Підручник з Історії України 8 клас "Власов 2016" - Нова програма

§ 9. МІСТОБУДУВАННЯ, АРХІТЕКТУРА ТА ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

1572-1629 рр. - будівництво ансамблю Успенської церкви у Львові. 1591-1629 рр. - будівництво Успенської церкви у Львові.

1580 р. - завершення будівництва палацу Костянтина Корнякта у Львові.

До якого виду образотворчого мистецтва належить зображення на пам’ятці? Які події започаткували нові явища в українському мистецтві?

1. Друкарська марка Івана Федорова з «Апостола». 1574 р.

2. Фронтиспис1 з «Апостола». Зображення євангеліста Луки. 1574 р.

1 Фронтиспис - сторінка з малюнком, уміщена на початку книги, перед титулом (першою сторінкою книги).

1. Які особливості містобудування 16 ст.?

З поширенням в Україні магдебурзького права міські будівничі (передусім на західноукраїнських землях у складі Польщі) дедалі частіше почали використовувати елементи регулярної забудови, яка передбачала чітке, відповідно до геометричної сітки, розташування основних будівель та ансамблів - головної площі, кварталів, вулиць. Центральною частиною міста, з якої й починалося будівництво, була площа з ратушею посередині - ринкова площа у вигляді прямокутника або квадрата. Від кожного її рогу відходило по дві вулиці. Кілька вулиць розташовувалися паралельно кожній зі сторін площі, інколи вулиці перерізували окремі сторони (Львів, Стрий). Найважливіші вулиці перетинали все місто.

Захисну функцію виконували мури, якими обводили місто, а також рови й вали. На мурах зводили оборонні вежі, вони мали також по кілька в’їзних брам (у Львові дві). Захисні споруди обмежували територію міста, тому його внутрішня забудова була надзвичайно щільною. Житлові будівлі зводили на невеличких ділянках землі, вони були кількаповерховими, розташовувалися впритул одна до одної. На вулицю виходив тільки вузенький фасад1 із порталом2 і двома вікнами поруч - для освітлення сіней та кімнат, а на другому й третьому поверхах - по троє вікон (двоє, розташовані ближче, були в світлиці, а третє, окреме, - у спочивальні). Не були рідкістю дерев’яні будинки або дерев’яні прибудови до кам’яниць.

Кам’яниці площі Ринок у Львові.

• Історичний центр Львова навколо площі Ринок у 1998 р. включено до Списку світової культурної спадщини ЮНЕСКО.

Приміщення на першому поверсі таких споруд використовували для господарських потреб: як крамниці, склади, різні контори. Другий та третій поверхи були житловими. Будинки споруджували з каменю, тому їх називали кам’яницями. Хоч архітектура будівель відповідала обов’язковим приписам, кожну кам’яницю оздоблювали лише їй притаманним різьбленням, що разом з індивідуальними особливостями планування надавало їй неповторності. Так, зокрема, розбудовувалися житлові квартали Львова, який правив за взірець для забудови багатьох інших міст. Щоправда, нова забудова зазвичай поєднувалася із традиційною. Такі міста, як Київ, Володимир, Чернігів, Новгород-Сіверський, зберігали давнє планування, в основу якого було покладено особливості рельєфу. Житлова забудова цих міст лишалася майже повністю дерев’яною.

1 Фасад - передній бік будинку або споруди в архітектурі.

2 Портал - архітектурно оформлений вхід до споруди.

• На які деталі забудови звернув увагу автор джерела? • Що його особливо вразило в тогочасному Львові?

Автор найдавнішого докладного опису Львова Мартин Груневег із Гданська, який перебував у місті в 1582-1602 рр., розповідав: «Загалом Львів - гарно вимуроване місто, на всіх вулицях багато мурованих кам’яниць, прикрашених різьбленням і малюванням. Проте всі будинки вкриті тільки ґонтом (своєрідна «дерев’яна черепиця»). Найкраща забудова на Ринку й Вірменській вулиці... Навколо Ринку перед будинками прокладено тротуар, рівно вимощений тесаним камінням. Він такий широкий, що на ньому можуть розійтися чотири особи, або дві пари назустріч одна одній... Посередині Ринку гарна велика ратуша, вкрита жовтою та зеленою полив’яною черепицею».

