Зарубіжна література. Рівень стандарту. 11 клас. Волощук

Літературний навігатор. Шедеври європейської лірики першої половини XX століття

Смерть за маскою Любові

Федеріко Ґарсія Лорка (1898-1936)

Федеріко Ґарсія Лорка — іспанський поет-модерніст, на формування поетики якого вплинули європейський сюрреалізм, іспанська барокова лірика та народнопісенна традиція. Широко використовуючи фольклорні джерела і в такий спосіб надаючи художньому світові, який він створив, національного колориту, Лорка сягнув вершини модерністської міфотворчості. Трагічна розв’язка його життя (на злеті творчих сил поета розстріляли франкісти1) стала своєрідним символом долі митця доби тоталітарних режимів і воєн XX ст.

У поезії «Гітара» (збірка «Поема про канте хондо») нестримна сила гітарного плачу уподібнюється природним стихіям: воді, вітру та піску. Водночас через образи білого латаття та самотньої «останньої пташки» в голому гіллі передано щемливу ніжність мелодії.

1 Франкісти — прихильники диктаторського режиму Франсіско Франко в Іспанії.

До низки природних образів додано образ стріли, яка плаче за ціллю, і в цьому образі відчувається і надзвичайна напруга, і стрімкий рух почуття, що його навіює гітара. Вірш починається паралеллю між гітарним співом та розбитою криштальною чашею і завершується метафорою встромлених у серце п’яти ножів, якою влучно позначено руку гітариста.

У вірші «Про Царівну Місяцівну» (зі збірки «Циганський романсеро»1) зображується таємнича красуня, що зачаровує й губить хлопчика. Її образ уособлює загадкову, водночас «грішну й чисту» жіночу природу; пристрасть, приречену на трагедію; фатальну руйнівну силу людської долі, нічну безодню буття. А шалений танок Місяцівни, який убиває закоханого малого, — інакомовна ілюстрація лорківської ідеї нерозривного зв’язку між коханням та смертю.

Завдання для самостійного опрацювання творів

  • 1. Які нові відтінки гітарних ридань розкриває плач піску, стріли, вітру та пташки в поезії Ф. Ґ. Лорки «Гітара»?
  • 2. Порівняйте переклади вірша В. Стуса та М. Лукаша. Тексти знайдіть у бібліотеці чи в Інтернеті.
  • 3. Як у поезії «Про Царівну Місяцівну» переплітається казкове й буденне? Чим Місяцівна нагадує жіночих персонажів з міфів про небесні світила або казкових фантастичних істот, що мають згубну силу?

«Мені всі тайнощі довірено»

Олександр Блок (1880-1921)

Олександр Олександрович Блок — один з найяскравіших представників російського символізму. Для багатьох своїх сучасників: майстрів слова, критиків, величезної аудиторії читачів — він був культовою постаттю. У ньому бачили обраного долею спадкоємця російської лірики XIX ст. та відкривача шляхів поезії століття XX, лицаря Прекрасної Дами й митця, зачарованого «музикою революції», уособлення поезії та медіума, який відтворював у своїх художніх картинах «нетутешній» світ.

Вірш «Незнайома» просякнуто романтичною іронією, яка полягала насамперед у конфлікті ідеалу та дійсності. Дійсність у творі — це світ обивателів, ситих і ницих споживачів життя, що гайнують свої дні в трясовині затишку. Саме тут і з’являється Незнайома — загадкова красуня, що заволоділа серцем ліричного героя. Її образ оповито чарівним серпанком; риси обличчя та обрис фігури невизначені, туманні, розмиті. Незнайома переростає межі образу земної жінки. Вона символізує й містичний ідеал жіночої краси, пов’язаний з ідеєю Вічної

Жіночності, і царину духу, і світло гармонії, і ключ до святих таємниць буття, і заповітну мрію ліричного героя.

1 Переклад назви збірки «Циганський романсеро» (М. Москаленко, Г. Латник), або «Циганський баладник» (М. Лукаш), нині вважається застарілим. Сьогодні замість нетолерантних слів «циган» та «циганський» уживають нейтральні «ром» та «ромський».

