Підручник з Історії України. 9 клас. Власов - Нова програма

§ 29. Ідеї автономії та самостійності в програмах українських політичних партій Наддніпрянщини. Практичне заняття № 6

1. Якими були програмові засади української народної партії

«...Українська народна партія єсть партія робітницької маси українського народу; єсть партія українського міського і сільського пролетаріату.

Українська народна партія визнає соціалістичний ідеал як єдиний, котрий може остаточно задовольнити український і інші народи, знищити визиск, безправ’я, знищить сучасний устрій, збудований на насиллі, примусі, нерівності і пануванні.

Цей ідеал такий: взагалі, знаряддя виробу - фабрики і заводи на землі, оселеній українським народом, мусять належати Українцям-робітникам, а земля (рілля) - Українцям-хліборобам.

ВІЛЬНА НЕПІДЛЕГЛА САМОСТІЙНА РЕСПУБЛІКА - УКРАЇНА РОБОЧИХ ЛЮДЕЙ.

...Аби позбутись бюрократичної централізації, яка єсть ворог свободи взагалі, Самостійна Республіка Україна будучини мусить бути спілкою вільних і самоправних українських земель, що різняться умовами життя: такі: Слобожанщина, Правобережна Україна, Запоріжжя, Кубань, Чорномор’я, Полісся, Галичина і т. д.

Будуємо і боремося за Самостійну Україну зовсім не для того, аби в їй панували капіталісти, хоч і українські. Весь час боротьби не забуваємо, що єдине соціалістичний ідеал може остаточно задовольнити український пролетаріат і, взагалі, працюючий український люд.

Самостійна Україна буде республікою вільних людей, свободних від гніту і експлуатації, республікою людей свободної праці...»

2. Якими були програмові засади Української демократично-радикальної партії

«Українська демократично-радикальна партія, обстаючи в справах політичних за глибокодемократичну державну конституцію, в той же час розуміє се так, що реформована держава мусить бути федерацією рівноправних автономних національно-територіальних одиниць. Такої автономії вимагає Партія і для свого Українського Народу на всій тій території, яку він фактично тепер заселює суцільною масою.

Заснована на Вкраїні російській, Партія тут і виявляє свою роботу. Але се не значить, що ми відокремлюємо себе від тих частин нашого народу, які живуть поза межами Росії. Думка про відрізнені частки національного тіла ніколи не може покинути живу націю, - не покине вона й нас і виявлятиметься в наших вимаганнях, у нашій тактиці й політичній боротьбі.

1. Новий лад мусить забезпечувати загальнознані вже людські права і найперше - волю від кари на тілі, від кари на смерть та від кари вічною тюрмою - кари, що часом буває гірша за смертну; потім - незайманість особи, оселі й листування без судового декрету. Опріч того, кожна людина мусить мати волю:

а) оселятися й жити скрізь, добирати собі яке схоче діло й порядкувати своїм добром як схоче, без ніякого окремого дозволу; б) вживати рідної мови в приватному й громадському житті; в) говорити, писати й друкувати що хоче, відповідаючи тільки перед судом, коли зламала закон; г) належати до якої хто хоче віри або й ні до якої; д) збиратися на збори, гуртуватися в спілки й товариства, страйкувати. Громадянські права й повинності мусять бути рівні для всіх, усі привілеї клас, станів, полу, віри, нації мусять бути скасовані.

2. Кожна національність, з яких тепер складається Росія, мусить мати автономію на своїй території з окремою краєвою репрезентаційною радою, якій належатиме право видавати закони й порядкувати у всіх справах в межах сієї території. Кожна така автономна одиниця має право, рівне з правом кожної іншої одиниці.

Реформована держава мусить бути федерацією таких національних одиниць».

3. Якими були програмові засади Української соціал-демократичної робітничої партії (УСДРП)

«Резолюція про автономію України.

Маючи на увазі, що процес економічної централізації являється лише однією стороною економічної еволюції, другою ж стороною її є економічна децентралізація, котра тягне за собою децентралізацію політичну, що форми політичні пристосовуються до індивідуальних, економічних, побутових, психологічних і культурних обставин її, що в інтересах демократії державного ладу потрібна децентралізація законодавства, адміністрації й судівництва, що в інтересах усунення, оскільки це можливо в капіталістичному суспільстві, національного гніту потрібно передання усіх тих справ, в котрих виявляється національний гніт, в руки представницького зібрання національно-територіальної одиниці. В інтересах розвитку класової боротьби і продукційних сил на Україні II черговий з’їзд УСДРП приймає в свою програму постулат Автономної України (Україну з’їзд визнає лише в межах етнографічних) з правом законодавчим в тих справах, котрі торкаються лише народу, мешкаючого на території України».

