Підручник з Історії України. 9 клас. Власов - Нова програма

§ 7. Програмові документи Кирило-Мефодіївського братства як джерело ідей українського національного руху. Практичне заняття № 1

1. Що довідуємося про мету діяльності Кирило-Мефодіївського товариства з документів слідства в їхній справі

Начальник III Відділення імператорської канцелярії граф Орлов повідомляв намісникові Царства Польського Івану Паскевичу (18 квітня 1847 р.): «У Київському університеті росіяни не займаються ідеєю слов’янства; польські уродженці мають свою мету - відновити польське королівство по Дніпру і Південній Двині, але вони обмежуються самими словами і надіями; більше ж діють малороси, які бажають колишньої Гетьманщини, якщо можливо, в незалежності від інших слов’янських племен. Ця перевага діяльності малоросів така велика, що товариство майже випустило з виду загальну мету - об’єднання всіх слов’янських племен - і піклується лише про Малоросію, її народність, мову і навіть незалежність.

Першим засобом для досягнення своєї мети Товариство визнавало поширення освіти між простим народом у дусі української свободи. Для цього воно мало намір заводити училища у волостях, видавати книги і журнали малоросійською мовою; для цього ж збирало гроші, запрошуючи кожного з членів до пожертвування, але статки Товариства були надто обмежені, і старанність членів, спочатку палка, згодом збайдужіла.

Другим засобом Товариство вважало примирення племен історично ворожих. З цією метою воно розшукувало акти, припускало всілякі виправдання проступків одного народу проти іншого, виправдовуючи їх часом й обставинами».

* Третє відділення Власної його імператорської величності канцелярії - орган політичного розшуку й управління вищою (жандармською) поліцією в Російській імперії.

1. Яку мету, за словами шефа жандармів, ставили перед собою члени Кирило-Мефодіївського товариства? Якими засобами планували її досягти? 2. Чому кирило-мефодіївці зазнали переслідувань? Що найбільше налякало владу в їхній діяльності? Процитуйте рядки джерела, які свідчать про це.

2. Що передбачали положення програмових документів Кирило-Мефодіївського братства

Прочитайте уривки з програмових документів. 1. Визначте, як кирило-мефодіївці передбачали розв’язати національно-релігійні та соціальні проблеми, забезпечити права і свободи громадян, добитися створення держави. 2. Яким кирило-мефодіївці бачили державно-адміністративний устрій України та інших слов’янських держав?

Із «Книги буття українського народу»: «...І встане Україна зі своєї могили. І знову озветься до всіх братів своїх слов’ян, і почують крик її, і встане Слов’янщина, і не позостанеться ні царя, ні царевича, ні царівни, ні князя, ні графа, ні герцога, ні сіятельства, ні превосходительства, ні пана, ні боярина, ні кріпака, ні холопа - ні в Московщині, ні в Польщі, ні в Україні, ні в Чехії, ні у хорутан, ні у сербів, ні у болгар.

Україна буде непідлеглою Річчю Посполитою (з польської - республікою. - Авт.) в союзі слов’янськім».

Зі Статуту Кирило-Мефодіївського товариства: «Головні ідеї: 1. Визначаємо, що духовне і політичне об’єднання слов’ян є тією справжньою метою, до якої вони повинні прагнути. 2. Визначаємо, що при об’єднанні кожне слов’янське плем’я повинно мати свою самостійність, а такими племенами вважаємо: південно-русів (українців. - Авт.), північно-русів (росіян. - Авт.), білорусів, поляків, чехів зі словенцями, лужичан, ілліросербів з хуруганами (хорватами. - Авт.) і болгар. 3. Визначаємо, що кожне плем’я повинно мати народне правління і дотримуватися повної рівності співгромадян за їх народженням, християнським віросповіданням і станом. 4. Визначаємо, що правління, законодавство, право власності і освіта у всіх слов’ян повинні ґрунтуватися на святій релігії Господа нашого Ісуса Христа. 5. Визначаємо, що при такій рівності освіченість і чиста мораль повинні служити умовою участі в правлінні. 6. Визначаємо, що має існувати спільний Слов’янський собор з представників всіх племен.

