парах. Напишіть два анонси, які б представляли оповідання відповідно масовому й інтелектуальному читачеві.

6. Розкажіть про співавторську роль читача в «Скляному равликові».

7. Творчий проект. Напишіть твір на тему «Запалити свічку кохання: філософсько-моральна проблематика оповідання «Скляний равлик» М. Павича».

8. Мандруємо Інтернетом. Дослідіть, які ще варіанти «нелінійних» творів для читання на комп’ютері написав М. Павич.