Підручник з Історії України. 9 клас. Власов - Нова програма

§ 24. Особливості українофільського та політичного етапів національного відродження. Практичне заняття № 5

1. У чому полягають особливості українофільського етапу національного відродження в західноукраїнських землях

Із праці М. Грушевського: «Вирости з незначних гуртків молоді 60-х рр., у 70-х рр. це галицьке народовство стає вже значною силою. Це меншість порівняно з представниками “твердого”, або москвофільського, напряму, але меншість сильна, життєва, така, яка привертала до себе те, що було більш живим в суспільстві. В той час, як партія “твердих” косніла і розкладалася у своєму реакціонерстві та відчуженні від народу, народовство міцніло і розросталося. Розпочавши з діяльності літературної (журнал “Правда”, товариство “Просвіта” для видання книжок для народу 1868 р., “Товариство ім. Шевченка”, засноване на капітал, зібраний українцями в Росії), воно згодом починає брати участь і в політичному житті краю. З культурних центрів у Галичині переходить воно у провінцію, поступово завойовує міщанське та селянське населення, прилучає до спільного національного життя Буковину (лише не встигає досягнути того самого у найбільш закоснілій, захопленій москвофільством і мадяризацією угорській Україні)». (М. Грушевський. «Нарис історії українського народу»).

На основі наведеного уривка визначте особливості національного руху 60-80-х рр. 19 ст. в західноукраїнських землях.

ПРАЦЮЙМО САМОСТІЙНО. Виконайте завдання 1. До міркувань М. Грушевського, що характеризують національний рух 60-80-х рр. 19 ст., доберіть 5-6 фактів, які конкретизують узагальнення й оцінки у фрагменті цитованої праці.

2. Як, за спогадами засновників партії, відбувалося обговорення основних засад діяльності РуРП на її установчому з'їзді

«На ці перші установчі збори української радикальної партії, скликані через приватні запрошення, що їх підписали Іван Франко, Михайло Павлик і Євген Левицький, прибуло кількадесят молодих людей, переважно студентів університету або таких, що недавно закінчили університет. Тривалий час велася широка дискусія про те, на якій ідейній основі має базуватися програма нової партії. Всі стояли за те, що діяльність нової партії має бути спрямована лише на український народ, який мешкає в австрійській державі, бо хоч радикали вже від самого початку були в безнастанних зносинах із поступовими революційними колами Великої України, та про яку-небудь політичну роботу між українським народом в Росії, а ще до того з Галичини, не могло бути тоді й мови. Утім, мала то бути партія, яка мала вести явну легальну роботу на основі австрійської конституції. Суперечки точилися лише з приводу того, яку позицію повинна зайняти партія у суспільному питанні. Багато хто виступав за те, щоб створити чисто соціалістичну партію з програмою, заснованою на класовій боротьбі трудового пролетаріату проти капіталу, отже, - щоб прийняти соціалістичну програму робітничих партій Європи. Я доказував, що наша програма мусить бути іншою, ніж програма робітничих партій, бо наш народ - це маса дрібних малоземельних рільників, і повинна мати на увазі передусім те, що потрібно для їхнього суспільного й культурного піднесення; що в нас нема жодного капіталістичного промислу, який би творив і водночас формував пролетаріат, але маємо дбати, щоб наш дрібний рільник, мужик, міг оборонятися від зубожіння, просвітитися і через добровільні продукційні спілки доходити поступово до соціалізації рільничої продукції. Отже, щоб наш український мужик мав землю, просвіту і свободу організовуватися та розпоряджатися собою, а не падав під обухом визиску - чи то з боку різних представників капіталу, чи з боку державної організації. Ті мої пропозиції підтримали Франко і Павлик. Остаточно збори згодилися на таку форму партійної програми, щоб у ній було зазначене наше прагнення до здійснення ідей соціалізму і щоб заразом була у ній зазначена послідовність тих етапів, якою наш український мужик, дрібний власник землі, має досягати тієї остаточної мети вселюдського розвитку. Поява програми справила велике враження не лише на українців. Це була перша спроба розв’язати проблеми дрібного рільництва в дусі соціалізму» (С. Данилович. «Франко як духовний батько радикальної партії в Галичині»).