Головні правила товариства: 1. Товариство утворюється з метою поширення вищевикладених ідей переважно через виховання юнацтва, літературу і примноження членів товариства. 2. Товариство буде старатись заздалегідь про викорінення рабства і всякого приниження нижчих класів, рівним чином і про повсюдне розповсюдження грамотності».

З Відозви Кирило-Мефодіївського товариства до українців (кінець 1845 р. - 1846 р.): «1. Ми приймаємо, що усі слов’яни повинні з собою поєднатися. 2. Але так, щоб кожен народ скомпонував свою Річ Посполиту і управлявся, не зливаючись, з другими так, щоб кожен народ мав свій язик, свою літературу і свою справу общественну. Такії народи, по-нашому: москалі, українці, поляки, чехи, словаки, хорутани, ілліросерби і болгари. 3. Щоб був один сейм, або рада слов’янства, де б сходились депутати од усіх Речей Посполитих і там розважали б і полишали такі діла, котрі б належали до цілого союзу слов’янського. 4. Щоб в кожній Речі Посполитій був свій правитель, вибраний на года, і над цілим союзом був би правитель, вибраний на года. 5. Щоб в кожній Речі Посполитій була б посполита рівність і свобода і станів не було вовсі. 6. Щоб приймано депутатами і урядниками не по роду, не по достатку, а по розуму і просвіщенності народним вибором. 7. До того, щоб віра Христова була основою закону і общественної справи в цілому союзі і кожній Речі Посполитій».

ПРАЦЮЙМО САМОСТІЙНО. Виконайте завдання 1. Наведіть 3-4 тези на підтвердження думки, що царська влада розцінювала програмові документи Кирило-Мефодіївського товариства як серйозну загрозу підвалинам самодержавства.

ПРАЦЮЙМО САМОСТІЙНО. Виконайте завдання 2. Користуючись наведеними вище фрагментами історичних джерел, визначте суспільно-політичні ідеали кирило-мефодіївців.

Кирило-мефодїівці прагнули:...

3. Як твори Т. Шевченка сприяли пробудженню національної свідомості українців. Чому влада покарала поета за його вірші

Світе тихий, краю милий,

Моя Україно,

За що тебе сплюндровано,

За що, мамо, гинеш?

Чи ти рано до схід сонця

Богу не молилась,

Чи ти діточок непевних

Звичаю не вчила?

«Молилася, турбувалась,

День і ніч не спала,

Малих діток доглядала,

Звичаю навчала.

Виростали мої квіти,

Мої добрі діти,

Панувала і я колись

На широкім світі,

Панувала... Ой Богдане!

Нерозумний сину!

Подивись тепер на матір,

На свою Вкраїну,

Що, колишучи, співала

Про свою недолю,

Що, співаючи, ридала,

Виглядала волю.

Ой Богдане, Богданочку,

Якби була знала,

У колисці б задушила,

Під серцем приспала.

Степи мої запродані Жидові, німоті,

Сини мої на чужині,

На чужій роботі.

Дніпро, брат мій, висихає,

Мене покидає,

І могили мої милі

Москаль розриває...

Т. Шевченко, «Розрита могила», 1843 р.

Перший автопортрет Т. Шевченка періоду заслання. 1847

* * *

Поховайте та вставайте,

Кайдани порвіте

І вражою злою кров’ю

Волю окропіте.

І мене в сім’ї великій,

В сім’ї вольній, новій,

Не забудьте пом’янути

Незлим тихим словом.

Т. Шевченко, «Заповіт», 1845 р.

