Вступ до історії. 5 клас. Власов - Нова програма

РОЗДІЛ 3. ДЖЕРЕЛА ДО ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ

§ 8 КОЛИ РЕЧІ ПОЧИНАЮТЬ ГОВОРИТИ, або ЩО ТАКЕ АРХЕОЛОГІЯ

Роздивіться фотографії та прочитайте коментарі до них. Що саме свідчать зображені пам’ятки про людей, у чиїх поселеннях їх знайдено, і про часи, коли цим людям випало жити? У чому цінність подібних знахідок для історика? Як такі предмети потрапляють до рук історика? До якого різновиду історичних джерел належать зображені пам’ятки? Пригадайте, що називають історичними джерелами і якими вони бувають. Чи можлива наука історія без історичних джерел? Чи можуть свідчення історичних джерел суперечити одне одному? Поділіться припущеннями, яких джерел це стосується передусім.

Мотика та зернотерка з помешкання трипільців. Давній ткацький верстат. Знаряддя праці та предмети побуту часів Київської Русі.

1. Що таке речові джерела і як відбуваються археологічні розкопки?

Пам’ять про минуле бережуть різноманітні речі — творіння рук наших предків. Це й стародавні споруди: фортечні мури, залишки жител чи укріплень, жертовники чи храми. І давні мистецькі витвори: прикраси, скульптурні зображення, ікони, книжки. До пам’яток належать також старовинні речі — зброя, монети, печатки, посуд, елементи оздоблення одягу, знаряддя праці. Ви пам’ятаєте, що історики називають такі залишки старовини речовими джерелами, бо, так само як джерела наповнюють річку, пам’ятки сповнюють минуле, відтворене дослідниками, деталями й подробицями, оживлюючи його.

Найбільше таємниць приховують найдавніші часи в історії людства, бо від тієї доби лишилося надто мало свідчень — виготовлене з недовговічних матеріалів давно зруйноване, а те, що міцніше, опинилося під товстим шаром ґрунту. Та навіть якщо комусь пощастить натрапити на понівечені часом речі, зрозуміти їхню цінність може не кожен. Пояснити, чим були знахідки в минулому, яке мали призначення, як служили людям, до снаги лише дослідникам, яких називають археологами. А науку, що вивчає минуле за речовими історичними джерелами на підставі розкопок, називають археологією.

Археологи виробили правила пошуку та розкопування давніх пам’яток. Власне розкопкам передує археологічна розвідка. Для цього уважно вивчають писемні джерела, оглядають місце майбутнього пошуку. Потім закладають пробний розкоп — вузьку траншею, що має виявити, чи є в ґрунті цікаві для археолога предмети людської діяльності. Якщо знаходять бодай щось, то готують великий розкоп.

Працюючи, археологи не квапляться. Щоб не пошкодити пам’яток давнини, вони застосовують здебільшого легкі лопати, ножі, пензлі. Усю поверхню розкопу поділяють на квадрати зі стороною 10 метрів. Такі самі квадрати, тільки в сантиметрах, креслять на папері. Це дає змогу точно фіксувати й замальовувати всі знахідки. Крім того, археологи ретельно записують у щоденниках, як відбуваються розкопки. Знайдені речі надсилають до лабораторії. Там з’ясовують їхній вік і призначення, ретельно описують до найдрібніших ознак. З окремих дрібних шматочків збирають і склеюють цілі предмети. Так знахідкам дають нове життя.

Слово археологія походить від грецьких слів: архео — «стародавній» і логос — «слово, учення».

Роздивіться фотографії. Доберіть до кожного зображення коментар із тексту. У чому полягає робота археологів? Поміркуйте, чи може будь-хто здійснювати археологічні розкопки.

Чому під час археологічних розкопок дотримуються певних правил? Яких знань потребують люди, які беруться до археологічних розкопок? Чим, по-вашому, відрізняються пошуки скарбошукачів та археологів?

2. Де зберігають історичні пам’ятки?

Знайдені археологами рештки минулого зберігають у музеях. Музей (з грецької мови — житло муз, тобто богинь — покровительок мистецтв) —установа, де зберігаються пам’ятки старовини з різних галузей культури, мистецтва, науки, техніки. Є музеї історичні, технічні, природознавчі, краєзнавчі, мистецтвознавчі тощо.

