Вступ до історії. 5 клас. Власов - Нова програма

РОЗДІЛ 4. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ В ПАМ’ЯТКАХ

§ 13 ВІДОМА І ЧУТА В УСІХ КІНЦЯХ ЗЕМЛІ, або ПАМ’ЯТНИКИ НАЙВИЗНАЧНІШИМ ДІЯЧАМ КИЇВСЬКОЇ РУСІ ТА ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

Роздивіться фотографії та прочитайте коментарі до них. Коли було створено книгу, сторінки якої зображено на фото? Пам’ять про яку епоху вона береже? Чому історичні джерела називають пам’ятками? На честь кого споруджено пам’ятник, який бачите на ілюстрації? Що знаєте про цих діячів? Чому пам’ятники їм споруджують у різних країнах, у яких користуються кириличною абеткою? Як пов’язані поняття «пам’ятник» і «пам’ять»? Чи може пам’ятник бути пам’яткою?

Аркуш Остромирового євангелія. 1056—1057 рр.

Пам’ятник Кирилу та Мефодію в Мукачевому.

1. Чому княгиню Ольгу та князя Володимира вшановують як святих?

Ви вже знаєте, що першу державу на наших землях чужоземці знали під назвою Русь. Так називав її і літописець. Від літописної назви держави із центром у Києві історики утворили назву Київська Русь. Уже за перших князів Київська Русь стала однією з найбільших держав Східної Європи.

Єдиною жінкою, якій випало тримати державне кермо за тисячолітню історію держави на наших теренах, була княгиня Ольга. Вона почала володарювати в Києві 945 р.

У 957 р. княгиня Ольга здійснила подорож до Царгорода — столиці Візантійської імперії. Причини візиту літописець убачав у прагненні Ольги охреститися. Щоправда, більшість сучасних учених-істориків уважає, що Ольга вирушила до Константинополя вже охрещеною. Цим і пояснюється той пишний прийом, який влаштував для неї імператор Візантії.

Для літописця княгиня була «передвісницею християнській землі, як вранішня зоря перед сонцем і зірниця перед світом», адже обрала релігію, яка незабаром стала державною: справу запровадження християнства як державної релігії здійснив її онук — князь Володимир Святославович. Ольга —одна з найшанованіших у християнстві святих. Пам’ятник їй у Києві, який бачите на ілюстрації, уперше був установлений 1911 р. Поряд з постаттю Ольги на постаменті споруджено постаті Кирила та Мефодія — так автор пам’ятника, скульптор І. Кавалерідзе, сповнив його символічним значенням, суголосним оцінці літописця. Щоправда, 1919 р. пам’ятник пошкодили вандали, а 1935 р. — цілком демонтували. Відновили пам’ятник 1996 р.

Князь Володимир посів великокнязівський стіл 980 р. і правив державою впродовж 35 років.

Найважливішою справою Володимира стало запровадження 988 р. єдиної, спільної для всієї держави релігії — християнства. Упровадження християнства літописець пов’язав із походом Володимира на грецьке місто Херсонес (Корсунь) у Криму, що належало тоді до візантійських володінь. Змусивши мешканців міста відчинити браму, Володимир звернувся до володарів Візантії з вимогою віддати йому за дружину їхню сестру. Охрестившись у Херсонесі та одружившись з Анною — так звали візантійську принцесу, — Володимир повернувся до Києва й почав уживати заходів для хрещення киян, що започаткувало справу прилучення до християнства всієї країни.

Пам’ятник княгині Ользі в Києві. Скульптор І. Кавалерідзе. Відновлений 1996 р.

Візантія — могутня тогочасна держава зі столицею Константинополем (русичі називали те місто Царгородом), землі якої розпросторилися вздовж південного узбережжя Чорного моря. Саме з Візантії на нашу землю прийшло християнство.

Християнство — віра в триєдиного Бога — Бога-Отця, його Сина — Ісуса Христа та Святого Духа.