Скориставшись пам’яткою, пригадайте правила опрацювання фрагментів історичних джерел. Проаналізуйте подане джерело відповідно до цих правил.

1-й крок - визначте, ким був автор документа; узагальніть, про що йдеться в по даному уривку; з’ясуйте, коли відбулися описані події.

2-й крок - визначте, як автор розповіді ставиться до подій або історичних діячів, що їх описано; поміркуйте, навіщо він свідчить про події, про які хотів повідомити; з’ясуйте значення подій та явищ, про які йдеться в джерелі.

3-й крок - поясніть, у чому для себе вбачаєте цінність джерела; стисло висловіть своє ставлення до описаних подій або діячів.

ПРАЦЮЙМО САМОСТІЙНО. Виконайте завдання 2. На основі наведеного уривка сформулюйте 2-3 тези, які відповідають засадам першої програми РУРП.

3. У чому відмінність українських національних політичних партій Галичини в оцінці сучасників

«...За останні десять років національно настроєні елементи Галичини склалися в три організовані партії.

Національно-демократична партія (хоча ця назва, спрофанована тим змістом, який вклали до своєї програми і тактики націонал-демократи польські, неохоче вживається) є спадкоємницею національного руху галицького українства й об’єднує в собі більшість національно настроєного українського суспільства. Наріжним каменем її програми є національні політичні завдання, хоча з часу останньої реформи помітне місце в ній належить також питанням економічного і соціального характеру. Певна прогресивність її послаблюється на практиці присутністю в її лавах значних мас духовенства і чиновництва. Мірилом її політичної сили може бути підрахунок голосів під час останньої виборчої кампанії: із загального числа голосів, одержаних кандидатами українських національних партій (375 тис.), її кандидати одержали 267 тисяч.

Словник

Антиклерикал - прихильник переконань, світогляду, що заперечує панування церкви і духівництва в суспільно-політичному, культурному житті країни.

Радикальна партія виникла наприкінці 1880-х рр. і, на противагу культурно-національним завданням старшої партії (нинішньої національно-демократичної), висунула на перший план питання і завдання соціально-політичні. Після того, як національно-демократична партія внесла до своєї програми (1899) соціальні і політичні вимоги партії радикальної і багато видатних представників останньої долучилося до неї, відмінність між обома партіями непомітна і виявляється переважно в тактиці. На відміну від партії національно-демократичної, що, як зазначалося, нараховує в своїх лавах багато представників духовенства (уніатського), партія радикальна має характер виразно антиклерикальний і рішуче виступає проти духовенства. Її можна вважати за ліве крило націонал-демократів.

Соціал-демократична партія - наймолодша, вона і найслабша в цей час, та і в майбутньому для неї не помітно особливо сприятливих умов: її справжня стихія - фабричний пролетаріат - тут відсутній, і в містах їй доводиться розмежовуватись з польською соціал-демократією, - завдання не з легких. До того ж, намагаючись не підкреслювати різко національного питання із партійної солідарності з польською соціал-демократією, вона послаблює свої позиції, оскільки національне питання для українців є тепер питанням нагальним. Досі, з огляду на загальну слабкість соціал-демократії в Галичині, українські соціал-демократи підпорядковували національні запити загальнопартійним інтересам і серед українських національних партій найменше висували національне питання; в останній час молодші покоління партії висувають його набагато різкіше й повніше, дедалі більше вивільняючись (як і єврейські соціалісти Галичини)» (М. Грушевський. «Українці в Австро-Угорщині»).

Кость Левицький про програмові засади УНДП зазначав: «5 січня 1900 р. оголосив був Народний комітет першу свою відозву до народу, в котрій пояснив нашу національну ідею. В сій відозві сказано: “...Ідеалом нашим повинна бути незалежна Русь-Україна, в якій би всі частини нашої нації з’єдналися в одну новочасну культурну державу... Та поки осягнемо сей наш ідеал... мусимо на ґрунті теперішніх відносин і в рамках австрійської держави прагнути до створення окремої національної провінції зі своєю окремою адміністрацією і своїм національним Сеймом”» (К. Левицький. «Історія політичної думки галицьких українців»).

