Підручник з Історії України 7 клас Власов 2015 - '(Генеза) 2015'

§ 25. РОЗВИТОК ОСВІТИ. АРХІТЕКТУРА ТА ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

СУВ’ЯЗЬ ДОСВІДУ Й ШУКАНЬ

Пограйте в гру «Мистецтвознавці». Пригадайте пам'ятки мистецтва часів Київської Русі та Галицько-Волинської держави. Оберіть для гри одну пам'ятку архітектури, одну фреску, одну мозаїку. Упродовж 2-3 хв командами доберіть якомога більше влучних характеристик до кожної. Виграє та команда, чий перелік найповніший і найточніший.

Роздивіться споруду. Що вказує на її оборонний характер? Поміркуйте, чому на Поділлі наприкінці 15 ст. було збудовано таку церкву? Про які ознаки тогочасного життя в Україні це свідчить?

Покровська церква в с. Сутківцях на Поділлі.

1. Якою була тогочасна освіта українців? Чим уславився Юрій Дрогобич?

За традицією освіту здобували при церквах і монастирях. Церковнослужителі, яких називали граматиками або книжниками, навчали дітей письма церковнослов’янською мовою, початків арифметики, молитов, співу. Попервах школи існували в найбільших містах, згодом їх кількість зростала: у другій половині 16 ст. вони діяли у Львові, Перемишлі, Стрию, Кременці, Володимирі на Волині тощо.

Свідчень про діяльність українських шкіл у 14 - на початку 16 ст. збереглося мало. Проте документи дають підстави припускати, що львівські міщани, зокрема купці, були майже всі письменними, складали листи, купували й читали книги. З джерел довідуємося, що чимало львівських міщан мали книжки, ставилися до них з великою шаною. Міщани судилися за книги, читали їх гуртом, обговорювали прочитане.

Початкові школи в Україні були поширеним явищем, це підтверджує й те, що багато українців навчалося в європейських університетах. А щоб стати студентом, треба було мати основи знань.

На чужині, зокрема, здобув освіту Юрій Дрогобич. Він відомий як ректор Болонського університету в Італії, перший з українців, хто опублікував свою працю в Європі за часів, коли друкарство тільки зароджувалося. Він був доктором медицини та філософії, професором Болонського університету.

1. Лекція в університеті. Середньовічний малюнок.

2. Портрет Юрія Дрогобича з музею «Дрогобиччина» у м. Дрогобич Львівської області.

Народився Юрій у Дрогобичі близько 1450 р. в родині міщанина Михайла Доната. Прізвище його було Котермак, одначе, дотримуючись тодішнього звичаю, учений іменував себе за назвою рідного міста. Діставши початкову освіту, допитливий юнак не полишав навчання. Учитися далі він подався до Краківського університету. Вже там виявив неабиякі здібності й працьовитість, ставши одним з небагатьох з-поміж студентів-однокурсників бакалавром, а через рік - магістром. Потім молодий дрогобичанин поїхав продовжувати навчання до славетного Болонського університету. До Кракова Юрій Дрогобич повернувся визнаним у Європі вченим.

Прочитайте уривок з літературного твору: «Посада ректора належала до найпочесніших у Болоньї, але й обов’язки були численні й складні. Всі студенти проголосували за гостя з далекої країни, який за кілька років життя в Болоньї встиг завоювати неабиякий авторитет. Проголошуючи присягу, новообраний ректор урочисто обіцяв, що протягом року всіма силами служитиме щонайкращому розвитку університету, буде справедливим до студентів, дотримуватиметься статутів і слідкуватиме, щоб і всі інші шанували статути».

• Що довідалися про правила університетського життя в Європі?

Доля Юрія Дрогобича, хоч і свідчить про його обдарованість, проте не була унікальною. Працюючи в групах, доберіть аргументи «за» та «проти» навчання українців у західноєвропейських університетах за литовсько-польської доби.

2. Що змінилося в забудові міст? Що визначало розвиток архітектури?