2. Які нові явища притаманні архітектурі міст 16 ст.? Які пам’ятки втілюють риси світського та церковного будівництва?

Містобудування в українських землях 16 ст. зазнавало відчутного впливу мистецького стилю ренесанс. Особливо яскраво ренесансні риси втілено в західноукраїнських містах. Та це й не дивно, адже проекти забудови міст подекуди замовлялися архітекторам-європейцям. Деякі з іноземних архітекторів знайшли в Україні другу батьківщину і реалізовували тут свої творчі задуми, поєднуючи набуті в Європі знання (композиційні прийоми й типи споруд, архітектурно-декоративні засоби) з місцевими традиціями відповідно до національних уподобань, місцевих будівельних матеріалів та навичок.

1. Фасад Чорної кам’яниці (фрагмент).

2. Чорна кам’яниця - один з найкращих зразків житлової ренесансної архітектури у Львові.

Унікальною пам’яткою ренесансної світської архітектури є ансамбль споруд центру Львова - площа Ринок. Чи не найдосконалішим її зразком є Чорна кам’яниця. Таку назву пам’ятка отримала в середині 19 ст., коли її фасад пофарбували в чорний колір. Будинок споруджено в 1588-1589 рр. За свою тривалу історію кам’яниця зазнала багатьох змін, проте вони не затьмарили її ренесансного вигляду. Вікна й нині прикрашає білокам’яне різьблення з мотивами листя аканта й виноградної лози.

Будинок на площі Ринок, який носить ім’я Корнякта, - найошатніша житлова будівля в місті за тих часів, а також найвидатніша пам’ятка світського ренесансного будівництва у Львові. Будинок Корнякта - єдина тогочасна споруда в житловій забудові міста, зведена на двох будівельних ділянках, що дало змогу розпланувати внутрішній двір з відкритими аркадами1-лоджіями, які оточують подвір’я з трьох сторін. Тому пам’ятку ще називають палацом Корнякта. Будинок звів у 1580 р. архітектор Петро Барбон за участю Павла Римлянина.

1. Будинок-палац Корнякта у Львові.

2. Внутрішній двір палацу Корнякта у Львові.

З-поміж пам’яток тогочасного ренесансного церковного будівництва Львова найвідомішими є ансамбль Успенського братства, який складається з Успенської церкви, каплиці2 Трьох Святителів, дзвіниці (вежі Корнякта).

Цікавою є доля Успенської церкви. Та споруда, що збереглася донині і яку визначають як наділену виразними ренесансними рисами, є, власне, четвертою Успенською церквою. Автором проекту і керівником будівельних робіт був італієць Павло Римлянин - з ним Успенське братство у 1591 р. уклало договір про будівництво.

1 Аркада - ряд однакових за формою й розмірами арок, що спираються на стовпи або колони.

2 Каплиця - невеличка споруда без вівтаря для відправ і молитов.

1. Ансамбль Успенської церкви у Львові. Реконструкція.

2. Церква Зішестя Святого Духа в с. Потеличі (Львівщина).

Доки відбудована церква не почала діяти, за неї правила каплиця Трьох Святителів. Її прибудовано до церкви з північного боку (будівництво тривало впродовж 1578-1590 рр.).

Поряд з Успенською церквою та каплицею Трьох Святителів височіє 65-метрова вежа Корнякта - будівля, що одразу стала символом Львова. За досконалістю і красою форм вежа Корнякта не поступається найкращим зразкам європейської архітектури того часу. Вежу будував у 1572-1578 рр. архітектор Петро Барбон на кошти К. Корнякта. У будівлі поєднано традиції ренесансної архітектури й української, утіленням якої є дерев’яні вежі-дзвіниці храмів.