Завдання для самостійного опрацювання твору

  • 1. Як змальовано весну в «Незнайомій» О. Блока? Розкрийте художньо-смислові функції образу місяця у весняному пейзажі.
  • 2. Знайдіть вияви авторської іронії у творі. На що вона спрямована?
  • 3. Як ви гадаєте, хто така Незнайома: ідеал чи оманлива ілюзія? Що у вірші є реальністю: світ банальності чи Незнайома?
  • 4. Схарактеризуйте образ ліричного героя. Як ви розумієте останню строфу твору?

Кому потрібні зірки?

Володимир Маяковський (1893-1930)

Володимир Володимирович Маяковський — один із засновників російського футуризму. У його новаторській творчості поєдналися тотальне заперечення сучасної дійсності та пафос революційного перетворення світу, оголений ліризм і різка сатира, відверто епатажне вираження власної особистості та прагнення до злиття з багатомільйонною людською масою. За щирим переконанням В. Маяковський поставив свій талант на службу розбудові соціалістичної держави, що спричинило трагічне перетворення колишнього бунтаря на ідеолога курсу урядущої партії і зрештою зумовило духовно-творчу кризу, яка завершилася загибеллю поета.

У вірші «А ви змогли б?» постає яскравий образ митця, який перетворює світ. Тут ліричний герой одним порухом руки закреслює «карту буднів» і з гордістю відкриває навколо себе новизну. Усвідомлюючи міць, яку дає йому чудодійна сила творчості, він кидає виклик звичайним жителям світу буденності.

У поезії «Послухайте!» поет уподібнює зірки «плювочкам». Це прозаїчне зменшення відтіняє піднесений потяг людини до втілених у зірках краси, світла, безкінечності. Сила цього потягу розкривається в емоційно напруженому діалозі з Богом, який має «жилясту руку», що пасує більше трудівнику, аніж Творцеві Всесвіту.

У вірші «Борг Україні» поет порушує проблему відносин між двома народами, російським та українським. Маяковський дорікає за зверхність тим росіянам, знання яких про Україну обмежуються лише стереотипами на кшталт борщу, сала чи анекдотів. Саме тому головним пафосом вірша стають вимоги справжнього вивчення української культури.

Завдання для самостійного опрацювання творів

  • 1. Як у вірші В. Маяковського «А ви змогли б?» проявляється основоположний для футуризму розрив із класичною традицією? У чому полягає сенс виклику, зазначеного в назві твору?
  • 2. Якою ви уявляєте «флейту ринв»? Як, на вашу думку, має звучати ноктюрн, що на ній виконується?
  • 3. Визначте головну тему вірша «Послухайте!». Які ораторські прийоми застосовує автор?
  • 4. Знайдіть вияви гіперболізму художнього мислення поета. Наведіть приклади вживання прозаїзмів у тексті.
  • 5. Порівняйте початок (рядки 1-5) і фінал (від «Послухайте!» і до кінця) поезії «Послухайте!». Які нові смислові акценти з’являються в останніх рядках вірша?
  • 6. Як ви розумієте прагнення засвічувати зірки?
  • 7. Що свідчить про симпатію автора до України та її мови у вірші «Борг Україні»?

Свіча в імлі та хуртовині

Борис Пастернак (1890-1960)

Борис Леонідович Пастернак — російський поет та прозаїк, майстер філософської та пейзажної лірики й реформатор поетичної мови. Ставши лауреатом Нобелівської премії, він, однак, змушений був відмовитися від неї через жорстокий політичний тиск. У своєму мистецькому розвиткові Пастернак пройшов шлях від ранніх футуристських експериментів до вершин модерністської філософської лірики. Існуючи і працюючи за умов радянського тоталітаризму, Пастернак, попри особисту прихильність до нього И. Сталіна, зберіг внутрішню незалежність. Неодноразово він виявляв громадянську мужність, звертаючись із клопотаннями про митців, що підпали під репресії.

У поезії «Зимова ніч» майстерно відтворюється спільний ритм пульсації людського кохання та природи. Заметіль любовної пристрасті триває стільки, скільки мете по землі хуртовина. Плетиво сніжинок за вікном перетворюється на візерунки тіней в осяяній свічкою кімнаті. А крізь ці візерунки, навіяні всеосяжною стихією любові-заметілі, проступає контур головного малюнка — хреста.

