Підручник з Історії України 8 клас "Власов 2016" - Нова програма

§ 16. АРХІТЕКТУРА ТА ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

На яких особливостях архітектури та містобудування в Україні наголошує французький офіцер? Із чим це пов’язано?

Пер Шевальє - французький офіцер, секретар французького посольства в Польщі (1653-1663) писав у своїй розвідці про Україну: «Україна є дуже родючою країною, а земля, тільки-но її обробляти, дає силу-силенну всякого збіжжя, і Україна дуже багата також на різну худобу, дичину та рибу; тут сила меду та воску, дерева, яке, крім звичайного вжитку, служить для спорудження будинків... Усі будинки в цій країні дерев’яні, так само як у Московії та в Польщі. Мури міст зроблені тільки із землі, їх підтримують палі з поперечно покладеними дошками, немов загата; такі мури можуть досить легко загорітися, проте вони краще витримують гарматну стрілянину, ніж кам’яні. Найвидатніші міста та фортеці, які обіймають козаки, - це Київ, центр воєводства і митрополії грецької церкви, Біла Церква, Корсунь, Костянтинів, Бар, Черкаси, Чигирин, Кодак, Ямполь над Дністром, Брацлав над Бугом - центр воєводства, Вінниця, Умань, Чернігів, Переяслав, Лубни, Паволоч, Фастів. Усі ці міста укріплено кілька років тому, і пан де Боплан, французький інженер, що був на службі в покійного великого коронного гетьмана Конецпольського, якому громадськість завдячує двома зробленими ним дуже докладними картами України, позначив на картах укріплення більшої частини цих місцевостей. Крім них, немає жодного містечка чи селища, не обведеного стіною і не забезпеченого принаймні ровом для охорони від нападів татар, які часто навідуються в ці краї».

1. Які особливості української архітектури та містобудування доби?

Перша половина 17 ст. - це час великих змін для українського містобудування. Старі міста, розбудовуючися, набували нових архітектурних рис. Невпізнанно змінилися, зокрема, Львів, Дрогобич, Кам’янець, Острог. Виникали й нові міста. З-поміж них - Жовква, Броди, Станіслав (нинішній Івано-Франківськ), що закладались як фортеці-резиденції магнатів. На Київщині та Брацлавщині, які за тих часів потерпали від татарських і ногайських нападів, міста здебільшого виникали поблизу замків і перебували під їх захистом, а також поблизу давніх городищ, де для будови міських укріплень використовувалися вали й рештки оборонних споруд минулих часів. Ви вже знаєте, що протягом останньої чверті 16 - першої половини 17 ст. на Київщині та Брацлавщині виникло понад 300 міст та містечок.

1. План міста Броди.

2. Бродівський замок. Макет-реконструкція.

Не втрачає значення і будівництво оборонних споруд. Оборонну архітектуру першої половини 17 ст. репрезентують бастіонні укріплення. Якщо раніше вежі розташовували безпосередньо на стінах, то тепер їх виносили вперед. Невисокі п’ятикутні в плані вежі-бастіони, висунуті назовні за межі стін, давали змогу вести вогонь уздовж захисних мурів.

Саме такі укріплення мала Жовква, заснована наприкінці 16 ст., та Броди, що виникли в 30-х роках 17 ст. Особливо примітними були бродівські фортифікації. Розбудовою міста керував Г.Л. де Боплан. У Бродах з’явилася нова регулярна мережа вулиць, які затискав овал земляних бастіонних укріплень. Із західного боку до міських укріплень прилягав власне Бродівський замок - потужна фортеця з п’ятьма бастіонами.

2. Які зміни сталися в будівництві оборонних споруд?

Бастіонна система вплинула навіть на будівництво палаців. Поєднання рис нової оборонної архітектури з палацовою властиве замкам Збаража (Тернопільщина) та Підгірців (Львівщина).

1. Фрагмент макета в’їзної вежі Збаразького замку.

2. В’їзна вежа Збаразького замку.

3. Макет Збаразького замку.

4. Палац Збаразького замку. Сучасний вигляд.

