Історія України. Профільний рівень. 11 клас. Власов

Розділ I. Україна в повоєнний період (1945–1955)

§ 1—2. Вихід УРСР на міжнародну арену

Повоєнний період мав низку особливостей в усіх сферах життя, проте передусім - у людській свідомості. Суспільство болісно переходило до мирного життя, хоч люди, попри усі труднощі, сподівалися на краще. Утім, майбутнє поліпшення життя суперечило суті сталінського режиму. Випробуваними раніше методами режим прагнув якнайшвидше ліквідувати наслідки війни, апелюючи до патріотизму людей. Однак відносини між державою і суспільством анітрохи не пом'якшилися: представники влади й надалі зловживали безкарністю, придушуючи спроби інакомислення і нехтуючи елементарними людськими правами.

За роки війни зріс міжнародний авторитет України, яка витримала тягар нацистської окупації й відіграла велику роль у перемозі Об'єднаних Націй. Уперше за багато століть майже всі етнічні українські землі були об'єднані в межах однієї держави. Міжнародна спільнота визнала західні кордони УРСР та її право перебувати серед країн - засновниць Організації Об'єднаних Націй (ООН). Проте, на думку сучасних істориків, членство в ООН не було основною причиною відновлення прав зовнішнього представництва республіки. Про інші причини виходу України на міжнародну арену як суб'єкта міжнародного права дізнаєтеся з тексту параграфа.

1. Міжнародне становище

Переживши драматичні події Другої світової війни, Україна була втягнута в «холодну війну». Так називають глобальне протистояння двох наддержав - СРСР і США - та їхніх блоків у сфері політики, ідеології, економіки й культури, що супроводжувалося гонкою озброєнь. Протидіяти російсько-радянському експансіонізму першим закликав Вінстон Черчилль. Виступаючи в березні 1946 р. у Фултоні, у присутності президента США Гаррі Трумена, він попередив, що треба подолати пов'язану з утворенням Організації Об'єднаних Націй ейфорію й мобілізувати ресурси вільного світу для відсічі Радянському Союзу.

Мобілізація здійснювалася у двох напрямках: воєнно-політичному й економічному. У 1949 р. американська, англійська і французька зони окупації Німеччини були об'єднані в єдину країну - Федеративну Республіку Німеччини (ФРН). США і країни Західної Європи, включаючи ФРН, створили організацію колективної безпеки - Північноатлантичний пакт (НАТО). Ще раніше, у квітні 1948 р., Конгрес США схвалив програму допомоги іноземним державам, яку назвали за прізвищем тодішнього державного секретаря планом Маршалла. Упродовж 1948-1952 рр. постраждалі від війни європейські країни одержали багатомільярдні доларові ресурси, які допомогли здійснити відбудову й технічну реконструкцію господарства й закласти основи економічної інтеграції. План Маршалла подолав соціальну напруженість у суспільстві й усунув загрозу комуністичного перевороту в Західній Європі.

СЛОВНИК

Рада економічної взаємодопомоги (РЕВ) - міжнародна економічна організація країн «народної демократії», створена в Москві в січні 1949 р. Країнами-засновницями стали СРСР, Болгарія, Польща, Румунія, Угорщина, Чехословаччина.

З газети «Вашингтон пост», США. Січень 1949 р.

Текст до карикатури: «План Маршалла - те саме, що план маршала Сталіна, але без механічних проблем».

Кремль не допустив поширення плану Маршалла на країни Центрально-Східної Європи, у яких насаджував, користуючись присутністю своїх військ, політичний режим «народної демократії». У 1949 р. в Москві була створена Рада економічної взаємодопомоги (РЕВ), члени якої могли користуватися сировинними й паливними ресурсами СРСР за цінами, нижчими від світових. У 1955 р. економічний союз був доповнений воєнним - Організацією Варшавського договору (ОВД). Він юридично закріпив присутність радянських військ у Центрально-Східній Європі.

» 1. Яким реаліям політичного життя післявоєнної Європи присвячено карикатуру? » 2. Чому сталінська теорія самодостатності економіки СРСР стала приводом для глузувань? » 3. Поділіться міркуваннями, з яких причин Сталін відмовився від допомоги за планом Маршалла.