ПРАЦЮЙМО САМОСТІЙНО. Виконайте завдання 1. Проаналізувавши політичні засади програм тогочасних партій підросійської України, сформулюйте 2-3 причини відданості більшості з них ідеям федералізму.

ПРАЦЮЙМО САМОСТІЙНО. Виконайте завдання 2-3. Скориставшись пам’яткою, проаналізуйте фрагменти програмових документів партій. Зверніть увагу, що аналіз актових історичних джерел має певні особливості. На відміну від оповідних, ці джерела було створено в процесі діяльності різних державних, громадських установ, організацій тощо, тож вони мали свого часу практичне значення, чим зумовлений їхній діловий, офіційний характер. Тому алгоритм опрацювання трохи інший:

1) визначте, коли, де та за яких обставин з’явився аналізований документ, тобто схарактеризуйте історичні умови створення документа, а також узагальніть, про що в ньому йдеться; усе це стисло запишіть у першій частині відповіді:

2) визначте, які результати мало ухвалення документа, які зміни в державі та суспільстві загалом зумовило або могло зумовити впровадження цього документа; сформулюйте значення документа і наслідки реалізації закладених у ньому ідей для історичного процесу:

3) поміркуйте, у чому цінність джерела саме для вас, стисло викладіть ставлення до заходів, передбачених цим документом, до основних ідей, які в ньому задекларовано; чи мало ухвалення документа ті наслідки, на які сподівалися його укладачі.

ОЦІНІТЬ СЕБЕ. Поставте собі оцінку за урок, зарахувавши за різні етапи роботи відповідні бали: за кожне із завдань (завдання 1-3) - від 1 до 3 балів; так само від 1 до 3 балів оцініть свою участь в обговоренні в парах (максимальна оцінка за урок - 12 балів).

Перевірте, чого навчилися з теми «Українські землі у складі Російської імперії на початку 20 ст.»

І. ВИКОНАЙТЕ ЗАВДАННЯ.

1. Прокоментуйте події (або явища), про які йдеться у фрагментах джерел. У чому їхнє історичне значення?

1.1. «Програма Радикальної партії по суті мало чим різнилася від програми Демократичної партії і не привабила широких кіл інтелігенції, а тим паче народніх. Старші або зовсім були байдужі до всяких програм, або зосталися в Демократичній партії, а молодші українці та селяни й робітники гуртувалися в Революційній українській партії (РУП), яка перетворилася в Українську соціал-демократичну робітничу партію (хоч міського робітництва майже не мала), з якої згодом виділилася частина в "Спілку", що з'єдналася з Російською соціал-демократичною партією на Україні...» (Є. Чикаленко)

1.2. «Восени 1905 року, на з'їзді Демократичної партії, делегати від громад мало не одноголосно згодилися на об'єднання обох партій, зважаючи на наближення виборів до Державної думи та на можливість незабаром видавати газети на українській мові. Вибрали комісію з трьох душ: І. Шрага, Є. Тимченка та мене і доручили їй самій виробити умови об'єднання і йти на всякі уступки, але у всякому разі з'єднатися тільки під назвою Демократично-радикальна партія» (Є. Чикаленко).

1.3. «1900 р. постала перша організована партія - Революційна українська партія - РУП... РУП існувала з своєю програмою та в свойому складі дуже недовго, - але вона стала тим початковим ферментом, що з його бродильного ділення почали розвиватися вже більш програмово виразні політичні угруповання, а врешті партії звичайного типу... Чужі для українства елементи виділяються в Соціал-демократичну спілку, яка стоїть при боці російської Соціал-демократичної партії і врешті зникає з українського політичного життя...» (О. Лотоцький)

1.4. «День Шевченківського ювілею був дуже гарний, чисто весняний; сонце ясно світило. По книгарнях... виставлено безліч портретів Шевченка... Ще зранку в Софійський кафедральний собор почали збиратися люди, а коло 10-ї години весь величезний собор був тісно наповнений народом, головно молоддю київських вищих шкіл... Коло полудня картина міста почала змінюватись - на вулицях, особливо в центрі міста, почали збиратися натовпи публіки; серед неї особливо багато студентів і курсисток. Молодь зібралась коло Володимирського собору, а незабаром і в самім соборі зібралося кілька сотень людей. Зібрані почали співати "Вічну пам'ять". Зараз з'являється поліція, козаки, військо й розганяє демонстрантів» (Газета «Діло» від 25 лютого 1914 р.).

