Підручник з Історії України 7 клас Власов 2015 - '(Генеза) 2015'

§ 8. КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА ЗА ПРАВЛІННЯ ЯРОСЛАВА МУДРОГО

З МУДРІСТЮ В РОЗУМІ ТА СЕРЦІ

1017-1037 рр. - спорудження Софійського собору, укріплень навколо «міста Ярослава», будівництво Золотих воріт у Києві.

1019 р. - битва Ярослава зі Святополком на р. Альті.

1019-1054 рр. - князювання Ярослава Мудрого в Києві.

1051 р. - призначення київським митрополитом Іларіона, першого на цій посаді русича. Заснування Печерського монастиря.

Пограйте у гру «Аукціон». Для цього хтось має заздалегідь скласти перелік історичних фактів, пов'язаних із князюванням Володимира Великого, а також інших, що стосуються його попередників. Під час «аукціонних торгів» ведучий оголошує факти впереміш, а клас, плещучи в долоні, обирає ті, що стосуються Володимира.

Роздивіться зображення головного храму Русі, збудованого за Ярослава Володимировича. Чим відрізняється первісний вигляд собору від сучасного? Із чим, на вашу думку, пов'язані ці зміни? Що мав відчувати русич, перебуваючи в соборі? Які риси тогочасної зовнішньої та внутрішньої політики втілено в будівлі?

1. Софійський собор. Первісний вигляд будівлі. Реконструкція.

2. Софійський собор. Сучасний вигляд.

1. Як Ярослав Володимирович утвердився в Києві?

Смерть Володимира Великого зруйнувала усталений у державі лад, чотири роки країну лихоманило, події змінювалися мов у калейдоскопі - розгорілися князівські міжусобиці за владу в Києві, під час яких наклали головою четверо з Володимирових синів, а переможцем став Ярослав. Загиблих братів Бориса та Гліба невдовзі було прилучено до лику святих: їм судилося стати першими святими, канонізованими руською церквою. Святополк зазнав осуду за братовбивство як старозавітний Каїн - в історію цей князь увійшов як Святополк Окаянний. Що ж до Ярослава Мудрого, то він зажив слави справедливого володаря, який поклав край усобицям і перший почав вшановувати жертв братовбивчої війни, віднайшовши їхні останки й поховавши з почестями у Вишгороді.

Під роком 1019 літописець занотував: «Сів Ярослав у Києві, обтер піт з дружиною своєю, показавши перемогу й труд великий». Проте ще до 1036 р. він ділив руські землі з молодшим братом Мстиславом: правобережні землі з Києвом належали Ярославові, а лівобережжя із Черніговом - Мстиславу.

«Володимир землю зорав, Ярослав засіяв» - так образно літописець написав про наступність державних заходів Ярослава Мудрого щодо політики його батька - князя Володимира Великого. Стосувалися вони передусім справи поширення християнства, проте цілком справедливі й до інших напрямів політичної діяльності. Ярослав Мудрий докладав багато зусиль для збереження територіальної цілісності та єдності Руської держави. 1031 р. він, зокрема, повернув під свою владу червенські міста (Червень, Белз, Перемишль та ін.), відвойовані під час князівських усобиць польським князем (згодом першим королем) Болеславом І Хоробрим.

Ярослав Мудрий. Уявний портрет-реконструкція.

Ходив також на північ, на узбережжя Балтійського моря, де в Чудській землі заклав м. Юр’їв. Ярослав не полишав будівництва укріплень, розпочатого батьком, на південному кордоні Русі. Він, як свідчить літописець, «почав ставити городи по Росі» й остаточно здолав печенігів.

1. Роздивіться карту на с. 48. Яких меж на півночі, півдні, сході та заході сягали кордони Київської Русі доби розквіту? 2. Порівняйте кордони Київської Русі на початку правління Володимира Великого та в кінці князювання Ярослава Мудрого. Які територіальні зміни відбулися? 3. З якими державами сусідила Русь на заході та півдні?

• Порівняйте портрети: князів Святослава - словесний, Володимира - на златнику, Ярослава - на його печатці. Яку деталь зовнішності згадано або зображено в усіх портретах?

Печатка Ярослава Мудрого із зображенням князя.

2. Які споруди прикрашали столицю Київської Русі за Ярослава мудрого?

Про Київ часів Ярослава Мудрого казали, що він був окрасою Русі й суперником самого Константинополя. Площа «міста Ярослава» порівняно з дитинцем за Володимира зросла в сім разів. Вищими та потужнішими стали мури й вал. Київ прикрашали Золоті ворота - парадний в’їзд до міста - з надбрамною церквою Благовіщення, храм Святого Георгія, споруджений на честь небесного покровителя київського князя (церковне ім’я Ярослава - Георгій, або Юрій), та церква Святої Ірини. Але най- величнішою спорудою Києва часів Ярослава Мудрого став собор святої софії. За літописом, князь наказав закласти храм на честь перемоги над печенігами на місці битви. Розповіддю про спорудження церкви Премудрості Божої, тобто Софії, у 1037 р. літописець ніби узагальнив величезні будівельні роботи, що розгорнулися в Києві за наказом Ярослава Мудрого.

