Підручник з Історії України 7 клас Власов 2015 - '(Генеза) 2015'

§ 4. УТВОРЕННЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ

«І СТАЛА НАЗИВАТИСЯ РУСЬКОЮ ЗЕМЛЕЮ...»

Кінець 6 - початок 7 ст. - життя легендарного засновника Києва - Кия. 860 р. - похід київського князя Аскольда на Візантію.

882-912 рр. - правління Олега в Київській державі.

907, 911 рр. - походи Олега на Візантію. Підписання договорів.

Пограйте в гру «Речення до речення».

Складіть розповідь за темою «Східнослов'янські племена (предки українців) напередодні утворення держави», додаючи один за одним по реченню. Виграє той, чиє речення завершить розповідь.

Роздивіться ілюстрації. Висловте припущення, чому перший пам'ятник засновникам Києва в 1982 р. поставили на березі Дніпра, а другий від 2001 р. стоїть на майдані Незалежності - у серці столиці України.

Пам’ятники Кию, Щеку, Хориву та сестрі їхній Либіді. Скульптори В. Бородай та А. Кущ.

1. Яка роль Києва у виникненні держави східних слов’ян?

Ви вже знаєте, що в 7-8 ст. південну групу східних слов’ян очолювали князі дулібів, а в 9 ст. цю роль перебрали на себе поляни, яких автор «Повісті минулих літ» називає «мужами мудрими й тямущими». За твердженням літописця, саме з полян походять перші київські князі: Кий та його брати Щек, Хорив і їхня сестра Либідь. Із цими князями Нестор Літописець пов’язує будівництво Києва, який отримав назву на честь старшого брата.

Прочитайте фрагмент з літопису. Про що в ньому йдеться? Що в розповіді літописця вважаєте цілком вірогідним? Які історичні місцевості, за свідченням літопису, можна вважати найдавнішим містом?

Ужите в літописі слово «городок» походить від дієслова «городити», тобто укріплювати, обносити огорожею чи стіною. «Городами» давні українці називали укріплення, фортеці.

«...Коли ж поляни жили осібно і володіли родами своїми, то було між них три брати: одному ім’я Кий, а другому - Щек, а третьому - Хорив, і сестра їхня - Либідь. І сидів Кий на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, яка нині зветься Щекавицею, а Хорив - на третій горі, од чого й прозвалася вона Хоривицею. Зробили вони городок і на честь брата їхнього найстаршого назвали його Києвом... Од них ото є поляни в Києві й до сьогодні... А по сих братах почав рід їхній держати княжіння в полян».

Попри легендарний характер оповідь літописця має історичну основу. Зіставивши свідчення літописця з тогочасними візантійськими джерелами, історики дійшли висновку, що князь Кий жив, найімовірніше, у 6 ст. Він відзначався неабияким полководницьким хистом, був прийнятий візантійським імператором, що для автора літопису є незаперечним підтвердженням його шляхетного (князівського) походження.

1. Капище «города (града) Кия».

2. Фрагмент сторінки з літопису про заснування Києва.

• Під час археологічних розкопок городища Кия вчені знайшли унікальну пам'ятку - залишки давньої споруди для моління та жертвоприношення - капище. Поміркуйте, який висновок можна зробити про духовне життя східних слов'ян - предків українців.

Місце, де постав Київ, - напрочуд вдале. Майже неприступний правий берег Дніпра височіє над територією, де проходила межа між Лісостепом та Лісом. Тут протікало кілька річок, що вливалися в Дніпро, яким пролягав торговельний шлях «із варягів у греки».

