Історія України. Рівень стандарту. 11 клас. Власов

§ 15. Наростання економічної кризи

Економічний розвиток України відбувався давно второваними шляхами.

Промисловість розвивалася екстенсивним шляхом. У міру того як вичерпувалися можливості додаткового залучення матеріальних і трудових ресурсів, темпи економічного зростання скорочувалися. Ця закономірність була властива всій радянській економіці, але в Україні вона проявлялася особливо виразно.

Падіння темпів економічного розвитку негативно позначилося на демографічній ситуації. За два десятиріччя Україна опинилася перед загрозою депопуляції. На демографічну ситуацію вплинула також здійснювана центром штучна активізація міграційних процесів. Мільйони українців, які виїхали за межі республіки на постійну або тимчасову роботу, русифікувалися. Мільйони росіян, які приїжджали в Україну, вже самою своєю присутністю полегшували Москві й Києву русифікацію республіки.

1960-1980-ті рр. позначені бурхливою урбанізацією України. Селяни вперше отримали можливість переїжджати в міста, які гостро потребували робочої сили. Співвідношення сільського й міського населення радикально змінилося на користь останнього. Зменшення кількості селян і панування колгоспно-радгоспної системи призвели до деградації сільського господарства.

У середині 1980-х рр. економіка була уже не в змозі задовольняти матеріальні потреби суспільства. Це виявлялося у чимдалі гострішому дефіциті промислової та сільськогосподарської продукції.

1. «Косигінська» реформа. Уповільнення темпів зростання промисловості

У жовтні 1964 р. уряд СРСР очолив О. Косигін. Керівництво країни відмовилося від низки нововведень М. Хрущова. Зокрема, посилилася централізація в управлінні економікою - було ліквідовано ради народного господарства й відновлено галузеву систему управління промисловістю через союзні та союзно-республіканські міністерства. У жовтні 1965 р. Олексій Косигін запропонував розпочати економічну реформу. Пропонувалося розширення прав підприємств, зокрема скорочення кількості обов’язкових планових показників, недопущення зміни плану без згоди підприємств, залишення частини прибутку в їх розпорядженні. Якщо раніше основним показником ефективності роботи підприємства була кількість виготовленої продукції, то тепер - обсяг реалізованої.

На підприємствах утворювалися фонди розвитку виробництва та матеріального заохочення працівників. Запровадження фонду соціально-культурних заходів і житлового будівництва давало підприємствам можливість будувати житло, дитячі садки, бази відпочинку.

ЗАУВАЖТЕ

За доби «застою» в Україні збудовано 5 АЕС: Чорнобильську (м. Прип’ять, Київська обл.), Запорізьку (м. Енергодар), Південноукраїнську (м. Южноукраїнськ, Миколаївська обл.), Рівненську (м. Вараш) та Хмельницьку (м. Нетішин).

Запорізька АЕС. Нині - найбільша в Європі

Завдяки втіленню економічної реформи 8-ма п’ятирічка (1966-1970) була найуспішнішою серед усіх. Обсяг промислового виробництва збільшився в Україні наполовину. Дві третини приросту промислової продукції було одержано внаслідок зростання продуктивності праці. Однак статистика дещо прикрашала результати реформи: високі звітні показники нерідко зумовлювалися прихованим підвищенням цін.

Розширення прав підприємств аж ніяк не обмежувало повноважень міністерств і комітетів. Економіка залишалася директивною, командною. Вирішальне слово в господарюванні належало апаратникам, а не директорському корпусу. Країна поступово поверталася до жорсткого директивного планування. Знову, як і до реформи, відомства почали директивно визначати рівень продуктивності праці та собівартості продукції. Що краще працювало підприємство, то гірші умови чекали на нього наступного року. Запровадити окремі елементи ринкового регулювання в командну економіку виявилося неможливим.

Основою економіки й далі були паливно-енергетичні галузі та ВПК. Водночас пріоритетними стали вважатися східні регіони СРСР, що істотно скоротило фінансування союзних республік. Особливо це відчула Україна. Єдиний виняток становила електроенергетика, зокрема атомна. 1977 рік - рік народження української атомної енергетики. У промислову експлуатацію було введено перший енергоблок Чорнобильської атомної електростанції (АЕС). Додаткові потужності в цій галузі призначалися для задоволення потреб країн РЕВ. Експорт електроенергії був необхідним для компенсації витрат на придбання імпортних продовольчих товарів і предметів повсякденного вжитку.

