Вступ до історії. 5 клас. Власов - Нова програма

§ 23 СТОРІЧЧЯ ІДЕЙ, або ХТО ЗАКЛАВ ПІДВАЛИНИ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРИЧНОЇ НАУКИ

Роздивіться живописний портрет. Художник Іван Труш і зображений на картині професор історії Михайло Грушевський були сучасниками. Як ви думаєте, про що свідчить той факт, що живописець узявся малювати портрет ученого? Яким постає М. Грушевський на портреті? Чи зміг художник передати рід діяльності портретованого і його переконання? За допомогою яких деталей? Чи подобається вам картина І. Труша?

1. Кому завдячує своїм розвитком українська історична наука?

Читаючи підручник, ви натрапляли на імена українських учених-істориків, які досліджували різні періоди нашої історії. Згадайте, коли відбулося становлення історії як науки в Україні.

Найавторитетнішим серед дослідників українського минулого справедливо вважають Михайла Грушевського. Йому належить близько 2000 праць з історії України, серед яких і 10-томна «Історія України-Руси».

Михайло Грушевський (1866—1934) був людиною різнобічних талантів. Як науковець він виявив себе в історії, літературознавстві, досліджував усну народну творчість. А ще писав оповідання, п’єси, вірші. Тож учительська сім’я, у якій народився Михайло, прищепила йому жагу до знань та смак до слова. Та основне, чого навчили майбутнього вченого його батьки, — любові до рідної землі. Власне, тому, зростаючи далеко від України (спершу в Ставрополі, а потім у Владикавказі (Росія)), він цікавився всім українським. Згодом Михайло Грушевський згадував, що під впливом розповідей батька рано усвідомив себе українцем. Під час навчання в Тифліській гімназії (тепер Тбілісі, Грузія) він захопився минулим України. Бажання глибше осягнути історію рідного народу привело Грушевського до Київського університету. Відтоді свою долю він пов’язав з історією України фахово, ставши вченим-істориком.

Що нового довідалися про М. Грушевського з матеріалів уроку? Яку роль, за свідченням М. Грушевського, у формуванні його світогляду відігравали батьки?

1. Про які риси вдачі видатного історика свідчать уміщені в підручнику фотографії? 2. Доберіть по троє слів — іменників, прикметників, дієслів, якими можна схарактеризувати М. Грушевського.

Михайло Грушевський у колі рідних. Поряд з ним дружина, брат і сестра. Сидять племінники, дочка Катерина та матір. 1907 р.

2. Чим уславився Володимир Антонович як історик?

Володимир Антонович (1834—1908) зажив слави найбільшого знавця писемних історичних джерел. Це й не дивно. Адже він особисто зібрав і підготував до друку 9 томів документів з історії України. Українська історія завдячує йому ще й цілим сузір’ям талановитих учених. Викладаючи протягом 30 років у Київському університеті, Антонович залучав найздібніших студентів до вивчення минулого України. Він скеровував дослідження своїх учнів так, щоб жоден із періодів української історії не залишався поза увагою. Тож було нагромаджено величезний документальний матеріал, достатній для створення цілісної загальної історії України. Завдання це виконав на початку 20 ст. Михайло Грушевський — теж учень Антоновича.

В. Антонович брав активну участь у суспільно-політичному житті. Саме він був ініціатором створення в 60-ті роки 19 ст., лідером та ідейним натхненником Київської громади — організації української інтелігенції, яка опікувалася поширенням освіти серед українців, пропагувала ідеї самобутності української культури. Громадівці організовували недільні школи й бібліотеки для селян та неосвіченої молоді, писали й видавали підручники та інші книжки навчального змісту, збирали й досліджували усну народну творчість, відшуковували документальні матеріали з української історії тощо.

Василь Доманицький — учень В. Антоновича — згадував: «...Буваючи в хаті “професора”, ми, самі всі українці з роду, вперше тут довідалися й побачили, що є на світі книжки, написані нашою рідною мовою, що є українські книжки якраз для нас цікаві, і пам’ятаю, випросивши у “професора” через його сина галицький “Дзвінок” або “Лиса Микиту”, ми один в одного їх виривали, щоб собі прочитати. Згодом за дитячими книжками пішли й поважніші, як, наприклад, “читанки”, популярна українська історія з малюнками.