Зі спогадів киянина: «Я теж жив в цей час (в 1847 р.) в Києві і добре пам’ятаю, що вірші Шевченка читалися в багатьох гуртках, особливо кровними малоросами і студентами різних національностей, з особливим захопленням. Деякі тоді навчалися малоросійської мови власне для того, щоб у змозі бути читати і розуміти Шевченка. Окрім надрукованої книжки, ходили по руках рукописні зошити, які списувалися шанувальниками Шевченка навперебій один перед одним. Я і сам провів не один вечір над переписуванням віршів для себе і для своїх знайомих, яким висилав зошити в провінцію. Пам’ятаю, як заарештували були Шевченка, Костомарова і деяких інших, як про це говорили постійно і всюди, але пошепки, і як після одного вечора у товариша, де проговорили всю ніч про цікаву і таємничу історію арешту і приводів до нього, я потрапив у дуже неприємну історію, і мене, раба Божого, на наступний ранок потягли до тодішнього київського генерал-губернатора, суворого Дмитра Гавриловича Бібікова, в канцелярії якого я значився».

З праць М. Драгоманова: «...Мужик Шевченко стояв попереду вивчених приятелів, київських слов’янофілів, і гарячою громадською думкою, й таким же українством. До того він більше їх бачив світа не тільки в мужицтві, а й у Росії взагалі. Він бачив і Петербург із царем, бачив і панство, на яке братчики покладали надії. Не можна не звернути уваги на те, що “Сон”, у якому Шевченко явно виступив проти царства, написаний був іще в Петербурзі, в 1844 р., до знайомства з д. Костомаровим, який, звісно, мусив бути найголовнішим у київському слов’янолюбському кружку. Значить, є багато правди в словах земляка, що Шевченко приїхав на Україну з Петербурга з готовими думками про волю України од московських царів. Ми ж знаємо, що в Петербурзі Шевченко жив серед людей далеко більш його вчених, яких він явно поважав, та тільки далеко не республіканців. Хіба в Брюллова виривались слова досади на царя Миколая, який йому “покровительствував”. Але звідси далеко було до того, що написано в “Сні”. Ясно, що Шевченко в Петербурзі мусив був добиратись до своїх противуцарських думок більш “своїм умом”, ніж за поміччю науки й більш його вчених людей».

З доповіді начальника III Відділення О. Орлова Миколі І від 26 травня 1847 р.:

З обвинувального акта: «Шевченко, замість того, щоб довічно відчувати благоговійні почуття до осіб августійшої фамілії, які удостоїли викупити його з кріпосництва, писав вірші малоросійською мовою найобурливішого змісту. В них він то зображав плач про уявне поневолення і лихо України, то оспівував славу гетьманського правління і колишньої вольниці козацтва, то з неймовірною зухвалістю зводив наклепи і виливав жовч на осіб імператорського дому, забуваючи в них особистих своїх благодійників. Крім того, що все заборонене захоплює людей із слабким характером, Шевченко набув між друзями своїми славу знаменитого малоросійського письменника, а тому вірші його ще шкідливіші й небезпечніші. З улюбленими віршами в Малоросії могли виникати і згодом укорінятися думки про уявне раювання часів гетьманщини, про щастя повернути ці часи і про можливість існування У країни як окремої держави.

Судячи з тієї виняткової поваги, яку почували і особисто до Шевченка, і до його віршів всі україно-слов’яністи, спочатку здавалося, що він міг бути якщо не діючою особою між ними, то знаряддям, яким вони хотіли скористатися в своїх задумах; але, з одного боку, ці задуми були не такі вже важливі, як уявлялося на перший погляд, а з другого, і Шевченко почав писати свої підбурливі твори ще з 1837 р., коли слов’янські ідеї не захоплювали київських учених, як і вся справа доводить, що Шевченко не належав до Україно-слов’янського товариства, а діяв окремо, захоплюючись власного зіпсованістю. Проте за підбурливий дух і зухвалість, що виходила за всякі межі, його потрібно було визнати одним з найважливіших злочинців...»

З вироку: «Художника Шевченка, за писання підбурливих і надзвичайно зухвалих віршів, як наділеного міцною будовою тіла, призначити рядовим в Оренбурзький окремий корпус з правом вислуги, доручивши начальству найсуворіше наглядати, щоб від нього, ні в якому разі, не могло вийти підбурливих і пасквільних творів.

