Підручник з Історії України 8 клас "Власов 2016" - Нова програма

§ 18. УТВОРЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ - ГЕТЬМАНЩИНИ

1648 р., лютий - укладення союзної угоди з кримським ханом про надання військової допомоги.

1649 р., сеpnень - укладення українсько-польського Зборівського договору.

1652 р., сеpnень - укладення українсько-молдавського союзу.

1656 р., жовтень - укладення українсько-трансільванського союзу проти Польщі.

Чому венеційський посол порівнює Українську козацьку державу з античною Спартою? Чи правильне таке порівняння? Як оцнював посол діяльність старшинської ради? Чому?

Альберто Віміна у червні-серпні 1650 р. вів переговори з гетьманським урядом про можливий союз України й Венеції в боротьбі з Туреччиною. Повернувшись додому, він склав письмовий звіт, де докладно розповів про життя козаків, зокрема й про особливості козацької держави.

«З вигляду і за манерами козаки видаються простими, але вони недурні й не позбавлені жвавості розуму. Про це можна судити з їхньої бесіди та способу врядування. Бо обмірковування політичних справ є ареною, де пізнаєш людей, які вони на громадських зборах, але в самому врядуванні виявляється і їхня грубість... З цієї юрби неосвіченого народу складається суворий сенат, у якому бере участь гетьман. У сенаті козаки обмірковують справи, обстоюють свою думку без чванства та з метою сприяння загальному добробуту. Якщо визнають кращою думку інших, то не соромляться цього, без упертості відмовляються від власного погляду і пристають до правильнішого. Тому я сказав би, що цю республіку можна уподібнити до Спартанської... проте вони (козаки) можуть змагатися зі спартанцями щодо суворості свого виховання».

Зверніть увагу!

Переможні битви 1648-1649 рр., унаслідок яких значна частина українських земель була звільнена від польської влади, сприяли утвердженню Української козацької держави - Війська Запорізького. В історичній науці цю державу називають Гетьманщиною.

1. Як здійснювалася державна влада в Гетьманщині?

Генеральна (Військова) рада. Найвищим законодавчим органом держави стала Генеральна рада - загальна рада всього війська. Оскільки такі ради відбувалися бурхливо, обговорювати справи на них було важко. Тому скликалися вони зазвичай лише для схвалення заздалегідь підготовлених рішень.

Старшинська рада. З часом значення Генеральної ради настільки зменшилося, що незабаром її взагалі перестали скликати, її роль перебрала старшинська рада. Вона складалася з полковників і генеральної старшини. Поступово склад ради розширився за рахунок представників міст, шляхти, духівництва. Старшинська рада мала надзвичайно широкі повноваження. Вона розглядала всі питання міжнародної політики, зокрема миру і війни, затверджувала міські привілеї та смертні вироки тощо.

Генеральний уряд на чолі з гетьманом. Виконавча й судова влада зосереджувалися в руках гетьмана. Він, зокрема, скликав Генеральну і старшинську ради, видавав універсали, брав участь у судочинстві (саме при гетьманові діяв Генеральний військовий суд), опікувався фінансовою системою, провадив мирні переговори, керував дипломатичними зносинами з іншими державами та розвідувальною службою, був головнокомандувачем збройних сил.

Керувати всіма справами внутрішнього врядування й зовнішньої політики гетьманові допомагав уряд - генеральна старшина, що фактично виконувала функції кабінету міністрів і водночас - військового штабу. До її складу входили: генеральний писар, генеральний обозний, двоє генеральних осавулів, двоє генеральних суддів.

У віданні генерального писаря перебувала Генеральна військова канцелярія - вища адміністративна установа Гетьманщини. У ній розглядалися й вирішувалися важливі адміністративні, військові, фінансові питання. Звідси відправлялися численні посольства до іноземних держав. Тут складалися гетьманські універсали, провадилося дипломатичне листування, переписувалися й копіювалися документи тощо.

Універсал Богдана Хмельницького.

Гетьманський прапор Богдана Хмельницького із колекції трофеїв Військового музею в Стокгольмі (Швеція).

До Швеції прапор потрапив із Польщі, а в ній, за припущенням дослідників, міг опинитися після Берестецької битви (1651 р.).

• Роздивіться гетьманський прапор, спробуйте витлумачити букви на його полотнищі.

• Про які особливості влади гетьмана свідчить наведений уривок? • Порівняйте текст джерела з висловлюванням Антона Ждановича, що «всі супроти гетьмана говорити не сміли; а хто б і промовив - той би живим не був».