Завдання для самостійного опрацювання твору

  • 1. Наведіть приклади переплетення тем кохання та природи у вірші Пастернака «Зимова ніч». Які деталі художньої картини передають рух любовних стосунків?
  • 2. У чому сенс контрасту заметілі і свічки? Що символізують ці образи?
  • 3. Розкрийте сутність зіставлення «спокуси» та ангела, що «хрестоподібно» підняв крила.

Поети-модерністи та авангардисти очима художників

Про те, що в добу модернізму до поетів ставилися з великим пієтетом, свідчить величезна кількість портретів та скульптур, виконаних сучасниками митців, художниками пізніших десятиліть і навіть майстрами XXI століття.

Ж. Метценже. Портрет Ґ. Аполлінера. 1910 р.

П. Пікассо. Портрет Ґ. Аполлінера для «Каліграм». 1916 р.

Л. Пастернак. Р. М. Рільке в Москві. 1926 р.

Ґ. Аполлінер був не лише геніальним поетом та авторитетним літературним критиком, але й добре розумівся на авангардному образотворчому мистецтві. Окрім того, що під впливом кубістів він постійно удосконалював своє мистецтво каліграми, його друзі-художники й самі зазнали впливу творчості Аполлінера, а також дослухалися до його порад та критичних зауважень. Глибоко цінуючи такого друга та вчителя, ці знамениті художники назавжди втілили його образ на своїх полотнах. Зокрема, П. Пікассо, Дж. де Кіріко, М. де Вламінк, Ж. Метценже, А. Руссо, М. Лорансен, а трохи згодом і А. Матісс.

Г. Вестгофф. Портрет Р. М. Рільке. 1901 р.

Н. Альтман. Портрет А. Ахматової. 1914 р.

К. Петров-Водкін. Портрет А. Ахматової. 1922 р.

Один з найвідоміших портретів Р. М. Рільке належить пензлеві батька Б. Пастернака — відомого живописця Л. Пастернака. Під час подорожі до Росії австрійський поет був гостем родини Пастернаків. Митці зустрічалися всього тричі, однак стали справжніми друзями й активно листувалися. А знамените полотно створено вже після смерті Рільке. Серед інших художників, що писали поета, — Г. Вестгофф, П. Модерзон-Беккер, Е. Орлік, Л. Альбер-Лазар, А. Носсман, Р. Вілалба, К. Серрано, Ф. Шойфлер тощо. А дружина письменника скульптор К. Вестгофф виготовила кілька об’ємних зображень свого геніального чоловіка.

М. Єсипенко. Анна Ахматова. Бронза. 1986 р.

Одні з перших портретів А. Ахматової створив знаменитий А. Модільяні, з яким поетеса познайомилася в Парижі, де вона проводила медовий місяць із М. Гумільовим. Ці графічні ескізи виконано в 1911 р. під час другої поїздки Ахматової до Франції. Для портрета, який написала О. Делла-Вос-Кардовська, характерна скульптурна пластика моделі та пейзажний фон. Молоду Ахматову на картині кубіста Н. Альтмана зображено в синіх тонах, і цей образ уважається найпоетичнішим полотном, присвяченим мисткині. Класичними портретами поетеси стали роботи Ю. Анненкова та К. Петрова-Водкіна. Також образ Ахматової втілено в живописі та графіці З. Серебрякової, М. Тирси, Г. Верейського, Л. Бруні, М. Лянглебена, А. Осьмьоркіна, В. Фаворського та низки інших майстрів. З-поміж численних скульптурних зображень варто назвати вилиту із бронзи Ахматову М. Єсипенка, пам’ятник навпроти слідчого ізолятора «Хрести» в Санкт-Петербурзі (скульптор — Г. Додонова), а також цікаву композицію «Срібна доба» в Саду скульптур Одеського літературного музею (автор роботи — Л. Ліптуга, скульптор — О. Чорноіванов). В Одесі увіковічено двох великих поетес — А. Ахматову й М. Цветаеву. Вони одягнені в костюми древніх єгиптянок, а біля їхніх ніг сидять леопарди.

