Підручник з Зарубіжної літератури (профільний рівень). 10 клас. Волощук - Нова програма

Тумас Транстремер: чи можливий «свіжий погляд на реальність»

Якщо вважати постмодернізм певним підсумком усієї світової літературно-художньої еволюції, то взірцевим постмодерністом можна назвати шведського поета Тумаса Йосту Транстремера (1931—2015).

Його творчий доробок надзвичайно різноманітний за формами й жанрами. Маємо на увазі не переклади (Транстремер і перекладав, і писав прозу), а використання традиційної форми для цілком оригінального ліричного висловлювання. Ось, наприклад, так звана сапфічна строфа, що за звучанням повторює вірші знаменитої давньогрецької поетеси Сапфо:

На середині життя смерть приходить

знімати мірку з людини. Візит цей

забувається, життя триває. Стрій

шиється в тиші.

(Переклад Л. Грицюка)

А це алкеєва строфа - тобто вірш, який за звучанням схожий на поезії сучасника Сапфо Алкея.

Утікаю до тих самих місць і слів.

З моря - холодний бриз, дракон крижаний,

карк мені лиже, сонце - пече.

Перевіз полум’ям зимним горить.

(Переклад Л. Грицюка)

А ще - поезія у формі японського хоку:

Сонце заходить.

Наші тіні - велетні.

Скоро тінь - усе.

(Переклад Л. Грицюка)

Отже, якщо постмодернізм - це підсумок, то в нашу добу постмодернізму (чи то «постпостмодернізму») саме такі поети, як Транстремер, гідні найбільшої хвали й найвищої літературної нагороди. До речі, 2011 р. поет отримав Нобелівську премію. А формулювання Нобелівського комітету було таким: «За стислі та пронизливі образи, які дали читачам свіжий погляд на реальність».

Свіжий погляд на реальність? У застарілих, класичних формах? Але ж іще від часів Бодлера вважається, що новий погляд обов’язково вимагає нових форм - хіба не так? Спробуймо з’ясувати.

Фотопортрет Т. Транстремера. 2014 р.

Т. Транстремер отримує Нобелівську премію. Фото 2011 р.

Український погляд

В Україні Транстремер доволі відомий і ще до того, як став Нобелівським лауреатом, мав тут своїх щирих прихильників. Наприклад, молода львівська поетеса Юлія-Ванда Мусаковська мало не з ранньої юності працює над перекладами Транстремерових віршів, навіть шведську за цей час ґрунтовно вивчила. Отже, на думку принаймні деяких представників української молоді, проблеми сьогодення, яких торкається шведський лірик, такі актуальні, а образ сучасної людини в його віршах такий цікавий, що варто донести їх до співвітчизників.

У чому ж полягає актуальність? Чому цікаво? Якщо прочитати твори, які переклала Мусаковська, то можна сказати так: творчість Транстремера повертає нас до самих себе. Адже чимало наших сучасників живуть ніби уві сні - у штучному сні завчених чужих думок, офісного напівіснування, у нереальному світі соціальних мереж. Та зненацька...

...мандрівник зустрічає

старий великий дуб, який - мов скам’янілий лось,

із кроною завширшки з милю, перед чорно-зеленою

фортецею вересневого моря.

Північний шторм. Це в той час, коли зріють

грона горобини. Пробудженому в пітьмі

чується, як сузір’я б’ють копитами у своїх стійлах

високо над деревами.

(Переклад Ю.-В. Мусаковської)

Пробудженому в пітьмі, виявляється, зовсім не страшно жити, нехай там і штормить, і сніжить. Аби не спати штучним сном! Справді жити! Справді кохати! І тоді все буде до-мажор!

До-мажор

Коли він ішов по вулиці після побачення,

сніг кружляв у повітрі.

Зима прийшла, поки вони кохалися.

Ніч світилася білим.

Від радості він ішов швидко.

Ціле місто схилялося перед ним.

Усмішки перехожих -

всі посміхалися за піднятими комірами.

Було так вільно!

І всі знаки питання почали співати про присутність Бога.

Так він думав.

Музика звільнилась

і вийшла у шалений снігопад

довгими кроками.

Все було на шляху до ноти «до».

Тремтячий компас вказував на «до».

Година понад стражданнями.

Було так легко!

Всі посміхалися за піднятими комірами.

(Переклад Ю.-В. Мусаковської)

Отже, є люди, які живуть не в «піратській версії» реальності, яку більшість вважає реальним життям, а в тій, що позначена «копірайтами»

всієї культури людства. Це і є справжнє життя, адже музика звучить там чисто, а великий Шуберт - її камертон:

У вечірній темряві десь поблизу Нью-Йорка є точка, з якої можна

одним поглядом охопити домівку восьми мільйонів людей.

Велике місто вдалечі - це довгий мерехтливий замет, спіральна галактика

збоку.

Всередині галактики над мийкою запускають горнята для кави, вітрини

жебрають у перехожих, у натовпу черевиків, які не лишають слідів.

Повзучі пожежні драбини, двері ліфтів, які ковзають і зачиняються,

за дверима із поліцейськими замками - постійне хвилювання голосів.

Утрамбовані тіла дрімають у вагонах метро, у катакомбах, які біжать уперед.

Я також знаю - без усієї статистики, - що саме зараз там, у кімнаті, далеко

грає Шуберт і для когось ці звуки реальніші за все те інше.

(Переклад Ю.-В. Мусаковської)

Перевірте себе

1. У якому році і з яким формулюванням Т. Транстремера було нагороджено Нобелівською премією? Чому згадане формулювання видається парадоксальним?

2. Запишіть у таблицю приклади явищ, віддзеркалених в усіх наведених вище віршах Транстремера.

Явища природи

Вічні цінності

Сучасна цивілізація

3. За допомогою записів у таблиці обґрунтуйте або спростуйте думку про те, що творчість Транстремера - це «свіжий погляд на реальність».