Власноручна приписка імператора до вироку: “Під найсуворіший нагляд, заборонивши писати і малювати” ».

1. Чим ідеї програмових документів Кирило-Мефодіївського товариства відрізняються від ідей у творах Шевченка? 2. Чому поезія Т. Шевченка знайшла багатьох прихильників серед сучасників?

1. Чому Т. Шевченко отримав найсуворіше покарання серед кирило-мефодіївців - заслання в солдати на 10 років? Чому Т. Шевченкові було заборонено писати і малювати? 2. Як про мотиви вироку поетові свідчить фраза «...замість того, щоб довічно відчувати благоговійні почуття до осіб августійшої фамілії, писав вірші малоросійською мовою най обурливішого змісту...»?

ПРАЦЮЙМО САМОСТІЙНО. Виконайте завдання 3. Скориставшись фрагментами джерел, висловіть припущення, чому Т. Шевченка, порівняно з іншими кирило-мефодіївцями, покарали найсуворіше. Виберіть 2-3 факти з документів, які свідчать про причини такого ставлення до поета з боку влади.

ОЦІНІТЬ СЕБЕ. Поставте собі оцінку за урок, зарахувавши за різні етапи роботи відповідні бали: за кожне із завдань (завдання 1-3) - від 1 до 3 балів; так само від 1 до 3 балів оцініть свою участь в обговоренні в парах (максимальна оцінка за урок - 12 балів).

Перевірте, чого навчилися з теми «Українські землі у складі Російської імперії наприкінці 18-у першій половині 19 ст.»

І. ВИКОНАЙТЕ ЗАВДАННЯ.

1. Прокоментуйте події (або явища), про які йдеться у фрагментах джерел.

1.1. «"Енеїда" на українську мову перелицьована є головним твором Котляревського, що обезпечив йому безсмертність, "поки сонце з неба сяє, поки живуть люди", як висловився Шевченко. Вже Костомаров зазначив велике значення Котляревського щодо реалізму, народного гумору і народної мови, а навіть Куліш, що спершу неприхильно ставився до"Енеїди", був приневолений визнати, що Котляревський "при всіх слабих сторонах" був одним з тих небагатьох українців, що розбудив національну свідомість» (О. Барвінський).

1.2. «Нещодавно виявлено, що молоді вчені люди в Києві, майже всі уродженці Малоросії, утворили Українсько-Слов'янське товариство св. Кирила і Мефодія. Засновниками товариства були: колезький секретар Еулак, ад'ютант Костомаров і кандидат Білозерський, але з ними зближалася й інша молодь, яка здебільшого вчилася в університеті Св. Володимира... Всі вони у своїх листах, а художник Шевченко, колишній вчитель Куліш і Костомаров навіть у надрукованих ними творах, зображаючи неправильно справжній стан України, яка ніби перебувала в тяжкому становищі, захоплено говорили про колишню Малоросію, надаючи їй надзвичайно великого значення; історію цього краю подавали мало не визначнішою за всі історії, наїзди гайдамаків описували як лицарства, наводили приклади колишньої вольниці, натякаючи, що дух свободи не охолонув і досі таїться серед малоросіян» (3 таємної інформації шефа жандармів графа О. Орлова губернаторам).

1.3. «О 4 годині пополудню полонені прийшли у Білу Церкву і були здані 18-му єгерському полку, який на той час прийшов у це містечко з міста Богуслава. С. Муравйова і Бестужева-Рюміна було заарештовано поодинці, а Матвій Муравйов та інші офіцери залишилися разом. Нижні чини утримувались у селянських хатах і були тут заковані у кайдани, зроблені зі ста пудів заліза. 5 січня розпочалося слідство...» (/. Горбачевський)

1.4. «Порадившись з батьком і дядьками, Платан Федорович Симиренко привіз в Росію французів техніків, призначив їм величезне жалування, і фірма братів Яхненків і Симиренка почала будівництво першого в південно-західному краї, навіть можна сказати в Росії, машинобудівного заводу з удосконаленнями останнього слова науки і техніки» (П. Клебановський).