Замок у Збаражі розпочав будувати князь Криштоф Збаразький близько 1620 р., а добудовував його брат, Юрій, за проектами італійського та голландського архітекторів. Укріплення складалися з високих та широких валів, зміцнених на чотирьох рогах п’ятикутними бастіонами. Вали оточував рів - завширшки майже 40 м. Усередині укріплення розташовано двоповерховий житловий палац.

Замок у селі Підгірцях Бродівського району Львівської області є найдовершенішим зразком палацової архітектури 17 ст. в Україні. У ньому поєднано риси архітектури ренесансних палаців та нових для того часу бастіонних укріплень. У ньому також засвідчено еволюцію в будівництві магнатських резиденцій: від суворих оборонних замків до розкішних палаців. Оборонні палаци - так називають подібні споруди - здебільшого будували для відпочинку магнатів-воєначальників. Замок споруджено для великого коронного гетьмана Польщі Станіслава Конецпольського на місці давнішого укріплення. Будівництво його тривало протягом 16351640 рр. Проектував замок французький інженер Гійом Левассер де Боплан, а будівельними роботами керував італієць Андреа дель Аква.

В оборонній архітектурі й надалі активно використовували дерево. Так, лише з дерева забудовано двір Бродівського замку. Дерев’яні споруди належали також до ансамблю спорудженого 1640 р. замку в Олиці поблизу Луцька.

1. План замку в Підгірцях. Реконструкція.

2. Замок у Підгірцях. Сучасний вигляд.

• У 17 ст. палац був двоповерховим, мав по обидва боки та в центрі триповерхові павільйони й вежу (згодом споруду перебудовано, й вона стала триповерховою).

Поміркуйте, про що сповіщає напис на мармуровій табличці біля в’їзду до замку в Підгірцях: «Вінець ратних трудів - перемога, перемоги - тріумф, тріумфу - відпочинок».

3. Що було характерним для будівництва церковних споруд?

Помітні зміни спостерігалися і в церковному будівництві. Йдеться передусім про ширше використання каменю. Зразком тогочасних мурованих споруд є Успенська церква у Львові, будівництво якої розпочали 1591 р. й завершили наприкінці 20-х років 17 ст. Окрасою Львова є також каплиця Боїмів, збудована у 1615 р. Ця пам’ятка втілює найяскравіші риси ренесансної архітектури тієї доби. Оздоблена розкішним різьбленням, у якому поєднуються біблійні сюжети, реалістичні зображення-портрети, витончені орнаменти з виноградних грон і квітів аканта.

1. Каплиця Боїмів.

2. Склепіння каплиці Боїмів.

3. Фрагмент рельєфу каплиці Боїмів.

Більше мурованих церков з’явилося на Волині. 1632 р. у Луцьку розпочато спорудження Хрестовоздвиженської церкви. В околицях міста тоді ж постав ансамбль храмів Білостоцького монастиря. Проте більшість храмів і за того періоду будували з дерева.

У першій половині 17 ст. в західноукраїнських землях з’являються перші споруди в стилі європейського бароко. Найвідоміший серед перших споруд раннього бароко в Україні - костел єзуїтів у Львові, збудований 1610-1630 рр. за проектом італійського архітектора Джакомо Бріано. Храм збудовано за зразком базиліки1 Іль-Джезу в Римі - соборної церкви ордену єзуїтів.

У тогочасних культових спорудах помітні риси оборонної архітектури. Великі монастирі подекуди набували вигляду справжніх фортець, захищених міцними мурами з вежами-бастіонами. Таким, зокрема, є Троїцький монастир у с. Межиріч (Рівненська обл.). Обрисів справжньої фортеці він набув на початку 17 ст. - після того, як Януш Острозький, останній представник славетного роду, передав його католицькому ордену францисканців. Власне, тоді споруда зазнала перебудови, внаслідок якої перетворилася на класичний зразок оборонного монастирського будівництва.

Костел єзуїтів у Львові.

