Історія України. 7 клас. Власов

Розділ 3. Русь-Україна у другій половині XI – першій половині XIII ст.

§ 11. Київська держава за наступників Ярослава Мудрого

• Заповіт Ярослава. Правління тріумвірату

Як ви пам’ятаєте, Ярославові Мудрому довелося тяжко виборювати право на київський стіл. Аби його сини уникли князівських усобиць, він запровадив принцип наслідування княжінь (столонаслідування), що ґрунтувався на старшинстві. Літописець під 1054 роком повідомляє, що Ярослав віддав Київ старшому синові Ізяславові, Чернігівщину - Святославові, Переяславщину - Всеволодові, Володимир-Волинський - Ігореві, а Смоленськ - В’ячеславові і заповів їм «не переступати братнього уділу». Головним, за розпорядженням Ярослава, мав бути старший із братів.

Словничок

Уділ - у Русі-Україні так називали адміністративно-територіальну одиницю, якою управляв князь, залежний від великого київського князя.

Тріумвірат - союз між трьома практично однаково могутніми політичними чи військовими лідерами.

Найважливіші землі було зосереджено в руках старших Ярославовичів - Ізяслава, Святослава й Всеволода. Таким чином, виконуючи волю Ярослава Мудрого, його старші сини утворили тріумвірат. Спершу вони правили державою досить злагоджено. Київським князем вважався Ізяслав, однак за свідченням літописця, він охоче радився з молодшими братами.

Роздивіться картосхему і дайте відповіді на запитання. 1. Які князівські уділи розташовувались у межах сучасної України? 2. На які з руських земель поширювалося правлінню тріумвірату? 3. Які з руських земель межували з половецьким степом? 4. Поміркуйте, чому Ярослав Мудрий у заповіті здійснив саме такий розподіл руських земель між синами. До яких наслідків, на вашу думку, міг призвести такий поділ?

Київська держава за правління Ярославовичів

• Поразка русичів на Альті. Повстання киян 1068 р.

Найбільшим клопотом Ярославовичів були кочовики. Спершу довелося боронитися від торків, які, щоправда, й самі потерпали від войовничих половців.

До руських кордонів половці вперше наблизилися 1055 р. Переяславський князь Всеволод зумів тоді розійтися з половцями мирно. Справжня битва відбулася 1068 р. на річці Альті. Об’єднане військо трьох Ярославовичів зазнало нищівної поразки.

Словничок

Половці - середньовічний народ, тюркомовні кочовики. Із початку XI ст. і до монгольської навали панували в євразійських степах (від Алтаю до Нижнього Дунаю).

Словничок

Поруб - застаріла назва в’язниці; погріб, що служить в’язницею.

Нестор свідчить: «Прийшли іноплемінники на Руську землю, половці многі. А Ізяслав, і Святослав, і Всеволод вийшли супроти них на [річку] Альту. І коли настала ніч, рушили вони одні проти одних. За гріхи наші напустив бог на нас поганих, і побігли руські князі, і перемогли половці».

Князі рятувалися втечею. Всеволод побоявся залишатися в Переяславі й подався до Ізяслава в Київ. Безпорадність князів обурила киян. Спалахнуло повстання.

Кияни зібралися на віче й вирішили боронитися від половців самотужки. З вимогою надати їм коней і зброю, як сповіщав літописець, вони рушили до князівського палацу. Ізяслав відмовився виконувати волю повстанців - і змушений був тікати. Натомість кияни «пригадали» про ув’язненого в порубі полоцького князя Всеслава, звільнили його та оголосили київським володарем. Всеславове княжіння тривало в Києві трохи більше семи місяців і становить цілковиту загадку для істориків.