З наказу гетьмана Богдана Хмельницького в серпні 1650 р. білоцерківському полковнику вирушати в похід: «Як тільки цей універсал потрапить до ваших рук, зараз же з одного міста до іншого його відсилайте, бо застерігаю кожного, хто затримає його хоч на годину і не пошле, я публічно заявляю, що такий буде визнаний неслухняним, а також, згідно з військовими артикулами, для прикладу нагадування іншим, щоб не наважувалися в подібних випадках грішити, буде покараний на горло...».

• Скориставшись схемою, поясніть, яку козацькій державі здійснювалася державна влада.

• 1. Розгляньте карту на стор. 116. • На яких історико-географічних землях України було утворено козацьку державу - Військо Запорізьке? • Які українські землі лишалися під владою Польщі? • У складі яких держав перебувала решта українських земель? • Яке місто було столицею Гетьманщини? • Де воно розташовувалося? • Які міста - центри полків - знаходилися на Лівобережній, а які - на Правобережній Україні?

2. Як змінився адміністративно-територіальний устрій українських земель після їх визволення від польського панування?

Згідно з умовами Зборівського договору, Українська козацька держава складалася із земель Київського, Чернігівського й Брацлавського воєводств та обіймала 200 тис. кв. км - від річки Случ на заході до московського кордону на сході та від басейну Прип’яті на півночі до степової смуги на півдні. Столицею та гетьманською резиденцією стало місто Чигирин. За Києвом і далі залишався особливий статус столиці України-Русі.

На визволених землях скасовувався польський адміністративний устрій. Було ліквідовано воєводства, повіти, а замість них створювалися полки зі своїм територіальним поділом. У 1649 р. усю територію Української козацької держави було поділено на 16 полків (на Правобережжі - 9, на Лівобережжі - 7). Центром полку було одне з великих міст полкової території.

Кожен полк очолював полковник, який здебільшого призначався гетьманом. Він зосереджував у своїх руках військову, судову та адміністративну владу на території полку. Містами, що мали магдебурзьке право (Київ, Ніжин, Чернігів, Переяслав, Стародуб, Глухів, Полтава, Батурин та ін.), керували традиційні органи міського самоврядування. Розміщення в таких містах полкової канцелярії створювало ситуацію двовладдя.

Територія полку поділялася на 10-20 і навіть більше сотень. Сотні, як і полки, різнилися за площею та чисельністю. Адміністративними центрами сотень були міста, містечка й великі села. Військово-адміністративну владу на території сотень здійснювали призначені полковником сотники, а цивільну - городовий отаман разом з органами самоврядування. У селах справами відали старости, яких обирала селянська громада, а справами козаків - отамани. Запорізька Січ (територія Вольностей Війська Запорізького низового) була окремою військово-адміністративною одиницею.

Портрет Богдана Хмельницького. З Іллінської церкви в Суботові. 17-18 ст.

• У центрі картини - постать Б. Хмельницького. Під нею - схематичне зображення території України (з річками Дніпром, Дністром та Бугом), переділеної на полки, позначені булавами. Під кожною булавою виписано назву полку. Ліворуч від гетьмана під розгорнутими корогвами зображено групу козацької старшини, що відповідає кількості полків. Вона символізує все козацьке військо. Праворуч - гетьманське шатро з прапорами, над ним - емблема Війська Запорізького.

3. Які зміни сталися в соціально-економічному житті?

Утвердження Української козацької держави - Гетьманщини - відбувалося на тлі глибоких зрушень у господарському й суспільному житті. Було ліквідовано велике й середнє світське землеволодіння, фільварково-панщинну систему господарювання, кріпацтво. Натомість формувалася козацька, селянська, а також державна власність на землю.

У зв’язку з цим змінилася соціальна структура суспільства. Змушені були залишити Україну польські магнати, католицька шляхта і духівництво - ті верстви, що тримали у своїх руках владу до початку Національно-визвольної війни. Провідну роль у житті суспільства став відігравати козацький стан. Влада та основні багатства зосереджувалися в руках козацької старшини, яка формувалася з представників різних суспільних верств. Розширення кола старшини відбувалося й через службу на відповідних посадах.

Важливим завоюванням новоутвореної держави стала особиста свобода абсолютної більшості селян і міщан, які, крім того, могли вільно вступати до козацького стану. Переважна більшість селян покозачилася, почала вести вільне козацьке господарство. Становище міщан поліпшувалося ще й завдяки тому, що в містах було усунуто національно-релігійні перешкоди для занять ремеслами, промислами, торгівлею, для участі в самоврядуванні.

Ікона Покрову Пресвятої Богородиці із зображенням Богдана Хмельницького. Кінець 17 ст.

4. Якої мети прагнув досягти Богдан Хмельницький у своїй зовнішньополітичній діяльності? З якими державами були встановлені дипломатичні зв’язки?