  • 1. Знайдіть у Мережі різні портрети улюбленого поета доби модернізму, уважно розгляньте їх. Які з них найбільше відповідають вашим уявленням про митця? Які риси характеру, життєві обставини та деталі вони відображають?
  • 2. Оберіть одного з поетів і дослідіть, як його творчість відобразилася в живописі, графіці, музиці, театральному мистецтві, кінематографі тощо. Поділіться своїми відкриттями з однокласниками.
  • 3. Підготуйте повідомлення на тему «Шаржі П. Пікассо на Ґійома Аполлінера».

Запитання та завдання для компетентних читачів

1. Тестова розминка

Каліграми — це

  • а) віршовані підписи під малюнками; б) різновид ілюстрацій до віршів; в) вірші про образотворче мистецтво; г) вірші, написані у вигляді малюнків.

Характерним, для швейцарського періоду творчості Р. М. Рільке є образ

  • а) Орфея; б) Господа Бога; в) «речі»; г) природи.

Знайдіть зайве. Серед нереалістичних тенденцій у російській поезії Срібної доби були такі:

  • а) футуризм; б) імажизм; в) символізм; г) акмеїзм.

Серед представників російського символізму були

  • а) С. Єсенін, А. Марієнгоф, В. Шершеневич; б) М. Гумільов, А. Ахматова, С. Городецький; в) Д. Мережковський, Андрій Бєлий, О. Блок; г) В. Маяковський, В. Хлебников, О. Кручоних.

Моральний обов’язок живих людей перед жертвами сталінського терору, за Анною Ахматовою, полягає

  • а) в справедливій помсті винним; б) в збереженні пам’яті; в) в посмертній реабілітації загиблих; г) в готовності забути всі страхіття й жити далі.

2. Подискутуймо! Як ви вважаєте, чи насправді в мистецтві існує «передовий загін»? Хто, на вашу думку, його утворює: «класики» чи «новатори»?

3. Яким є головний емоційно-смисловий акцент рефрену в поезії Ґійома Аполлінера «Міст Мірабо»? Аргументуйте свою думку.

4. Філологічний майстер-клас. А. Дослідіть мотиви сліз та крові у вірші Аполлінера «Зарізана голубка й водограй». Б. Знайдіть у поезії Р. М. Рільке «Орфей. Еврідіка. Гермес» ознаки жанру «вірша-речі».

5. Подискутуймо. Працюємо в парах. Обговоріть одне із запитань. А. Як ви гадаєте, чому вищі сили ставлять Орфею умову не озиратися? Б. Чому в потойбічні Еврідіка забула про чоловіка? Чи означає це, що її кохання слабше за Орфеєві почуття? В. Чи був сенс Орфею спускатися до підземного царства?

6. Пофантазуйте. Уявіть, що герой повернув дружину на землю. Що в такому разі сталося б з його поетичним світом?

7. Як у сонеті «Ось дерево звелось...» осмислюється сутність перетворення світу мистецтвом? Розкрийте символічний зміст протиставлення хижі та храму у творі.

8. Порівняйте. Зіставте переклад сонета, який зробив М. Бажан, з перекладом В. Стуса. Тексти знайдіть у бібліотеці чи в Інтернеті.

9. Які течії російської поезії Срібної доби були дотичні до західних? Які з них розвивалися і в Україні?

10. Пофантазуйте. Як ви гадаєте, від чиєї особи може бути написаний ахматовський «Реквієм»?

11. Філологічний майстер-клас. А. Проаналізуйте різні іпостасі образу жінки, яка оплакує своїх близьких. Б. Дослідіть мотиви криги, каменю, оніміння і втрати обличчя в «Реквіємі». В. Поясніть функції біблійного сюжету в поемі.

12. Творчий проект. А. Створіть рекламу поетичного твору, який вам найбільше сподобався. Б. Намалюйте словесну ілюстрацію до будь-якого з прочитаних віршів. В. Спробуйте написати власну каліграму.

13. Мандруємо Інтернетом. Підібравши в Мережі потрібні матеріали, підготуйте презентацію образу Орфея або іншого вічного образу чи сюжету у творчості письменників і художників доби модернізму.