1.5. «Тим часом чорносотенна преса не вгаває, а щодня в якійсь-небудь їхній газеті є якась стаття, що містить у собі заклик до уряду припинити якнайшвидше український рух, поки ще не пізно. Клуб націоналістів знову звернувся до уряду з проханням негайно позакривати: 1) українське Наукове товариство, клуби, "Просвіти", книгарні, 2) українську пресу та 3) заборонити Грушевському в'їздити в Росію, запевняючи, що українські інституції, преса та Грушевський агітують за відділення України від Росії і за прилучення її до Австрії на автономно-федеративних умовах» (Є. Чикаленко).

IIВИБЕРІТЬ ПРАВИЛЬНІ ВІДПОВІДІ.

1. У яких роках початку 20 ст. найрозвинутіші галузі промисловості підросійської України металургійну та кам’яновугільну охопила економічна криза?

а) 1900-1903 рр.; б) 1905-1907 рр.; в) 1908-1909 рр.; г) 1910-1912 рр.

2. У якому варіанті правильно перелічено назви промислових центрів, пропущених у твердженні?

На межі 19-20 ст. на українських землях сформувалися великі промислові центри:

1) ____ вугільно-металургійний, 2) ____ залізорудний, 3) ____ марганцевий басейни та Південно-Західний цукробуряковий район.

а) 1) Донецький, 2) Нікопольський, 3) Криворізький;

б) 1) Криворізький, 2) Донецький, 3) Нікопольський;

в) 1) Донецький, 2) Криворізький, 3) Нікопольський;

г) 1) Катеринославський, 2) Криворізький, 3) Полтавський.

3. Яке поняття пропущено в уривку з джерела?

У 1902 р. виник ____ «Продамет» - товариство для реалізації виробів металургійних заводів, ядром якого були підприємства Півдня Росії. «Продамет» реалізовував 75 % листового заліза імперії, а) синдикат; б) картель; в) трест; г) корпорація.

4. Яких явищ у промисловому виробництві початку 20 ст. стосуються наведені візуальні джерела?

а) концентрація виробництва; б) утворення монополій; в) приплив іноземного капіталу; г) спеціалізація районів.

5. Ім’я якого історичного діяча пропущено у фрагменті історичного джерела?

«...Захоплювався українською справою не тільки до глибини своєї щирої душі, а й до глибини своєї кишені. Не маючи дітей, ____ за порадою свого приятеля професора В. Антоновича склав заповіт, по якому все своє майно, що оцінювалося тоді до десяти мільйонів рублів, заповідав у користування своїй дружині, Софії Іванівні, а по її смерті все майно повинно піти на українські справи...» (Є. Чикаленко)

6. Яку назву мала перша політична партія в Наддніпрянській Україні, створена в 1900 р.?

а) Русько-українська радикальна партія (РУРП); б) Українська народна партія (УНП); в) Українська демократична партія (УДП); г) Революційна українська партія (РУП).

7. Завершіть речення.

Першим масовим виступом у збройних силах Російської імперії, першим випадком переходу військової частини на бік революції 1905 р. було повстання а) матросів та солдатів Кронштадтського гарнізону; б) матросів на панцернику «Потьомкін»; в) саперів київського гарнізону; г) матросів на крейсері «Очаків» у Севастополі.

8. Яку назву мала перша українськомовна газета в підросійській Україні, що видавалась у Лубнах на Полтавщині наприкінці 1905 р.?

а) «Хлібороб»; б) «Рада»; в) «Громадська думка»; г) «Український вісник».

9. Хто був видавцем зображеної на ілюстрації єдиної щоденної українськомовної громадсько-політичної газети в підросійській Україні (1906-1914)?

а) Борис Грінченко; б) Євген Чикаленко; в) Володимир Винниченко; г) Симон Петлюра.