У церковному будівництві, як і раніше, використовували камінь і дерево. І хоч дерев’яне будівництво істотно переважало, проте вціліло споруд з дерева небагато. До сьогодні збереглася Церква Зішестя Святого Духа в с. Потеличі на Львівщині. Це дерев’яний двоверхий храм, найстаріший зі збережених в Україні: його збудовано в 16 ст. (називають дату 1502 р.) коштом гончарів Потелича на місці попереднього храму.

3. Які зміни сталися в будівництві оборонних споруд?

Упродовж 16 ст. будівництво оборонних споруд не лише не втратило свого значення, а й набуло розмаху. За умов постійної загрози несподіваних нападів зі Степу риси оборонної архітектури з’являються навіть в окремих церквах, монастирських спорудах, синагогах тощо.

Усталену в попередню епоху баштову систему укріплень, коли основу фортифікації складали високі й товсті мури, на яких споруджувалися вежі, українські архітектори застосовували до кінця 17 ст. При цьому міські укріплення будували переважно з дерева. Дерев’яна фортеця була неодмінною ознакою міста на землях Подніпров’я та Лівобережжя, де відчувався брак інших будівельних матеріалів, а нерідко й Правобережжя.

1. «Вежа Мурована» Острозького замку.

2. Кругла, або Нова, вежа Острозького замку.

3. Острозький замок. Макет-реконструкція.

У 16 ст. відбудовували та модернізували старі фортеці, проте будували й нові. На початку століття було відновлено Київський замок, на спорудженні якого, за свідченням джерел, працювало 20 тис. теслярів.

Нових обрисів набув Острозький замок, розбудова якого припадає на кінець 14-16 ст., був одним з найнеприступніших приватних замків Волині.

До кінця 16 ст. комплекс споруд Острозького замку було об’єднано в єдину фортифікаційну систему. Цей ансамбль складався з «Вежі Мурованої» - найстарішої частини замку, північної стіни Богоявленської церкви, а також спорудженої наприкінці 16 ст. Круглої, або Нової, вежі, прикрашеної зверху ренесансною короною. Цікаво, що «некоронований король Русі» князь В.-К. Острозький мешкав у дерев’яному палаці поміж «Вежею Мурованою» та Богоявленською церквою.

Особливості архітектури того періоду яскраво втілює Меджибізький замок. Замок у смт Меджибіж (Хмельницька обл.), докорінно перебудований у середині 16 ст., був однією з найпотужніших фортець у регіоні. Ця споруда, так само як і Кам’янець-Подільська фортеця, не мала правильної форми, оскільки під час будівництва архітектори прагнули враховувати особливості рельєфу. Замок спорудили на високому мисі, де зливаються річки Південний Буг і Бужок. Пам’ятка є прикладом замку перехідного типу - від споруд з оборонними стінами і вежами до замків-палаців.

Меджибізький замок.

4. У чому своєрідність образотворчого мистецтва доби?

У 16 ст. бурхливо розвивалося мистецтво скульптури, що було зумовлено поступом архітектури, оскільки скульптурні зображення застосовували для оздоблення архітектурних споруд. У скульптурних зображеннях втілювали ренесансні ідеї. Так, львівські споруди Чорної кам’яниці, будинку Корнякта, каплиці Трьох Святителів, Успенської церкви тощо прикрашені скульптурними рельєфами та пишним різьбленням.

Скульптура - вид образотворчого мистецтва, твори якого мають об'ємність, тривимірність і виконуються з твердих або пластичних матеріалів. Має два основні різновиди - круглу (статуя, бюст тощо) та рельєф (об'ємне зображення на площині).

