Підручник з Історії України. 9 клас. Власов - Нова програма

§ 13. Архітектура та образотворче мистецтво

Які архітектурні деталі дерев’яних будівель західноукраїнських церков викликали захоплення в чеського подорожнього і що вразило його в будівничих?

З опису подорожі 1844 р. Галичиною чеського письменника Карела Запа: «Архітектурний стиль русинських селянських церков, найчастіше дерев'яних, є оригінальний і дуже мальовничий. Рідко яка не має прегарної бані; часто триповерхові бані, з яких середня вища й гарніша. Коло церкви стоїть дерев'яна дзвіниця, скрізь одного взірця, звичайно трохи привітніша, ніж більшість дерев'яних дзвіниць старих костьолів у чехів. Усі ці дерев'яні церкви бувають творінням простих теслярів, які також чимало прикладають рук до різьбярського мистецтва прикрас Храму Божого. Внутрішній вигляд такої церкви буває кращий за всі сподівання; спеціально на іконостасі розташована мистецька різьба, ясного кольору, позолочена і пофарбована».

1. Що характерне для архітектури класицизму. Які пам'ятки втілюють риси цього стилю

З курсу історії 8-го класу ви вже знаєте, що в останні десятиліття 18 ст. в Україні поширився стиль класицизму.

Перший етап розвитку класицизму в архітектурі пов’язують з активним розгортанням містобудування, палацово-садибного будівництва. Другий етап характеризується розширенням забудови міст, їхнім переплануванням та подальшим удосконаленням старих міських планів і будівельних заходів. Для третього, останнього, етапу доби класицизму в Україні властивим був поступовий розпад його стильової єдності.

Якщо раніше в монументальному будівництві переважали церкви, то тепер - ансамблі міських урядових центрів, поміщицькі палаци й парки, різноманітні громадські споруди: театри, лікарні, навчальні заклади, військові установи тощо.

Наприкінці 18 ст. почали складати генеральні плани міст Російської імперії. В основу їх було покладено класицистичне регулярне планування. Відповідно до нього обов’язковим було виокремлення адміністративного центру з площею, на якій розташовувалися будівлі урядових установ. Квартали мали бути прямокутними. Цікаво, що більшість міст України зберегли класицистичне планування до наших днів. Приміром, на початку 19 ст. класицистичну схему планування центру міста було втілено в Полтаві, новий губернський статус якої передбачав відповідні зміни. За керівництва архітектора Михайла Амвросимова в 1805-1811 рр. збудовано один з найкращих ансамблів класицизму в Україні - Круглу площу (стара назва - Олександрійська). До центральної площі міста радіально сходяться вісім вулиць. По периметру площа забудована адміністративними спорудами - будинком губернських присутственних місць, будинками генерал-губернатора, дворянського зібрання, поштамту тощо. У центрі площі споруджено пам’ятник на зразок тріумфальних колон у Римі - «Монумент Слави» на честь 100-річчя Полтавської битви (1811 р., архітектори М. Амвросимов та Жан-Франсуа Тома де Томон), який став композиційною домінантою центру міста.

Зауважте

Класицизм в архітектурі характеризується світлими барвами, строгими й чіткими архітектурними формами. відмовою від пишного оздоблення. В основі стилю - регулярна система в забудові міст, стриманість і простота форм, наслідування художніх зразків античності.

Олександрівська площа в Полтаві за планом 1808 р.

Будинок Полтавських губернських присутственних місць

Упродовж 19 - на початку 20 ст. тут було розташовано більшість губернських установ (нині будівля міськради).

Цілісні архітектурні ансамблі з класицистичною забудовою постали в новозаснованих містах Південної України, прикметою яких було те, що іноді принцип регулярності планувальних схем доводилося узгоджувати з особливостями рельєфу.

Адміністративно-культурний центр Одеси - групу площ, пов’язаних із Приморським бульваром, - збудовано як високохудожній ансамбль у стилі класицизму. Приморський бульвар - фасад міста. Він з’єднує центральну частину міста з морем велетенськими сходами (тоді 199, нині 192 сходинки). Композиційним центром бульвару стала напівкругла площа з пам’ятником градоначальникові та генерал-губернатору Арману Еммануелю де Рішельє.

Приморський бульвар в Одесі

Микільська церква-ротонда на Аскольдовій могилі. 1810

Класицистичною окрасою Києва є споруди Андрія Меленеького першого міського архітектора. Найвідоміші (з тих, що збереглися) - Микільська церква-ротонда на Аскольдовій могилі (1810) та пам’ятник на честь повернення Києву магдебурзького права (1802) на березі Дніпра - колона тосканського ордера заввишки 18 м з п’єдесталом у вигляді арки.

