Вступ до історії. 5 клас. Власов - Нова програма

§ 24 І СЛОВОМ, І ПЕНЗЛЕМ, або ЧИМ ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ НАУКОВЕ Й МИСТЕЦЬКЕ ОСМИСЛЕННЯ МИНУЛОГО

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 7

Роздивіться ілюстрацію та прочитайте коментар до неї. Якою постає Леся Українка з портрета? (Доберіть по 5—7 прикметників, які стосуються зовнішності й характеру портретованої). Як ви думаєте, чому художник обрав для портрета саме таку кольорову гаму? Чи зміг він передати характерні риси епохи, за якої випало жити поетесі? За допомогою яких деталей? Чи подобається вам картина І. Труша?

Портрет Лесі Українки. Картина І. Труша. 1900 р.

Цей портрет уважають одним з найкращих прижиттєвих портретів Лесі Українки. Поетеса на ньому вбрана в чорну сукню, яку освіжає біле жабо, а вся увага сконцентрована на обличчі, особливо — на очах. На цьому портреті Леся Українка постає як мудра й сильна духом жінка. Водночас митець підкреслює жіночність і чарівність портретованої.

Зберігається в Національному художньому музеї України (Київ).

Леся Українка з матір’ю — Оленою Пчілкою. Ялта. 1898 р.

На відкритті пам’ятника І. Котляревському в Полтаві. Зліва направо: М. Коцюбинський, В. Стефаник, Олена Пчілка, Леся Українка, М. Старицький, Г. Хоткевич, В. Самійленко. 1903 р.

1. Як прислужилася українській справі Леся Українка?

Леся Українка — творче ім’я видатної української письменниці Лариси Петрівни Косач (1871—1913). До літературної творчості Леся взялася, не досягши й десятирічного віку. Чудово грала на фортепіано й мріяла про артистичну кар’єру. Проте через хворобу мусила відмовитися від багатьох улюблених занять. Натомість наполегливо вчилася. Вільно володіла багатьма мовами.

Поеми та драми Лесі Українки належать до найдосконаліших творів світової літератури. Та мистецтво слова — не єдина царина, до якої докладала праці Леся Українка. З надзвичайним завзяттям бралася вона до справ громадського життя тогочасної України. І завжди — чи то співпрацюючи з українськими газетами й журналами, чи то клопочучись про створення бібліотек для народного читання — виявляла твердість характеру й несхитну волю до чину. «Я вірю в нашу справу, що вона буде жити й рости, бо в ній є велике зерно життя», — писала Леся Українка про українське відродження. Тією вірою сповнено чимало її віршів:

До тебе, Україно, наша бездольная мати,

Струна моя перша озветься.

І буде струна урочисто і тихо лунати,

І пісня від серця поллється.

1. Пригадайте вірші Лесі Українки, які читали і вчили напам’ять. Чи подобаються вони вам? Про що свідчить псевдонім поетеси?

2. Що було для Лесі Українки джерелом наснаги й творчості?

Пригадайте правила опрацювання історичного оповідання, дайте відповіді на запитання. 1. Які деталі в оповіданні є справжнім історичним фактом, а які — вимислом авторки? 2. На основі оповідання наведіть 5—6 історичних фактів, які стосуються Лесі Українки. 3. Як вигадані деталі оповідання допомагають глибше зрозуміти подробиці життя Лесі Українки? 4. На основі оповідання підготуйте відповідь на запитання, винесене в назву пункту, — Що було для Лесі Українки джерелом наснаги й творчості?

І ВСЕ-ТАКИ ДО ТЕБЕ ДУМКА ЛИНЕ...

І

— Миколко, що сталося? Ти, здається, не слухаєш мене? — Лариса Петрівна пильно дивилася на свого учня, намагаючись збагнути причину його неуважності.

— Гляньте лишень на небо, — тільки й мовив хлопець.

М’яка єгипетська блакить, зазвичай така лагідна й прозора, просто на очах розпалювалася якимсь шаленим вогнем. Кілька хвилин — і небо над Гелуаном палало криваво-червоною загравою.