У другій половині 14 ст. з поширенням в Україні (насамперед на західних землях) магдебурзького права в міській забудові почали з’являтися ознаки регулярного планування. На основі чіткої геометричної сітки розташовували основні елементи нових укріплених центрів поселень - ринкової площі, кварталів, вулиць. Центральною частиною міст, з якої починалося будівництво, була площа з ратушею посередині - площа Ринок. Ця площа мала форму прямокутника або квадрата. Від кожного її рогу відходило по дві вулиці. Кілька вулиць розташовувалися паралельно до кожної зі сторін площі. Найважливіші вулиці прокладали через усе місто. Захисну функцію виконували мури, якими обносили місто, а також рови й вали. На мурах зводили оборонні вежі. Мали вони також по кілька в’їзних брам. Утім, нова забудова зазвичай поєднувалася з традиційною. Старі міста, як-от: Київ, Володимир, Чернігів, Новгород-Сіверський - зберігали давнє планування, в основу якого було покладено особливості рельєфу.

Упродовж 14 - початку 16 ст. не втрачало значення будівництво оборонних споруд. Стіни й башти старих замків надбудовували й потовщували. Башти споруджували в найвразливіших місцях оборони, з’єднуючи їх дерев’яними або мурованими стінами. Такі фортифікації називають баштовою системою укріплень. За умов постійної загрози несподіваних нападів зі Степу рис оборонної архітектури набували навіть окремі церкви, монастирі, синагоги тощо. При цьому укріплення на землях Подніпров’я та Лівобережжя здебільшого будували з дерева, бо інших будівельних матеріалів там не було. Дерев’яні захисні споруди мав, зокрема, й тогочасний Київ.

Найбільше мурованих замків було на Поділлі та Волині. Першою і водночас найпотужнішою мурованою фортецею на Волині був Верхній замок у Луцьку. Розташований замок на невисокому пагорбі між річками Стиром та Малим Глушцем на південно-східній околиці міста. Від міста замок відокремлював глибокий рів з водою.

Будівництво мурованого Верхнього замку розпочалося в 14 ст. за князювання на Волині Любарта Гедиміновича (1340-1383) на місці старого дерев’яного. Тоді споруджено Надбрамну (В’їзну) вежу та палац з напільної сторони укріплень дитинця, тоді ж закладено й Стирову(Свидригайлову) вежу. За правління наступних князів Гедиміновичів будівництво тривало. За Вітовта Кейстутовича з’явилася Владича вежа (14 м), а мури замкнули кільце між усіма трьома баштами замку. За Свидригайла Ольгердовича Стирову вежу вивищено до рівня Надбрамної (27 м), нарощено стіни, закладено додатковий ряд аркоподібних бійниць для вогнепальної зброї (для їх обслуговування встановлено додатковий ярус дерев’яних галерей). Згодом замок зазнавав перебудов, але загальний вигляд його не змінився.

Надбрамна (В'їзна), Стирова (Свидригайлова) та Владича вежі Луцького замку. Луцький замок. Сучасний вигляд.

Серед оборонних споруд Поділля слави неприступної зажила Кам’янець- подільська фортеця. Комплекс її споруд на високому скелястому березі річки Смотрич формувався протягом століть. Турецький мандрівник Ев- лія Челебі, який подорожував Україною в 1656 р., писав: «Рівної їй немає не тільки у володіннях польських, але, мабуть, і в чеських, і в Шведській країні, і в державі Голландській, і в горах Німецьких».

Перші укріплення споруджено тут ще в 11 ст. Фортеця, або Старий замок, належала до системи укріплень міста - Старий замок був її форпостом. Від кінця 15 ст. до середини 16 ст. тривала модернізація укріплень з повною заміною дерев’яних на кам’яні, потовщенням та підвищенням стін, будівництвом нових веж тощо. У середині 16 ст. Старий замок набув вигляду, близького до сьогоднішнього.