З кожною п’ятирічкою темпи видобування вугілля на Донбасі скорочувалися, а його собівартість зростала.

ЗАУВАЖТЕ

О. Косигін запровадив у життя в 1965-1967 рр. ринкові елементи в управлінні промисловістю (показник прибутковості, стимулювання ефективної праці робітників і службовців, більша самостійність підприємств у розпорядженні продукцією і прибутком). Після вторгнення в Чехословаччину лібералізація економіки була припинена.

Видобуток вугілля в Україні

На ділянці газогону Уренгой - Помари - Ужгород у Ставищенському районі на Київщині. 1982 р.

Газогін Уренгой - Помари - Ужгород - трансконтинентальна система транспортування газу із Західного Сибіру до Західної Європи.

» Поміркуйте, який сенс мало написання гасла «Наша відповідь Рейгану» (тодішньому президентові США) на трубі газогону.

Роздивіться карикатури із сатиричного журналу «Перець». » 1. Які кризові явища в економічному житті вони викривають? Як ці явища позначалися на добробуті населення? Яка карикатура це відображає? З якою метою журнал публікував такі карикатури? » 2. Чи могли звичайні робітники запобігти кризовим проявам, що стали об’єктом сатиричного викриття? Чому?

- Будеш дуже прискіпливим, буду виходити через оту дірку.

- Як бачите, і ми механізували ручну працю.

- За продукцію своєї фабрики можете не хвилюватися. Її не бере ні міль, ні час, ні покупець.

- Тільки вчора купив стілець виробництва вашої фабрики, а він уже зламався.

- То, може, ви на нього сідали?

СЛОВНИК

Стагнація - відсутність розвитку, застій у виробництві.

З початку 1970-х рр. розвинені країни світу почали активно запроваджувати автоматизацію, роботизацію, нові ресурсоощадні технології, використовувати широкі, сказати б, безмежні можливості комп’ютеризації.

Однак командна економіка не була придатна до залучення досягнень науково-технічного прогресу. Новітню техніку й прогресивні технології доводилося «впроваджувати» як щось чужорідне, вольовими зусиллями. Брак властивої вільному ринку конкуренції призводив до стагнації виробництва.

Нарощування виробничих потужностей супроводжувалося нагромадженням застарілої техніки. На цукрових заводах України інколи працювали машини, виготовлені в 19 ст.

Особливо низький технічний рівень був властивий легкій і харчовій галузям промисловості, які фінансувалися за залишковим принципом.

Тож криза, яка насувалася на СРСР, була зумовлена вичерпанням ресурсів екстенсивного розвитку за неможливості розвиватися інтенсивно. Вона провіщала розвал створеної засобами масового терору командної економіки.

Занепад радянської індустрії загальмувала світова енергетична криза 1970-х рр. Коли ціни світового ринку на енергоносії зросли мало не вдесятеро, мобілізаційні можливості командної економіки були використані для швидкого нарощування видобутку нафти й газу, а також для будівництва нафто- та газогонів від Західного Сибіру через Україну до Західної Європи. У неосвоєній, малопридатній для життя місцевості зосереджувалися величезні матеріальні й трудові ресурси, зокрема сотні тисяч будівельників з України. Одержані десятки мільярдів «нафтодоларів» подовжили життя радянської економіки, що постійно перебувала в кризовому стані.

2. Неефективність колгоспного ладу. Провал Продовольчої програми

Сільське господарство України традиційно було розвинутим. Республіка давала більше ніж половину загальносоюзного виробництва цукру, майже половину соняшнику, близько третини фруктів та овочів.

Проте ситуація в аграрному секторі погіршувалася швидше, ніж у промисловості, хоч нові керівники країни після усунення М. Хрущова від влади першочергову увагу звернули саме на цю галузь.

Колгоспи та радгоспи не могли нагодувати міського споживача, дарма що держава вкладала в них дедалі більше коштів.

Прочитайте фрагмент джерела. » 1. Які слова вказують на наростання кризи в економіці СРСР? » 2. Що було причиною того, що в Україні «не мали змоги витратити на потреби республіки те, що виробили понад план»? » 3. Чим була зумовлена економічна допомога закордонним країнам коштом добробуту місцевого населення?

