Підручник з Історії України. 9 клас. Власов - Нова програма

§ 9. Історичні джерела про долю «Русалки Дністрової» та її авторів. Практичне заняття № 2

1. Що довідуємося зі свідчень учасників «Руської трійці» про підготовку до видання і друк «Русалки Дністрової»

Зі спогадів «Пережите і вистраждане» Я. Головацького: «...Протягом 1835 і 1836 рр. я листувався з моїм другом з Пешта Георгієм Петровичем, сербським патріотом і літератором. Він обіцяв мені зайнятися друком і коректурою збірника творів в будимській друкарні за дозволом будимської цензури. В Угорщині цензура більш вільна, ніж у Львові, і ми думали, оминувши останню, пустити готову книжку нашу між люди. Я переписав майже всі статті із рукописної “Зорі” (стаття про Хмельницького десь загубилась у Шашкевича), ми додали деякі нові статті і назвали наш збірник “Русалка Дністрова”, - і я відіслав його Петровичу. Незабаром прийшов дозвіл цензури і чемний Петрович прислав мені рахунок за друк книжки на суму 400 гульденів. На радощах я написав письмо до директора Верещинського в Коломию, і він погодився дати...»

З протоколу допиту М. Шашкевича, складеного керівництвом Львівської духовної семінари (1837): «Спочатку викликали і допитали Шашкевича Маркіяна:

Питання. У творі “Русалка Дністрова” більшість статей підписано вашим прізвищем; вас запитують, чи ви автор цих статей?

Відповідь. Підписані моїм прізвищем статті справді належать мені, частково я їх сам написав, частково переклав з сербської і чеської.

Питання, Коли ви працювали над цим?

Відповідь. Ці статті я написав у різний час чотири-п’ять років тому, коли я ще, будучи поза семінарією, навчався на філософії.

Питання, Які були ваші головні наміри під час створення цього збірника і написання його статей?

Відповідь. Я випробовував свої сили руською мовою, оскільки це моя рідна мова, яка значно відрізняється від мови церковної і великоросійської (московської), і хотів заложити наріжний камінь для її дальшого розвитку і тим самим зарадити нестачі руської літератури.

У час написання статей моїм головним наміром було сприяти розвитку руської мови і літератури цією мовою настільки, наскільки вистачало моїх слабких сил. Оскільки я був впевнений, що ця мова значно відрізняється від церковної і російської (московської) мови, то я шукав її в мові народу, збирав там, де мав змогу, за прикладом Вацлава з Одеська* народні пісні і народні казки, щоби на них краще досліджувати будову руської мови.

Питання, Який тираж?..

Відповідь. Увесь тираж, мабуть, склав 800 примірників**.

Венедикт Левицький, виконувач обов’язків ректора семінарії. Львів, 13 червня 1837 р.».

* Залеський Вацлав Міхал (1799-1849) - польський фольклорист, етнограф, письменник, виступав під псевдонімом Вацлав з Одеська, губернатор Галичини в 1848-1849 рр.

** Заборонені цензурою 600 примірників «Русалки Дністрової» незабаром були повернуті Я. Головацькому і надійшли у продаж на території Угорщини.

1. Які обставини підштовхнули трійчан до видання «Русалки Дністрової» в Угорщині? 2. Чим зміст цього альманаху відрізнявся від попередньо забороненої «Зорі»? 3. Як пояснював мотиви створення й друку «Русалки Дністрової» М. Шашкевич?

ПРАЦЮЙМО САМОСТІЙНО. Виконайте завдання 1.

Узагальнивши свідчення джерел, сформулюйте кілька тверджень про мотиви створення і друку трійчанами «Русалки Дністрової».

Титульний аркуш збірки «Русалка Дністрова». 1837

2. Якою була реакція можновладців і верхівки греко-католицького духівництва на видання «Русалки Дністрової»

З протоколу засідання ректорату Львівської духовної семінарії: «...Управління ревізії книг доручило мені як цензору руських книг прорецензувати анонімну книжечку, написану руською і надруковану в Угорщині в Буді під назвою “Русалка Дністрова”. Цензурування названої збірки народних пісень цими днями закінчене і прийнято рішення про її заборону в основному з тієї причини, що вміщені в ній статті є несвоєчасним духовним витвором екзальтованої юнацької фантазії, читання якого, особливо в теперішній час, може ввести в оману легковажних і викликати у них невдоволення існуючим ладом.