Зразками класицистичної забудови Львова були споруди Театру Станіслава Скарбека (нині Національний академічний український драматичний театр імені М. Заньковецької), Оссолінеуму (польської наукової установи), Нової ратуші тощо.

Пам’ятник на честь повернення Києву магдебурзького права. 1802

Театр С. Скарбека. 1837-1842. Архітектори Людвіг Піхль та Йоганн Зальцман

Палац Кирила Розумовського в Батурині

У 1794 р. колишній правитель Гетьманщини К. Розумовський повернувся до Батурина, плануючи створити тут палацово-парковий комплекс. У забудові втілено риси античної архітектури: фасад палацу прикрашено портиком з восьми колон іонійського стилю. Зі смертю графа будівництво припинили. Зображений на фотографії палац набув такого вигляду лише в 2008-2009 рр.

Будівля Київського університету Св. Володимира (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка)

Творцями найяскравіших зразків архітектури класицизму були майстри-іноземці. Група архітекторів (здебільшого італійського походження) розбудовувала Одесу. У Батурині шотландець Чарлз Камерон керував будівництвом у 1799-1803 рр. триповерхового палацу для Кирила Розумовського. На початку століття в Одесі працював француз Тома де Томон, а в Києві - прибулий з Петербурга Вікентій Беретті (італієць за походженням). Будівля Київського університету Св. Володимира, споруджена за проектом В. Беретті у 1837-1842 рр., є найяскравішим в Україні зразком архітектури класицизму.

Будівля Київського університету була найбільшою спорудою міста 19 ст. Вона має форму квадрата. Головний вхід з Володимирської вулиці оздоблений восьмиколонним іонійським портиком. Університет, на відміну від інших пам’яток класицизму, опоряджених у білому або біло-жовтому кольорах, має червоний колір стін, а бази колон, капітелі й карнизи, відлиті з чавуну, - чорний. Колір будівлі відповідає стрічці ордена Святого Володимира, чиє ім’я носив тоді заклад.

Для класицизму характерне будівництво палаців і парків. Одним з перших (і водночас найвідоміших) класицистичних палацових комплексів з парком був палац і парк у Качанівці на Чернігівщині. Цей комплекс закладено і збудовано у 70-х рр. 18 ст. на замовлення власника П. Рум’янцева-Задунайського. Своєю красою уславилися два великі пейзажні парки Правобережжя - «Олександрія» в Білій Церкві та «Софіївка» в Умані.

Сучасна Качанівка

Парк «Софіївка» в Умані

Парк названий Софіївкою на честь дружини графа Станіслава Потоцького - Софії. Автором проекту був польський інженер, архітектор-садівник Людвік Метцель. Композиція парку розгортається вздовж річища Кам’янки, де споруджено низку штучних басейнів і ставів, водоспади, шлюзи, підземну річку Ахеронт тощо. Парк прикрашають штучні скелі, альтанки, скульптури.

2. У чому своєрідність тогочасного мистецтва скульптури

У зв’язку з архітектурою розвивається і монументальна скульптура. Найвизначнішим скульптором російського класицизму є нащадок козацької старшини Іван Мартос з Ічні на Чернігівщині. Для України він створив кілька пам’ятників, серед яких найвідоміший пам’ятник градоначальникові та генерал-губернатору Арману Еммануелю де Рішельє в Одесі. Цей пам’ятник - найяскравіша пам’ятка монументальної скульптури класицистичного стилю в Україні.

Пам’ятник градоначальникові та генерал-губернатору А. де Рішельє в Одесі. 1828. Скульптор Іван Мартос

Постать Рішельє втілює ідеальний образ державного діяча. Правитель міста одягнений у римську тогу, з лавровим вінком на голові. Скульптор правдиво передав риси зовнішності зображеного діяча. П’єдестал пам’ятника з трьох боків прикрашено алегоричними бронзовими рельєфами, присвяченими землеробству, торгівлі й правосуддю.

Пам’ятник князю Володимиру у Києві встановлено 1853 р. на нижній (штучній) терасі гірки, яка отримала назву Володимирської. Загальна висота пам’ятника - 20,4 м, висота бронзової статуї - 4,4 м, висота постаменту - 16 м. На постаменті на повний зріст установлено статую князя, зображеного в парадному плащі, з хрестом у правій руці та облямованій хутром шапці - у лівій. Скульптурне оформлення постаменту складається з горельєфа «Хрещення Русі»; барельєфа з гербом Києва (архістратиг Михаїл на повний зріст); зірки ордена Святого Володимира.

