Підручник з Історії України 7 клас Власов 2015 - '(Генеза) 2015'

§ 23. КРИМ ТА УКРАЇНСЬКЕ ПРИЧОРНОМОР’Я. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ УГОРЩИНИ, МОЛДОВИ ТА МОСКОВІЇ

«МІЖ ДЕРЖАВАМИ І КОРДОНАМИ...»

1441 р. - створення Кримського ханства.

1475 р. - вторгнення турецьких військ до Криму. Захоплення Кафи та інших генуезьких фортець та князівства Феодоро на південному узбережжі півострова. 1478 р. - визнання Кримським ханством васальної залежності від Османської імперії.

1526 р. - поділ Закарпаття між Трансільванією та Священною Римською імперією.

Пограйте в гру «Ваша черга розповідати». Оберіть тему, наприклад «Українські землі під владою Великого князівства Литовського» чи «Кревська унія та українські землі наприкінці 14 - початку 16 ст.». Представники команд по черзі виголошують по одному реченню, доповнюючи розповідь. Кожен учень має право на одну відповідь. Виграє та команда, чиє речення завершить розповідь.

Роздивіться фотографії пам'яток Криму, Закарпаття та Північної Бессарабії (Хотинщини), будівництво яких розпочалося ще в 15-16 ст. Поміркуйте, яка з них є національною святинею кримськотатарського народу. Відповідь обґрунтуйте.

Роздивіться карту на с. 156. • Де були розташовані генуезькі колонії в Криму? Території яких держав були захоплені Османською імперією в 1475 р.? • Які території належали Кримському ханству наприкінці 15 ст.? • З якими державами воно межувало на заході, півночі та півдні? • У складі яких держав перебували землі Закарпаття та Буковини?

1. Яким був суспільний та державний устрій Кримського ханства?

Кримський півострів, степи Причорномор’я та Приазов’я були здавна заселені. Особливо приваблювали вони кочовиків. Перед монгольською навалою причорноморські степи належали тюркомовним кочовикам половцям. Підкоривши їх, монгольські хани приєднали половецькі землі до своїх володінь. Степ став ординською землею, або татарією, як казали за тих часів. Адже татарами, як ви знаєте, називали нових завойовників наші предки. Так за тюркомовним населенням Причорномор’я та Криму закріпилася назва його завойовників. У 15 ст. з посиленням боротьби за владу в Золотій Орді володарі Кримського улусу - так називали цю частину своїх володінь золотоординські хани - почали й самі боротися за одноосібне володарювання. Доля усміхнулася Хаджі-Герею, який 1441 р. проголосив себе незалежним володарем.

Кримське ханство проіснувало до 1783 р. Влада кримського хана поширювалася на землі півострова, а також на Північне Причорномор’я, Приазов’я та Прикубання. Територію було поділено на адміністративно- територіальні округи - бейліки, які очолювали беї. Столицею було м. Крим, або Солхат (нині місто Новий Крим). Від 1532 р. столицею держави став Бахчисарай.

1. Тамга - родовий знак династії Гереїв. Починаючи з Хаджі-Герея, цей знак є символом влади кримських ханів.

2. Монети Хаджі-Герея та його наступників.

Главою держави був хан. Престол за традицією успадковував найстарший у роді - старший син або брат хана. Ханом міг бути тільки представник ханського роду гереїв. Зійшовши на престол, хан випускав монети зі своїм ім’ям та тамгою (гербом). Хан мав заступників: перший заступник -  калга, другий - нуреддин. Заступники хана були спадкоємцями престолу. При ханові діяв дорадчий орган - диван, до якого належали калга, нуреддин, везир, беї - найбільш знатні вельможі та муфтій - голова мусульманського духовенства.

Великий вплив на суспільне життя ханства справляла родова аристократія. Найавторитетнішими були чотири кримських роди. Найвпливовішим був рід Ширінів, його представників вважали гідними бути одруженими із султанками Гереїв. Старійшини родів засідали в дивані. Кожен з родів мав постійну територію для кочовиськ і виставляв окреме військо.

Господарське життя населення визначало кочове скотарство та торгівля із сусідами худобою, зокрема кіньми, продуктами тваринництва.

Культура Кримського ханства була неоднорідною, що зумовлено неоднорідністю його населення. Кочове населення плекало культуру, властиву степовим кочовикам Євразії.

Єдиним зразком кримськотатарської палацової архітектури є ханський палац у Бахчисараї. За ті два з половиною століття, які палац слугував резиденцією кримських ханів, його зовнішній вигляд зазнав істотних змін. Майже за кожного нового правителя в палаці з’являлися нові споруди, відбувалися ремонтні роботи. Бахчисарайський палац складається з комплексу корпусів, павільйонів і двориків, що структурою нагадує султанський палац у Стамбулі.