Набув поширення і скульптурний портрет. Він виконував роль надгробного пам’ятника. Надгробки замовляли, щоб уславити образ померлого, увічнити його для нащадків. Так, 1579 р. в Успенській церкві Києво-Печерської лаври було встановлено надгробок К. І. Острозького: одягнений у лицарський обладунок князь відпочивав на ложі. Така композиція скульптури цілком відповідала ренесансним традиціям, відповідно до яких померлого нерідко зображали ніби уві сні.

Від другої половини 16 ст. починає розвиватися декоративне різьблення, яким оздоблювали рамки ікон. Іконостаси, виготовлені з дерева, прикрашають різьбленими рослинними орнаментами, обов’язково мальованими та вкритими золотом чи сріблом.

Упродовж 16 ст. розвивався іконопис - найпопулярніший і найпоширеніший вид малярства. Активним осередком українського релігійного малярства до середини століття був Перемишль. Більшість українських ікон 16 ст. належить до спадщини малярів саме цього міста. Працював там і автор перших в історії українського мистецтва ікон з авторським підписом - «Успіння Богородиці» із церкви Архангела Михаїла в Смільнику (1547 р.) - Олексій Горошкович.

Надгробний пам’ятник К. І. Острозькому. 1579 р.

1. Ікона Успіння Богородиці. Художник Олексій Горошкович. 1547 р.

2. Ікона Благовіщення. Художник Федуско. 1579 р.

Традиції перемишльської школи розвивають у кількох провінційних осередках, серед яких чільне місце належить Самбірському, де працювали кілька митців на чолі з Федуском - автором храмового «Благовіщення» 1579 р. із церкви в Іваничах поблизу Володимира на Волині. Від другої чверті століття зросла роль львівського осередку.

Наприкінці століття виникає світський портретний живопис, найдавнішим зразком якого був портрет короля Стефана Баторія, який створив для львівської ратуші Войцех Стефановський (1576 р.). Проте з оригінальних пам’яток зберігся лише портрет сяноцького каштеляна й перемишльського старости Яна Гербурта. Тільки в пізніших копіях відомі портрети членів родини князів Острозьких.

Портрет польського короля Стефана Баторія. 1576 р.

1. Портрет Яна Гербурта. Після 1577 р.

2. Сторінкова мініатюра Пересопницького євангелія.

• Зразок сакрального портрета, на якому портретований зображений навколішки, з молитовно складеними руками, у темному вбранні. Простежується дуже помітний вплив іконопису.

На 16 ст. припадає злет книжкового малярства. Яскравим взірцем використання орнаментальних мотивів європейського Відродження є мініатюри Пересопницького євангелія. Рукопис прикрашають чотири мініатюри: зображення євангелістів за роботою.

У 1574 р. з появою першої надрукованої Іваном Федоровим в Україні книги - «Апостола» - з’являється книжкова гравюра. Нове мистецьке явище започатковують зображення Євангеліста Луки з фронтисписа та друкарська марка Івана Федорова.

Гравюра (від франц. graver - вирізати) - вид мистецтва графіки, що охоплює різноманітні способи ручного оброблення дощок чи металевих пластин і друкування з них відбитків.

Перевірте себе

1. Скільки років тому на наших землях було створено першу книжкову гравюру?

2. Де розташовано найвідоміші архітектурні споруди доби?

3. Виберіть з переліку пам'ятки, створені в 16 ст.: • Десятинна церква в Києві; • гравюри Львівського «Апостола»; • мініатюри Пересопницького євангелія; • ікона Богородиці з Успенської церкви в с. Дорогобужі; • ікона Успіння Богородиці Олексія Горошковича; • Меджибізький замок; • Луцький замок; • будинок Корнякта.

4. Які зі споруд належать до ренесансних архітектурних пам'яток Львова: • будинок Корнякта; • Успенська церква з вежею Корнякта; • каплиця Боїмів; • Софійський собор; • каплиця Кампіанів; • Чорна кам'яниця; • каплиця Трьох Святителів; • Золоті ворота?

5. Дайте визначення поняттям та термінам: • кам'яниця; • каплиця; • скульптура; • гравюра.

