Вступ до історії. 5 клас. Власов - Нова програма

РОЗДІЛ 1. ВІДЛІК ЧАСУ В ІСТОРІЇ

§ 2 ВІДЛІК ЧАСУ В ІСТОРІЇ, або ЙОГО ВЕЛИЧНІСТЬ ЧАС

Роздивіться фотографії. Що святкують люди, зображені на них? Що означає це свято? Чи шануєте його ви? Поміркуйте, яку з фотографій зроблено раніше. Як ви гадаєте, чи завжди роки лічили так, як нині? Чому ви так думаєте? Скільки часу минуло від святкування Нового року? Скільки часу лишилося до наступного святкування? Від якого дня відраховують початок нового навчального року?

1. Що таке календар і який час називають календарним?

Хоч ви тільки нещодавно закінчили початкову школу, проте вже звикли жити за годинником. Складіть список щоденних обов’язкових справ, поряд зазначте час, на який вони випадають, і ви переконаєтеся, що ваш робочий день розплановано по годинах. А в дорослих день подекуди буває розписаний по хвилинах. Недарма кажуть: з усіх речей час належить нам найменше, а бракує його —найбільше.

Цю властивість часу люди помітили давно, тож прагнули винайти чи вдосконалити способи його обліку. Цій меті, зокрема, слугували календарі.

Слово «календар» походить з латинської мови. У Давньому Римі так називали боргові книги, тому що боргові відсотки потрібно було сплачувати в перший день місяця. Сьогодні календар — це спосіб розрахунку великих відрізків часу — років, місяців, тижнів, днів, який ґрунтується на рухові видимих небесних тіл — Сонця і Місяця. Календар передбачає поділ тривалих проміжків часу на коротші.

Час, який відповідає календарю, називають календарним. На початку уроку ви записували дату, тобто котрийсь день місяця вересня певного року.

Поширені в наш час календарі було винайдено дуже давно. Розвиток науки сприяв їх удосконаленню. Навіть така звичайна сьогодні річ, як кількість днів у календарному році (а їх, як ви знаєте, 365, проте раз на чотири роки з’являється додатковий 366-й день), усталилася не одразу. За давнини в різних народів рік міг тривати від 300 до 400 днів і починатися будь-якої пори року або й узагалі з приводу якоїсь події (повені річки, заснування міста тощо). Тому визначити точний календарний час подій, що відбулися тисячі й тисячі років тому, дуже складно.

Роздивіться зображення різноманітних годинників. Чому люди продовжують удосконалювати пристрої для вимірювання часу?

Дата — календарний час якої-небудь події.

Оберіть один з крилатих висловів про час і витлумачте його.

1. Час і течія річки не чекають людину (Англійське прислів’я).

2. Час — чудовий учитель, щоправда, він убиває своїх учнів (Г. Берліоз, французький композитор 19 ст.).

3. Час — це гроші (Е. Бульвер-Літтон, англійський письменник 19 ст.).

4. Для всього свій час, і година своя кожній справі під небом: час родитись і час помирати... час руйнувати і час будувати (Біблія).

Записи в літописах свідчать, що календар, яким користувалися мешканці нашої землі тисячу років тому, ґрунтувався на фазах Місяця. А оскільки основним їхнім заняттям було рільництво, то життя було пов’язане зі змінами пір року. Це змушувало наших предків у своїх календарних обчисленнях не відставати від річного сонячного циклу з його рівноденнями і сонцестояннями, а отже, регулярно підправляти місячний календар, уставляючи час від часу 13-й місяць — у різних поселеннях по-різному. Це призводило до плутанини й ускладнень контактів між поселеннями. Тому, як припускають, і з’явилася нелюбов до числа 13, що збереглася як забобон до наших днів.

2. Що таке хронологія та історичний час?

Досліджуючи минувшину, історики раз по раз змушені відповідати на запитання, коли сталася та чи та подія. Через те що народи світу обраховували й обраховують час по-різному, зробити це не завжди просто. Визначити точний час певної події, тобто її дату, допомагає історична хронологія —наука, що вивчає способи обчислення часу. У хронології послуговуються поняттям «літочислення». Зверніть увагу, що літочисленням називають лічбу років від певної події. Тож історична хронологія визначає зв’язок між подіями в часі, переводить на сучасне літочислення дати інших літочислень та календарів, розставляє історичні події в календарній послідовності.

Слово «хронологія» запозичене з грецької мови. Походить воно від імені давньогрецького титана Кроноса (Хроноса), про якого міфи розповідають, що через страх бути позбавленим влади власними дітьми він пожирав їх. За уявленнями давніх греків Кронос символізував час, який поглинає теперішнє, перетворюючи його на минуле.

Послідовність подій у часі називають хронологічною. Зрозуміти хронологічну послідовність подій найпростіше на власному житті. Для цього виберіть кілька важливих подій: наприклад, коли народилися, коли пішли до школи, коли закінчили початкову школу, коли навчилися їздити на велосипеді (роликах, скейті) чи плавати... Щоб ці події відбивали ваше реальне життя, їх треба перелічити послідовно — спершу ті, що відбулися раніше, а потім ті, що сталися пізніше. Для історика хронологічна послідовність людських діянь і є історичним часом. Щоб орієнтуватися в розмаїтті подій минулого, історики для зручності поділяють історичний час на великі відтинки —періоди, або епохи.

Випишіть із тексту нові історичні поняття. Сформулюйте до них запитання для кросворда або історичної вікторини.