• Повернення Ізяслава до Києва. Вишгородський з’їзд князів

Старший Ярославович утік від розгніваних киян аж до Польщі, до далекого родича - короля Болеслава II Сміливого. Трохи оговтавшись, Ізяслав 1069 р. повів військо на Русь. Всеслав утік із Києва до Полоцька. Кияни, налякані наближенням польських вояків, звернулися по допомогу до Святослава та Всеволода. Молодші Ярославовичі намагалися умовити Ізяслава не вести на Київ чужинців і не шкодити киянам. Та кровопролиття все ж не уникли. Літописець розповідав, що здійснити розправу Ізяслав доручив синові. Княжич помстився за батька, жорстоко покаравши найактивніших учасників повстання.

Ізяслав повернувся до Києва. Щоб запобігти повстанням у майбутньому, наказав перенести торг, на якому відбувалися віча, до дитинця - під нагляд князя й дружини. Не уникнув відплати і Всеслав: того ж року Ізяслав вигнав його з Полоцька, віддавши місто власному синові.

Невдовзі, 1072 р., відбулася непересічна подія в державному житті Русі - Вишгородська нарада князів. Історики вважають це зібрання першим зі згаданих у літописах князівських з’їздів. Приводом до наради стало перенесення мощей святих Бориса і Гліба до новозбудованої церкви. Крім князів, до Вишгорода з’їхалися митрополит, єпископи, ігумени найбільших монастирів. Ушанувавши святих, князі порадилися і в мирських справах. Саме тоді було схвалено звід руських законів - «Правду Ярославичів», що разом зі статтями Ярослава Мудрого становив «Руську правду».

Роздивіться картину П. Андрусіва «З’їзд руських князів». Уявіть, що зображені події відбуваються на Вишгородській нараді князів 1072 р. Представників яких верств суспільства - учасників зібрання - зображено на картині? Підготуйте короткий виступ від імені учасника з’їзду.

З’їзд руських князів. Художник П. Андрусів

• Боротьба за київський стіл між Ярославовичами в останній чверті XI ст.

Вишгородська нарада не поклала край суперечкам між Ярославовичами. У 1073 р. між ними стався відкритий розкол. Заручившись підтримкою Всеволода, Святослав пішов на Київ, вигнав Ізяслава і став великим князем київським. Протягом трирічного князювання він перерозподілив землі на користь своєї родини, утвердився на чолі численних родичів, виявивши здібності сильного володаря. Святослав зумів завоювати прихильність настоятеля Печорського монастиря Феодосія, узявши монастир під свою опіку.

Несподівана смерть князя 1076 р. відкрила шлях до Києва молодшому Ярославовичу - Всеволодові.

Усобиці розгорілися з новою силою. Дошкуляли й зовнішні вороги - половці. У братовбивчій війні в серпні 1078 р. загинув князь Ізяслав. Повновладним київським володарем став Всеволод. Головним його завданням було подолання князівських чвар. У зовнішній політиці питанням життя й смерті лишалася половецька загроза.

ІСТОРИЧНА ПОСТАТЬ

Ізяслав Ярославович (1024-1078) - великий князь київський, князь турівський і новгородський. Зять польського короля Мешка II.

ІСТОРИЧНА ПОСТАТЬ

Святослав Ярославович (1027-1076) - великий князь київський і чернігівський. Крім Чернігова з волостю володів Муромом, Білоозером і Тмутороканню.

Попри несприятливі обставини, князювання Всеволода в Києві було успішним. І тим успіхом немолодий уже володар мав завдячувати своєму синові Володимирові, знаному як Мономах. Сам же Всеволод, який «сидя вдома, вивчив п’ять мов», опікувався духовним життям. Його - єдиного з Ярославовичів - поховали в Софійському соборі.

Після смерті Всеволода 1093 р. ніщо, здавалося б, не перешкоджало Володимирові Мономаху посісти київський стіл. Проте, щоб уникнути кровопролиття, Володимир Мономах відмовився від цього й посів Переяславське княжіння. Протягом двадцяти років князювання у найпівденнішій руській землі головною турботою Мономаха була боротьба з половцями.

Використовуючи літописне свідчення, поясніть, якими були наслідки половецьких набігів на Русь.