Кам’янець-Подільська фортеця (нині фортеця має 11 веж, 12-та - Водяна - розташована на березі Смотрича, з фортеці проглядається лише її зруйнований верхній ярус).

У другій половині 15 ст. істотної перебудови зазнала Хотинська фортеця - неприступна твердиня в середній течії правого берега Дністра (Чернівецька обл.). Фортеця має потужні мури, товщиною в деяких місцях до 5 м, і п’ять веж. Висота мурів сягає 40 м. Найдавніша мурована частина Хотинської фортеці збудована в 13 ст. Молдовський господар Штефан III Великий (1457-1504) збільшив площу фортеці, прибудував нові ділянки мурів тощо. Стіни фортеці стали товстішими, а башти - вищими.

З кінця 14 ст. (від часів князювання на Закарпатті Федора Коріатовича) веде свою історію Мукачівський замок. Однією з найпотужніших оборонних споруд була Білгород-Дністровська (Аккерманська) фортеця, найдавнішу частину якої збудовано в 13 - першій половині 14 ст. Будівельні роботи тривали до 15 ст. Фортеця стала найбільшою на українських землях: одних тільки веж вона мала 34 (з яких збереглося 26).

Фортеця в Білгород-Дністровському (місто засноване греками як Тіра в останні десятиліття 6 ст. до н.е.).

Потреби оборони враховували також під час будівництва культових споруд. Найвідоміший оборонний храм України, найдосконаліший приклад укріпленого храму - покровська церква в сутківцях на Поділлі (село Ярмолинецького р-ну Хмельницької обл.). Роком спорудження церкви вважають 1476: ця дата була виявлена на одному із дзвонів. Нижній поверх споруди використовували як церкву, верхній - пристосований для оборони.

У церковному будівництві доби відчутне послаблення зв’язків з візантійською архітектурою - натомість посилився вплив європейського будівництва. На західноукраїнських землях, які ввійшли до складу католицьких Польщі та Угорщини, помітний вплив готичної церковної архітектури західноєвропейського зразка. Однак готика не набула поширення в українській архітектурі - вона виявлялася здебільшого в архітектурних деталях.

Найдавнішою спорудою, у якій використано елементи готики, є церква Різдва Богородиці в Рогатині.

Найяскравіші зразки готичного стилю в церковній архітектурі постали у Львові. Їх вирізняють великі готичні вікна - арки, оформлені вітражами, товсті цегляні стіни та крутосхилий шпичастий дах. Характерними рисами готичного храму є також його видовженість у напрямку «вівтар - вхід», вертикальність споруди. Найвідомішою готичною пам’яткою Львова є Латинський (римо-католицький) кафедральний собор Успіння Божої матері, будівництво якого розпочали у 80-х роках 14 ст., і тривало воно впродовж наступного століття. Згодом храм не раз добудовували й перебудовували, тому в його архітектурі помітні елементи й інших стилів, зокрема ренесансу та бароко.

Окрасою Львова є Вірменський собор Успіння Богородиці, збудований 1363 р. коштом заможних вірменських купців. Храм - перша львівська споруда, яка, попри пізніші добудови, досить добре зберегла первісний вигляд. Споруджено собор у традиціях вірменської національної архітектури, проте з давньою галицькою архітектурою пов’язує його хрестобанний план і техніка мурування з тесаного білого каменю.

Церква Різдва Богородиці в Рогатині.

1. Латинський (римо-католицький) кафедральний собор Успіння Божої Матері.

2. Вірменський собор Успіння Богородиці.

Використовуючи ілюстрації як експонати, проведіть уявну екскурсію «Замки- фортеці та храми литовсько-польської доби на українських землях». За картою складіть маршрут подорожі від вашого рідного міста/села.

3. Що визначало розвиток образотворчого мистецтва? Якими пам’ятками образотворчого мистецтва уславилася доба?

Українське малярство другої половини 14 - початку 16 ст. розвивалося на основі традицій русько-візантійського малярства часів Київської Русі та Галицько-Волинського князівства.