6. Дайте відповіді на запитання: • Чим відрізняється містобудування та архітектура 16 ст. від попередніх століть? • Що було особливого в будівництві оборонних споруд? • Які особливості мали українська скульптура та живопис у другій половині 16 ст.? • Чому появу гравюри пов'язують з початками книговидання?

ОЦІНІТЬ СВОЇ ВМІННЯ З ТЕМИ

ДАТИ ТА ПОДІЇ

1. Установіть хронологічну послідовність подій: • заснування князем Дмитром Вишневецьким на о. Мала Хортиця Січі-фортеці; • Люблінська унія. Утворення Речі Посполитої; • перша документальна згадка про українських козаків у писемних джерелах; • козацьке повстання під проводом М. Шаули та С. Наливайка.

ІСТОРИЧНА КАРТА

2. Розгляньте картосхему: • Якими літерами на картосхемі позначено території нових воєводств Речі Посполитої на українських землях після Люблінської унії? Назвіть їх. • Якими кольорами позначено території Московського царства, Османської імперії та її васалів? • Відповідно до цифр назвіть міста - центри воєводств Речі Посполитої. • Якою літерою позначено терени Запоріжжя? • Яка подія кінця 16 ст. на картосхемі позначена стрілками червоного кольору? • Межі якого повстання кінця 16 ст. позначено так: С

ІСТОРИЧНЕ ДЖЕРЕЛО

3. Установіть, про що йдеться в уривках з історичних джерел. Дайте історичний коментар зазначеним подіям.

A. «Хочуть... панове міщани львівські школи заснувати для навчання дітей християнських усіх станів, які би мали вчитися Письма Святого грецького й слов’янського, щоб не був їхній християнський рід неначе безсловесним через свою невченість. І також купили друкарню, потрібну для тієї школи».

Б. «Ось розповідь про те, звідки почалася і як було створено цю друкарню: “Коли я оселився в славетнім місті Львові, обходив я багато разів багатих і благородних у світі, прохаючи від них допомоги... І це не раз, не двічі, а багато разів я робив... Знайшлися деякі невисокого священицького чину, а також незнатні з мирян, що подали допомогу. Не думаю, що робили це з достатку”».

B. «Хортиця - місцевість на Борисфені. Тут Дмитро Вишневецький, стародавній преславний герой, уславлений своїми воєнними звитягами, поставив колись фортецю. Середину цього місця оточив кам’яним муром та огорожею з дубів, що піднеслися, зміцнені природою та Богом. Унаслідок цього він міг протидіяти наступові кримського хана та сил усієї його орди».

ІСТОРИЧНА ОСОБИСТІСТЬ

4. Підготуйте розповідь про князя В.-К. Острозького, використовуючи пам’ятку для характеристики історичної особистості.

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ ХАРАКТЕРИСТИКИ ІСТОРИЧНОЇ ОСОБИСТОСТІ

1. Установіть, коли та в якій країні жив історичний діяч. Укажіть історичні умови, на тлі яких він розгортав свою діяльність.

2. Опишіть його зовнішність, характер. Що, на вашу думку, вплинуло на формування його особистості? Які його вчинки варто наслідувати, а які ви не схвалюєте?

3. Інтереси якої суспільної верстви він виражав?

4. Назвіть основні наслідки його діяльності.

5. Дайте оцінку його діяльності. Як ви ставитеся до засобів, якими він прагнув досягти мети?

ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ

5. Поясніть поняття та терміни і складіть з ними речення: • Запорізька Січ; • Кіш; • козацька старшина; • кошовий отаман; • гетьман; • Січова рада; • клейноди; • фільварок; • реєстрове козацтво; • низове козацтво; • магдебурзьке право; • гравюра; • православні братства.

ІСТОРИЧНА ПАМ’ЯТКА

6. Використовуючи подані пам’ятки, визначте досягнення культури України цієї доби.