Імператор — володар великої держави, створеної на землях багатьох народів.

Князь Володимир Святославович. Уявний портрет.

Роздивіться фотографії. Про що свідчить той факт, що пам’ятник князю Володимиру збудували 1853 року — через 865 років після події, якій він присвячений? Чому цей пам’ятник майже без змін збережений до сьогодні? Що вказує на те, що Володимир хрестив Русь? Які деталі на першій світлині дають підстави для висновку, що її зроблено понад 150 років тому?

Пам’ятник князеві Володимиру в Києві. 1850—1853 рр.

Установлено 1853 р. на нижній (штучній) терасі гірки, яка отримала назву Володимирської. На постаменті в повний зріст установлено статую князя, зображеного в парадному князівському плащі.

Скульптори В. Демут-Малиновський та П. Клодт, архітектор О. Тон.

Прочитайте розповідь літопису про хрещення киян. Які слова в літописному переказі вказують на рішучість намірів Володимира впровадити християнство як державну релігію?

«...Володимир послав посланців своїх по всьому городу, говорячи: “Якщо не з’явиться хто завтра на ріці — багатий, чи убогий, чи старець, чи раб, —то мені той противником буде”. І, це почувши, люди з радістю йшли, радуючись, і говорили: “Якби се не добре було, князь і бояри усього б не прийняли”. А назавтра вийшов Володимир із священиками цесарициними і корсунськими на Дніпро. І зійшлося людей без ліку, і влізли вони у воду, і стояли — ті до шиї, а другі — до грудей. Діти ж не відходили од берега, а інші немовлят держали. Дорослі ж бродили у воді, а священики, стоячи, молитви творили...»

Чому впровадження християнства сприяло зміцненню держави?

2. Коли в Києві постав Софійський собор?

Собор Святої Софії збудовано в часи, які визначають як період розквіту держави із центром у Києві. Володарював тоді син Володимира Великого князь Ярослав. Він залишився в пам’яті нащадків миролюбним, розважливим і тихим князем, який до книжок виявляв завзяття, часто читаючи їх і вдень і вночі, за що й був пошанований іменням Мудрий. Про історію храму довідуємося з літопису «Повість минулих літ», де під 1037 р. є запис: «Заложив Ярослав город — великий Київ, а в города сього ворота є Золоті. Заложив він також церкву Святої Софії, премудрості Божої».

Софійський собор був найвеличнішою спорудою Києва часів Ярослава Мудрого. Споруджену з каменю церкву увінчували 13 бань, оточували з трьох боків два ряди відкритих галерей. Із заходу до собору було прибудовано дві башти із широкими гвинтовими сходами на другий поверх храму. Собор був однією з найбільших будівель свого часу. Загальна ширина храму — 54,6 м, довжина — 41,7 м, заввишки він сягав 28,6 м. Таких великих церков, як Софія Київська, не будували тоді навіть у Візантії. Грандіозні розміри пояснюються тим, що Софійський собор будували як головний храм держави. У ньому мали відбуватися не лише богослужіння, а й найурочистіші державні церемонії: сходження на великокнязівський стіл, посвячення в митрополити, проведення церковних соборів, зустрічі чужоземних послів тощо. Собор був осередком літописання, тут створено першу бібліотеку.

Фрагмент стіни Софійського собору.

Внутрішній вигляд Софії.

Стіни Софії викладено з великих природних каменів — граніту й рожевого кварциту, брили яких чергувалися з рядами плиткоподібної цегли — плінфи.

Упродовж своєї історії собор пережив кілька пограбувань, пожежі, багаторічні запустіння, ремонти й перебудови. Унаслідок перебудов 17—18 ст. храм змінився ззовні. Над давніми одноярусними галереями надбудували другі поверхи, а галереї перетворили на закриті приміщення. Над собором звели шість нових бань, і їх стало дев’ятнадцять. Баням надали грушоподібної форми. Фасади потинькували й побілили, бані позолотили. Внутрішнє опорядження собору лишилося майже без змін. Саме таким зберігся він донині.