Коли ж почали ми заводити власну громадську бібліотеку, то добрий професор надарував нам дуже цінні книжки. Незабаром у нас була така переважно історична бібліотека, що й ціни їй не скласти.

...Пригадую собі, скільки раз за моєї пам’яті водив він нас в археологічний та нумізматичний музеї в університеті та докладно, години 2—3, водячи від вітрини до вітрини, читав нам українською мовою блискучі, змістовні, а разом з тим так, що й мала дитина усе зрозуміє, лекції з української археології, якій він був батьком. Бувало, збереться коло десятка людей, і Володимир Антонович ніколи не відмовиться повести й усе розказати».

1. Які факти свідчать, що Володимир Антонович брав активну участь в українському русі? 2. Чому в середині 19 ст. було сутужно з українськими книжками? Що в розповіді переконує, що до Володимира Антоновича тогочасна молодь ставилася з надзвичайною шаною? 3. Як Володимир Антонович сприяв поширенню історичних знань серед українського населення?

Прочитайте уривок з документа. Порівняйте текст джерела з відповідним абзацом підручника. Зробіть висновок про те, як історики використовують джерела для написання наукових історичних досліджень.

З доповідної царської поліції (1861 р.):

«...У Київському університеті виникло товариство українців під назвою “Українська громада”. Це молоді й пристрасні вільнодумці, які докладають зусиль для втілення ними думки про свободу України і прагнуть зблизитися з простим народом, навчити його грамоти і поступово навести його на думку про колишню славу України і принади свободи з тією саме метою, щоб згодом, коли уми простого народу підкоряться їх впливу, діяти на шкоду влади».

Прочитайте уривки з історичного роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада. Хроніка 1663 року» та «Літопису Самовидця».

Порівняйте тексти. Які факти з літописного уривка підтверджують, що письменник саме цей літопис використовував як історичне джерело для написання твору? На які деталі перебігу події звертає увагу літописець, чому саме на них? Як ці факти обігрує письменник? Чим фрагмент з історичного джерела відрізняється від уривка з роману? З чим пов’язані ці відмінності?

З роману «Чорна рада» П. Куліша:

«Ось ударили голосно в бубни, засурмили в сурми. Виходить із царського намету боярин, князь Гагін, з думними дяками. У руках царська грамота. Його підручники несуть царську корогву козацькому війську, кармазин, оксамит, соболі од царя у подарунок старшині з гетьманом. Усі посли, по московському звичаю, з бородами, у парчевих соболевих турських шубах; на ногах у князя гаптовані золотом, виложені жемчугом сап’янці. Поклонились обом гетьманам і козацтву на всі чотири сторони. Перехрестивсь князь великим хрестом, од лисини аж за пояс, потряс головою, щоб порівнялись сивії патли, підняв грамоту високо — два дяки йому руки піддержували — і почав вичитувати царське ім’я.

Як ось позад брюховців сільська голота, не чуючи нічого, що читають, почала гукати:

— Івана Мартиновича волимо! Брюховецького, Брюховецького волимо!

А Сомкове козацтво заднє собі, чуючи, що оглашають гетьманом Брюховецького, почало гукати:

— Сомка, Сомка гетьманом!

І по всьому полю зчинивсь галас несказанний. Тоді й передні бачать, що всім байдуже про царську грамоту, почали оглашати гетьманів — усе ближче, все ближче, аж поки дійшло до самої первої лави.

— Брюховецького!

— Сомка!

І зачепились. Хто шаблею, хто києм, хто ножакою...».

З «Літопису Самовидця»:

«Як ударили в бубни на раду, Брюховецький пішо військо припровадив на ту раду до намету своєї сторони. І Сомко не забарився: і сам, і всі козаки, що були при ньому, вбрались ошатно і добре озброїлись, наче до війни. Вони-бо мали намір, коли рада не на їхню користь зарадить, між собою битву розпочати...

Боярин вийшов з намету та й почав читати грамоту й указ його царської величності. Не давши читцю закінчити, ані слухаючи листа царської величності, раптом крик здійнявся з обох сторін за гетьманство: одні кричать: “Брюховецького гетьманом!”, а інші кричать: “Сомка гетьманом” і на столець, обох садовлять. А далі й між собою заповзялися битися і зламали Сомків бунчук, ледве Сомко видерся з намету царського й дістався до коня та інша старшина. Інших же кількох чоловік забили...».