2. Які явища економічного життя засвідчують картини?

II. ВИБЕРІТЬ ПРАВИЛЬНІ ВІДПОВІДІ.

1. Яке місто зажило слави першої столиці національного відродження підросійської України в 19 ст.?

а) Катеринослав; б) Харків; в) Одеса; г) Полтава.

2. Яке місто в 1817 р. отримало статус відкритого вільного порту (порто-франко)? а) Херсон; б) Миколаїв; в) Маріуполь; г) Одеса.

3. На які роки припадає діяльність Кирило-Мефодіївського товариства?

а) 1806-1812 рр.; б) 1810-1812 рр.; в) 1825-1826 рр.; г) 1846-1847 рр.

4. Території яких губерній підросійської України заштриховано на карті?

а) Київська, Чернігівська, Харківська; б) Катеринославська, Чернігівська, Подільська; в) Волинська, Катеринославська, Подільська; г) Чернігівська, Подільська, Таврійська.

5. Вихід якої книжки засвідчив початок національного відродження в українських землях у складі Російської імперії?

а) «Енеїда» Івана Котляревського; б) «Малоросійські пісні» Михайла Максимовича; в) «Історія Малої Росії» Дмитра Бантиша-Каменського; г) «Історія України-Русі» Михайла Грушевського.

6. Коли відбулися події, про які йдеться в історичному джерелі?

«...Мужність солдатів похитнулася; вигляд убитих і поранених, відсутність С. Муравйова завдали рішучого удару мужності повсталих чернігівців: вони, кинувши рушниці, розбіглися в різні боки»

а) 1806-1812 рр.; б) 1810-1812 рр.; в) 1825-1826 рр.; г) 1847-1848 рр.

7. Яка декабристська організація в своїх програмових документах планувала створити на території України дві автономії: Українську (столиця Харків) та Чорноморську (столиця Київ)?

а) Союз благоденства; б) Північне товариство; в) Південне товариство; г) Товариство об’єднаних слов’ян.

8. Який завод збудовано фірмою «Брати Яхненки й Симирснко» в 1843 р. в селі Ташлику на Черкащині один із перших у Російській імперії?

а) машинобудівний; б) цукровий; в) чавуноливарний; г) мідяний.

9. Доповніть твердження.

Новоутворені Ізмаїльський, Акерманський, Хотинський повіти зі здебільшого українським населенням Бессарабської області опинились у складі Російської імперії внаслідок... а) російсько-турецької війни 1787-1791 рр.; б) російсько-турецької війни 1806-1812 рр.; в) російсько-французької війни 1812 р.; г) російсько-турецької війни 1828-1829 рр.

10. Що визначало політику Російської імперії щодо України в першій половині 19 ст.?

а) адміністративно-територіальний поділ з урахуванням факту етнічного розселення; б) нехтування відмінностями національного походження та історичних традицій; в) сприяння заселенню українських міст винятково українцями; г) підтримка самоврядування міст, українського судочинства.

11. Які явища та процеси були характерними для промислового розвитку українських земель у складі Російської імперії в першій половині 19 ст.?

а) початок промислового перевороту; б) панування фабрично-заводського виробництва; в) будівництво перших залізниць; г) уповільнення зростання чисельності міського населення; д) поява нових галузей промисловості, зокрема цукрової.

12. Про кого йдеться в уривку з джерела?

«У 1847 р., у зв’язку з відомою всім історією, він був засланий рядовим в Оренбурзький корпус із забороною писати й малювати... Батальйонний командир не любив його за незламний характер, за те, що він не вмів і не хотів нікому вклонятися, і водив його кожний день разом з іншими на навчання, де він вчився маршировки і рушничних прийомів...»

а) П. Пестель; б) С. Муравйов-Апостол; в) Т. Шевченко; г) В. Капніст.

13. Що було характерним для першого етапу українського національного відродження?

а) створення видавничо-культурних, просвітницьких, археографічних закладів й організацій; б) збирання та публікація українських народних пісень, легенд тощо; в) дослідження звичаїв і вірувань, написання історичних трактатів і художніх творів; г) створення перших політичних партій; д) формування й поширення серед загалу вимоги суверенітету нації у межах незалежної держави.

