Підручник з Історії України 8 клас "Власов 2016" - Нова програма

§ 36. АРХІТЕКТУРА ТА ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

1. У чому особливості тогочасної української архітектури?

Українська архітектура середини — другої половини 18 ст. розвивала надбання попереднього періоду. Так, панівним архітектурним стилем на землях Лівобережної, Слобідської та Південної України лишалося козацьке бароко. Найвідомішою спорудою доби є збудована впродовж 17181730 рр. Спасо-Преображенська церква в с. Великі Сорочинці на Полтавщині. Її спорудив полковник миргородського полку (незабаром гетьман) Данило Апостол, у цій церкві його й поховано. Первісно церква була дев’ятибанною, проте внаслідок перебудови після пожежі 1811 р. стала п’ятибанною.

1. Спасо-Преображенська церква в с. Великі Сорочинці.

2. «Свята Уляна» з іконостаса Спасо-Преображенської церкви в с. Великі Сорочинці.

Унікальна церква й своїм семиярусним іконостасом, що дивом зберігся як єдиний на українському Лівобережжі. Іконостас займає всю ширину храму (23 м) і складається з головного іконостаса та двох іконостасів у бічних вівтарях і нараховує понад 100 ікон. Найвідоміші ікони сорочинського комплексу «Пророк Даниїл» і «Свята Уляна» - святі покровителі фундатора гетьмана Данила Апостола та його дружини. Юний пророк Даниїл зображений у розкішному східному тюрбані та світлому жупані з вишитими барвистими квітами.

Неперевершеною пам’яткою дерев’яного храмового будівництва є Троїцька соборна церква у Самарі (сучасний Новомосковськ на Дніпропетровщині). Це найбільша й найвища споруда 18 ст. (заввишки близько 65 м), єдина дев’ятизрубна церква з дев’ятьма банями зі збережених в Україні. Будували її впродовж 1773-1779 рр. за проектом народного майстра Якова Погребняка на замовлення самарської старшини й тамтешнього

1. Троїцька соборна церква в Самарі (сучасний Новомосковськ). Архітектор Яків Погребняк.

2. Вознесенська церква в Березні на Чернігівщині (1759-1761). Архітектор Опанас Шолудько. Фотографія початку 20 ст.

духівництва. Майстер довго не міг утілити свій задум - храм йому уявлявся дев’ятибанним, з однією банею в центрі, проте так, щоб з усіх чотирьох боків було видно по три бані. Зрештою, він подався в плавні й залишався там доти, доки його не осяяло, як саме належить зводити церкву. Аби переконати замовників у можливості реалізації свого задуму, будівничий створив мініатюрну модель храму. Ще однією цікавою особливістю будівництва було те, що церкву споруджено без жодного цвяха, - такою була умова замовників, які вважали, що не можна вбивати цвяхи у храм Спасителя - Ісуса Христа, який був цвяхами прибитий до хреста.

У тогочасному церковному будівництві дерево й надалі залишалося основним матеріалом. І саме в дерев’яній архітектурі козацької України найяскравіше втілився національний колорит. Тож зрозуміло, чому на початку 19 ст. її було заборонено в Російській імперії указом Синоду.

Мурована церковна архітектура Лівобережжя зазнала російського впливу. Відому Андріївську церкву в Києві збудовано за проектом петербурзького архітектора (за походженням - італійця) Бартоломео Растреллі, а церкву Різдва Богородиці в Козельці на Чернігівщині було збудовано петербурзьким майстром Андрієм Квасовим.

1. Андріївська церква в Києві.

2. Церква Різдва Богородиці в Козельці.

Серед українських майстрів найвизначнішим архітектором доби був Іван Григорович-Барський. Архітектурну діяльність він розпочав наприкінці 40-х рр. 18 ст. з будівництва міського водогону на Подолі, центральною спорудою якого став павільйон-фонтан Феліціан(Самсон) на майдані перед будинком магістрату.