1. Золоті ворота. Сучасний вигляд.

2. Внутрішній вигляд Софійського собору.

Софійський собор в 11 ст. було увінчано 13 банями, що утворювали пірамідальний силует. З трьох боків його оточували два ряди відкритих галерей, з яких внутрішній мав два яруси. Собор був однією з найбільших споруд тих часів, адже будували його як головний храм держави, призначений не лише для богослужінь, а й для проведення найурочистіших державних церемоній: сходження на великокнязівський стіл, посвячення в митрополити, проведення церковних соборів, зустрічей чужоземних послів тощо. Офіційні державні церемонії відбувалися в західній частині собору на рівні другого ярусу на хорах*, площа яких складала майже половину площі будівлі. Хори-«полаті» були своєрідним палацом усередині храму.

Роздивіться ілюстрацію. Якими спорудами було забудовано «місто Ярослава»? Назвіть відомі вам будівлі.

«Місто Ярослава». 11 ст. Фрагмент макета стародавнього Києва 10-13 ст.

Мозаїку викладали на стінах з різнобарвних шматочків смальти - сплаву свинцю та скла. Фрески малювали мінеральними фарбами на сирому тиньку.

Та ще більше, ніж зовнішня грандіозність, приголомшувало внутрішнє оздоблення храму, прикрашеного, за словами літописця, «всякими красотами... золотом, сріблом і коштовним камінням». Вражали настінні зображення - фрески та мозаїки, розташовані на склепінні, стінах, стовпах, арках.

3. До яких заходів у внутрішній політиці вдався Ярослав, продовжуючи політику свого батька?

Налагодження внутрішнього життя було неможливим без упорядкування законів. До заходів у цьому напрямі вдавався свого часу князь Володимир. Але слава справжнього реформатора законодавства належить саме Ярославові, адже він був першим, хто уклав писаний збірник руських законів. Той документ дослідники називають «правдою Ярослава», або «Найдавнішою правдою». Він складався з 18 статей, які започаткували славнозвісний збірник законів -  «Руську правду».

* В архітектурі так називають відкриті до інтер’єру храму галереї другого ярусу.

Ярослав Мудрий. Реконструкція С. Висоцького фрески Софійського собору.

• Поміркуйте, навіщо давньоруські майстри намалювали великого князя київського на стінах храму з макетом-моделлю Софійського собору на руках?

Збірник, або звід, руських законів, відомий під назвою «Руська правда», складався впродовж кількох поколінь. Найстарішу частину - «Найдавнішу правду» - створено за часів Ярослава Мудрого; окрему частину становлять статті, укладені Ярославовими синами, - «Статут Ярославичів». До «Руської правди» увійшли статті й пізніших часів.

У статтях Ярослава йшлося про покарання за вбивство, побиття до синців чи крові, за завдане каліцтво, виривання бороди й вусів, їзду на чужому коні, псування майна, переховування чужого холопа тощо. Покарання передбачало здебільшого грошові виплати, хоч іще зберігалося право родичів на кровну помсту. З-поміж мір покарання не було й смертної кари.

Ярослав Мудрий сприяв утвердженню й поширенню в руських землях християнського віровчення. Він не лише опікувався будівництвом церков, а й підтримував авторитетом князівської влади ще не міцну церковну організацію. Так, за сприяння Ярослава Мудрого 1051 р. було обрано першого митрополита з русичів - ним став Іларіон. Того самого року, сповіщав літописець, чернець Антоній заклав печерський монастир - у недалекому майбутньому провідний осередок церковного й культурно-освітнього життя.

Справа утвердження християнства, що нею переймався князь Ярослав, перебувала в прямій залежності від поширення освіти. Церковні відправи були можливими лише за наявності богослужбових книжок. Щоб забезпечити потребу руських церков у книгах, Ярослав створив у Києві при Софійському соборі скрипторій-майстерню для переписування книжок. Згодом такі майстерні з’явилися і в інших містах Русі. А ще в Софійському соборі зберігалися найцінніші книжки. Хоч ту бібліотеку втрачено, учені не полишають надії натрапити на її слід. У Софії Київській навчали грамоти й ознайомлювали з основами наук

дітей із заможних родин. Виникали школи й при інших церквах та монастирях. Про поширення письменності серед різних верств свідчать графіті - написи, продряпані на стінах Софійського собору. Один з таких записів, приміром, засвідчив точну дату смерті князя Ярослава Мудрого - так хтось із киян висловив свій жаль з приводу сумної події.

Графіті - написи та малюнки, видряпані на стінах та архітектурних деталях давніх будівель, посудинах та інших предметах.

1. Монета Ярослава Мудрого із зображенням св. Георгія.

2. Переписування книжок у князівському скрипторії за Ярослава Мудрого. Мініатюра з літопису.

3. Напис-графіті на стіні Софійського собору про смерть Ярослава Мудрого.

Зробіть висновки щодо заходів, яких ужив Ярослав для зміцнення Київської Русі. Які з них, на вашу думку, були найважливішими?