Пам’ятник князеві Володимиру в Києві. 1853. Скульптори Василь Демут-Малиновський і Петро Клодт, архітектор Олександр Тон

Горельєф «Хрещення Русі» на п’єдесталі пам’ятника князеві Володимиру

3. Які особливості мало українське малярство доби. Які художники його уособлювали

У першій половині 19 ст. високого рівня сягнуло українське малярство. Саме в цей час у ньому відбулися істотні зміни, пов’язані із занепадом традиційного релігійного малярства - іконопису. Тому кінець 18 - початок 19 ст. вважають межею, що відокремлювала малярство попередніх часів, яке ґрунтувалося на релігійних засадах, від нового, світського. Образотворче мистецтво зазнало відчутного впливу європейського романтизму. Цей вплив виявився в тому, що художники зверталися до тем і образів, пов’язаних із життям народу, в їхніх творах помітно зріс інтерес до людської особистості, її внутрішнього світу. Найпослідовніше риси романтизму втілено в українському портретному живописі.

Якщо вихідці з України Дмитро Левицький і Володимир Боровиковський відіграли непроминальну роль у розвитку російського живопису, то росіянин Василь Тропінін своєю творчістю відкрив нову епоху портретного жанру в українському живописі першої чверті 19 ст. (в Україні Тропінін прожив близько 20 років, був кріпаком). Найціннішими творами митця є портрети подільських селян-кріпаків - чи не перші образи людини з простого народу. До справжніх шедеврів портретного мистецтва належить картина В. Тропініна «Дівчина з Поділля».

У першій половині 19 ст. як самостійне явище в українському малярстві започатковано пейзажний жанр.

Володимир Боровиковський. Княжни Гагаріни, Анна і Варвара. 1802

Василь Тропінін. Дівчина з Поділля. 1810-1820

У сповненому поезії образі кароокої, чорнобрової, з оливковим відтінком шкіри дівчини відбився не лише національний етнотип, а й романтичні ідеали часу з його розумінням краси та людської гідності.

Василь Штернберг. Садиба Г. Тарновського в Качанівці. 1837

У качанівському краєвиді художника, безперечно, приваблювала не так садиба, зображена здалеку, як навколишня природа - за словами сучасника, «величний, сповнений краси сад зі ставками та старими кленами».

Найкращими зразками пейзажу є картини Василя Штернберга - «Садиба Г. Тарновського в Качанівці», «Переправа через Дніпро під Києвом», «Вітряки в степу».

Новою сторінкою в історії національного пейзажу першої половини століття стала творчість Т. Шевченка. Проте до цього жанру він звертався здебільшого в графічних техніках. У Львові пейзажеві майже цілком присвятив свою діяльність вихованець Віденської академії мистецтв німець Антон Лянге.

Неабиякою майстерністю вирізнялися живописні полотна ще одного вихованця Віденської академії мистецтв Луки Долинського. Цей львівський митець (родом з Білої Церкви) вдало поєднував релігійний і світський живопис, зокрема портрет.

У пейзажному, портретному та інших жанрах працював Іван Сошенко. Особливо вдалими вважають ті картини митця, на яких зображено сцени буденного життя на тлі української природи.

Лука Долинський. Портрет князя Лева Даниловича. Кінець 18 ст. (портрет з уяви)

Іван Сошенко. Продаж сіна на Дніпрі. 1857

4. Чим уславився Тарас Шевченко як художник

Найвищим досягненням мистецької культури 19 ст. є творчість Тараса Шевченка. Його художня спадщина величезна: збереглося 835 творів - картин, портретів, гравюр на різні теми, написаних протягом різних періодів життя. Митець активно працював у портретному жанрі, про що свідчать, зокрема, автопортрети 1840-1841 рр., портрети Т. Маєвської, П. Куліша, княгині Кейкуатової.

Автопортрет, виконаний узимку 1840 р. у Петербурзі, є одним з найкращих творів цього жанру в українському образотворчому мистецтві першої половини 19 ст. Цікаво, що це одна з перших спроб Шевченка малювати олійними фарбами. Митець продемонстрував не лише вміння чудово володіти пензлем, високий хист рисувальника та колориста, а й вишукану майстерність у переданні форми засобами світлотіні.

Тарас Шевченко. Автопортрет. 1840

Тарас Шевченко. Катерина. 1842

У центрі картини - Катерина, дівчина-кріпачка, жертва панської розпусти, що символізує покріпачену Україну, яка потерпає від свавілля російської влади. Постать зганьбленої, деморалізованої дівчини є німим докором соціальній системі, яка принижує людську гідність.

Помітне місце в малярській спадщині Т. Шевченка належить картинам жанрового характеру на українську тематику, серед яких привертають увагу «Селянська родина» та «Катерина».