Софійський собор належить до складу Національного заповідника «Софія Київська». Він є одним з найбільших музейних закладів України.

1. Знайдіть 7—10 відмінностей між сучасним виглядом собору та його реконструкцією. Чи істотно він змінився за свою майже тисячолітню історію ззовні? Чому, на вашу думку, зміни все-таки відбулися?

2. Якими словами-прикметниками можете схарактеризувати зображену споруду? Як ви думаєте, яке враження справляв собор на наших предків? Поміркуйте про те, що повинні були знати й уміти давні будівничі, щоб спорудити Софію Київську. Де вони могли здобути цей досвід?

Софійський собор у Києві. Сучасний вигляд та реконструкція вигляду будівлі 11 ст.

Ярослав подбав, щоб головний храм держави було прикрашено «всякими красотами, золотом, сріблом і коштовним камінням». Вражали величні настінні зображення — фрески та мозаїки.

Фрескою (від італійського свіжий) називають живопис водяними або на вапняному розчині фарбами по свіжій вогкій штукатурці. Мозаїка (це слово запозичене з італійської мови, у яку прийшло з грецької, де означало святилище муз) — це зображення, зроблене з окремих, щільно припасованих один до одного різнокольорових шматочків скла, мармуру, камінців тощо.

Мозаїчними зображеннями були оздоблені стіни й підлога храму. Мозаїку викладали з різнобарвних шматочків смальти — сплаву свинцю та скла. Кубики смальти (розміром приблизно 1 кубічний сантиметр) безпосередньо втискали в сиру штукатурку. З мозаїк Софійського собору і досі вражають величні постаті Христа Вседержителя та Богоматері Оранти.

1) Богоматір Оранта. Мозаїка у склепінні центрального вівтаря Софійського собору. 2) Христос Вседержитель. Мозаїка центральної бані Софійского собору в Києві.

Фреска Софійського собору в Києві із зображенням музик.

На фресці бачимо справжній оркестр. Кожен з музикантів має свій інструмент. Тут і ліра, й орган, і флейта.

3. За що зажив вдячної пам’яті нащадків король Данило?

Наприкінці 12 ст. почали зміцнюватися князівства, розташовані на західних землях. Роком 1199-м розпочинають історію Галицько-Волинської держави, коли волинський князь Роман Мстиславович об’єднав Галицьке й Волинське князівства. Добу найвищого піднесення Галицько-Волинської держави історики пов’язують з ім’ям Романового сина — князя Данила (1201—1264 рр.). Данило заклав низку нових міст, у тому числі Львів, розбудував нову столицю — Холм.

Неабиякий подив викликає факт, що досяг успіху князь Данило за часів найнесприятливіших, коли вся Східна Європа потерпала від монгольського ярма. Данило Романович наполегливо домагався підтримки в боротьбі проти монголів у європейських володарів. Аби залучити їх до спільних дій, він прийняв королівську корону — сталося це року 1253-го в Дорогичині. Коронація Данила засвідчила, що саме Галицько-Волинське королівство європейські володарі вважали державою русичів, Руссю, спадкоємницею Київської Русі. Те, що Галицько-Волинські землі західні сусіди називали королівством, свідчить, що європейські держави визнавали його за правами рівним собі.

Як ви думаєте, чи можна вважати зображену на ілюстрації корону пам’яткою? Чому? Скориставшись текстом підручника та ілюстрацією, намалюйте свій варіант королівської діадеми. Чому тогочасні володарі прагнули мати коштовні корони? Чи використовують корони сьогодні? Коли й навіщо?

Сучасна реконструкція корони Данила Романовича.

Пам’яткою, на яку спиралися ювеліри, відтворюючи корону, стала печатка онука Данила Юрія І: на ній є повне зображення корони. Вага золотої корони, оздобленої коштовним камінням та перлами, майже три кілограми.