1 Базиліка - це прямокутна, витягнута в довжину будівля, розділена колонами на три, п’ять і більше поздовжніх нав. Середня нава була ширшою та вищою від бічних. Структура базиліки стала основою для формування католицьких храмів. Основним типом православних храмів був хрестобанний.

1. План Троїцького Межиріцького монастиря. Реконструкція.

2. Троїцький Межиріцький монастир поблизу Острога - класичний зразок оборонного монастирського будівництва на території Волині. Сучасний вигляд.

Тримати оборону цілком могли й окремі храми, приміром П’ятницька церква у Львові. До оборони нерідко пристосовували навіть сільські церкви. Оборонного характеру обов’язково надавали й мурованим синагогам. Вони мали фортечний, баштовий вигляд, а ренесансні риси (арки з фігурним завершенням) подекуди поєднувалися зі східними мотивами.

4. Що визначало розвиток образотворчого мистецтва доби?

Іконостас П’ятницької церкви у Львові.

Перша половина 17 ст. - важливий етап розвитку різних видів мистецтва в Україні. Яскраві національні риси втілено, зокрема, в різьбленому обрамленні ікон та іконостасів. Створення останніх вимагало великого таланту й неабиякої мистецької підготовки, адже в них поєднувалися малярство, архітектура й декоративне різьблення. Справжньою перлиною українського мистецтва є іконостас П’ятницької церкви, створений львівськими митцями в першій половині 17 ст.

До шедеврів українського мистецтва належить іконостас Успенської церкви у Львові. Ікони для нього малювали видатні львівські художники Федір Сенькович та Микола Петрахнович.

Виняткову мистецьку вартість мають ікони М. Петрахновича, найвидатнішого львівського українського маляра 17 ст. Вони сприяли утвердженню нового стилю в ікономалярстві, орієнтованого на західноєвропейські зразки. Як іконографічні взірці М. Петрахнович використовував західноєвропейські гравюри, враховуючи при цьому традиційні образні та планово-просторові засади.

1. Христос перед Пілатом. З Успенської церкви у Львові. Художник М. Петрахнович

2. Святий Миколай. З київської церкви св. Миколая Набережного.

Від першої половини 17 ст. збереглися оригінальні зразки київської школи релігійного малярства. Найвизначнішою її пам’яткою є храмова ікона Святого Миколая в церкві Святого Миколая Набережного, яка найкраще свідчить про становлення нової мистецької системи іконопису київської школи релігійного малярства першої половини 17 ст.

Активно розвивався портретний живопис, хоч із пам’яток того часу збереглися лише поодинокі оригінальні зразки. Портрет був популярним серед вищих верств суспільства. У замках складалися цілі галереї. Так, галерея замку в Заславі на 1622 р. налічувала майже сто полотен. Про особливості жанру тієї доби свідчить портрет руського воєводи Яна Даниловича з Жовківського замку. Портретні галереї облаштовували і в замках Волині, проте вони майже не збереглися. Один з найкращих українських портретів першої половини 17 ст. - «Невідомий у червоній шубі».

1. Невідомий у червоній шубі.

2. Портрет руського воєводи Яна Даниловича - класичний зразок львівського портретного малярства першої половини 17 ст.

• Права рука князя міцно стиснута в кулак і твердо обіперта на стіл. Одяг князя надзвичайно багатий: на ньому білий атласний жупан, підперезаний червоним декоративним поясом, на білих стрічках підвішена шабля в дорогих піхвах. Візерунчаста делія - верхній одяг, що вдягався поверх жупана, з персидської парчевої тканини, підбитий чорним хутром. На голові - шапка, опушена чорним хутром, оздоблена малиновим пір’ям. На ногах князя - традиційні для 17 ст. жовті черевики.

Яскраво репрезентує епоху розквіту української портретної школи першої половини 17 ст. портрет князя Криштофа Збаразького, адже цей твір є рідкісним зразком парадного портрета на повний зріст (найранішим серед збережених).

Портрет одного з останніх представників давнього князівського роду, який належав до найвпливовіших і найзаможніших князівських родин України, створено впродовж 1622-1627 рр.