1. Які національні політичні завдання ставила УНДП? Чому вона була наймасовішою та найвпливовішою в Галичині? 2. Чим подібні і чим відрізнялися програмові засади РУРП і УНДП? 3. Чому УСДП, за визначенням Грушевського, «наймолодша і найслабша»?

ПРАЦЮЙМО САМОСТІЙНО. Виконайте завдання 3. Складіть порівняльну таблицю українських національних політичних партій Галичини. Критерії для порівняння оберіть самі.

ОЦІНІТЬ СЕБЕ. Поставте собі оцінку за урок, зарахувавши за різні етапи роботи відповідні бали: за кожне із завдань (завдання 1-3) - від 1 до 3 балів; так само від 1 до З балів оцініть свою участь в обговоренні в парах (максимальна оцінка за урок - 12 балів).

Перевірте, чого навчилися з теми «Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії в другій половині 19 ст.»

І. ВИКОНАЙТЕ ЗАВДАННЯ.

1. Прокоментуйте події (або явища), про які йдеться у фрагментах джерел. У чому їхнє історичне значення?

1.1. «...Тим часом підросло молоде покоління, яке в своїх молодечих серцях мало більше віри в життєві сили і майбутнє свого рідного народу, ніж його батьки. Воно знов підняло прапор нашої національної самостійності і почало закликати до праці. Се покоління назвалося народовцями. Народовцями, - бо своєю задачею вважало працю для простого народу в рідній мові того народу...» (М. Лозинський)

1.2. «...Один зі старших руських діячів, о. Стефан Качала, член-засновник "Матиці", який разом із молоддю старався скерувати "Матицю" на добру дорогу, виклав у газеті "Слово" проект заснування нового товариства для просвіти народу і поставив йому за мету: "сприяти розвитку народної просвіти в напрямах моральному, матеріальному і політичному через видання практичних книжок, брошур і т.д. тією мовою, якою народ говорить... Нагальні збори відкрив голова комітету Анатоль Вахнянин і розповів про заходи щодо заснування товариства...» (М. Лозинський)

1.3. «Найневідкладніші національні потреби галицьких русинів: бажано, щоб у Східну Галичину призначалися лише такі службовці і судді, які доведуть своє належне знання руської мови - усно і на письмі; бажано, щоб усі цісарсько-королівські органи влади, установи і суди в Східній Галичині стосовно руських сторін, а також з власної ініціативи користувалися лише руською мовою і руським письмом; бажано, щоб у Львівському університеті була створена кафедра історії руського народу (з руською мовою викладання)...; бажано відкрити підготовчий клас при руській частині гімназії в Перемишлі і, крім того, ще одну руську гімназію в Східній Галичині...; бажано створити принаймні одну нову учительську семінарію руського типу і вже існуючі семінарії для вчителів і вчительок у Львові, Станіславі, Тернополі і Перемишлі повністю утраквізувати (зробити двомовними. - Авт.)...»

2. Прокоментуйте фрагмент з поезії І. Франка. На яких особливостях соціально-економічного життя населення західноукраїнських земель у ньому наголошено?

Коли почуєш, як в тиші нічній

Залізним ш.ляхом стугонять вагони,

А в них гуде, шумить, пищить, мов рій,

Дитячий плач, жіночі скорбні стони...

Коли побачиш - на пероні десь

Людей, мов оселедців тих, набито,

Жінок, худих, блідих, аж серце рвесь,

Зів’ялих, мов побите градом жито,

Мужчин понурих і дітей дрібних...

Се - емігранти.