2. Україна - співзасновниця ООН. Участь УРСР у міжнародних організаціях

У 1945 р. Україна стала членом-засновником ООН. Восени 1945 р. Підготовча комісія розробила порядок денний першої сесії Генеральної Асамблеї ООН. Віце-головою Підготовчої комісії був тодішній нарком закордонних справ УРСР Дмитро Мануїльський.

14 березня 1944 р. Верховна Рада Української PCP ухвалила Закон «Про утворення Народного Комісаріату закордонних справ УРСР». Такі комісаріати було створено в усіх союзних республіках. Сталін був зацікавлений у тому, щоб до ООН увійшли всі радянські республіки.Проте держави-засновниці погодилися на участь, крім СРСР, України та Білорусії.

СЛОВНИК

Організація Об'єднаних Націй (ООН) - найвпливовіша у світі міждержавна організація з підтримання миру й безпеки, розвитку міжнародного співробітництва. Створена 1945 р. з ініціативи провідних держав антигітлерівської коаліції - США, Великої Британії, СРСР, Китаю, Франції. Днем заснування організації, який щорічно відзначається у світі як День ООН, є 24 жовтня 1945 р. Відтоді набув чинності конституційний документ організації - Статут ООН, підписаний 26 червня 1945 р. на Сан-Франциській конференції. ООН заснувала 51 держава, серед них і УРСР.

Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй (ГА ООН) - представницький орган ООН, який визначає її політику. До її складу входять усі держави - члени ООН.

Запрошення делегації УРСР на Сан-Франциську конференцію 1945 р., за офіційною версією, свідчило про міжнародне визнання внеску українського народу в перемогу у Другій світовій війні. Українська РСР (звичайно, у складі СРСР) стала настільки помітним фактором антигітлерівської коаліції, що здобула право бути фундатором Організації Об'єднаних Націй.

Утім вихід УРСР на міжнародну арену відбувся за наполяганням і під особистим контролем Сталіна. Москві були потрібні не лише голоси в ООН. Підтримуючи Україну на дипломатичній арені, московська влада сподівалася, що це допоможе розв'язати проблеми в Західній Україні, яка перетворилася на осередок спротиву комуністичному режиму. Цей крок, за задумом Сталіна, мав нейтралізувати національно-визвольні сили, які прагнули відродження незалежної української держави. Метою виходу УРСР на міжнародну арену була демонстрація міжнародній спільноті «толерантного» ставлення Москви до «самостійницьких» прагнень українців. Міжнародна діяльність УРСР мала переконати всіх у реальності існування української державності, що сприяло б розколу української діаспори в західних державах.

На першій сесії Генеральної Асамблеї ООН, яка працювала у січні 1946 р. у Лондоні, УРСР було обрано членом Економічної і соціальної ради терміном на один рік. Представники УРСР почали працювати в численних органах і службах ООН: Статистичній комісії, Комітеті у справах біженців і переміщених осіб, Комісії з прав людини, Комісії з народонаселення тощо. На другій сесії ГА ООН, що відбулася в листопаді 1947 р., Україну на два роки (1948-1949) обрали членом Ради Безпеки.

Увінчалися успіхом заходи української дипломатії, пов'язані з діяльністю в Україні Адміністрації допомоги і відбудови Об'єднаних Націй (ЮНРРА) - до цієї міжнародної організації Україна приєдналася в 1945 р. ЮНРРА доправила в Україну продовольства на суму 100,3 млн дол. США, устаткування і матеріалів для промисловості та сільського господарства - на 34,4 млн дол., медичного обладнання - на 2,3 млн дол.

Україна стала однією з держав-засновниць міжнародних організацій, які створювалися в повоєнний період. Зокрема, за її участю в липні 1946 р. було засновано Всесвітню організацію охорони здоров'я. У 1947-1948 рр. Україна вступила до Всесвітнього поштового союзу, Всесвітньої метеорологічної організації, Міжнародного союзу електрозв'язку. У 1950 р. вона брала участь у роботі вже 20 міжнародних організацій.

Розгляньте схему «Наслідки участі УРСР у створенні та діяльності ООН». Підтвердіть кожну тезу конкретними фактами. Які тези вважаєте суперечливими? У чому виявляються ці суперечності?