У 60-70-х рр. 18 ст. І. Григорович-Барський був найпопулярнішим київським будівничим, без його участі не зводили жодну будівлю на Подолі. Він спорудив, зокрема, надбрамну церкву Кирилівського монастиря, Покровську церкву й церкву Миколи Набережного. Окрім того, збудував кам’яну церкву Святих Антонія та Феодосія Печерських у Василькові, поблизу Києва, церкву Покрову Богородиці в Охтирці, Трьох Святителів у Лемешах.

На Правобережжі та західноукраїнських землях архітектура розвивалася під впливом західноєвропейських традицій. У будівництві католицьких та греко-католицьких монастирів та костелів простежуються риси західноєвропейського бароко. Характерною пам’яткою такої архітектури є костел монастиря домініканців у Львові, споруджений 1745-1749 рр. за проектом Яна де Вітте.

Найвизначнішою пам’яткою церковного будівництва тієї доби став собор Святого Юра у Львові. Упродовж усього періоду свого існування він був символом українського Львова. Храм закладено 1744 р. за проектом львівського будівничого - підприємця німецького походження Бернарда Меретина. Фундатором Святоюрського собору був греко-католицький митрополит Атанасій Шептицький.

1. Покровська церква на Подолі в Києві. Храм споруджено в 1766 р. в стилі українського бароко. Це справжній шедевр архітектури, серед усього доробку І. Григоровича-Барського найкращий його твір.

2. Костел монастиря домініканців у Львові. Архітектор Ян де Вітте.

3. Собор Святого Юра у Львові.

4. Успенська соборна церква Почаївської лаври в м. Почаєві.

Відомою пам’яткою доби є також Успенська соборна церква (1771— 1783 рр.) - головний храм і найвиразніша споруда архітектурного ансамблю Почаївської лаври в м. Почаєві на Тернопільщині. Він споруджений у стилі європейського бароко 1771-1783 рр. за зміненим проектом Готфріда Гофмана. Собор і досі вражає своєю величністю й монументальністю.

Сучасна Качанівка.

В останні десятиліття 18 ст. в Україні поширився стиль класицизму. Характерною рисою класицизму є будівництво палаців та парків. Одним з перших (і водночас найвідомішим) класицистичним палацовим комплексом був палац і парк у Качанівці на Чернігівщині.

Зверніть увагу!

Класицизм в архітектурі характеризується світлими барвами, строгими й чіткими архітектурними формами, відмовою від пишного оздоблення. В основі нового стилю - регулярна система в забудові міст, стриманість і простота форм, наслідування художніх зразків античності.

У 1794 р. колишній правитель Гетьманщини К. Розумовський повернувся до Батурина, плануючи створити тут грандіозний палацово-парковий комплекс. Ансамбль мав складатися з палацу, двох флігелів та парку пейзажного типу.

Палац Кирила Розумовського в Батурині

• Розташований на терасі високого лівого берега Сейму, палац Кирила Розумовського вже понад 200 років є окрасою та своєрідним символом Батурина - колишньої резиденції гетьманів Лівобережної України. У забудові втілено риси античної архітектури: головний фасад споруди прикрашено портиком з восьми колон іонійського стилю. У підвальному поверсі планували розмістити гардеробні кімнати та комори, на першому поверсі - бібліотеку та кабінети, на другому - зали для урочистих прийомів та парадну їдальню, на третьому - спочивальні. Інтер’єр прикрашали ліпниною, розписами та плафонами, картинами та скульптурами найкращих майстрів тієї доби. Зі смертю графа будівництво припинили. Зображений на фотографії палац набув такого вигляду лише 2008-2009 рр.

Нині палац Розумовського - пам’ятка архітектури, що є частиною Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця».

2. Як розвивалася скульптура?