10. У якому варіанті всі слова стосуються «справи Бейліса»?

а) Андрій Ющинський, циркуляр Столипіна, «Просвіти»:

б) «Клуб російських націоналістів», Дмитро Донцов, сепаратизм; в) Кривава неділя, Петро Шмідт, часопис «Гасло»; г) антисемітизм, чорносотенні організації, суд присяжних.

11. Куди був спрямований міграційний потік українців з підросійської України у зв’язку з проведенням Столипінської аграрної реформи?

а) Канада та Сполучені Штати Америки; б) Сибір і Далекий Схід; в) Італія, Греція, Іспанія; г) Бразилія та Аргентина.

12. Як називається організація, про яку йдеться в спогадах Є. Чикаленка?

«Після довгих нарад, обмірковувань вирішили ми 1908 року відновити давню безпартійну загальну організацію, що існувала від 1897 до 1904 року, але тепер уже під назвою без усякої програми, лиш на платформі федеративного устрою Росії та автономії України, у яке увійшли ті самі громади, що входили в Демократично-радикальну партію, і яке дожило до революції 1917 року».

а) «Просвіта»; б) Товариство українських поступовців (ТУП); в) Наукове товариство імені Т. Шевченка (НТШ); г) Український соціал-демократичний союз - «Спілка».

13. Доповніть твердження.

У грудні 1905 р. РУП перестала існувати офіційно. Група рупівців, яка обстоювала організаційно-політичну самостійність і до керівного складу якої належали В. Винниченко, С. Петлюра, М. Порш, створила а) Українську соціал-демократичну робітничу партію (УСДРП); б) Українську соціал-демократичну організацію («Спілка»); в) Українську демократично-радикальну партію (УДРП); г) Українську національно-демократичну партію (УНДП).

14. Коли в сатиричному журналі «Шершень» було опубліковано зображену карикатуру?

а) 1900-1901 рр.; б) 1903-1904 рр.; в) 1904-1905 рр.; г) 1906-1907 рр.

15. Завершіть речення.

Суть аграрної реформи П. Столипіна полягала у а) поверненні селянам відрізків; б) конфіскації частини земель поміщиків для роздачі селянам; в) наданні селянам права на вихід з общини з наділом; г) поверненні селянам викупних платежів; д) проведенні переселенської політики.

16. Визначте особливості становища селян підросійської України у 1910-1914 рр.

а) селяни обмежені у своєму праві залишати общину; б) посилення соціального розшарування селян; в) розвиток хуторського господарства; г) збереження зобов’язань перед колишніми поміщиками; д) отримання землі без викупу після ліквідації поміщицького землеволодіння.

17. Що передбачав циркуляр Столипіна від 20 січня 1910 р.?

а) забороняв діяльність «Клубу російських націоналістів»; б) впроваджував викладання української мови у школах; в) легалізував діяльність українських культурно-освітніх організацій - «Просвіт»; г) забороняв реєструвати будь-які товариства й видавництва «інородців».

18. Про наслідки якої події/явища/процесу свідчать наведені факти?

Створення нових можливостей для капіталізації сільського господарства; переселення частини українських селян у малоосвоєні райони азіатської частини імперії; зростання продуктивності сільського господарства; формування потужної верстви середнього та заможного се.лянства; прискорення обезземелення селянства; посилення майнового розшарування селян; зростання соціальної напруги в суспільстві, а) економічної кризи 1900-1903 рр.; б) аграрної реформи П. Столипіна; в) ухвалення циркуляра Столипіна від 20 січня 1910 р.; г) концентрації промислового виробництва.

19. Кому з історичних діячів належить висловлення?

«Актуальним є не гасло самостійності - мріяли ж колись наші українці про самостійну Україну в злуці з Росією, актуальним, більш реальним, більш конкретним і скоріше здійсненним є гасло відірвання від Росії - політичний сепаратизм», а) Дмитру Донцову; б) Євгену Чикаленку; в) Сергію Єфремову; г) Михайлу Грушевському.

20. Установіть відповідність між стислими характеристиками та назвами перших політичних партій в Україні.