Один з найстаріших музейних закладів нашої держави — Національний музей історії України в місті Києві. У ньому зберігаються унікальні археологічні, монетні колекції, зразки одягу, посуду, хатнього начиння, а також зброя, старовинні книжки, ікони, картини та вироби народних майстрів — загалом понад 600 тис. експонатів. Усі вони відображають історію України від найдавніших часів до сьогодення.

Експонат — предмет, виставлений для огляду в музеї або на виставці.

Експозиція — розміщення експонатів у певному порядку.

Роздивіться фотографії. На підставі чого можна зробити висновок, що на фотографіях зображено музейні експозиції? Поміркуйте, чому музеї бувають такими різними. У яких музеях ви бували? Який музей справив на вас найбільше враження? Як би ви прокоментували зображені експозиції, якби самі проводили екскурсію? Свій коментар до однієї з них почніть словами: «Перед вами експозиція музею ... На ній можна побачити ...». Вислухавши коментар усіх груп, зробіть висновок у загальному колі про те, що потрібно знати, аби бути екскурсоводом.

Фрагмент експозиції Музею книги та друкарства України.

Фрагмент експозиції Музею однієї вулиці (Андріївського узвозу). Київ.

Фрагмент експозиції «Давня історія України» Національного музею історії України.

Козацькі побутові речі. Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д. Яворницького.

3. Як історики «оживлюють» минуле за речовими пам’ятками?

Щоб зрозуміти, як речові пам’ятки допомагають історикам відтворити картини минулого, проаналізуймо кілька прикладів.

Напевно, вам доводилося чути, що неабияку цінність для вивчення минулого мають монети. Це й не дивно, адже на них часто зображували портрети володарів, сцени свят, деталі побуту, героїв легенд і міфів. Тож зображення і написи на монетах дають змогу встановлювати дати подій, дізнаватися про те, якими були території давніх держав, хто був їхнім володарем, хто з ким торгував, який одяг носили давні люди. Стають у пригоді монети для дослідників історії містобудування. Крім того, стародавні монети — це вишукані й рідкісні витвори мистецтва.

Монети досліджує наука нумізматика. Найчастіше давні монети потрапляють до рук нумізматів від археологів та з монетних скарбів. Скарбом уважають будь-яку кількість монет — від кількох до десятків тисяч. Проте для історика неоціненним джерелом є кожна монета, яку пощастило «прочитати», тобто розшифрувати й витлумачити.

Карбування монет здавна було ознакою могутності держави.

Монети грецьких міст Північного Причорномор’я та Криму.

Найдавніші монети, знайдені на наших теренах, виготовляли греки, які переселялися на узбережжя Чорного моря дві з половиною тисячі років тому. Грецькі переселенці заклали тут свої міста — Тіру, Ольвію, Пантикапей, Керкінітиду, Херсонес тощо. У кожному грецькому місті карбували власну монету.

На наших землях збереглися й інші пам’ятки, що свідчать про історію давніх народів. Такою пам’яткою є, приміром, скіфська пектораль. Скіфи —давній народ, який прийшов на землі України понад дві з половиною тисячі років тому й оселився на кілька століть у Північному Причорномор’ї. Про багатства скіфських володарів свідчать археологічні пам’ятки. Ці пам’ятки виявлено під час розкопок курганів — так називають поховання заможних скіфів. Особливою розкішшю, наприклад, вирізнялося поховання родини одного зі скіфських царів у кургані Товста Могила на Дніпропетровщині. Тут 21 червня 1971 р. було знайдено золоту прикрасу-пектораль масою 1150 г. Знахідка уславила ім’я українського археолога Бориса Мозолевського.

Пектораль скіфського царя з кургану Товста Могила.

Пектораль оздоблено сценами з життя та побуту скіфів. У верхньому ярусі в центрі зображено двох чоловіків, які латають кожушину. Обабіч них —вервечка свійських тварин із приплодом. На нижньому ярусі коней долають кровожерні грифони, лев і леопард шматують дикого кабана та оленя, пси женуться за зайцем.

Уважно роздивіться зображення пекторалі. Знайдіть деталі, про які йдеться в тексті. Що ще зображено на прикрасі?

Цінним історичним джерелом є печатки. Так називають вирізаний із твердого матеріалу штамп, а також його відбиток на папері, золоті, сургучі. Печатками й досі засвідчують документи, підписи осіб тощо. Так ними користувалися й за давнини — і саме це визначає цінність печаток для історика, адже печатки допомагають установити час, місце походження та справжність документів. Написи на печатках — найточніше джерело у визначенні посад, титулів, імен історичних діячів, назв територій та установ.