Обміркуйте в групах позицію істориків. • Історик В. Баран у своїй праці «Давні слов'яни» зазначає: «Починаючи з 6 ст. на території племінних союзів виникають укріплені поселення - городища. Вони служили місцем збору військових дружин, були виробничими, політичними та духовними центрами. Найдавнішими ранньосередньовічними слов’янськими городищами на території Європи були Зимнівське Володимир-Волинського району Волинської області, що виникло в 6 ст., та Київське на Старокиївській горі. Київське городище, яке виникло на місці слов’янського поселення у 6 ст., розвинулося в місто і стало столицею племені полян, а потім і Київської Русі...». • У чому полягає невідповідність між датою урочистого святкування 1500-ліття Києва в 1982 р. та висновками вченого? Поділіться результатами обговорення з класом.

2. Яку роль відіграло князівство Аскольда у створенні держави з центром у Києві?

У середині 9 ст., на думку вчених, склалася перша східнослов’янська держава - Київське князівство Аскольда, територія якого обмежувалася Києвом і прилеглими до нього землями полян. У «Повісті минулих літ» є згадка про спільне князювання в 60-х роках 9 ст. в КиєвіАскольда і Діра. Літописець, який жив на кілька століть пізніше від згаданих подій, розповідає про київських володарів як про братів-співправителів. Сучасні ж історики припускають, що правили вони нарізно: першим княжив Дір, а за ним - Аскольд. Дехто вважає, підтримуючи автора «Повісті минулих літ», Діра і Аскольда варязькими воєводами. Інші переконують, що згадані правителі - полянські князі, нащадки Кия. Про князювання Діра сьогодні достовірних відомостей немає, що ж до Аскольда, то про нього збереглися лише свідчення в тогочасних візантійських та арабських джерелах. Зокрема, відомо, що він прийняв титул кагана, наслідуючи володарів могутньої Хозарії. Саме з Аскольдом пов’язують засвідчений нашими та чужоземними джерелами морський похід проти Візантії 860 р. На 200 човнах вояки Аскольда ввійшли до затоки Золотий Ріг, води якої омивали Царгород-Константинополь, пограбували й спустошили передмістя візантійської столиці, а сам Константинополь тиждень протримали в облозі. Імператор був змушений укласти угоду з київським князем, що стало фактом визнання Київського князівства як держави. За словами літописця, відтоді вона стала називатися Руською землею.

Константинополь з висоти пташиного лету. Реконструкція.

• Схарактеризуйте місце розташування та розмір столиці Візантійської імперії. • Поміркуйте, як відчував себе русич, уперше потрапивши в Царгород. • Як діставалися русичі до цього міста?

Із походом на Візантію історики пов’язують першу спробу впровадження заходами князівської влади християнства на теренах Київської держави. Імовірно, того року під час мирних переговорів з імператором обряд хрещення прийняли не лише Аскольд, названий по-християнському Миколою, а й більшість його дружинників. Щоправда, справа подальшого поширення християнства в Київському князівстві наразилася на труднощі. Проти князя почала визрівати змова.

Нині важко відновити ланцюжок подій, що призвели до усунення Аскольда від влади. За свідченням літописця, який, нагадаємо, вважав Діра та Аскольда варязькими воїнами, безпосередню причетність до тих подій мав рід варязького князя Рюрика. Цей войовничий князь-воїн поширив свою владу на північні східнослов’янські племена, посівши Новгород. Саме на підтримку Рюрика, як припускають дослідники, сподівалися змовники. Одначе 879 р. той помер. Тож, щоб здійснити наміри, заколотники заручилися підтримкою Рюрикового родича Олега. Він був опікуном малолітнього сина князя Рюрика - Ігоря і, відповідно, мав повноваження правити від імені княжича.

Церква Св. Миколая на Аскольдовій могилі в Києві.

Про які зовнішньополітичні заходи Аскольда ви дізналися? Як вони вплинули на розвиток Руської держави? Як на київському столі утвердилася династія Рюриковичів?

З'ясуйте, які свідчення літописця мають легендарний характер. Які події можна вважати цілком вірогідними? Як відбулося утвердження династії Рюриковичів на київському столі?