— Оце, певно, і є дихання пустелі, — задумливо мовила Лариса Петрівна. — Нам, Миколко, треба про все докладніше розпитати в когось із тутешніх. А он і Саїд з Мухаммедом. Біжи поцікався, що воно таке?

Миколка зіскочив з місця, а за мить повернувся збуджений і зацікавлений.

— Це хамсин! — переможно вигукнув він. — «Хамса» — арабською п’ять. Саїд казав, що піщаний вітер місцеві люди пов’язують із цим числом, бо дме він ніби п’ятдесят діб або ж число днів, що ділиться на п’ять.

— Що ж, поспостерігаємо, — відказала Лариса Петрівна і вже на сходах, ще раз глянувши на небо, задумливо додала:

Рудий хамсин в пустині розгулявся,

Жагою палений, мчить у повітрі,

Черкаючи пісок сухими крильми,

І дише густо полум’ям пекучим...

II

У затишному холі Лариса Петрівна й Миколка спробували повернутися до занять. Та, певне, гарячий хамсин, що вже повновладно господарював надворі, не полишав почуття й думки ні вчительки, ні учня. Тим паче, що Лариса Петрівна — відома українська поетеса, знана під творчим ім’ям Лесі Українки, як справжній митець не могла залишатися байдужою до грізного й водночас дивовижного явища природи. Підступна хвороба змусила її багато подорожувати. Ось і тепер у Єгипті перебувала на лікуванні. «Не розчарував мене Єгипет, а ще більше причарував», — писала поетеса в листі до матері. Враження були настільки сильними й надихаючими, що викликали бажання творити. Того року в Гелуані Леся Українка написала низку віршів «Весна в Єгипті», де відтворила своє замилування країною сонця. Проте й у далекій чужині письменниця не забула про Батьківщину. Бо ні сонце, ні всі чари природи не могли заступити млистих поранків рідної землі, що кликали її, мов пташину з вирію:

І все-таки до тебе думка лине,

Мій занапащений, нещасний краю,

Як я тебе згадаю,

У грудях серце з туги, з жалю гине.

Адже там, у рідних волинських лісах, губилося найбільше диво — загадка життя.

Ще з дитинства в Лесиній уяві жили Мавка й Перелесник, Русалка й Водяник, Марище й Доля, Лісовик і Той, що греблі рве... Якось, слухаючи казку про лісову дівчину Мавку, маленька Лариса Косач дивувалася: виявляється, все те лісове товариство не знає смерті; наче дерева, воно взимку засинає, а навесні — знов пробуджується до життя.

— Якби люди мали таку здатність, — мріяла дівчинка.

— Людям дається велике випробування, — пояснювала мама. — Хто пронесе іскру любові, як Мавка, через усі перешкоди й зваби, не зміняє її ні на які вигоди, той отримає в нагороду те, що не вмирає. Але для цього людина мусить бути сильною.

Згодом дівчина часто згадувала мамині слова. Яким же тяжким виявилося її випробування! Нестерпний біль, що запускає пазурі в саме серце, і чужина.

Навіть гарячий подих пустелі виявився безсилим притлумити тугу за Батьківщиною, рідними та близькими. Тож не дивно, що в далекому Єгипті з’явилася сповнена суму й любові до України поема «Бояриня». Та нещасливою виявилася доля цього твору. Щирі почуття до рідної землі, палкий заклик до земляків позбутися ганебних невільницьких кайданів і стати вільними так налякав ворогів української державності, що поема понад 70 років замовчувалася. І лише коли Україна стала вільною державою, Лесине слово повернулося до рідного народу.

III

— Ларисо Петрівно, що вразило вас найбільше? — все ще приголомшено і якось таємниче запитав Миколка.

— Кольори, — відповіла Лариса Петрівна. — Мене вабить таке їх поєднання. Як в Україні під час вечірньої зорі.

За вікнами шурхотів піском гарячий вітер, обіднє сонце сипало золотисто-червоними променями, кожен думав про своє. Хто знає, може, саме в ті хвилини в душі Лесі Українки народжувалися слова:

Добраніч, сонечко! Ідеш на захід...