ДОКУМЕНТ 1

Зі щоденника П. Шелеста, 1968 р.: «У Донбасі великі труднощі із забезпеченням харчування, особливо м'ясом, державних фондів явно не вистачає. А на ринку кілограм м'яса 2,5-3 карбованці. Серед шахтарів, гірників, металургів, машинобудівників, хіміків, будівельників просто йде відкрите ремствування. А що я можу зробити при нашій “зацентралізованій” системі, де все давно розписано, все розподілено, навіть те, що не вироблено. Ми ж не маємо права навіть витратити на потреби республіки те, що виробили понад план. Із республіки відправляється величезна кількість продуктів тваринництва - навіть за кордон, а свій власний робітничий клас, “господаря” країни, тримаємо на мінімальному пайку».

Лекція під час обідньої перерви в колгоспі «Україна» на Вінниччині. 1965 р.

Свято врожаю в колгоспі ім. В. Чапаева на Черкащині. 1968 р.

» Поміркуйте, чи можливі ситуації, зафіксовані на фото, у країнах з ринковою економікою. У чому їх абсурдність? Як ви думаєте, навіщо радянська влада заохочувала такі заходи? Про які тогочасні пропагандистські ідеї свідчать ці світлини?

Навесні 1982 р. було запроваджено Продовольчу програму СРСР. Невпинне погіршення становища з постачанням продовольства змусило владу розробити цю програму, забезпечити її фінансування і постійно контролювати перебіг її виконання.

Продовольча програма СРСР подавалася пропагандою як свідчення турботи комуністичної партії про матеріальний добробут радянських людей. З року в рік засоби масової інформації висвітлювали хід її виконання і популяризували досягнення «маяків» аграрного виробництва. Сільське господарство стало пріоритетною галуззю в державній політиці капіталовкладень. Проте через панування державної власності й колгоспники були не зацікавлені в результатах своєї праці. Це, а також безвідповідальні рішення партійних і радянських інстанцій призводили до постійного дефіциту сільськогосподарської продукції. Найродючіша у світі смуга придніпровських заплавних чорноземів перетворилася на дно штучних морів. Меліоровані ґрунти засолонялися або заболочувалися. Насичені хімікатами сільськогосподарські продукти ставали небезпечними для здоров’я.

ЗАУВАЖТЕ

Затверджена в 1982 р. Продовольча програма мусила припинити чимдалі більшу залежність СРСР від країн Заходу в продовольчому питанні. Передбачалося використати величезні кошти на створення агропромислових комплексів (АПК). Однак у центрі продовольчої програми перебувала колгоспна система, і це зумовлювало її провал.

Неспроможність домогтися від колгоспів високої врожайності спонукала державні органи наполягати на постійному розширенні посівних площ. Надмірна розораність призводила до активізації ерозійних процесів. Чорноземні ґрунти, якими завжди славилася Україна, перебували в жахливому стані.

Отже, багатомільярдне фінансування сільського господарства виявилося неефективним. Продовольча програма провалилася.

Недоліки в управлінні економікою країни негативно позначилися на її екологічному стані. У 1980-х рр. територія України забруднювалася відходами мінерально-сировинного комплексу в десять разів інтенсивніше, ніж СРСР загалом.

Роздивіться карикатури із сатиричного журналу «Перець». » 1. Чому кризовий стан економіки справляв деморалізаційний вплив на тогочасне радянське суспільство? » 2. Як ви думаєте, чи мали б наслідки скарги вчительки на виявлену безгосподарність? » 3. Чому зображені на карикатурі жінки не скаржаться до екологічної інспекції?

Напис на мішках - «добриво».

- А тепер, діти, на конкретному прикладі я поясню вам, що таке безгосподарність.

- А я приходжу сюди фарбувати по понеділках.

У них цього дня чудовий помаранчевий колір.

Проаналізуйте карту. Позмагайтеся в парах, хто почерпне з неї якнайбільше інформації. Складіть запитання до карти. Запропонуйте їх іншій парі. Вислухайте відповіді.

Господарство радянської України в 1960—1980-ті рр.

3. Зміни в національній та соціальній структурі населення

Українська РСР була другою за площею і населенням республікою Радянського Союзу. За чисельністю населення вона перебувала на шостому місці в Європі після Російської РФСР, Німеччини, Італії, Великої Британії та Франції.

За даними переписів, з 1959 по 1989 р. чисельність населення республіки зросла на 9,6 млн і сягнула 51,7 млн осіб.