Наслідки участі УРСР у створенні та діяльності ООН

Квазі - перша частина складних слів, що за значенням відповідає прикметникам несправжній, уявний, наприклад квазінауковець.

» Чи могли радянські республіки, з огляду на природу комуністичної влади в СРСР, самостійно керувати зовнішньополітичною діяльністю? Чи погоджуєтеся ви з судженням американських дипломатів щодо можливості встановлення дипломатичних відносин з Україною у 1947 р.: «Оскільки Україна не є суверенною державою, її членство в ООН - результат обставин війни і є фікцією. До того ж дипломатичне визнання України з боку Сполучених Штатів може ускладнити відносини з СРСР»?

» Зробіть висновок про вплив статусу УРСР як однієї із країн - засновниць ООН на подальшу історичну долю республіки.

Збір підписів під відозвою Постійного комітету Всесвітньої ради миру про заборону атомної зброї. Київ. 1950 р.

» Які деталі на фотографії вказують на її зрежисований характер? Яку ідеологічну мету прагнули реалізувати цим фото його постановники?

У листопаді 1949 р. Президія Верховної Ради УРСР затвердила оновлені атрибути державності (герб, прапор та гімн УРСР із прославлянням Й. Сталіна)

» Які елементи радянської ідеології використано в новому гербі і прапорі УРСР? Доведіть пропагандистську сутність цих символів.

3. Встановлення кордонів УРСР у міжнародних договорах

Перемога у війні зумовила актуальність розв'язання територіальних проблем і встановлення державних кордонів. 26 листопада 1944 р. з'їзд народних комітетів Закарпатської України ухвалив маніфест, у якому ставилося питання про вихід Закарпатської України зі складу Чехословаччини і возз'єднання її з УРСР. Переговори між урядами Чехословаччини та Радянського Союзу закінчилися підписанням 29 червня 1945 р. у Москві договору між СРСР і Чехословацькою Республікою про вихід Закарпатської України зі складу Чехословаччини та її возз'єднання з УРСР. Кордони між Словаччиною, Угорщиною та Закарпатською Україною, що були чинними до 29 вересня 1938 р., віднині ставали кордонами між СРСР, Угорщиною та Чехословаччиною.

Від 29 липня до 15 жовтня 1946 р. делегація УРСР брала участь у Паризькій мирній конференції, що підготувала проекти мирних договорів держав - учасниць антигітлерівської коаліції з європейськими країнами, які брали участь у Другій світовій війні на боці гітлерівської Німеччини: Італією, Румунією, Болгарією, Угорщиною і Фінляндією. 10 лютого 1947 р. представники цих країн підписали мирні договори. Зокрема, Румунія передала СРСР Бессарабію та Північну Буковину. Угорщина відмовилася від претензій на Закарпатську Україну.

16 серпня 1945 р. у Москві був підписаний Договір про радянсько-польський державний кордон. Кордон установлено відповідно до лінії Керзона з деякою корекцією на користь Польщі.

Останній обмін територіями з Польщею відбувся в лютому 1951 р.: до складу УРСР перейшов Забузький район з центром у Белзі та місто Христинопіль (перейменоване на Червоноград), до Польщі - Нижньо-Устрицький район Дрогобицької області (верхів'я Сяну) - обидві території площею по 480 км2. Із земель, які за угодою про «обмін ділянками державних територій» 1951 р. мали відійти до Польщі, радянська влада виселяла всіх без винятку мешканців. Переселенці були позбавлені права вільно обирати місце майбутнього мешкання. Значну частину населення депортували в південні райони УРСР, де воно опинилося у вкрай важких побутових і незвичних природно-кліматичних умовах.

ЗАУВАЖТЕ

22 січня 1946 р. у складі УРСР було створено Закарпатську область з центром у м. Ужгород. Крім неї, до західних областей належали: Волинська, Львівська, Ровенська, Тернопільська, Дрогобицька (у 1959 р. об'єднана із Львівською), Станіславська (у 1962 р. перейменованана Івано-Франківську), Чернівецька, Ізмаїльська (існувала у 1940-1954 рр., у 1954 р. увійшла до складу Одеської області).