Картина «Катерина» суголосна з однойменною поемою, сповнена гарячого співчуття художника до долі простої селянської жінки.

Роздивіться картину Т. Шевченка «Катерина». 1. Якою зображено Катерину на полотні? Чи осуджує Т. Шевченко героїню свого живописного твору? 2. Які образи та деталі, що ними Шевченко доповнив загальну художню композицію картини, асоціюються у вас з українським народом, який потерпає від свавілля російської влади?

Шевченко-художник досконало володів різними жанрами й різною технікою, за життя був поцінований як майстер гравюри. Свою першу гравюру, ілюстрацію до трагедії Шекспіра «Король Лір», він зробив уже 1843 р.

Після відвідання України в 1843 р. Шевченко задумав започаткувати періодичне видання, аби розповісти в ньому про Україну, красу її природи, про звичаї українського народу, архітектурні пам’ятки, історію. У 1844 р. в Петербурзі вийшов перший (і єдиний) випуск альбому «Живописна Україна». Він складається з 6 офортів: «У Києві» (1), «Видубицький монастир» (2), «Судня рада» (3), «Старости» (4), «Дари в Чигирині 1649 року» (5), «Казка» (інша назва «Солдат і смерть») (6).

Офорти з альбому Тараса Шевченка «Живописна Україна». 1844

Історичній тематиці присвячено офорт «Дари в Чигирині 1649 року». Сюжет гравюри пов’язаний з Національно-визвольною війною середини 17 ст., зокрема з подіями, коли до Б. Хмельницького в Чигирин прибули посли від трьох сусідніх держав з дарами. Цей офорт став першим в українському образотворчому мистецтві твором, на якому відображено одну зі сторінок боротьби українців за національне визволення.

Знайдіть в інтернеті картину Ежена Делакруа «Свобода на барикадах» («Свобода, що веде народ»). Зверніть увагу, що сюжет картини присвячений революційним подіям у Парижі 1830 р. Загін озброєних повстанців через тіла своїх загиблих товаришів рішуче прямує до поставленої мети. Попереду - жінка, що символізує завзяття повстанців, їхнє прагнення до волі, - Свобода. Прапор у руках жінки недвозначно вказує, що символізує вона нескорену, сповнену сил революційну Францію.

Роздивіться картини Е. Делакруа «Свобода на барикадах» і Т. Шевченка «Катерина» та дайте відповіді на запитання. 1. Які події, явища, процеси кінця 18 - першої половини 19 ст. впливали на історію Франції та України? Які реалії суспільно-політичного життя мали істотні відмінності? 2. Що уособлюють образи жінок на картинах? Що їх істотно відрізняє? Схарактеризуйте образи жінок за допомогою прикметників (Катерина Т. Шевченка... Свобода Е. Делакруа (яка?)...). 3. Які деталі на картинах свідчать, що образи жінок символізують Францію та Україну? 4. Порівнявши картини українського та французького художників, доведіть, що рушієм національного відродження є ідея людської гідності. Для кого - французів чи українців першої половини 19 ст. - ця ідея була актуальнішою?

Перевірте, чого навчилися

1. Складіть синхроністичну таблицю створення найвизначніших пам’яток архітектури, образотворчого мистецтва та літератури.

2. Установіть послідовність створення пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, зображених на ілюстраціях.

3. Складіть речення, використавши поняття і терміни: «класицизм», «класицистичне регулярне планування», «класицистичні палацово-паркові комплекси», «пейзажний жанр».

4. Доповніть речення. Найкращими пам’ятками класицизму в Україні в архітектурі першої половини 19 ст. є...

5. Хто серед перелічених діячів української культури першої половини 19 ст. творив у царині образотворчого мистецтва?

1) В. Штернберг; 2) Я. Головацький; 3) В. Боровиковський; 4) М. Костомаров; 5) Г. Квітка-Основ’яненко; 6) М. Максимович; 7) І. Котляревський; 8) П. Куліш; 9) А. Лянге; 10) Є. Гребінка; 11) В. Тропінін; 12) Т. Шевченко; 13) А. Меленський.

6. Дайте відповіді на запитання: 1. Як позначився перехід до класицизму в архітектурі на плануванні міст? 2. Які пам’ятки було створено в Києві за проектом А. Меленського? 3. Які пам’ятки скульптури та образотворчого мистецтва уособлюють добу?

7. Конкретизуйте й уточніть загальне твердження про розвиток українського образотворчого мистецтва. Українське образотворче мистецтво першої половини 19 ст. оновилося змістом, жанрами і засобами виразності.