Переписи населення свідчили про загрозу депопуляції в Україні, тобто абсолютного скорочення чисельності населення. Природний приріст різко скорочувався внаслідок двох причин: зниження народжуваності й зростання смертності. Як і всюди в Європі, в Україні зростала питома вага населення старшого й похилого віку внаслідок подовження середньої тривалості життя.

Приріст населення

Національний склад населення України змінювався внаслідок

Україна була однією з республік з надзвичайно високою інтенсивністю міграційних процесів. Для міжреспубліканської міграції Кремль створював найбільш сприятливі умови. У 1970-х рр., коли міграція досягла максимуму, приріст населення України був забезпечений переважно припливом росіян, а не народжуваністю українців.

Тож в усіх українських регіонах, крім західного, частка росіян істотно зросла. У південних регіонах наприкінці 1980-х рр. вона перевищила третину. Такі зміни в національному складі створювали сприятливі умови для цілеспрямованої політики русифікації. У східних і південних областях дедалі більше українців переходили на російську мову в навчанні й щоденному спілкуванні. Унаслідок цього російськомовне населення почало переважати. Однак переписи засвідчили: навіть забуваючи рідну мову, українці здебільшого не змінювали національної ідентичності, тобто не називали себе росіянами.

Русифікації неросійських народів мала сприяти концепція «радянського народу як нової історичної спільноти». Вона не зачіпала національних почуттів жодного з народів СРСР, але давала можливість розглядати радянський народ як своєрідну наднацію.

Одночасно партійна пропаганда наголошувала на етнічній єдності трьох слов’янських народів: росіян, українців і білорусів. У складі населення СРСР поступово скорочувалася питома вага росіян. Тож єдиним засобом запобігання цій загрозі панівна верхівка вважала асиміляцію українців і білорусів росіянами.

ЗМІНИ В ЧИСЕЛЬНОСТІ МІСЬКОГО ТА СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ (1959-1985), млн осіб

Роки

1959

1979

1985

Міське населення

19,2

30,5

33,2

Сільське населення

22,7

19,3

17,6

» Проаналізуйте таблицю. Як змінилася чисельність населення міст і сіл? Які чинники призвели до таких результатів?

Проводи донецької молоді на будівництво Байкало-Амурської магістралі (БАМ), жовтень 1974 р.

» Які явища соціально-економічного життя в УРСР, зокрема з огляду на демографічну ситуацію, засвідчує фото?

1970-1980-ті рр. характеризувалися стрімким зростанням міського населення. Якщо в 1960 р. сільські жителі становили половину населення, то в 1985 р. - лише третину. Продуктивність праці в сільському господарстві за цей час майже не зросла. Кожному, хто працював на селі, тепер доводилося годувати не одного, а двох міських жителів. Селянам почали видавати паспорти, і вони за бажанням могли переїжджати до міст. Села залишала здебільшого молодь. Вікова структура сільського населення вкрай погіршилася.

4. Життєвий рівень населення

За рівнем життя республіки СРСР мало чим відрізнялися одна від одної (лише в республіках Балтії він був помітно вищий). У світовому ж реєстрі за показником життєвого рівня Радянський Союз перебував у групі слаборозвинених країн, на місцях після п’ятдесятого. Зрозуміло, що цю статистику ретельно приховували.

За чверть століття розрив в оплаті праці між промисловістю і сільським господарством скоротився, а її рівень зріс. Проте держава постійно запізнювалася з «отоваренням» виплачених грошей. Упродовж 1971-1985 рр. грошова маса в обігу зросла втричі, а виробництво товарів народного споживання (разом з імпортом) - удвічі. Це зумовило зниження купівельної спроможності рубля. У ринковій економіці невідповідність товарної маси грошовій виявилася б у формі інфляції, тобто знеціненні грошей, інакше кажучи - зростанні цін. В економіці з фіксованими цінами інфляція виявлялася у формі дефіциту товарів. Тривале очікування, коли товар «викинуть» у продаж, і довгі черги за дефіцитом стали найхарактернішою рисою радянського побуту 1970-1980-х рр.

Найдефіцитнішими були продовольчі товари. В Україні дефіцит продовольства відчувався не так гостро, як в інших республіках. Хоч більша частина продукції колгоспів і радгоспів вивозилася, становище рятувала базарна торгівля продукцією, вирощеною на присадибних ділянках селян і в особистих господарствах містян.

