Підручник з Зарубіжної літератури (профільний рівень). 10 клас. Волощук - Нова програма

ЧАСТИНА П’ЯТА

ДРАМАТУРГІЯ КІНЦЯ XIX - ПОЧАТКУ XX ст.

«НОВА ДРАМА»

Ви це знаєте

1. Розкрийте поняття «підтекст», «зовнішня дія», «внутрішня дія». Перевірте свою відповідь за словником літературознавчих термінів, уміщеним на форзацах підручника.

2. Що ви знаєте про життя і творчість норвезького драматурга Г. Ібсена? Яку його п’єсу ви читали минулого року? Що було разюче новим у драмі Ібсена порівняно з драматургією його попередників?

Читання незбагненного

А чи знаєте ви, що фразеологізм «упіймати синього птаха» - це афоризм і в нього є автор - бельгієць Моріс Метерлінк? Саме він написав п’єсу про пошук щастя й назвав її «Синій птах». Відтоді образ синього птаха став символічним: усі його шукають і ніхто не знайшов.

П’єса Метерлінка так сподобалася російським глядачам, що протягом усього XX ст. кожна інтелігентна московська родина вважала за потрібне повести своїх дітей на виставу «Синій птах» до Московського художнього театру1. Там маленькі глядачі мали навчитися того, що неодмінно треба було вміти людям XX ст.: відчувати підтекст і розуміти символи. Це й було «читання незбагненного». А започаткував його саме Метерлінк, і саме в МХТ, для якого написав «Синього птаха».

А тепер усе по порядку.

Механізми культури

На межі ХІХ-ХХ ст. глядачі й читачі були готові до сприйняття нового в театрі, бо саме тоді виникла так звана нова драматургія. Наприкінці XIX ст. драма як рід літератури знову посіла чільне місце серед інших літературних родів. Європейська культура повернулася до античного розуміння драматургії як «школи для дорослих». Театр у Давній Греції був саме тим місцем, де громадяни не тільки виховувалися, а й училися жити і думати. Драматургія кінця XIX - початку XX ст. так само враховувала життєві інтереси широкого глядацького загалу. Уже від середини XIX ст. театри з’являються чи не в кожному провінційному європейському місті, тож до обраного кола глядачів-аристократів приєдналися гімназисти й студенти, міщани й новонароджена інтелігенція.

1 Цю назву драматичний театр, заснований 1898 р. К. Станіславським і В. Немировичем-Данченком, отримав у 1901 р.; від 1919 р. - Московський художній академічний театр (МХАТ); у 1932-1987 рр. - Московський художній академічний театр СРСР ім. М. Горького.

Завдання театру теж змінилося. Тепер він не лише розважав публіку, а й спонукав її розвиватися, піднімаючи до вершин справжнього мистецтва. На межі ХІХ-ХХ ст. у театральне життя прийшли геніальні драматурги, режисери й актори, які вступили в діалог із глядачами, аби навчити їх по-справжньому розуміти і відчувати.

Новації в галузі театрального мистецтва найлегше було запроваджувати в тих країнах, де його традиції не мали давнього коріння. Так, наприкінці 1870-х років у Норвегії народилася «нова драма» Г. Ібсена. Цей драматург запропонував європейцям новий погляд на світ. А втім, на той час змінилася і сама дійсність.

Український погляд

У той період в українському театрі з’являється плеяда національно свідомих драматургів і акторів: М. Садовський, П. Саксаганський, М. Заньковецька та інші. Найвідомішими представниками нової драми в Україні є Леся Українка та В. Винниченко.

Механізми творчості

Термін «нова драма» виник на межі ХІХ-ХХ ст. як назва течії в драматургії, пов’язаної з іменами Г. Ібсена, Б. Шоу, А. Стріндберга, А. Чехова, М. Метерлінка та інших. Основними ознаками «нової драми» є пафос достовірності, спрямованість на сучасність, рух від винятковості до буденності.

Зокрема, Б. Шоу сформулював сутність нової реалістичної драми так: «Ми самі в наших власних обставинах».

С. Сіндінг. Пам’ятник Г. Ібсену. Осло. 1899 р.

П. Трубецькой. Пам’ятник Б. Шоу. Дублін

К. Ельд. Пам’ятник А. Стріндбергу. Стокгольм. 1942 р.

До основоположників «нової драми» по праву зараховують і видатного російського режисера Костянтина Станіславського, одного із засновників МХТ. Переконаний, що театр має бути життєподібним, він створив теорію сценічного мистецтва1, згідно з якою актори повинні вживатися в образ, відчувати себе персонажами, ролі яких виконують.

Для «нової драми» характерне бачення світу під новим кутом, підказане мінливою дійсністю. У 1870-х роках драма перестала бути розвагою для «вищих кіл» і почала тонко реагувати на потреби широкого загалу, відповідно до бурхливих змін у суспільному житті.

1 Ця теорія сценічного мистецтва, методу акторської техніки отримала назву «система Станіславського».

Перевірте себе

1. Які зміни відбулися в драматургії наприкінці XIX - на початку XX ст.? Чим їх можна пояснити?

2. Розкрийте значення терміна «нова драма». Назвіть творців «нової драми» в європейській (зокрема, в українській) літературі.

3. Що ви дізналися про М. Метерлінка та його п’єсу «Синій птах»?

Ви це знаєте

1. Пригадайте визначення символізму та основні відомості про його розвиток у французькій поезії.

2. Як ви гадаєте, чи сприяв інтенсивний розвиток символічних значень французьких слів у поезії розвиткові символістичних тенденцій у франкомовному театрі? Яким ви уявляєте «театр символів»?