Від перших місяців Національно-визвольної війни Б. Хмельницький особливу увагу зосередив на дипломатичній діяльності, спрямованій на зміцнення міжнародного становища козацької України. Адже для успішної боротьби проти Польщі, що була однією з наймогутніших держав тогочасної Європи, уряд гетьмана мусив перешкодити польським дипломатам у створенні антиукраїнської коаліції.

До активних дипломатичних заходів Б. Хмельницького спонукала потреба пошуку союзників. З цією метою наприкінці лютого - на початку березня 1648 р. було укладено військово-політичний союз із Кримським ханством.

Гетьманський уряд зумів уникнути загострення відносин із Московією, яку з Річчю Посполитою пов’язував Полянівський мирний договір 1634 р. У Москві були готові надати допомогу Речі Посполитій, свідченням чого стало переведення великих військових з’єднань до московсько-українського кордону. У Москві чекали, поки обидві сторони українсько-польської війни знесиляться, а також остерігалися полум’я козацького повстання, що могло перекинутися на московські землі.

Було досягнуто домовленості з протестантською Трансільванією про погодження спільних воєнних дій проти Польщі. У 1656 р. між Військом Запорізьким і Трансільванією було укладено угоду про військовий союз проти Речі Посполитої. Молдавського господаря примусили відмовитися від здійснення ворожої щодо України політики. У 1652 р. укладено молдавсько-український союз, який було скріплено шлюбом сина Богдана - Тимоша Хмельницького з Розандою, дочкою молдавського господаря Васілє Лупу. Було встановлено дружні відносини з Валахією, Венецією, розпочато пошуки способів порозуміння зі Швецією.

Особливе місце посідали відносини з Туреччиною. Було укладено українсько-турецьку угоду 1649 р., що надавала українським купцям прав вільного плавання Чорним морем та безмитної торгівлі в портах Османської імперії. На початку 1651 р. султан направив до гетьманської столиці посольство з офіційною пропозицією та запевненням у тому, що Військо Запорізьке може розраховувати на його покровительство. Трохи згодом султан надіслав Б. Хмельницькому булаву, шаблю та інші клейноди як підтвердження серйозності своїх намірів.

Усі чотири православні патріархи (константинопольський, александрійський, антіохійський, єрусалимський) благословили Хмельницького на переможну війну.

Гетьманські клейноди та особисті речі Богдана Хмельницького:

1) водосвятна чаша; 2) шабля; 3) кухоль; 4) шапка; 5) нагай; 6) булава.

• Як у фрагменті джерела втілено мету зовнішньої та внутрішньої політики українського гетьмана?

За словами польського розвідника Станіслава Щитницького (1652), «задум Хмельницького - панувати абсолютно й незалежно, не підлягаючи ніякому монархові, й володіти всією землею, яка починається від Дністра і йде до Дніпра і далі до московського кордону».

• Про які зміни в управлінні на українських землях повідомляє джерело?

• Аргументуйте твердження, що головним здобутком Національно-визвольної війни було утвердження Української козацької держави - Гетьманщини.

На початку 50-х років 17 ст. сотник Пилип Уманець писав до севського воєводи: «А тепер у нас за ласкою Божою... тут у всім краю сіверському ні воєводи, ні старости, ні писаря немає. Боже дай, здоров був пан Богдан Хмельницький, гетьман усього Війська Запорізького! А пан полковник у нас тепер за воєводу, а пан сотник за старосту, а отаман городовий за суддю».

Перевірте себе

1. Дайте визначення поняттям: • Гетьманщина; • гетьман; • універсал; • полк; • сотня; • полковник; • сотник; • генеральна старшина.

2. Які історико-географічні регіони обіймала Українська козацька держава - Гетьманщина на початку 50-х років 17 ст.? • Які українські землі не входили до її складу? • Які полки розташовувалися на Лівобережній, а які - на Правобережній Україні?

3. Дайте відповіді на запитання: • Що собою являв полково-сотенний устрій Війська Запорізького? • Що змінилося в соціально-економічному житті українців унаслідок визволення від польського панування? • Якої мети прагнув досягти Б. Хмельницький у своїй зовнішньополітичній діяльності?

4. З якими державами український уряд встановив дипломатичні відносини протягом 16481657 рр.: • Австрія; • Англія; • Бранденбург; • Валахія; • Ватикан; • Венеція; • Голландія; • Іспанія; • Московія; • Молдавія; • Трансільванія; • Туреччина; • Франція; • Швеція?

5. Поміркуйте: • Які були причини швидкої розбудови Української козацької держави? • За рахунок яких суспільних верств формувалася козацька старшина?