Прочитайте фрагмент джерела. » 1. Про які події та явища йдеться в документі? » 2. Як відбувалося переселення? Чи є підстави кваліфікувати дії сталінського режиму як злочинні? » 3. Що в розповіді очевидця свідчить про деморалізаційний вплив умов переселення на людей? » 4. Як характеризує дії влади прагнення масового приниження людської гідності? » 5. Які наслідки, на вашу думку, мало цілеспрямоване розмивання моральних настанов?

ДОКУМЕНТ 1

Зі спогадів Павла Лисейка (1935 р. н.), уродженця с. Михновець Дрогобицької обл. (нині - Республіка Польща): «Оголосили в селі, що будуть переселяти, щоб збиралися в дорогу.

Коли солдати приїхали до нашого будинку, батьків вдома не було. Тато і мама були в Стрілках у лікарні. Але на це ніхто не зважав. Солдати почали евакуювати нас, дітей. Ми з сестрою плакали, опиралися, бо боялися їхати у далеку дорогу без батьків, але солдати і слухати нічого не хотіли. Наш одяг до того часу вже був забитий у дерев'яних скринях. Майно і нас кинули на вантажну машину і повезли у Самбір на вокзал. А корова так і лишилася прив'язана у стайні. Потім із лікарні привезли батьків. Їм навіть не дозволили попрощатися з рідним обійстям і забрати корову, а повезли відразу на вокзал. На вокзалі ми чекали близько тижня, поки звезуть усіх людей, а потім стільки ж, поки подадуть вагони. У селі Мшанець (нині - Старосамбірський район Львівської області) і зараз живе татова сестра. Вона пішла пішки до нас додому і привела нам нашу корову-годувальницю. А наш дідо, котрий жив у неї, накосив на горі Маґура трави, висушив і привіз на станцію для корови, бо вона голодною дуже ревіла. Добре, що хоч вода була в потічках. Так ми прогодували свою годувальницю. Корови вантажили в один вагон, і на зупинках батьки ходили їх годувати, поїти, доїти, щоб було дорогоцінне молоко, яке рятувало від голоду.

Нам обіцяли, що привезуть на все готове, що чекають на нас готові будинки. Нас привезли на Одещину, в с. Романівку Любашівського району. Скинули на подвір'ї в однієї жінки і поїхали. Хатинка маленька, місця немає. З дощок, які ми привезли, збудували сарай для сіна, і ми з татом там спали. Вже холодно, 6 градусів морозу. Тоді голова колгоспу змилосердився і поселив нас у невеличку хату. Тоді вона здавалася нам раєм, бо не так дошкуляв мороз. У хатині була одна кімнатка і кухня. Опалювали хату різним сміттям і соломою. За соломою ходили за 6 кілометрів, інакше не було на чому їсти приготувати і годувати корову. А ходили темними ночами крадучись, бо ніхто соломи нам не виділяв, тому доводилось красти. Збиралися по кілька чоловік, щоб не так було страшно йти вночі. А вдома ніхто й не знав, що то таке - красти. У нас у Михновці колись люди як йшли на поле, то хату не закривали, а лише підпирали двері палицею чи мітлою, щоб усі знали, що нікого немає вдома...»

4. Передача Кримської області до складу УРСР

ЗАУВАЖТЕ

На території Криму в 1959 р. проживало 1,2 млн осіб, серед них 785 тис. міського і 417 тис. сільського населення. Етнічний склад був таким: українці - 22,3 %, росіяни - 71,4 % населення.

У 1954 р. Кримський півострів було передано УРСР. Ця подія завершила формування сучасних кордонів України. На рішення очільників Кремля істотно вплинуло катастрофічне економічне становище Криму. Унаслідок депортації в 1944 р. корінного населення господарство півострова занепало. Щоб виправити становище, уряд одразу після вигнання нацистських окупантів почав заселяти степові та гірські райони півострова колгоспниками з України та Росії. Проте господарське освоєння Криму відбувалося з великими труднощами, оскільки переселенці не мали досвіду сільськогосподарських робіт у нових умовах.

Актуальним було питання забезпечення півострова водними та паливно-енергетичними ресурсами, посівними матеріалами, технікою. Лише Україна могла стати природним і надійним постачальником Кримського півострова.