Бій між супротивниками на Чорній раді в Ніжині 1663 р. Художня реконструкція.

Дослідники минулого — історики, археологи, нумізмати — часто стають головними героями літературних та кінематографічних творів. Митці наділяють їх здатністю бачити крізь мури або чути гомін минулих віків. Уявіть, яку розповідь давнього глечика міг би почути вчений-археолог (фантазуючи, використовуйте такі опорні слова: де? коли? хто? який? знайшли, зберігається, вік, кольори, розмір, матеріал, призначення).

За матеріалами уроку підготуйте кросворд про видатних українських істориків. Позмагайтеся, хто ліпше орієнтується в життєписах відомих учених.

ОЦІНІТЬ СЕБЕ

1. Про яких історичних діячів дізналися? Яку роль у розвитку історії як науки відігравав кожен з них? Розповідь про кого вразила найбільше? Чому?

2. Накресліть лінію часу, позначте вказані дати та розв’яжіть хронологічну задачу.

Літописець Нестор — чернець Києво-Печерського монастиря — завершив роботу над славнозвісним літописом «Повість минулих літ» у 1113 р. Полічіть, скільки мине років до створення козацького літопису Самійла Величка.

3. У яких реченнях ідеться про М. Грушевського, а в яких — про В. Антоновича?

1) Голова Української Центральної Ради за доби Української революції 1917—1921 рр.

2) Автор першого в українській літературі історичного роману «Чорна рада. Хроніка 1663 року».

3) Організатор та керівник Київської громади, автор численних досліджень з історії України.

4) Уславився 10-томною працею «Історія України-Руси».

5) Професор Київського університету, науковий наставник М. Грушевського.

Оберіть та виконайте одне із завдань, що зацікавило вас найбільше.

1. Прочитайте текст і дайте відповідь на запитання: Чому історичною постаттю, чиє ім’я набуло значення символу українського відродження, став поет Тарас Шевченко?

У 19 ст. на географічній карті держави України не було. Українські землі було переділено між двома імперіями — Російською та Австрійською: Правобережжя, Лівобережжя, Слобожанщина й Південна Україна перебували під царською владою, а Галичина, Буковина й Закарпаття — під цісарською. І хоч у житті цих держав було чимало відмінностей, проте ставлення їхніх володарів до мешканців підкорених земель було майже однаковим: їх не вважали за окремі народи, відмовляли в праві на власну історію та культуру, обмежували вживання рідної мови. Саме в такий час випало жити українському поету Тарасові Шевченку.

1840 р. вийшла друком збірка його віршів під назвою «Кобзар». Перше видання збірки складалося з восьми творів. Після арешту поета в 1847 р. книжку заборонили, але збірка поширювалася в рукописних списках. Вірші з «Кобзаря» вивчали напам’ять, вони ставали народними піснями. Секрет цієї популярності не тільки в мистецькій довершеності віршів, а й у тому, що вони були зрозумілі й близькі українцям, адже ніколи раніше з такою силою та переконанням не лунав заклик до власного народу скинути чужоземне ярмо та здобути волю.

Тарас Шевченко. Автопортрет. 1840 р.

2. Прочитайте уривок з вірша Тараса Шевченка, надрукованого в «Кобзарі» 1840 р. Коротко сформулюйте його основну думку. Як ви думаєте, що спонукало поета написати такі слова? Якими почуттями вони перейняті?

Зажурилась Україна —

Така її доля!

Зажурилась, заплакала,

Як мала дитина.

Ніхто її не рятує...

Козачество гине,

Гине слава, батьківщина,

Немає де дітись.

(«Тарасова ніч»)

Єдина ілюстрація в першому виданні «Кобзаря» із зображенням кобзаря з хлопчиком-поводирем на першій сторінці, виконана другом поета — художником Василем Штернбергом.

Катерина. Картина Т. Шевченка, виконана на тему однойменної поеми в 1842 р.

Тарас Шевченко — автор понад тисячі творів образотворчого мистецтва.

Селянська родина. Картина Т. Шевченка.

Митець відтворив родинну сцену біля селянської хати: молоде подружжя тішиться першими кроками своєї дитини.