1 партія Наддніпрянської України, яка основну мету своєї діяльності вбачала в досягненні самостійності України, створена з ініціативи Миколи Міхновського

2 партія, створена на основі Загальної української безпартійної організації (ЗУБО); досягнення автономії України пов’язувала з установленням у Росії конституційної монархії

3 перша легальна українська політична партія; у своїй діяльності прагнула обстоювати соціальні інтереси селян Галичини й водночас захищати національні права українців

4 перша політична партія в Наддніпрянській Україні, створена в Харкові групою студентської молоді

А Русько-українська радикальна партія (РУРП)

Б Українська національно-демократична партія (УНДП)

В Українська демократична партія (УДП)

Г Революційна українська партія (РУП)

Д Українська народна партія (У НП)

21. Установіть відповідність між портретами історичних діячів та їхніми іменами.

А Дмитро Донцов

Б Євген Чикаленко

В Микола Міхновський

Д Борис Грінченко

Г Михайло Грушевський

22. Які явища визначали розвиток промислового виробництва земель підросійської України на початку 20 ст.?

а) попри промислове піднесення 1909-1913 рр. промисловий переворот не завершився; б) робочий день офіційно тривав 7-8 годин на добу, висока заробітна плата, прийнятні умови праці, належне медичне обслуговування; в) формування спеціалізації промислових районів: Донбас став центром вугільної промисловості, Правобережжя і певного мірою Лівобережжя — цукрової тощо; г) відсутність іноземного інвестування в промисловість; д) утворення монополій розпочалося в цукровій, металургійній, кам’яновугільній, залізорудній галузях; е) концентрація промислового виробництва: п’ять найбільших південних металургійних заводів виробляли майже 25 % чавуну в імперії.

23. У яких варіантах названо лідерів політичних партій підросійської України початку 20 ст.?

а) Дмитро Антонович, Юрій Коллард, Дмитро Познанський; б) Микола Ганкевич, Семен Вітик, Юліан Бачинський; в) Михайло Павлик, Северин Данилович, Євген Левицький; г) Микола Порш, Володимир Винниченко, Симон Петлюра; д) Євген Чикаленко, Борис Грінченко, Сергій Єфремов; е) Михайло Грушевський, Іван Франко, Юліан Романчук.

24. Що характеризувало економічне життя підросійської України 1906-1913 рр.?

а) ліквідація поміщицького землеволодіння; б) поліпшення соціально-економічного становища робітників та селян; в) розширення посівних площ і збільшення валових зборів сільськогосподарської продукції; г) відсутність монополій у промисловості; д) участь іноземного капіталу в розвитку промисловості; е) високий рівень концентрації виробництва й робітників на великих підприємствах.

25. Які програмові вимоги мала українська громада в І Державній думі?

а) впровадження української мови в навчальних закладах, судових та місцевих адміністративних органах; б) зрівняння греко-католицького духовенства в правах з представниками інших віросповідань; в) об’єднання всіх українських земель у межах Російської імперії; г) політична автономія для України в її етнічних межах; д) призначення на урядові посади у Східній Галичині лише тих чиновників, які володіють українською мовою; е) розв’язання аграрного питання; є) створення самостійної Української держави з конституційно-монархічною формою правління.

26. Які програмові положення мала українська трудова громада в II Державній думі?

а) «Ми хочемо: “Єдиної, нероздільної, самостійної України від гір Карпатських аж по Кубань-річку”; б) «Здобуття народові землі, котрою користувалися б тільки ті, що прикладають до неї свою працю...»; в) «Будемо вимагати восьмигодинного робочого дня, оборони праці жінок та дітей, страховки на старість та на випадок знесилення»; г) «Користуючись сим поземельним наділом, селяни за се зобов’язані виконувати на користь поміщиків визначені в “Положеннях” повинності... Селяни іменуються тимчасово зобов’язаними»; д) «Переробка державного урядування на національну і територіальну (краєву) автономію країн Російської імперії»; е) «Україна для українців, і доки хоч один ворог-чужинець на нашій території, ми не маємо права покласти оружжя».

27. Які проблеми прагнув розв’язати Петро Столипін, запроваджуючи аграрну реформу?

а) підвищити ефективність сільськогосподарського виробництва; б) передати поміщицькі землі у власність селян; в) пришвидшити збір із селян викупних платежів за наділені землі; г) розв’язати проблему аграрного перенаселення; д) зміцнити соціальну опору політичного режиму на селі; е) надати селянам право особистої свободи, ліквідувавши їхню залежність від поміщика.