Проаналізуйте карту. Які зміни адміністративно-територіального устрою УРСР у повоєнному десятилітті вона відображає? З огляду на зміст карти сформулюйте якомога більше запитань; запропонуйте їх іншим групам і вислухайте відповіді.

Адміністративно-територіальний устрій УРСР та його зміни (1945—1955)

Демонстрації в Києві та Горлівці (Донецька обл.) з нагоди 300-річчя «возз'єднання». 1954 р.

Але в Кремлі керувалися не тільки економічними міркуваннями. З початку 1954 р. партійний апарат і засоби масової інформації розгорнули пропагандистську кампанію у зв'язку з 300-річчям «входження» України до складу Росії. Цю подію почали іменувати возз'єднанням двох братніх народів. ЦК КПРС опублікував «Тези про 300-річчя возз'єднання України з Росією».

Центральною подією ювілейних урочистостей стала передача Україні Кримської області. За розробленим у ЦК КПРС сценарієм перший крок зробила Президія Верховної Ради РРФСР, яка розглянула це питання в присутності представників Кримської облради і Севастопольської міськради. На користь позитивного рішення висувалися такі аргументи: спільність економіки, територіальна близькість, тісні господарські й культурні зв'язки Криму та України. Через кілька днів питання поставила на порядок денний Президія Верховної Ради УРСР. Акт передачі Кримської області вона розглядала як «нове яскраве виявлення безмежного довір'я і щирої любові російського народу, нове свідчення непорушної братерської дружби між російським і українським народами».

19 лютого 1954 р. відбулося урочисте засідання Президії Верховної Ради СРСР, після чого з'явилося рішення, оформлене відповідним указом. 26 квітня 1954 р. указ надійшов на затвердження сесії Верховної Ради СРСР. Остання ухвалила закон із двох пунктів: затвердити указ від 19 лютого; внести відповідні зміни в статті Конституції СРСР.

В аргументах сторін, одна з яких у 1954 р. передавала Крим, а друга приймала, існували істотні відмінності. Російська сторона обґрунтовувала доцільність передачі географічними та економічними міркуваннями, і саме ця аргументація була використана загальносоюзними органами - в указі Президії ВР СРСР і у відповідному законі ВР СРСР. Українська сторона ставила на перший план не географічні та економічні міркування, а ідеологію дружби народів.

Прочитайте фрагмент джерела. » 1. Чи може офіційний документ вищого компартійно-радянського керівництва УРСР слугувати підставою для об'єктивної оцінки економічної та соціальної сфер у Криму? Відповідь обґрунтуйте. » 2. Чому входження Криму до складу УРСР зумовило швидкий економічний прогрес Кримської області?

ДОКУМЕНТ 2

З листа голови Ради Міністрів УРСР Н. Кальченка і першого секретаря ЦК КПУ О. Кириченка Раді Міністрів СРСР та ЦК КПРС від 7 квітня 1954 р.: «Центральний Комітет КП України і Рада Міністрів Української РСР, розібравшись зі становищем в Кримській області, вважають, що для більш швидкого відновлення і розвитку сільського господарства, міст і курортів Криму необхідно проведення додаткових, спеціальних заходів.

...Передбачається значне розширення посіву овочевих культур, закладка нових садів, виноградників і ягідників, проведення низки заходів щодо істотного збільшення врожайності всіх сільськогосподарських культур і підвищення продуктивності тваринництва. Передбачаються заходи з будівництва і оснащення МТС і радгоспів новою технікою, підвищення рівня механізації обробки садів і виноградників, овочевих і технічних культур, а також намічені роботи з водогосподарського і колгоспного будівництва. З метою заселення Криму проект передбачає додаткове переселення до Кримської області в 1954-1958 рр. 17,8 тис. сімей колгоспників. Передбачено роботи з будівництва оздоровниць і благоустрою курортів з таким розрахунком, щоб у найближчі 3-4 роки довести кількість санаторних ліжок до 33,3 тис. з обслуговуванням 400 тис. осіб на рік. У містах Криму намічені подальші роботи з будівництва житла, поліпшення водопостачання та комунально-побутового обслуговування трудящих. Передбачається відновлення портів і будівництво морських вокзалів у Ялті та Феодосії, а також будівництво портових пунктів у курортних місцевостях Південного берега Криму».