«І прибули Олег та Ігор до гір київських, і довідався Олег, що тут Аскольд і Дір удвох княжать. І сховав він воїв у човнах, а інших позаду зоставив, і сам прийшов на берег Дніпра, несучи Ігоря малого... І послав він посла до Аскольда й Діра... Аскольд же й Дір прийшли. І вискочили всі інші вої з човнів, і мовив Олег Аскольдові й Дірові: “Ви оба не є ні князі, ні роду княжого. А я єсмь роду княжого. - І тут винесли Ігоря. - А се - син Рюриків”. І вбили вони Аскольда й Діра... І сів Олег, князюючи, в Києві, і мовив Олег: “Хай буде се мати городам руським”».

Зверніть увагу!

На минулому уроці ви ознайомилися з першим правилом опрацювання фрагментів писемних історичних джерел. Проаналізуйте наведений уривок відповідно до цього правила.

Другий крок - визначте, як автор розповіді ставиться до подій або історичних діячів, про які йдеться; поміркуйте, навіщо він свідчить про події, що хотів повідомити; з’ясуйте значення подій та явищ, про які йдеться в джерелі. Опрацюйте джерело за поданим алгоритмом.

Морський бій візантійців з варягами та русичами. Реконструкція.

Від 882 р. княжити в Києві розпочав Олег із роду Рюрика. Цей факт учені витлумачують як утвердження в Руській державі династії Рюриковичів.

За свідченням літописця, Олег княжив у Києві 30 років, виявивши хист мудрого володаря й талановитого полководця. Здобувши Київ силою, Олег зіткнувся з непокорою сусідніх княжінь. Літописець розповідає, що Олегові довелося воювати проти деревлян і сіверян. Року 885 він приєднав землі радимичів, пішов у похід проти уличів і тиверців. На початку 10 ст.

Олег домовився про участь у його воєнних походах князів хорватів, тиверців і волинян. Під владою Олега ще до походу на Київ перебували племінні союзи словенів і кривичів, а також і північні неслов’янські народи, зокрема меря, весь, чудь.

Із варязькими воєводами Олег уклав мирний договір, унаслідок якого впродовж тривалого часу київські князі залучали варязькі дружини до спільних воєнних походів. Протягом перших 15 років князювання він уникав збройних сутичок із Візантією - ніби збирав сили для рішучого й вельми важливого для Руської землі походу.

Такий похід проти Візантії Олег здійснив; стався він, за свідченням літопису, року 907. Розповідь літописця про перемогу Олега сповнена легендарних подробиць і деталей. Та найбільшу цінність для істориків має наведений у «Повісті минулих літ» текст договору між русичами та візантійцями. Після нового Олегового походу в 911 р. умови було уточнено.

Укладена Олегом партнерська угода з Візантією стала свідченням міжнародного визнання Руської держави. Договір підвів риску під періодом історії Київської держави, який називають становленням.

Саме тому вчені послуговуються назвою Київська Русь від початку 10 ст.

Від літописної назви держави із центром у Києві - Руська земля - учені-історики утворили книжну назву Київська Русь, яка нині є загальновживаною.

• Прочитайте фрагмент джерела про похід Олега на Царгород і порівняйте з тим, що бачите на малюнках з літопису та художній реконструкції. • Які саме події втілено в малюнках?

«Пішов Олег на греків, Ігоря зоставивши в Києві. Узяв же він множество варягів, і словен, і чуді, і кривичів, і мері, і полян, і сіверян, і деревлян, і радимичів, і хорватів, і дулібів, і тиверців. І з цими усіма вирушив Олег на конях і в кораблях, і було кораблів числом дві тисячі. І прибув він до Цесарограда, а греки замкнули Суд* і город заперли. І вийшов Олег на берег, і повелів воям виволокти кораблі на берег... І повелів Олег воям своїм колеса зробити і поставити кораблі на колеса. А коли настав попутний вітер, напнули вони паруси, рушили з поля, і пішов Олег до города. І зажадав Олег, щоб вони данину дали на дві тисячі кораблів: по дванадцять гривень на чоловіка, а в кораблі було по сорок мужів. І згодилися греки на це, і стали греки миру просити, щоби не пустошив він Грецької землі... І повісив Олег щита свого на Золотих воротах, знаменуючи перемогу, і пішов од Цесарограда».