До середини 16 ст. розвивалося монументальне малярство - фрески. Багато фресок українських майстрів збереглося в пам’ятках, розташованих у Польщі (розписи в каплиці Святої Трійці в Любліні 1418 р. та каплиці Святого Хреста Вавельського замку у Кракові 1470 р.).

Інтер’єр каплиці Св. Трійці в Любліні.

Упродовж 15 - початку 16 ст. активно розвивався провідний жанр тогочасного малярства - іконопис. Великою популярністю користувався образ Богородиці. Найкращим його зразком серед збережених є ікона Богородиці із с. Красова та ікона Богородиці з дмитрівської церкви с. підгородці. Популярними були ікони, де в образах святих втілено воїнів- героїв (наприклад, ікона юрія Змієборця із Оганилі поблизу м. Дрогобича (кінець 14 ст.) або реальні типи сучасників - селян, міщан, шляхтичів (ікона «Страшний суд»)).

Ікону Богородиці з Дмитрівської церкви с. Підгородці (Львівська обл.) створено в другій половині 15 ст. Вона є зразком перемишльської школи українського малярства. Це найдавніша українська ікона Богородиці з пророками.

1. Ікона Богородиці із с. Красова.

2. Ікона Юрія Змієборця із Станилі.

3. Ікона Богородиці з Дмитрівської церкви с. Підгородці.

У 15 ст. почав формуватися український багатоярусний іконостас, що став неодмінним компонентом храму.

Іконостас - стіна, перегородка, що відокремлює вівтар - головне місце у храмі - від центральної частини приміщення, де перебувають віруючі. Складався з одного-двох рядів ікон. Із часом кількість ярусів іконостаса збільшилася до чотирьох. У 17-18 ст. кількість ярусів українського іконостаса могла сягати семи-восьми. Тематика ікон в іконостасі підпорядкована чітким правилам, кожному сюжетові належало певне місце.

Сторінка Київського псалтиря 1397 р.

Протягом 14 - на початку 16 ст. розвивалася книжкова мініатюра. Серед рукописних книжок, створених у 14-15 ст., наймайстернішими мініатюрами оздоблено Київський псалтир. Цю книгу переписав у Києві з константинопольського рукопису 11 ст. на замовлення єпископа Михаїла дяк Спиридоній 1397 р. Київський псалтир має 229 пергаментних аркушів. Оздоблено книжку майже 300 мініатюрами, розміщеними на берегах. Це найрізноманітніші зображення не тільки людей, а й тварин: кіз, ведмедів, коней, волів, різних птахів і риб. Художники надавали перевагу соковитим, свіжим та яскравим барвам.

Що спільного й чим відрізняються пам'ятки образотворчого мистецтва литовсько- польської доби та періоду Галицько-Волинської держави?

Перевірте себе

1. Скільки минуло років від будівництва Луцького замку за князя Любарта?

2. Виберіть з переліку пам'ятки, створені в другій половині 14 ст. - на початку 16 ст.: • Десятинна церква в Києві, • ікона Юрія Змієборця із Станилі, • Михайлівський Золотоверхий собор у Києві, • ікона Красівської Богоматері, • Кам’янець-Подільська фортеця, • Борисоглібський собор у Чернігові, • церква-фортеця в Сутківцях на Поділлі.

3. Визначте місце розташування найвідоміших архітектурних споруд доби.

4. Дайте відповіді на запитання: • Чим уславився Юрій Дрогобич? Чому вчений увійшов в історію під таким іменем? • Якими були особливості українського містобудування? • Чому не втрачало свого значення будівництво оборонних споруд? • Що характерне для образотворчого мистецтва доби?

5. Складіть текст запрошення відвідати інтернет-музей «Архітектурні пам'ятки України в другій половині 14 ст. - на початку 16 ст.».

Що в матеріалах уроку вважаєте найпереконливішим свідченням зв'язку української та європейської культур? Наведіть приклади поєднання європейських і національних традицій. Яку пам'ятку вважаєте символом доби? Чому?