Пам’ятник королю Данилу у Львові. Зведено в 2001 р. на честь 800-річчя з дня народження князя. Скульптори В. Ярич і Р. Романович, архітектор Я. Чурило.

Саме такий образ короля Данила — мудрого й авторитетного державника — утілили у своїй скульптурі автори пам’ятника у Львові.

Проведіть конкурс емблем до вікторини «Пам’ять про княжі часи». Зауважте, що емблемою називають умовне або символічне зображення певного поняття, ідеї.

Що найбільше вразило з розповідей про перших князів? Про кого хотіли б дізнатися більше? Чи є у вашому рідному місті, селі пам'ятні місця чи споруди, пов'язані з іменами давніх володарів Русі?

ОЦІНІТЬ СЕБЕ

1. Про які події за доби Київської Русі та Королівства Руського (Галицько-Волинської держави) дізналися? Стисло розкажіть про одну з них. Розташуйте події в хронологічній послідовності.

2. У яких реченнях ідеться про Володимира Великого, а в яких — про Данила Романовича. Скориставшись поданими реченнями, складіть розповідь про кожного з князів.

1) Був сином князя Святослава і онуком княгині Ольги. 2) Заснував міста Холм та Львів. 3) Був сином Романа Мстиславовича. 4) Запровадив християнство як державну релігію Київської Русі. 5) Великий князь київський, який правив наприкінці 10 — на початку 11 ст. 6) Коронувався як король Русі. 7) Воював з монголами.

3. Про які пам’ятки княжих часів довідалися з тексту параграфа? Схарактеризуйте одну з них за планом: 1) Що це за пам’ятка? 2) Коли була створена? 3) Чому є цінним джерелом для істориків?

4. За текстом підручника та коментарями до ілюстрацій укладіть таблицю (можете доповнити таблицю пам’ятниками на честь історичних діячів чи подій княжих часів, спорудженими у вашому рідному місті чи селі).

Пам’ятники історичним діячам княжих часів

Кому пам’ятник

Хто автор

Де розташований

Коли встановлений

Оберіть та виконайте одне із завдань, що зацікавило вас найбільше.

1. Чи є у вашому рідному місті (селі) архітектурні споруди княжих часів? Якщо є, то підготуйте розповідь про одну з них на тему «На сторожі пам’яті» за планом:

1) Коли й за чийого князювання було споруджено пам’ятку?

2) Які елементи в будівлі найбільше вражають?

3) Як складалася доля споруди?

2. У тексті підручника йшлося про пам’ятку церковного будівництва — Софійський собор. Спробуйте уявити, які житла собі будували мешканці тогочасних міст та сіл. Поясніть, чому ви так думаєте.

3. Прочитайте текст. Роздивіться макет «міста Володимира». Знайдіть на ньому споруди, про які йшлося.

Яким був Київ за Володимира Великого?

За часів князя Володимира навколо центра Києва було споруджено міцні укріплення. Зводився й новий дитинець — «місто Володимира» з трьома в’їзними брамами, до яких прилягали високі оборонні вали. Найвизначнішою спорудою Києва 10 ст. стала церква Богородиці — Десятинна. Поряд із церквою розташовувалися розкішні князівські палаци — саме тут Володимир справляв гучні бенкети, пам’ять про які й досі живе в билинах. На дитинці мешкали й найвпливовіші київські можновладці. «Місто Володимира» мало кілька вулиць, які пролягали від воріт до центральної площі —Бабиного торжка. Та хоч як зріс дитинець за часів Володимира, він усе ж таки був лише частиною Києва — нехай і центральною, проте аж ніяк не найзаселенішою. По-справжньому вирувало життя на київському Подолі. Велику частину Подолу займало київське торговище, де сходилися гості, тобто купці з різних куточків світу. Саме на Подолі швартувалися їхні кораблі, бо тут розташовувалася київська гавань.

Дитинець князя Володимира з краєвидом Подолу. Фрагмент макета стародавнього Києва 10—13 ст. Реконструкція Д. Мазюкевич.