Ти бачиш Україну — привітай!

1. Як ви розумієте назву оповідання? 2. Що дізналися про поему Лесі Українки «Бояриня»? 3. Головним персонажем поеми Лесі Українки «Лісова пісня» стала Мавка. Що ви довідалися про цей образ із оповідання? 4. Як можна витлумачити слова Лесі Українки «Гнітить мене твоя краса, чужино!»?

3. Як художні образи в мистецькому творі допомагають оживити картини минулого?

Леся Українка захоплювалася стародавньою історією: ще зовсім юною написала для своїх молодших сестричок підручник, що висвітлював той період. Тож, перебуваючи в Єгипті, поетеса відвідувала музеї та намагалася на власні очі побачити славетні пам’ятки. У листі до матері вона писала: «Таки дещо побачила в

Каїрі, а тепер уже сиджу, бо самій мені трудніше ходити. Бачили ми великі піраміди і великого сфінкса — се справді щось єдине на цілім світі! Ніякі картини, фотографії і т. п. не можуть дати справжнього поняття про душу сих камінних істот. Особливо сфінкс — він має велику тисячолітню душу, він має живі очі, він немов бачить вічність. А який там пейзаж перед очима в сфінкса!.. Не розчарував мене Єгипет, а ще більше причарував, і тепер тільки я зрозуміла його до кінця геніальний хист, як побувала в Каїрському музеї» (3 січня 1910 р., Гелуан).

У віршах, написаних у Єгипті, трапляється чимало історичних образів, які допомагають точніше передати своєрідність країни та її особисті враження й роздуми.

Прочитайте фрагмент вірша Лесі Українки, написаного в Єгипті. Які художні образи в ньому мають історичну основу? Чи можете пояснити, які історичні факти пов’язані із цими образами? (Щоб відповісти на це запитання, скористайтеся інформацією в Довідці). Навіщо, на вашу думку, Леся Українка сповнила вірш, у якому йдеться про явище природи, історичними образами? Чи допомагає це уявити, яким було життя в Єгипті за давніх часів?

ХАМСИН

Рудий Хамсин в пустині розгулявся,

Жагою палений, мчить у повітрі,

Черкаючи пісок сухими крильми,

І дише густим полум’ям пекучим.

... ... ... ... ... ... ... ... ... ... Араб

Серед пустині падає додолу,

Як на молитві. «Вже ж! Молись! Молись!

Я давній бог, я той могутній Сет,

Що тіло Озірісове нетлінне

Розшматував і кинув у пустиню.

Ох, як тоді Ізіда заридала».

І звеселився спогадом Хамсин,

І вся пустиня мов знялася вгору

І в небо ринула. На жовтім небі

Померкло сонце — око Озіріса —

І стало так, мов цілий світ осліп...

5.04.1910 р., Гелуан

Сет — у давньоєгипетській міфології бог пустелі.

Озіріс — у давньоєгипетській міфології бог відродження, володар потойбічного світу.

Ізіда — сестра й дружина бога Озіріса; богиня родючості та материнства.

Проведіть вікторину «Упізнай за героєм історичну епоху».

Для цього виберіть кадри з кількох історичних фільмів, наприклад «Троя», «Робін Гуд», «Тарас Бульба», «Хайтарма». Позмагайтеся, хто швидше правильно визначить історичну епоху, якій присвячено кожен фільм.

Поділіться міркуваннями, чому історичний жанр надзвичайно популярний у мистецтві. Які твори на історичну тематику ви читали? Які історичні кінофільми дивилися? У чому особливості відтворення минулого в мистецьких творах? Чи можуть такі твори слугувати історичним джерелом?

ОЦІНІТЬ СЕБЕ

Поставте собі оцінку за роботу на уроці, зарахувавши за виконання завдань від 1 до 3 балів (погодьте свою оцінку за роботу в групах із однокласниками, з якими виконували завдання).

Підготуйте повідомлення про один з літературних творів на історичну тему.