4. Чому Ярослава мудрого називають «тестем Європи»?

Зважена далекоглядна зовнішня політика Ярослава Мудрого сприяла зростанню міжнародного авторитету Київської Русі. Князь уникав воєн, намагався підтримувати з європейськими країнами добросусідські відносини.

У зовнішній політиці використовувались усі можливості дипломатії, серед яких чільне місце належало міждинастичним шлюбам. Породичавшись із найшляхетнішими європейськими родинами, мудрий князь пов’язав Київську Русь із Європою кровними узами, міцніші за які годі було й шукати.

Традиційно тісні взаємовідносини склалися між Київською Руссю й Візантією. Проте дружні союзницькі відносини Візантії та Русі зазнали випробувань після утвердження на імператорському престолі Константина IX Мономаха 1042 р. Новий мирний договір було скріплено шлюбом Ярославового сина Всеволода з дочкою Мономаха Марією. Та невдовзі, 1051 р., відносини Києва й Константинополя загострилися знову. Причиною невдоволення константинопольської влади було поставлення київським митрополитом Іларіона. Одначе й тоді конфлікт залагодили мирно.

Особливо жваві відносини мала Київська Русь із Польщею. Виявом добросусідських відносин стали шлюби князя Казимира із сестрою Ярослава Марією Добронігою. Сестра польського володаря Гертруда-Олісава вийшла заміж за Ізяслава Ярославовича.

Шлюби представників правлячих династій історики називають міждинастичними.

Тісні зносини підтримувала Русь зі Скандинавськими країнами. Особливо зміцніли зв’язки Русі та Швеції, цьому сприяв шлюб Ярослава з Інгігердою. Добросусідські відносини пов’язували Русь із Норвегією. Вони були скріплені шлюбом норвезького короля Гаральда з дочкою Ярослава Єлизаветою.

Писемні джерела засвідчують активні зовнішньополітичні зв’язки Русі з Угорщиною. Так, свою дочку Анастасію Ярослав видав заміж за угорського короля Андраша.

Наприкінці 40-х років 11 ст. встановилися дружні відносини Русі з Францією, з династією Капетінгів. Налагоджено їх було завдяки одруженню короля Генріха І з Анною Ярославівною в 1051 р. Джерела зберегли цікаві деталі життя Анни у Франції. Там руська князівна була відома під іменем Анни Руфи (Рудої) і зажила великої поваги. Із собою вона привезла до Парижа давньоруське Євангеліє*, яке потім було передане до Реймського собору. Ця книжка нині відома як Реймське євангеліє. Цікаво, що саме на цій книзі французькі королі складали присягу, вступаючи на престол.

Сучасна скульптура королеви Анни Ярославівни в монастирі Св. Вікентія з підписом «Анна з Києва, королева Франції». Санліс. Франція.

Підпис Анни Ярославівни на грамоті Суассонському абатству 1063 р.

Роздивіться картину П. Андрусіва «Французькі посли в Ярослава Мудрого». Поміркуйте, де й коли могли відбуватися зображені події. Спробуйте «впізнати» відомі вам історичні постаті, складіть діалог між героями картини.

* Євангеліє (від грец. - добра звістка) - одна з найголовніших частин Нового Заповіту, що складається із чотирьох перших книг, написаних Матвієм, Марком, Лукою, Іоанном. У ній описується земне життя Господа, Сина Божого Ісуса Христа: його вчення, чудеса, хресні страждання, смерть, воскресіння й вознесіння на небо.

Побутує думка, що тільки той, хто був великим у своїх діяннях за життя, може отримати від нащадків ім'я Великий. Проте чимало прихильників і в протилежної думки: насправді, мало що залежить від особистих якостей людини; пам'ять про діячів є дуже умовною, бо підносить іноді не справжніх героїв, а тих, хто скористався із ситуації. А яку думку вважаєте слушною ви? Спираючись на факти з біографії князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого, доберіть щонайменше п'ять аргументів на її користь.

Перевірте себе

1. На які роки припадає князювання Ярослава Мудрого в Києві? Яка з подій згадується в літописі раніше: спорудження Софійського собору чи заснування Печерського монастиря?

2. Як змінилася територія Київської держави за Ярослава Мудрого порівняно з початком правління Володимира Великого? З якими державами сусідила Русь на заході та сході?

3. Виберіть імена та країни, які стосуються зовнішньої політки великого князя Ярослава: • Візантія, • Константин Мономах, • Генріх І Капет, • Анна Ярославівна, • Єлизавета Ярославівна, • Норвегія, • Франція, • Литва, • Святослав Ігорович, • Інгігерда, • Швеція, • Польща, • Всеволод Ярославович.

4. Дайте визначення понять: • монастир, • чернець, • митрополит, • собор, • графіті, • мозаїка.

5. Доберіть факти, що конкретизують кожен з напрямків державної політики великого князя київського Ярослава Володимировича. Поясніть, чому нащадки назвали Ярослава Мудрим.

6. Поясніть образну назву параграфа «З мудрістю у розумі й серці».

Висловте своє ставлення до князя Ярослава як до людини та державного діяча.