Інші світські жанри розвивалися мало й відомі лише з поодиноких фактів та пам’яток. Так, свідченням розвитку історичного малярства є символічна композиція «Рокош під Сандомиром». Про батальне малярство свідчить картина «Битва під Клушино» з костьолу в Жовкві.

Розвиток гравюри пов’язаний з виникненням осередку друкарства в Києві. «Анфологіон» 1619 р. став першою багато ілюстрованою українською книгою - 29 ілюстрацій з 26 дощок.

З-поміж тогочасних українських гравюр окремі присвячено світським сюжетам. Перші такі гравюри було вміщено як ілюстрації до «Віршів на жалісний погреб шляхетного лицаря Петра Конашевича-Сагайдачного...», що вийшли друком 1622 р. в друкарні Києво-Печерської лаври. Вони мають особливо важливе значення як історичні джерела, адже присвячені подіям з історії українського козацтва.

Портрет князя Криштофа Збаразького.

Битва під Клушино. Єдина збережена на українських землях пам’ятка батального малярства першої половини 17 ст.

Верхи на коні, з гетьманською булавою - так зображено козацького керманича, запорізького гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного. Це зображення було першим українським світським портретом у гравюрі, першим в українському мистецтві кінним портретом.

Перевірте себе

1. Скільки років тому було збудовано замок у Підгірцях?

2. У яких містах розташовані найвідоміші архітектурні споруди доби?

3. Виберіть з переліку пам'ятки, створені в першій половині 17 ст.: • ікони М. Петрахновича для Успенської церкви у Львові; • гравюри Львівського «Апостола»; • мініатюри Пересопницького євангелія; • ікона Святого Миколая з церкви Св. Миколая Набережного в Києві; • портрет князя Криштофа Збаразького; • Софійський собор у Києві. Свій вибір поясніть.

4. Які з фортець і замків розташовувалися на Волині та Галичині: • Кам'янець-Подільська фортеця; • Луцький замок; • Кодацька фортеця; • Запорізька Січ-фортеця; • Острозький замок; • замок у Підгірцях; • Збаразький замок; • Бережанський замок?

5. Дайте відповіді на запитання: • Чим вирізняється містобудування та архітектура в першій половині 17 ст.? • Що було особливого в будівництві оборонних споруд? • Які ознаки мав український живопис у першій половині 17 ст.? • Як розвивалося мистецтво гравюри?

6. Про яке мистецьке явище доби йдеться в уривкові з джерела? • Про що свідчить поширення цього малярського жанру?

У листі до сестри князь Заславський (1616) писав: «Прошу, дай мені, ваша милість дорога пані сестро, намалюватися і пана (чоловіка) проси, ваша милість, а я теж зображення своє пошлю вашій милості, принаймні знадобиться страшити дітей, коли будуть на чомусь дуже наполягати».

ОЦІНІТЬ СВОЇ ВМІННЯ З ТЕМИ

ДАТИ ТА ПОДІЇ

1. Установіть хронологічну послідовність подій: • затвердження сеймом Речі Посполитої «Ординації Війська Запорізького реєстрового...»; • здобуття запорожцями фортеці Кодак; • Хотинська війна; • похід 20-тисячного козацького війська П. Сагайдачного в Московію на допомогу королевичу Владиславу; • Деулінське перемир’я; • утворення Києво-Могилянської академії.

ІСТОРИЧНА КАРТА

2. Розгляньте картосхему: • Якими літерами на картосхемі позначено території воєводств Речі Посполитої на українських землях у першій половині 17 ст.? Назвіть їх. • Які події позначено пунктирними червоними стрілками? • Терени якої держави позначено коричневим кольором? • Відповідно до цифр та знаків з перехрещеною зброєю визначте події, з якими вони пов’язані. • Назвіть керівників повстань та рік події.

ІСТОРИЧНЕ ДЖЕРЕЛО

3. Установіть, про що йдеться в уривках з історичних джерел. Дайте історичний коментар зазначеним подіям.