Оскільки ж далі більшість статей у згаданій книжечці підписана іменем Шашкевича і дві - Вагилевича, що є вихованцями семінарії, та три - іменем Головацького.., а нижчепідписаний поряд з обов’язками цензора виконує також обов’язки ректора, він вважає належним і необхідним шанобливо донести про цю справу президії консисторії*, зазначаючи при тому, що ретельним розслідуванням у справі трьох названих осіб встановлено, що Шашкевич Маркіян і Головацький Яків видрукували цю книжечку власним коштом в Угорщині без усякого підозрілого умислу, а лише через недосвідченість, юнацьку легковажність і марну жадобу літературної слави. Крім того, вважається за потрібне додати, що згаданим особам у зв’язку з виданням ними в Угорщині названої книжечки без дозволу тутешньої цензури, ректорат виніс сувору догану і під загрозою найсуворішого покарання заборонив їм усяке листування в літературних справах.

Венедикт Левицький, виконувач обов’язків ректора семінарії, Львів, 15 червня 1837 р.».

* Консисторія - судово-адміністративний орган управління при єпископаті, митрополитові.

Зі спогадів «Пережите і вистраждане» Я. Головацького: «...Здавалося, все йде як по маслу. Проте поліція стала уважно наглядати за молоддю, попалося декілька русинів... Львівська цензура запідозрила нас в злочинній співпраці з ними. Ректор і цензор Венедикт Левицький, співчуваючи в глибині душі руській справі, проте надмірний мораліст, не міг вирішити, як, щоби не порушуючи свого австрійського патріотизму, не погубити нас... Левицький постарався передусім в уряді, щоби слідство вело семінарське керівництво без жодної участі поліції. Нас оправдали незнанням законів і пробачили, але тому що в “Русалці” надруковано також статті, які уже були заборонені львівською цензурою, то над нею зроблено жорстокий цензурний вирок: “Заборонено!”. Настало повне розчарування, розвіялись мрії про розвиток русько-народної письменності, і ми опинились на краю безнадії».

1. Як В. Левицький (перше джерело) ставиться до подій, про які розповідає? Які рядки документа засвідчують це? 2. Чому Я. Головацький (друге джерело) виправдовує цензора?

Яків Головацький (1814-1888)

Чи погоджуєтеся ви з твердженням В. Левицького, що трійчани «видрукували цю книжечку... лише через недосвідченість, юнацьку легковажність і марну жадобу літературної слави»? Свою думку обґрунтуйте.

3. Як в історичних джерелах оцінено роль «Русалки Дністрової» та її вплив на долю авторів

Зі статті М. Павлика «50-ліття руської літератури» (1887): «Взагалі, згадана вище річниця викликає у серці кожного русина цілу низку різноманітних почуттів. До неприємних належить насамперед доля самої “Русалки” та її авторів. Недопущена до Львова, вона вийшла в Пешті, де на той час цензура була м’якшою. Проте для одержання [права] вільного розповсюдження в Галичині її, уже надруковану, треба було віддати на перегляд львівській цензурі, яка суворо заборонила її, хоч у “Русалці” були вміщені лише народні пісні й поезії (оригінальні та перекладні з сербської й чеської мов), оповідання та етнографічні дослідження мовою руського галицького селянина. Ця остання обставина стала причиною того, що цензор (Венедикт Левицький) написав на її примірнику найсуворіший, який взагалі тоді існував, вирок - Підлягає забороні. Руська інтелігенція, яка розмовляла тоді польською, німецькою або церковнослов’янською, теж засудила новий рух. Найсуворішим було те, що її видання викликало переслідування з боку уряду і власної ієрархії: трьох згаданих юнаків віддано ще в 1836 р. під суворий поліцейський нагляд. Тогочасний митрополит, противник русинів, з цієї причини десять років відмовляв Вагилевичеві у посвяченні в сан священика і погодився нарешті лише на умові його письмової згоди на те, що він не буде публікуватися ні в місцевих, ні в закордонних виданнях.