«Року 1093. Половці ж, узявши город, запалили його вогнем, а людей розділили і повели їх у вежі до ближніх своїх і родичів своїх. Мучені холодом і виснажені, у голоді, і в спразі, і в біді, поблідлі лицями і почорнілі тілами, ходячи невідомою землею голі й босі, ноги маючи поколоті терням, вони запаленим язиком, зі сльозами відповідали один одному, говорячи: “Я був зі сього города”, а другий: “Я із сього села”. І так розпитувалися вони зі сльозами, рід свій називаючи, а очі підносячи до неба до Всевишнього, який відає все потаємне».

«Повість минулих літ»

ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ

Князівські з’їзди (снеми) - колегіальні органи влади в Київській державі. Їх скликав великий князь київський. Учасниками з’їздів, окрім київського князя та його двору, були удільні князі у супроводі найближчих однодумців, «синів» (васалів), «думців» (членів боярської ради), церковних служителів. На з’їздах вирішували питання укладення або розірвання військових союзів, проблеми законодавства, відносин з іншими державами та розвитку державного устрою. Ішлося і про надання дозволу на княжіння, добровільну відмову від столу та обмін княжими столами.

ІСТОРИЧНА ПОСТАТЬ

Всеволод Ярославович (1030-1093) великий князь київський, князь переяславський і чернігівський. Зять візантійського імператора Константина Мономаха.

ІСТОРИЧНА ПОСТАТЬ

Святополк Ізяславович (1050-1113) великий князь київський. Зять половецького хана Тугоркана. Провів Любецький (1097) і Витичівський (1100) з’їзди князів. Після його смерті спалахнуло Київське повстання.

• Любецький з’їзд князів 1097 р.

Боротьба проти половців потребувала залучення дружин інших князів. Лише злагодою можна було покласти край князівським чварам. Розуміючи це, Володимир Мономах ініціював організацію з’їзду князів у Любечі 1097 р.

На Любецькому з’їзді було схвалено принцип князівської вотчини - спадкового володіння. Вотчинні землі закріплювали за певними гілками князівського роду. Їх можна було передавати в спадок дітям та онукам. Так, Київ було визнано вотчиною нащадків Ізяслава в особі київського князя Святополка Ізяславовича. Чернігів належав Святославовичам, а Переяслав - Володимирові Всеволодовичу (Мономаху). Це мало б запобігти усобицям і зміцнити владу великого київського князя.

Та попри одностайність, з якою, за свідченням літописця, князі дійшли згоди на Любецькому з’їзді, суперечки князів тривали. Адже право вотчини закріплювалося лише за дітьми та онуками трьох Ярославовичів - Ізяслава, Святослава і Всеволода. Решта князів мали задовольнятися мізерними володіннями. До того ж, розпорядниками цих володінь визнавалися власники вотчин. До гурту «обділених» князів, крім численних Ярославових небожів, потрапив і його онук Давид Ігорович. Він узяв активну участь у жорстокій міжусобиці, що спалахнула одразу після з’їзду в Любечі. Жертвою усобиці став теребовлянський князь Василько, якого осліпили з волі Давида Ігоровича і з дозволу великого київського князя Святополка Ізяславовича.

1. Прочитайте уривок з літопису. Які два питання обговорювали князі на з’їзді в Любечі? Яке рішення ухвалили? 2. Порівняйте принцип вотчини з тим порядком столонаслідування, який заповів Ярослав Мудрий. Що в них спільного, а що відмінного? Яка проблема залишилася нерозв’язаною? 3. Роздивіться малюнок. У якій його частині зображено складання присяги відповідно до ухвали припинити усобиці, а в якій - змову Давида Ігоровича?

Любецький з’їзд князів 1097 року. Мініатюра XV ст.