3. Відмовляючись від соціалістичних і федералістських принципів Драгоманова, І. Франко писав: «Глибока і сильна віра в західноєвропейські ідеали соціальної рівності і політичної волі заслонювала перед його очима ідеал національної самостійності... Для нас тепер не підлягає сумніву, що брак віри в національний ідеал був головною трагедією в житті Драгоманова, був причиною безплідності його політичних змагань». Таку сувору оцінку діяльності М. Драгоманова висловив Франко на схилі віку. А чим приваблювали політичні погляди Драгоманова молодого Франка?

4. Кому з українських діячів західноукраїнських земель другої половини 19 ст. ви віддали б пальму першості за активність і авторитетність у національному відродженні? Вибір обґрунтуйте.

II. ВИБЕРІТЬ ПРАВИЛЬНІ ВІДПОВІДІ.

1. Вставте пропущене слово.

У 60-х рр. 19 ст. у ____ розпочалася промислова розробка нафтового родовища, яка досягла апогею на початку 20 ст.

а) Львові; б) Бориславі; в) Перемишлі; г) Чернівцях.

2. Завершіть речення.

На кінець 19 ст. 75 % населення Східної Галичини та Буковини були зайняті у...

а) видобутку та переробці нафти; б) сільському і лісовому господарствах; в) кооперативному русі; г) промисловому виробництві.

3. Які міста поєднала перша залізниця в західноукраїнських землях?

а) Одесу і Балту; б) Київ та Одесу; в) Львів і Броди; г) Львів і Перемишль.

4. Завершіть твердження.

Автором праці «Україна ірредента» (1895), у якій обґрунтовано потребу створення української незалежної держави, був...

а) Іван Франко; б) Юліан Бачинський; в) Михайло Грушевський; г) Євген Левицький.

5. Що характеризує промисловий розвиток західноукраїнських земель у другій половині 19 ст.?

а) швидкі темпи розвитку машинобудівної, металургійної, залізорудної промисловості; б) регіон був ринком збуту для товарів, вироблених сусідніми (більш розвиненими) промисловими регіонами; в) промисловий переворот завершився в 70-ті рр. 19 ст.; г) створення, за підтримки уряду, першого в Україні цукрового синдикату.

6. Що з переліченого стосується особливостей економічного життя підавстрійської України в другій половині 19 ст.?

а) 75 % земельних площ засівалося цукровими буряками; б) найрозвинутішою й технічно найбільш оснащеною галуззю було лісозаготівельне виробництво; в) посилення соціального гніту, наростання антикріпосницьких виступів; г) відсутність великого поміщицького землеволодіння та аграрного перенаселення.

7. Яку назву мав перший український споживчий кооператив, створений у 1883 р. Василем Нагірним та іншими ініціаторами кооперативного руху в Галичині?

а) «Народна торгівля»; б) «Сільський господар»; в) «Дністер»; г) «Віра».

8. Укажіть портрет історичного діяча, про якого йдеться у фрагменті історичного джерела.

«.. .За прикладом Котляревського та Шашкевича живою мовою в своїх піснях і повістях промовив до народу і так пробудив народну свідомість серед буковинських Русинів, положив підвалини до нового життя» (О. Барвінський).

9. Які твердження стосуються радикального суспільно-політичного руху в західноукраїнських землях у 19 ст.?

а) пропагування ідей російських слов’янофілів; б) намагання запровадити штучне «язичіє»; в) прагнення залучити до політичної діяльності селян; г) захоплення соціалістичними ідеями; д) заснування політичної організації «Народна рада».

10. Які з перелічених фактів (подій) можуть бути використані для характеристики діяльності Русько-української радикальної партії в суспільно-політичному житті Галичини?

а) відкриття у Львівському університеті кафедри історії України; б) вихід брошури Ю. Бачинського «Україна ірредента»; в) перетворення Літературного товариства ім. Т. Шевченка на наукове; г) заснування культурно-освітнього товариства «Просвіта»; д) внесення до програми партії положення про боротьбу за соціальне визволення робітництва і селянства.

11. Яких явищ, що визначали становище населення західноукраїнських земель у другій половині 19 ст., стосуються подані ілюстрації?