Ілюстрація з журналу «Перець». 1954 р.

» Розкрийте символічний зміст зображення. » Чому персонажі малюнка одягнені в національні костюми? » Що символізує постать центрального персонажа, одягненого інакше? » Чому на задньому плані зображено пам’ятник Б. Хмельницькому в Києві? » З якою метою сатирично-гумористичний ілюстрований журнал «Перець» опублікував у 1954 р. ілюстрацію? » Чи є підстави вважати малюнок сатиричною карикатурою? Як можна визначити його жанр?

ПЕРЕВІРТЕ, ЧОГО НАВЧИЛИСЯ

1. Установіть хронологічну послідовність подій повоєнних років: » Передача Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР » Останній обмін територіями УРСР з Польщею » Створення Закарпатської області » Заснування ООН, державою-засновницею якої була й Україна.

2. Складіть речення про події повоєнних років, використавши поняття, терміни, назви: ООН, ГА ООН, РЕВ.

3. Покажіть на карті зміни адміністративно-територіального устрою УРСР у повоєнний період. Установіть причиново-наслідкові зв'язки між подіями та зазначеними змінами.

4. З яких міжнародних документів наведено уривки? Визначте, коли, де та за яких обставин з'явився аналізований документ. Визначте, які результати зумовило або могло зумовити впровадження цього документа. Сформулюйте наслідки реалізації закладених у ньому ідей для історичного процесу.

«Закарпатська Україна (що носить, згідно з Чехословацькою Конституцією, назву Підкарпатська Русь), яка на підставі договору від 10 вересня 1919 р., укладеного в Сен-Жермені ан Ле, увійшла як автономна одиниця в межі Чехословацької Республіки, возз'єднується в згоді з бажанням, виявленим населенням Закарпатської України, і на підставі дружньої угоди обох Високих Договірних Сторін, зі своєю споконвічною батьківщиною - Україною і включається до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки».

«Від імені Уряду Української Радянської Соціалістичної Республіки ми маємо честь подати таку заяву Конференції Об'єднаних Націй у Сан-Франциско, скликаній із метою створення Міжнародної Організації в справі підтримання миру і безпеки: УРСР була об'єктом численних іноземних вторгнень... тому перебуває в числі держав, які найбільш заінтересовані в охороні своєї безпеки від нападів агресорів. Уряд УРСР впевнений в тому, що Україна буде спроможна внести великий вклад у справу зміцнення миру і підтримання загальної безпеки».

5. Прокоментуйте події (або явища), про які йдеться у фрагментах джерел.

«Мені батько якраз перед виселенням хату побудував. Все зробив так, як треба, а в 51-му році - виселення. Хоч казали про це, та ніхто не вірив. Як так, куди підеш з хати? Нам казали, що Сталін з поляками домовився, щоб наш нафтовий район відійшов до Польщі, бо полякине мали нафти, а Сталіну віддали Червоноградський вугільний басейн. Поміняли територію. Про людей хто тоді думав? Ніхто» (Адам Кріль, 1925 р. н., с. Чорна).

«Указ Президії Верховної Ради про передачу Кримської області до складу УРСР є актом виявлення традиційної великої дружби між радянським і українським народами, актом високого довір'я до українського народу... Природні умови Кримської області ідентичні з природними умовами Півдня України і тому всі основні заходи з підвищення і дальшого розвитку сільського господарства в Кримській області будуть з'єднані із заходами, які розробляються по південних областях України. Багато спільного буде в проведенні наукових і дослідних робіт в області з науковими закладами інших південних областей України» (з виступу службовця Держплану УРСР Шкуратова).

6. Підтвердіть фактами або спростуйте слушність тверджень.

» Вихід УРСР на зовнішньополітичну арену був зумовлений стратегічними інтересами СРСР. » Повоєнний процес урегулювання кордонів УРСР відбувався методами, притаманними тоталітарним режимам, і з огляду на стратегічні інтереси СРСР. » Крим - природне продовження України, тісно пов'язане з нею історично, органічно влився в господарський комплекс республіки.