Держава змушена була суттєво збільшити обсяги імпорту продовольчих товарів, витрачаючи на їх закупівлю валюту, одержану від продажу енергоносіїв.

У добу «застою» темпи житлового будівництва залишалися незмінними. За 1965-1985 рр. в Україні було споруджено 7 млн 300 тис. нових квартир. 33 млн людей поліпшили свої житлові умови. Однак житлова проблема й далі відчувалася гостро - надто високими виявилися темпи урбанізації. Сотні тисяч людей роками стояли в чергах на одержання квартири. Якість безплатного житла була вкрай низькою, а квартири - невеликими за площею. Лише в небагатьох новоселів кожний член сім’ї мав окрему кімнату.

За кількістю медичного персоналу і лікарняних ліжок у розрахунку на душу населення республіки Радянського Союзу посідали перші місця у світі. Однак медицина фінансувалася за залишковим принципом. На підготовку лікаря витрачалося вдесятеро менше коштів, ніж у країнах Заходу. Радянські дипломи там не визнавали. Технічна оснащеність лікарень була незадовільною. Працівники компартійно-радянського апарату лікувалися в спеціальних лікарнях, які розміщувалися у сучасних, спроектованих для цієї мети будівлях, оснащувалися імпортним устаткуванням і комплектувалися високооплачуваним персоналом.

- Ти що, з глузду з'їхала!

Знову виставила дефіцит на прилавок.

- Михайле Васильовичу, мені здається, будівельники трохи наплутали!

- Та нічого - об'єкт ми все-таки приймемо, а будівельників зобов'яжемо ліквідувати недоробки.

Роздивіться карикатури із сатиричного журналу «Перець». » 1. Яким явищам буденного життя радянських людей вони присвячені? » 2. Як ви гадаєте, кого саме викривають карикатуристи? » 3. Як кризовий стан економіки позначився на суспільній моралі? На вашу думку, чи подолано сьогодні в Україні всі наслідки деморалізації радянської доби? » 4. Прокоментуйте, яку проблему житлового будівництва висвітлив художник. Як ви гадаєте, чому якість споруджуваного житла була низькою?

ПЕРЕВІРТЕ, ЧОГО НАВЧИЛИСЯ

1. Установіть хронологічну послідовність подій: » Введення в експлуатацію першого енергоблока ЧАЕС » Завершення будівництва газогону Уренгой - Помари - Ужгород » Початок «косигінської» реформи » Запровадження Продовольчої програми.

2. Складіть речення про події та явища доби «застою», використавши поняття і терміни: депопуляція, міграційні процеси, інфляція, дефіцит товарів.

3. Прокоментуйте події (або явища), про які йдеться у фрагменті джерела.

«Нескінченні вихваляння нестримного піднесення життєвого рівня різко контрастували з реальною дійсністю. [...] Дедалі зростали ціни, знижувалася купівельна спроможність карбованця. Величезним лихом став дефіцит. Поступово з продажу зникали одна категорія товару за другою. Особливо це позначилося на постачанні продовольства. Узвичаїлася сумна практика імпорту зерна. До хліба приєднали інші продукти - аж до картоплі включно. З полиць крамниць зникали рибо- і м'ясопродукти, молочні вироби тощо» (М. Брайчевський).

4. Які твердження визначають особливості соціальних процесів доби «застою»?

» Заборона самовільного переселення колгоспників та інших категорій сільського населення до міст. » Залишковий принцип фінансування сфери охорони здоров’я. » Зменшення обсягів житлового будівництва та різке погіршення житлових умов міського населення. » Оптимізація пенсійного законодавства: зниження пенсійного віку до 60 років (для чоловіків) і 55 років (для жінок). » Паспортизація селян, що усунула перешкоди для переїзду їх у міста; скорочення сільського населення. » Уповільнення темпів зростання реальних доходів населення. » Хронічний дефіцит товарів повсякденного попиту на споживчому ринку.

5. До положень, що характеризують соціально-економічне становище доби «застою», доберіть конкретні факти.

» Компартійно-радянська номенклатура як прошарок радянського суспільства: становище в системі влади, обов’язки і привілеї. » Темпи урбанізації суспільства та їх вплив на соціальну структуру. » Неухильне падіння економіки та його вплив на якість життя населення.