14. Якої організації стосується наведений уривок з історичного джерела? «...Обер-поліцмейстер доправив знайдений поліцейськими служителями у квартирі Гулака рукопис, який він під час арешту встиг було сховати. Цей рукопис під назвою “Закон Божий” написаний рукою Гулака і складається зі 109 параграфів...»

а) «Малоросійське товариство»; б) Товариство об’єднаних слов’ян; в) Кирило-Мефодіївське товариство; г) «Південне товариство» декабристів.

15. Установіть відповідність між назвами українських губерній у складі Російської імперії в середині 19 ст. та їхнім місцем розташування, позначеним буквами на карті.

1 Чернігівська

2 Волинська

3 Херсонська

4 Подільська

16. Установіть відповідність між іменами діячів першого етапу національного відродження та їхніми стислими характеристиками.

1 Михайло Максимович

2 Іван Котляревський

3 Ізмаїл Срезневський

4 Микола Цертелєв

А автор першого твору, що засвідчив появу нової української літератури й нової української літературної мови, водночас уособлюючи початок національного відродження

Б перший дослідник і видавець українських народних дум. Його збірка, що складалася з 10 текстів (творів), започаткувала українську фольклористику

В учений-енциклопедист, визнаний фахівець у царині історії, філології, етнографії, ботаніки. Упорядкував і видав три збірки народних пісень, що започаткували наукову фольклористику

Г учений, громадський діяч, з ініціативи якого було засновано Харківський університет

Д філолог-славіст, етнограф, записував пісні й звичаї, які разом із власними коментарями опублікував у Харкові в 1833-1838 рр. у фольклорних та історико-літературних збірниках - «Запорозька старина»

17. Установіть відповідність між портретами історичних діячів та їхніми іменами.

А Микола Костомаров

Б Тарас Шевченко

В Ізмаїл Срезневський

Г Михайло Максимович

Д Іван Котляревський

18. Які адміністративно-територіальні одиниці підросійської України були на землях колишніх Гетьманщини та Слобожанщини?

а) Волинська; б) Київська; в) Катеринославська; г) Полтавська; д) Харківська; е) Чернігівська.

19. Які явища та процеси характерні для соціально-економічного життя підросійської України в першій половині 19 ст.?

а) інтенсивний шлях розвитку сільського господарства; б) зменшення визиску селянства та його майнового розшарування; в) збереження кріпосницьких відносин;

г) домінування поміщицького землеволодіння; д) панування натурального господарства; е) наростання антикріпосницьких виступів; є) завершення промислового перевороту.

20. Доповніть твердження.

У лютому 1832 р. після придушення польського повстання царський уряд призначив київського губернатора керувати т. зв. Південно-Західним краєм, до складу якого належали такі губернії:

а) Катеринославська; б) Київська; в) Волинська; г) Подільська; д) Полтавська; е) Харківська.

21. Що передбачали положення програмових документів Кирило-Мефодіївського братства?

а) побудову майбутнього суспільства на засадах християнської моралі; б) створення федерації слов’янських народів на чолі з Польщею - «непідлеглою Річчю Посполитою в союзі слов’янськім»; в) поділ Росії на 13 федеративних штатів, два з яких - Чорноморський зі столицею в Києві та Український зі столицею у Харкові; г) утвердження в суспільстві демократичних прав і свобод для громадян; д) формування на Чернігівщині й Полтавщині 60-тисячного козацького війська; е) знищення самодержавства й скасування кріпацтва та суспільних станів.

22. Якими були напрямки діяльності кирило-мефодіївців?

а) збирали кошти на видання нових книг і відкриття народних шкіл; б) налагоджували зв’язки з російським декабристським рухом; в) писали наукові праці й виступали з лекціями в навчальних закладах Києва; г) готувалися до організації збройного повстання в Україні; д) розповсюджували антиурядові твори, готували прокламації; е) заснували перший український професійний театр.