Самобутністю відзначалася й скульптура. Цей вид мистецтва, як і раніше, втілювався в декоративному різьбленні для церков та фігурній скульптурі в костьолах Правобережжя та західноукраїнських земель. Найвідомішим скульптором другої половини 18 ст. є Йоганн Пінзель. Проте його творів, авторство яких документально підтверджено, майже не збереглося. Чи не єдиними збереженими та задокументованими роботами митця є постаті святих Лева й Афанасія на другому поверсі фасадної стіни та скульптурна композиція Святий Юрій Змієборець на фасаді собору Святого Юра у Львові.

Скульптурна група Св. Лева й Афанасія на фасаді собору Святого Юра у Львові.

Скульптурна композиція Святий Юрій Змієборець на фасаді собору Святого Юра у Львові. Скульптор Й. Пінзель.

• Пам’ятка належить до найвизначніших зразків монументальної барокової скульптури. Кінна статуя Юрія Змієборця сповнена динаміки та емоційної виразності. Вершника зображено в нестримному русі. Він мчить, сповнений непохитної рішучості здолати зло, уособленням якого є повержений і простромлений списом змій.

3. У чому своєрідність образотворчого мистецтва?

Найвизначніші здобутки українського малярства другої половини 18 ст. пов’язані з творчістю майстрів Лівобережжя, однак переважну більшість пам’яток втрачена. Серед уцілілих дослідники відзначають ікони з Вознесенської церкви в Березні на Чернігівщині. Це ікони Моління, апостолів й унікальний образ Трьох Святителів.

Ікони з іконостаса Вознесенської церкви селища Березна на Чернігівщині, збудованої у 60-х рр. 18 ст., вважають вершиною українського бароко. Професійна досконалість пам’ятки свідчить, що її автором був видатний майстер, який чудово володів мистецтвом монументальної побудови та декоративної орнаментики.

Цікавими є декілька вцілілих миргородських ікон Володимира Боровиковського. У світському малярстві в другій половині продовжував розвиватися портретний живопис. Як і раніше, на портретах зображували меценатів Києва та Лівобережжя. До таких зразків належать портрети Івана та Якова Шиянів. Ці мистецькі традиції втілено й у портреті роботи В. Боровиковського - полтавського бургомістра Павла Руденка.

Ікона Моління з Вознесенської церкви в Березні. Близько 1762 р.

• Серед ікон привертає увагу величне «Моління», колорит якого, побудований на градаціях відтінків золота посеред скромніших вкраплень інших кольорів, створює ілюзію сяяння зображених постатей. Березнянські ікони - це останні, вершинні, твори релігійного малярства українського Лівобережжя.

Портрет Павла Руденка. Художник Володимир Боровиковський. 80-ті рр. 18 ст.

Перевірте себе

1. Де розташовані найвідоміші архітектурні споруди доби?

2. Хто з українських митців творив у царині архітектури та образотворчого мистецтва: • А. Ведель; • В. Боровиковський; • Г. Сковорода; • Д. Бортнянський; • І. Григорович-Барський; • Й. Пінзель; • М. Березовський; • С. Шалматов; • Я. Погребняк?

3. Визначте регіони, де створено такі архітектурні пам'ятки: • Троїцька соборна церква в Самарі; • собор Святого Юра у Львові; • Покровська церква в Києві; • палац Петра Рум'янцева в с. Качанівці; • палац Кирила Розумовського в Батурині; • церква Різдва Богородиці в Козельці.

4. Виберіть з переліку пам'ятки, створені в другій половині 18 ст.: • палац Кирила Розумовського в Батурині; • ікони М. Петрахновича для Успенської церкви у Львові; • Георгіївський собор Видубицького монастиря в Києві; • Троїцька соборна церква в Самарі; • ікони з Вознесенської церкви в Березні; • портрет знатного військового товариша Григорія Гамалії; • собор Святого Юра у Львові. Свій вибір поясніть.

5. Дайте відповіді на запитання: • Що характерно для розвитку архітектури цієї доби? • Які особливості мав український живопис? • Як розвивалося мистецтво скульптури?