«Року 1097 прибули Святополк Ізяславович, і Володимир Всеволодович, і Давид Ігорович, і Василько Ростиславович, і Давид Святославович, і брат його Олег і зібралися в городі Любечі, щоб уладнати мир. І говорили вони один одному, кажучи: “Пощо ми губимо Руськую землю, самі проти себе зваду маючи? А половці землю нашу розносять і раді є, що межи нами війна донині. Відтепер з’єднаймося в одне серце і обережімо Руськую землю. Кожен хай держить отчину свою: Святополк - Київ Ізяславів; Володимир - Всеволодів уділ (Переяслав); Давид, і Олег, і Ярослав - Святославів уділ (Чернігів); іншим хай будуть городи, які їм роздав Всеволод: Давидові - Володимир; двом Ростиславичам: Перемишль - Володареві, а Теребовля - Василькові”. І на цім вони цілували хреста: “А якщо відтепер хто на кого встане, то проти того будемо ми всі і чесний хрест”. І, поцілувавшись, пішли вони до себе. І прийшли Святополк із Давидом у Київ, і раді були всі люди, і тільки диявол засмучений був доброю згодою цією, і проник сатана у серце деяких мужів, і почали вони підбивати Давида Ігоровича такими словами: “Володимир змовився з Васильком проти Святополка і проти тебе”. І повірив Давид брехливим словесам».

«Повість минулих літ»

ПІДСУМОВУЮЧИ ВИВЧЕНЕ

Я ВЖЕ ЦЕ ЗНАЮ

• Щоб уникнути князівських усобиць у Київській державі, князь Ярослав Мудрий уклав заповіт, за яким кожен із його синів отримував уділ. Проте головним визнавався найстарший син Ярослава Ізяслав. Старші сини Ярослава по смерті батька утворили тріумвірат, зосередивши у своїх руках найбільші земельні володіння Русі.

• Половецька навала на руські землі у 1068 р. довела слабкість тріумвірату. Ізяслава, який був неспроможний організувати оборону столиці й захист киян, вигнали з Києва.

• У 1072 р. князі вирішили об’єднати зусилля у боротьбі з половцями й скликали перший в історії Русі князівський з’їзду Вишгороді. З’їзд не поклав край міжусобицям, а сприяв початку нової боротьби за владу між родичами Ярослава. Наступні двадцять років Київ кілька разів захоплювали Святослав і Всеволод, а Ізяслав, намагаючись повернути втрачене, загинув.

• Після смерті Всеволода київським князем став Святополк Ізяславович. Проте усі державні справи вирішував його двоюрідний брат Володимир Всеволодович Мономах. Саме він став ініціатором Любецького з’їзду князів у 1097 р. З’їзд закріпив вотчинну систему землеволодіння, коли за кожним із родів у спадок утверджувалося певне князівство. Утім, після з’їзду невдоволення родичів Ярослава Мудрого посилилося, адже більшість земель опинилася у руках нащадків трьох старших Ярославовичів.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. Установіть хронологічну послідовність подій.

Любецький з’їзд князів, поразка руських дружин Ярославовичів на р. Альті від половців, князювання Ярослава Мудрого.

2. Дайте визначення понять.

Тріумвірат, уділ, князівський з’їзд, князівська вотчина, «Правда Ярославичів».

3. Виберіть слова та словосполучення, які стосуються доби правління Ярославовичів. Князівські міжусобиці, походи проти Візантії, запровадження християнства як державної релігії, Вишгородська нарада князів, будівництво Десятинної церкви, половецька загроза.

4. Дайте відповіді на запитання.

• Що передбачав новий принцип столонаслідування, запроваджений Ярославом Мудрим? • Як розпочалося правління Ярославовичів? • Яку роль у житті Київської держави відіграли події 1068 р. на річці Альті? • Як розгорталася боротьба за київський стіл між Ярославовичами, якими були її наслідки? • Які проблеми обговорювали князі на Любецькому з’їзді? Назвіть наслідки цієї події.

5. Спростуйте або аргументуйте твердження істориків.

«Правління Ярославовичів ознаменувалося посиленням усобиць, послабленням єдиновладдя, зростанням політичної ролі місцевих князів».

6. Висловте власне ставлення до рішень Любецького з’їзду. Чому він не поклав край князівським усобицям?

7. Пригадайте з історії європейського середньовіччя, що відбулось у Франкській імперії після смерті Карла Великого?