Печатка Ярослава Мудрого з його зображенням.

Найдавніша козацька печатка. 1595 р. (натуральний розмір — 27 мм у діаметрі).

Археологам пощастило знайти печатку князя Ярослава Мудрого — сина Володимира Святославовича — з його зображенням. А ще відома печатка галицько-волинського володаря початку 14 ст. Юрія І Львовича. Використавши зображення на печатці, історики й художники реконструювали зовнішність князя.

За козацької доби на печатках Війська Запорізького майже завжди зображували козацький герб — постать козака з мушкетом та шаблею. Найдавніший відбиток печатки зберігся від 1595 р.

Печатка Юрія І Львовича.

На печатці галицько-волинського володаря зображено, коли він сидить на престолі, у мантії, застібнутій ланцюжком, з короною на голові та жезлом у правій руці. Під зображенням — напис латиною: «володар Юрій король Русі».

Реконструкція портрета Юрія І за його печаткою.

Проведіть гру «Корона».

Уявіть себе володарем казкової країни. Намалюйте монету своєї держави, придумайте їй назву, прокоментуйте зображення. Чия монета була б найцікавішою для істориків?

Що з матеріалів уроку зацікавило найбільше? Чи важливою для себе вважаєте інформацію, яку довідалися? Як вона пов'язана з тим, про що йшлося на попередніх уроках?

ОЦІНІТЬ СЕБЕ

1. Складіть словничок із 6—7 слів та словосполучень, доречних у розповіді про археологію та музеї, витлумачте їх.

2. Накресліть лінію часу, позначте відповідні дати на ній та розв’яжіть хронологічну задачу.

Скіфську пектораль знайдено в 1971 р. Скільки часу пам’ятка відома світові?

3. Сформулюйте кілька правил про те, як варто ставитися до пам’яток минулого.

Оберіть та виконайте одне із завдань, що зацікавило вас найбільше.

1. Прочитайте про археологічні знахідки на місці Берестецької битви (18—30 червня 1651 р.) — однієї з найбільших битв Національно-визвольної війни під проводом гетьмана Богдана Хмельницького.

Що нового довідалися з тексту про роботу археологів?

Які нові відомості з історії козацтва з’явилися завдяки розкопкам на місці Берестецької битви?

Улітку 1970 р. на місці Берестецької битви розпочалися археологічні розкопки, результати яких дали змогу відтворити картину відступу козацьких військ через болотисту річку. Під час розкопок виявлено рештки побудованої за наказом полковника Івана Богуна греблі для відступу, віднайдено кістяки загиблих на переправі козаків та їхніх коней, зібрано унікальну колекцію (близько 6000 експонатів) козацьких речей, що збереглися в торф’яному ґрунті і мають точне датування — 30 червня 1651 р. Вивчаючи кістяки загиблих воїнів, учені встановили, що всі вони гинули зі зброєю в руках під час запеклого бою.

Серед знахідок багато таких, які ніде раніше не траплялися. Пощастило знайти, наприклад, козацький порох. Консервувальні властивості торфу зберегли для нас козацькі речі з дерева та шкіри. Цікавою є, зокрема, колекція дерев’яних ложок. Держаки деяких прикрашено різьбленням. Усупереч поширеній думці, нібито козак тримав ложку за халявою чобота, унаслідок розкопок з’ясовано: він носив її на поясі у шкіряному футлярі. На місці Берестецької битви було знайдено й першу в Україні пару козацьких чобіт 17 ст. Багато чобіт навіть зберегли запах дьогтю, яким їх змащували козаки.

2. Відтворіть на малюнку життя скіфів, скориставшись сюжетами зі скіфської пам’ятки, про яку довідалися на уроці.

3. Відвідайте зали (чи скористайтеся віртуальними екскурсіями) у Національних музеях: науково-природничому або історії України (якщо в населеному пункті, де ви мешкаєте, є краєзнавчий музей, відвідайте його). Підготуйте повідомлення про експонат, що зацікавив вас найбільше.

Предмети козацького побуту. Експонати музею-заповідника «Козацькі могили» біля с. Пляшева на Рівненщині на місці Берестецької битви (1651 р).