Мечеть - місце для молитви й богослужіння, молитовний дім у мусульман.

Мінарет - баштоподібна споруда, вежа при мечеті, з якої скликають мусульман на молитву.

1. Ханський палац у Бахчисараї. Малюнок 1840-1842 рр. Карла Боссолі.

2. Найошатніша будівля палацового комплексу - Велика ханська мечеть Хан- Джамі з двома мінаретами.

2. Як змінилося життя в Кримському ханстві після встановлення залежності від Османської імперії?

У 1475 р. упритул до кордонів Кримського ханства наблизилися володіння Туреччини. Турецький султан, прагнучи контролювати чорноморську торгівлю, здобув генуезькі портові міста-колонії південного узбережжя Криму та столицю князівства Феодоро - Мангуп, утворивши свою провінцію із центром у Кафі.

Туреччина протягом 14-16 ст. із невеликого князівства перетворилася на потужну Османську імперію, володіння якої розпросторилися на трьох континентах (в Азії, Африці та Європі) від Атлантики до Індійського океану.

Крім значення торговельних осередків, захоплені міста цікавили турецький уряд як важливі військові об’єкти, адже кожне місто за звичаєм тих часів було потужною фортецею. Турецький султан віддав наказ всіляко зміцнювати їхню військову потугу. До міст відрядили турецькі військові залоги. Крім того, закладалися й нові фортеці. Зваживши на військову міць турецького султана, кримський хан менглі-гірей 1478 р. визнав за краще бути його васалом. Залежність виявлялася в тому, що хан повинен був брати участь у воєнних кампаніях султана, а останній мав право усувати й призначати ханів за власним бажанням.

Підпорядкованість зовнішньої політики Кримського ханства османським султанам спричинила грабіжницькі походи татарських орд на українські землі. Перший великий похід на Україну хан Менглі-Гірей здійснив 1482 р. Тоді було спалено Київ, а його церкви пограбовано. У полон потрапило безліч люду, не зміг урятуватися й сам київський воєвода з родиною. Відтоді татарські походи відбувалися щорічно, а то й двічі- тричі на рік. Орди кримського хана спустошували Поділля, Київщину, Волинь, Холмщину й Галичину. Ординці грабували, а потім підпалювали міста й села. Чоловіків, жінок, хлопчиків, дівчат забирали в полон. Ясир - так називали турки полонених - потрапляв на невільницькі ринки Османської імперії.

1. Султан Баязид II приймає Менглі-Герея під час військової кампанії проти Молдавії у 1484 р. - перше з відомих зображень кримських ханів. Мініатюра 16 ст.

2. Татарський лучник. Реконструкція.

Опинившись у рабстві, невільники найчастіше працювали на земляних та будівельних роботах. Чоловіки зазвичай ставали гребцями на турецьких галерах-каторгах. Жінки й дівчата потрапляли до гаремів. Хлопчиків-підлітків здавали до султанської гвардії, де з них виховували відданих захисників султанського престолу - яничарів .

Складіть словничок нових термінів, ужитих у тексті, усно витлумачте їх.

3. Що визначало становище українських земель, які перебували у складі Угорщини, молдавії та московії?

Прикордонне розташування Закарпаття вплинуло на його долю: упродовж віків воно в різний час побувало в складі різних країн. Наприкінці 14 ст. до закарпатських земель виявляли інтерес литовські князі, однак верховна влада над ними належала угорському королю. Один з нащадків Гедиміна Федір Коріатович, який володарював на Поділлі, під тиском Вітовта передав свої права угорському королю, за що отримав землі в Мукачівському краї. Федір Коріатович опікувався церковним життям. За його владарювання на Чернечій горі під Мукачевим було закладено монастир з бібліотекою. За князя Федора Коріатовича пожвавилося господарське життя краю. Важливого значення набув мукачівський ярмарок, що від початку 15 ст. проводився щорічно. За князя відбулося будівництво мурованого замку в Мукачевому на місці старого дерев’яного.

У 1526 р., після поразки угорського війська від турків у битві під Могачем, Закарпаття поділили між собою князівство Трансильванія і Священна Римська імперія, у якій правили імператори з австрійської династії Габсбургів.

1. Замок у Мукачевому. Архітектура замку складалася впродовж кількох століть. Найдавніші муровані споруди замку, зокрема квадратну башту-донжон, збудував князь Федір Коріатович наприкінці 14 ст. Пізніші перебудови помітно змінили первісний вигляд замку.

2. Зал Тронної ради часів господаря Штефана Великого. Експозиція історичного музею в Сучаві.