а) зростання панщини, виконання повинностей за право користування лісами та пасовищами; б) малоземелля, нерозвинена промисловість і демографічний вибух; в) нестача робочої сили в містах, кріпацька залежність селян від поміщиків; г) ліквідація поміщицького землеволодіння, завершення промислового перевороту.

12. Що з переліченого стосується українського національного руху в західноукраїнських землях у другій половині 19 ст.?

а) видання першої книги сучасною українською літературною мовою; б) створення першої самостійницької організації - «Братства тарасівців»; в) відкриття у Львівському університеті першої кафедри української мови; г) створення першої української політичної партії; д) проголошення ідеї політичної незалежності України.

13. У якому варіанті вказано засновників та лідерів Русько-української радикальної партії?

а) М. Грушевський, І. Франко, Ю. Романчук, К. Левицький; б) І. Франко, М. Павлик, С. Данилович, Є. Левицький; в) М. Ганкевич, С. Вітик, Ю. Бачинський; г) Ю. Романчук, О. Огоновський, В. Нагірний.

14. Які з тверджень стосуються суспільно-політичної течії народовців на західноукраїнських землях?

а) успадкувавши національно-визвольні ідеї «Руської трійці» й Т. Шевченка, у культурницькій діяльності обстоювали самобутність українського народу; б) створили перше в Галичині культурно-розважальне товариство «Руська бесіда»; в) пропагували ідеї російських слов’янофілів, прагнули запровадити «язичіє» (суміш старослов’янської, російської, української, почасти польської мов); г) створена ними 1870 р. громадсько-політична організація «Руська рада» претендувала на роль провідника українського народу Галичини; д) лідери - О. Духнович, А. Добрянський, І. Наумович; е) створили товариство «Просвіта», яке видавало популярні українські книжки, відкривало читальні, поширюючи вплив на селян.

15. Установіть відповідність між портретами історичних діячів та їхніми іменами.

А Василь Нагірний

Б Михайло Павлик

В Юліан Романчук

Г Олександр Барвінський

Д Юліан Бачинський

16. Укажіть твердження, які характеризують здобутки «новоерівської» політики народовців.

а) відкриття у Львівському університеті кафедри української мови; б) проведення першого з’їзду діячів української культури, науки і освіти; в) відкриття у Львівському університеті кафедри історії України; г) видання першої у Львові газети українською мовою - «Зорі Галицької»; д) перетворення літературного товариства ім. Т. Шевченка на наукове та розширення завдяки державним субсидіям його діяльності; е) поява низки урядових розпоряджень про підтвердження прав або розширення вжитку української мови в державних установах.

17. Для промислового розвитку західноукраїнських земель у другій половині 19 ст. було характерним...

а) завершення промислового перевороту в 60-х рр. 19 ст.; б) домінування залізорудної та машинобудівної промисловості; в) виробництво й первинна обробка сировини; г) зростання видобутку нафти; д) відсутність великої фабричної промисловості; е) належність промислових підприємств українським капіталістам.

18. Що визначало економічні відносини в сільському господарстві західноукраїнських земель у другій половині 19 ст.?

а) занепад сільського господарства, яке ґрунтувалося на праці закріпаченого селянства; б) боротьба навколо проблеми сервітутів (використання лісів і пасовиськ); в) розвиток потужного цукробурякового виробництва; г) еміграція селян до Канади, США, Бразилії тощо, зумовлена нестачею землі; д) виникнення фінансово-кредитних і кооперативних установ задля підтримки селянських господарств; е) зростання ролі краю як «європейської житниці» та відсутність великих поміщицьких земельних маєтків.

19. У яких твердженнях ідеться про Івана Франка?

а) один з лідерів українського руху; його поема «Мойсей» стала маніфестом національної ідеї; б) автор близько 5000 праць різних жанрів, зокрема соціально-психологічних та історичних повістей; в) один з провідників «нової ери», ініціатор переїзду М. Грушевського до Львова; г) ініціатор створення та голова громадсько-політичного товариства «Народна рада»; д) один із засновників і головних ідеологів Русько-української радикальної партії; е) аргументував ідею політичної незалежності України у праці «Україна ірредента».