А. «Коронний гетьман Карл Ходкевич, верхи на коні, стояв біля свого шанця, коли примчав гонець зі звісткою, що козаки з кількома польськими загонами захопили вже табір Османа і що для остаточної перемоги бракує тільки підмоги... Після несподіваного вторгнення запорожців у табір Османа турків охопила паніка: люди всіх станів були в невимовній тривозі, а сам Осман, який так недавно гадав, що нема на світі нікого могутнішого за нього, тепер на власні очі бачив усю непевність свого становища».

Б. «Волею Божою, порадою й повелінням святійшого Кирила, архієпископа Константинограда, Нового Риму, і вселенського патріарха, і благословенням архієпископа, митрополита київського, галицького та всієї Русі, отця Йова Борецького, в місті Луцьку при церкві Воздвиження Чесного й Животворящого Хреста Господнього утворилася школа грецька та руська. Згідно зі стародавніми звичаями та порядками святих отців закону грецького, великим дбанням, і накладом, і пильністю міщан луцьких руського народу святого закону грецького, і милостинями всіх православних християн, як стану духовного, так і осіб княжих, панських, шляхетських і всього посполитого народу аж до вбогих удовиць, думаючи про всяку недостачу законної науки, що чиниться через нестаратливих людей».

В. «Хто ж затримає народ, коли в нього так закрутилися колеса свавілля, що іх ніяким чином не можна стримати!.. Переконався я про це під Кумейками: зимою знищив Павлюка, на весну, незважаючи на такий великий розгром, ожив Острянин. Розгромив я Острянина - зразу ж було обрано керівником Гуню, і я двадцять тижнів вів із ним війну та ледве привів до послуху зброєю і немалим пролиттям крові!».

Г. «Згадані два єпископи (Іпатій Потій та Кирило Терлецький) прийшли в грецькому одязі, що його носять у їхніх країнах, уклякнувши в просторі поміж лавами, вони, за їхнім звичаєм, поцілували землю, а згодом те саме зробили посередині цього вільного простору, а третій раз перед стопами папи і їх, наприкінці, з пошаною поцілували; а перший з них, що називався Іпатій, дав папі листи... Тоді... вчинили ісповідь віри, і то перший - який знав латинську мову - відчитав її латиною, а другий, Кирило, що не знав латинської мови, вчинив її по-грецьки чи руськи».

Д. «Конашевич надзвичайно спритно, страшенно збентеживши ворога, злучився з Владиславом під самою Москвою, столицею держави. Проніс переможні корогви свої безмежними просторами, спустошив вогнем і мечем недружні землі, обернувши в сумні руїни такі незвичайні, сильні своєю позицією та залогами міста, як Єлець, Шацьк, Ливни, Калуга».

Е. «У 1635 р. непокірний козак, на ім’я Сулима, підступно й таємно прокравшись з... козаками з моря до Дніпра, насмілився напасти на фортецю, яку його милість король Владислав звелів на кошти Речі Посполитої збудувати на першому дніпровському порозі й оточити валами проти розбещеної сваволі козаків, щоб вони на море в човнах більше не ходили та турка не дратували. Сулима, напавши вночі на цю фортецю й перебивши сторожу, зарубав шаблею капітана та багатьох людей, забрав чимало грошей Речі Посполитої, а нову фортецю в кількох місцях зруйнував. Пізніше він був, з наказу його королівської милості, на тому ж дніпровському острові обложений реєстровими козаками і, коли дров у нього на паливо не стало, був виданий своїми й відправлений у Варшаву на двотижневий сейм, що відбувався на початку 1636 року. Там же йому та ще кільком таким самим негідникам відрубали голови й четвертували» .

ІСТОРИЧНА ОСОБИСТІСТЬ

4. Підготуйте розповідь про гетьмана П. Сагайдачного, використовуючи пам’ятку для характеристики історичної особистості.

ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ

5. Поясніть поняття та терміни і складіть з ними речення: • греко-католицька церква; • Запорізька Січ; • православні братства; • бастіон; • полемічна література; • морські героїчні походи козацтва; • козацький табір; • покозачення.

ІСТОРИЧНА ПАМ’ЯТКА

6. Використовуючи подані пам’ятки, визначте досягнення культури України тієї доби.