Складіть розповідь про найцікавіші події вашого шкільного життя в попередні роки, обравши одну із запропонованих нижче «точок відліку». Чим відрізнялися розповіді різних груп? Як вибір «класної ери» позначився на перебігові події?

Можливі «класні ери» (за потреби запропонуйте інші події):

1) день, коли ви прийшли до першого класу;

2) перше шкільне новорічне свято;

3) перша класна екскурсія до історичної пам’ятки.

3. Як історики визначають час події?

Попри різні літочислення укладати часову, тобто хронологічну послідовність подій уміли й автори історичних творів давніх часів. Наприклад, саме так розташовано події в наших літописах або в хроніках західноєвропейських держав.

400—500 років тому в Україні поступово узвичаїлася лічба років, яку ми використовуємо й тепер. В Україні, як і в більшості сучасних країн, користуються літочисленням від народження (Різдва) Ісуса Христа, життя якого поклало початок одній з найбільших світових релігій —християнству. Це літочислення називається християнським, або нашою ерою. Наша ера, або ера від Різдва Христового, зазвичай позначається скорочено — н. е., або від Р. X. Отже, ми живемо в нашій ері, або в ері від Р. X. Про все, що сталося до першого року нашої ери, кажуть, що це відбулося до нашої ери (скорочено до н. е.), або до Різдва Христового (скорочено до Р. X.). Зверніть увагу, що від початку нашої ери роки обраховуємо (і розташовуємо на лінії часу) у звичайній послідовності — зліва направо, а стосовно періоду до нашої ери, — навпаки, тобто справа наліво. Про обчислення років до нашої ери та з переходом через еру детально дізнаєтеся в 6 класі.

Кожні сто років історичного часу називають століттям, або віком. Тисяча років — це тисячоліття.

Лінія (стрічка, або шкала) часу — графічне позначення плину часу, яке дає змогу проілюструвати послідовність і тривалість історичних подій та процесів. Усі задачі, запропоновані в підручнику, потрібно розв’язувати, використовуючи лінію часу.

Щоб уявити плин часу, намалюймо пряму лінію. На ній позначатимемо один за одним різні роки. Праворуч розташуємо рік, у якому ми живемо, ліворуч — попередні роки або століття.

Перше століття нашої ери починається в 1-му році й закінчується в 100-му році. Відповідно друге століття починається в 101-му році, а закінчується в 200-му році. Отже, початкові роки століть — це 101, 201, 301 ...1901, а роки з нулями (100, 200, 300, 2000) — це останні роки століть.

Щоб засвоїти, як визначати початок та кінець різних століть, скористайтеся таблицею:

1—100 рр.

801—900 рр.

901—1000 рр.

1001—1100 рр.

1101—1200 рр.

1201—1300 рр.

1901—2000 рр.

1 ст.

9 ст.

10 ст.

11 ст.

12 ст.

13 ст.

20 ст.

За допомогою таблиці на відповідність років століттям виконайте завдання:

1. У якому році починається 19 ст.? 2. Назвіть будь-який рік 14 ст. 3. До якого століття належить 1648 р.? 4. Назвіть, у якому році починається 15 ст. 5. Який рік є останнім у 16 ст.? 6. Назвіть будь-який рік, що належить до кінця 8 ст.

Навіщо історикам уміти обчислювати час?

Як, на вашу думку, учені визначають дати подій?

Проведіть гру «Історична математика».

Позмагайтеся, хто швидше розв'яже запропоноване історичне рівняння. (Правильно виконавши обчислення, отримаєте століття, у якому відбулася Національно-визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького).

(а+b+c): 3-3 = ?, де а — століття, у якому ви народилися, b — століття, у якому народилися ваші батьки, с — століття, у якому жив Тарас Шевченко.

ОЦІНІТЬ СЕБЕ

1. Що таке хронологія? Складіть словничок із 6—7 нових слів про історію та хронологію, усно витлумачте їх.

2. Накресліть лінію часу, позначте на ній рік свого народження та рік, коли пішли до школи. Скільки вам буде років, коли закінчуватимете школу? Позначте той рік на лінії часу.

3. Запишіть у зошиті як хронологічний диктант:

1) будь-який рік 5 ст.; 15 ст.; 19 ст.; 21 ст.;

2) до яких століть належать 860 р.; 1199 р.; 1648 р.; 1840 р.;

3) до якої половини і яких століть належать 899 р.; 1264 р.; 1709 р.; 1939 р.

Оберіть та виконайте одне із завдань, що зацікавило вас найбільше.

1. Виберіть власні фотографії з різних періодів життя. Розташуйте їх послідовно — одну за одною, відповідно до того, що було раніше, а що —пізніше. Спробуйте пояснити на цьому прикладі, що означає хронологічна послідовність подій.

2. Прокоментуйте крилаті вислови:

Час, як вода: усе вперед біжить.

На все свій час.

Згаяного часу і конем не доженеш.

Час усе гоїть.

Роки більше знають, ніж книжки.

3. Запишіть:

1) будь-який рік 6 ст.; 7 ст.; 20 ст.; 21 ст.;

2) до яких століть належать 680 р., 1919 р., 1468 р., 1140 р.;

3) до якої половини і яких століть належать 989 р.; 1624 р.; 1079 р.; 1399 р.;

4) до якого тисячоліття належить 753 р.

4. До наступного уроку підготуйте запитання для гри «Влучна відповідь». Запишіть три дати будь-яких подій, про які є згадка в підручнику, починаючи з першого параграфа (у межах нашої ери). До кожної дати сформулюйте 3 запитання, які передбачають короткі й точні відповіді. Проведіть гру з однокласниками й визначте майстра влучних відповідей.