Зарубіжна література. Рівень стандарту. 11 клас. Волощук

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

Частина четверта. Антиутопія у світовій літературі

Антиутопія: рай навиворіт

Ви це знаєте

  • 1. Що таке утопія? Як ви гадаєте, чому люди створювали утопії?
  • 2. Які асоціації викликає у вас слово, утворене шляхом приєднання префікса анти- до основи утопія?
  • 3. Що таке конфлікт у художньому творі?
  • 4. Якщо ви читали роман Р. Бредбері «451° за Фаренгейтом», пригадайте його сюжет, тематику та проблематику. Як у творі висвітлено проблему натовпу і влади?

Добу 20-40-х років XX ст. часто називають періодом «між двома світовими війнами». Література цього часу характеризувалася зображенням руйнівних наслідків Першої світової війни та увиразненням передчуття Другої, викриттям антигуманно! спрямованості тоталітарних режимів, змалюванням стану втрати культурної свідомісті та усталених духовних орієнтирів. Специфічного забарвлення проблема втрати й пошуку духовних цінностей набула в жанрі антиутопії.

Літературознавча довідка

Антиутопія (тобто «негативна утопія», «утопія навиворіт») — це зображення (зазвичай у художній прозі) небезпечних, згубних непередбачених наслідків, пов’язаних з розбудовою суспільства відповідно до певного соціального ідеалу. Антиутопія — один з різновидів соціальної фантастики.

Соціальна фантастика — фантастика, у якій порушуються суспільні проблеми, людська поведінка в соціумі, вплив науково-технічного прогресу на суспільство тощо. Найпоширеніші різновиди соціальної фантастики — утопія та антиутопія.

Один з перших найзначніших романів антиутопійного плану — «Ми» Євгена Замятіна (1884-1937). Події роману відбуваються в далекому майбутньому, у Єдиній Державі, що підкорила весь цивілізований світ і видає себе за уособлення заповітних мрій людства. Тут немає війн чи внутрішніх конфліктів, політичних та економічних криз. Життя суспільства «ідеально» налагоджене, розплановане й упорядковане. Щоправда, для підтримки такого бездоганного порядку довелося пожертвувати особистістю. Тому замятінське суспільство — це знеособлена маса, колективне «ми». У ньому скасовано всі ознаки індивідуальної своєрідності, навіть ім’я та прізвище: їх замінено на цифри.

Схоже «ідеальне» майбутнє зображене в романі-антиутопії «Прекрасний новий світ» (1932) англійського письменника Олдоса Гакслі (1894-1963). У цьому творі піддається критиці «механічна цивілізація» американського типу, за якої точні закони перенесено в царину особистого життя. Наприклад, дітей (які взагалі не знають, що таке батьки, оскільки зростають в «інкубаторіях» і «центрах кондиціювання») тут виховують відповідно до різних категорій, вправно формуючи з них майбутніх інтелектуалів, робітників та представників інших верств суспільства. Така планомірна «обробка» людського «матеріалу» буцімто має забезпечити суспільну стабільність. Життя людей влаштоване з максимальним комфортом. Від усіх життєвих проблем їх звільнено, у разі душевного занепокоєння застосовуються заспокійливі ліки. Блага цивілізації використовуються на тлі практично повного забуття культури.

В. Мішин Ілюстрація до роману Є. Замятіна «Ми». 2014 р.

Обкладинка першого видання роману О. Гакслі «Прекрасний новий світ». 1932 р.

У романі «Війна з саламандрами» (1935) чеського письменника Карела Чапека (1890-1938) фантастичний сюжет розвивається безпосередньо в сучасності. Людиноподібні саламандри, що поволі захоплюють владу над світом, з’являються в реалістично відтвореній дійсності міжвоєнного періоду. Ця метафора була глузливим і водночас безпомилковим діагнозом суспільної хвороби на ім’я гітлеризм.

Українське відлуння

Першою українською антиутопією був роман Володимира Винниченка «Сонячна машина» (1921-1925). Німецький король, гумовий фабрикант і президент Об’єднаного банку Фрідріх Мертенс прагне заволодіти світом. За гроші він купує уряд, парламент, підприємства, банки, пресу, поліцію тощо.

Свавіллю Мертенса та «залізобетоновому дому божевільних, моральнооголених, хижожорстоких і моторошнонещасних істот» протиставлено Сонячну машину. Цей геніальний винахід інженера Рудольфа Штора символізує визволення людства від утисків: соціальних, економічних, політичних.

Роман оригінальний тим, що має водночас ознаки утопії та антиутопії. Автор вірить у можливість побудови раю на землі, однак не уявляє, як зіпсоване людство зможе в ньому жити. Цікаво, що Винниченко хотів номінувати свою «Сонячну машину» на Нобелівську премію.

Н. Тішков, Л. Козлов. Ілюстрація до роману К. Чапека «Війна з саламандрами». 1986 р.

Антиутопійний жанр, який виник у міжвоєнний період і застерігав людство від розвитку тоталітарних тенденцій, не втратив актуальності й після завершення Другої світової війни.

Перевірте себе

  • 1. Що таке антиутопія?
  • 2. Чому цей жанр набув інтенсивного розвитку в літературі міжвоєнної доби? Наведіть приклади антиутопійних творів, написаних у цей період.
  • 3. Які з тем, що цікавили авторів антиутопій, досі не втратили актуальності?
  • 4. Які зі згаданих творів ви б хотіли прочитати?