Після занепаду Галицько-Волинської держави та з утворенням у 1359 р. Молдовського князівства Буковина та Бессарабія потрапили під владу молдовських господарів (князів). Наприкінці 14 - в першій половині 15 ст. територію Північної Буковини (тоді її називали Шипинською землею) було переділено на кілька волостей (повітів). Волості очолювали старости, які спочатку належали до українського, певно, місцевого боярства. Старости посідали високе становище в державі як члени боярської ради при господареві Молдови. Центром однієї з волостей Молдовського князівства був Хотин (у Північній Бессарабії), який став важливим торговельним пунктом на кордоні Молдавії. Саме там, на правому березі Дністра, розбудовують замок-фортецю, що за господаря Штефана III Великого (1457-1504) набуває грандіозного вигляду (зображення фортеці на початку параграфа). У 1538 р. Молдовське князівство потрапило під владу Османської імперії.

Від 80-х років 15 ст. розпочалися війни між Московією та Великим князівством Литовським. Московське царство під приводом збирання «руської спадщини» почало претендувати на українські та білоруські землі. Прикордонні конфлікти на московсько-литовському порубіжжі не вщухали впродовж кількох десятиліть. На початку 16 ст. кілька дрібних удільних князів Чернігово-Сіверщини за власним бажанням перейшли під владу держави Івана III, більшість же опинилася в складі Московського царства внаслідок збройних протистоянь. Літописець про ті події писав: «Багато міст і сіл підкорили, чимало людей мечам і вогню піддали, інших у полон забрали». Унаслідок воєнних дій 1500-1503 рр. до держави Івана ІІІ перейшли всі сіверські міста, зокрема Чернігів, Старо- дуб, Путивль, Рильськ, Новгород-Сіверський, Любеч та ін.

1507 р. московський уряд розв’язав нову війну проти Великого князівства Литовського. Воєнні дії то загострювалися, то вщухали. Під час кампанії 1514 р. московське військо захопило білоруський Смоленськ і рушило під Оршу - важливий стратегічний пункт на перетині торговельних шляхів між Києвом, Мінськом, Вільном і Москвою. Назустріч московитам вирушило 30-тисячне українсько-білорусько-литовське військо на чолі з князем Костянтином Острозьким. Основу 80-тисячного московського війська становила кавалерія. Проте князь Костянтин діяв рішуче й розважливо. Він удався до військових хитрощів: зімітувавши відступ і завівши московитів у пастку під залп своєї артилерії, полководець здобув переконливу перемогу.

1. Князь Костянтин Острозький на фрагменті картини «Битва під Оршею».

2. Картина «Битва під Оршею» з Національного музею у Варшаві. Близько 1530 р. Припускають, що автор картини - очевидець битви. Невідомий художник з дивовижною ретельністю відтворив одяг і озброєння, риси облич та зачіски, жести й рухи, бойові порядки учасників битви, зобразивши їх усіх у дії та зберігши панораму битви, її напруження та розмах.

• У чому цінність картини як історичного джерела?

Однак перемога не поклала край протистоянню Великого князівства Литовського й Московії за українські землі. До 1537 р. Велике князівство Литовське у війнах проти Московії поступово втратило майже третину своєї території, зокрема Чернігово-Сіверщину й Смоленськ.

Перевірте себе

1. Установіть хронологічну послідовність подій: • битва під Оршею; • створення Кримського ханства; • перехід Кримського ханства у васальну залежність від Османської імперії.

2. Покажіть на карті, як змінювалася історична доля українських земель із середини 14 до початку 16 ст.

3. З якими історичними регіонами та подіями пов'язані географічні назви Татарія, Бахчисарай, Кафа, Мукачеве, Орша?

4. Витлумачте поняття: • невільники, • ясир, • яничари, • галери-каторги, • гетьман, • господар, • хан, • калга-нуреддин, • султан.

5. Дайте відповіді на запитання: • Як за тюркськомовним населенням Причорномор'я закріпилася назва татари? • Як і коли виникло Кримське ханство? • За яких обставин відбулося підкорення Османською імперією Кримського ханства? • Коли розпочалися постійні грабіжницькі напади кримських орд на українські землі? Які це мало наслідки для українців? • Якою була історична доля Буковини та Закарпаття? • Чим закінчилося литовсько-московське протистояння наприкінці 15 - початку 16 ст.?

6. Розкажіть про участь у тогочасних подіях історичних діячів: Хаджі-Гірея, Менглі-Гірея, Федора Коріатовича, Костянтина Острозького.

Які факти з матеріалів уроку свідчать про культурне розмаїття, збережене в історичних пам'ятках до сьогодні? Чи здатна культура примирити народи?