1. Фрагмент картини-реконструкції літописних подій 907 р.

2. Сторінка з літопису, присвячена подіям за доби правління Олега.

Зверніть увагу!

Роботу над джерелом завершує 3-й крок: поясніть, у чому для себе вбачаєте цінність джерела; стисло висловте своє ставлення до описаних подій або діячів. Опрацюйте документ крок за кроком, дотримуючись запропонованого алгоритму.

• Схарактеризуйте діяльність Олега за планом: а) об'єднання земель навколо Києва; б) стосунки із сусідами: варягами, уграми; в) походи проти Візантії, укладення договорів.

Обміркуйте в групах, чому історія Київської держави за перших князів багата на легендарні подробиці. Наведіть приклади відомих вам літописних фактів, які історики вважають реальними. Спростуйте відомі вам легендарні свідчення літописця.

* Вхід у гавань Константинополя для непрошених гостей візантійці перекривали, натягнувши величезний ланцюг, прикріплений до кам’яних веж на берегах затоки Суд (ще її називали Золотий Ріг).

Київська держава за перших князів

Розгляньте карту. • На які території поширювалася влада князя Аскольда? • За рахунок земель яких східнослов'янських союзів племен та неслов'янських народів зростала територія Київської держави за часів Олега?

Першу державу на наших теренах чужинці знали під назвою «Русь». Так називав її і літописець. Учені висловлюють різні припущення щодо походження цієї назви. Багато дослідників вважають, що це слово скандинавського походження, його принесли на наші землі скандинави-варяги. Це припущення ґрунтується на розповідях літописця про воїнів з півночі - русів-варягів, які, захопивши владу в Києві, утвердилися в місті й дали свою назву місцевій людності й території, на якій володарювали. Крім свідчень літописця, прихильники скандинавського походження назви «Русь» спираються на чужоземні джерела, жодне з яких не згадує слов’янського племені русів, хоча назви, наприклад, деревлян чи сіверян вони засвідчують. Скандинавське походження етноніма «Русь» обстоює й чимало мовознавців. Проте інші спростовують ці аргументи, вважаючи назву «Русь» спорідненою з назвами річок із коренем -рос-, як-от: Рось, Роставиця, Росава тощо.

І Перевірте себе

1. Що відбулося раніше: похід князя Аскольда на Візантію чи падіння Західної Римської імперії? Скільки років минуло між цими подіями?

2. Землі яких східнослов'янських племінних союзів та неслов'янських народів охоплювали терени Київської Русі за часів Олега?

3. Виберіть слова та словосполучення, які стосуються правління князя Олега: • Кий, • Аскольд, • деревляни, • данина, • Зимнівське городище, • авари, • печеніги, • русько-візантійський договір, • похід на Царгород. Свій вибір поясніть.

4. Витлумачте поняття: • Русь, • русичі, • Київська Русь.

5. Дайте відповіді на запитання: • Якими зовнішньополітичними заходами відзначився князь Аскольд? Як вони вплинули на розвиток Руської держави? •Унаслідок якої події відбулося утвердження на київському столі династії Рюриковичів? • Чи має слушність думка, що князь Олег започаткував перетворення Київської держави на імперію?

Чи погоджуєтеся ви з твердженням, що походи перших руських князів на Царгород були зумовлені потребою вибороти визнання Русі в християнському світі, показати Візантії, мовлячи словами сучасника, «силу своєї руки», щоб «славним іменем вкритись»? Чим, на вашу думку, були спричинені ці походи на Візантію?