Також і особисте життя Вагилевича було собою цілою смугою страждань: голоду, холоду і всіляких поневірянь. А була це людина незвичайної на той час обізнаності у слов’янських питаннях, надзвичайно працьовитий і, звісно, простий письменник, без революційних амбіцій.

Пам’ятник «Руській трійці» в Івано-Франківську

Невдача з першою спробою найбільше зачепила М. Шашкевича, ініціатора всього руху. Хоч його й висвятили, але надали невелику парафію, де він тяжко бідував, помер через сухоти на 32-му році життя (під час хвороби він втратив також зір і слух). Але незважаючи на те, лише він один все витримав до кінця, а його дух залишився й надалі провідною зіркою для народного руху в Галичині.

Започаткований ним напрям у руській літературі панував дуже недовго. Навіть найближчі товариші й приятелі померлого покинули його прапор: Вагилевич змушений був віддатись польській літературі, а Головацький змінив свої позиції».

Галицький громадський діяч і письменник Олекса Бобикевич на вечорі пам’яті Маркіяна Шашкевича 1893 р. у Стрию зазначав: «І що ж такого великого зробив той Маркіян Шашкевич, що його ім’я стало таким відомим у нашій Галицькій Україні?.. Все, що він написав, умістилось в книжечці, тоншій за палець... Чому то так? Не штука написати якусь книжку нашою рідною мовою тепер, коли ми вже всюди вживаємо ту мову на письмі, але справжнім подвигом було заговорити й заспівати тією мовою тоді, коли ніхто її не вживав, коли нею розмовляв лише селянин у курній хаті, прибитий панщиною. Штука була, і то штука велика, тією мовою написати першу книжку тоді, коли нею бридилися всі так само, як селянином, що нею розмовляв, коли ніхто не вірив, що нею можна щось сказати або написати щось інтелектуальне чи мистецьке - тоді, коли всі освічені русини (а небагато було тоді тої освіченості) писали й говорили або по-німецьки, або по-церковному».

1. Що ви дізналися з джерел про долю авторів «Русалки Дністрової»? 2. Чому навіть українські суспільні кола виступили проти «Русалки»? 3. Як наведені М. Павликом факти характеризують політику цісарського уряду щодо українців? 4. У чому О. Бобикевич убачав значення виходу друком «Русалки Дністрової»?

ПРАЦЮЙМО САМОСТІЙНО. Виконайте завдання 2. Директор львівської поліції щодо «Русалки Дністрової» застерігав: «Ми маємо по горло клопоту з поляками, а ці божевільні хочуть ще воскресити давно поховану русинську націю». На підставі цього свідчення поясніть причини заборони «Русалки Дністрової» та переслідування трійчан.

ПРАЦЮЙМО САМОСТІЙНО. Виконайте завдання 3. Проаналізуйте один із наведених у параграфі уривків (на вибір) відповідно до правил опрацювання фрагментів історичних джерел.

1-й крок - визначте, ким був автор документа, узагальніть, про що йдеться в поданому уривку, з’ясуйте, коли відбулися описані події.

2-й крок визначте, як автор розповіді ставиться до подій або історичних діячів, про які йдеться; поміркуйте, навіщо він свідчить про події, що хотів повідомити; з’ясуйте значення подій та явищ, про які йдеться в джерелі.

3-й крок - поясніть, у чому для себе вбачаєте цінність джерела; стисло висловіть своє ставлення до описаних подій або діячів.

ОЦІНІТЬ СЕБЕ. Поставте собі оцінку за урок, зарахувавши за різні етапи роботи відповідні бали: за кожне із завдань (завдання 1-3) - від 1 до 3 балів; так само від 1 до 3 балів оцініть свою участь в обговоренні в парах (максимальна оцінка за урок - 12 балів).