Підручник з Історії України 7 клас Власов 2015 - '(Генеза) 2015'

§ 21. РОЗВИТОК ОСВІТИ, ЛІТОПИСАННЯ, АРХІТЕКТУРИ ТА МАЛЯРСТВА В ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКІЙ ДЕРЖАВІ

«ЛІТОПИСІВ МУРОВАНИХ ГРОМАДДЯ...»

1157 р. - спорудження Успенського собору в Галичі.

1160 р. - спорудження Успенського собору у Володимирі.

1200 р. - спорудження церкви Пантелеймона в селі Шевченкове поблизу сучасного Галича.

Пограйте в гру «Відгадай ім'я». Ведучий «задумує» героя. Ставлячи запитання, які передбачають відповідь словами «так», «ні», «почасти», намагайтеся якнайшвидше відгадати ім'я історичного діяча. Кількість питань можна обмежити до 3-5. Стежте, щоб пауза між питаннями тривала кілька секунд.

Роздивіться зображення архангелів Михаїла та Гавриїла в церкві Святої Великомучениці Параскеви в Даляві (нині територія Польщі). Особливістю цих ікон є зображення постатей на повний зріст (знизу зображення втрачено) - риса, не властива візантійському мистецтву, з яким споріднена культура Київської Русі.

• Зробіть висновок про розвиток мистецтва іконопису в Галицько-Волинських землях 13 - першої половини 14 ст.

1. Як розвивалися освіта та книгописання в Галицько-Волинській державі?

Центрами освіти в Галицько-Волинському князівстві були церкви та монастирі. Викладання в тогочасних школах істотно не відрізнялося від часів Київської Русі: навчали читання, письма церковнослов’янською мовою, церковного співу. З житія митрополита Петра Ратенського, родом з Волині, відомо, що його в сім років батьки віддали «книг учитися». Осередки освіти виникали й при дворах князів.

Зліва - берестяна грамота зі Звенигорода, 1110-1137 рр. Справа - типи писал з давньоруських городищ 12-13 ст. у Белзі (1,4), Жидачеві (2), Львові (3).

Знахідки берестяних грамот, бронзових та кістяних писал переконують, що писати вміли і можновладці, і простолюд, а книжна наука розвивалася в різних частинах галицької та волинської земель. Берестяні грамоти, приміром, знайдено в Звенигороді та Бересті, а бронзові писала для воскових табличок - у Галичі, Звенигороді, Перемишлі, Острозі.

У Галицько-Волинських землях було створено й переписано багато книжок. Велика книгописна майстерня діяла при дворі племінника короля Данила - князя Володимира Васильковича - книжника й філософа, рівного якому, як сказано в літописі, «не було у всій землі, і після нього не буде». Очевидно, там проводилося навчання. Літопис розповідає, що князь робив щедрі дарунки церквам у своїх містах Володимирі, Бересті, Більську, Кам’янці. Дарував він коштовності й церквам інших князівств. Оправу найдорожчих книг місцеві ремісники прикрашали золототканими тканинами, металевими накладками, оздобленими емаллю.

Дитинець Кам’янця - прикордонного міста Волинського князівства (нині Білорусь). У межах дитинця - вежадонжон, збудована за наказом князя Володимира Васильковича.

Прочитайте уривок з Галицько-Волинського літопису про Володимира Васильковича. Які риси характеру князя викликають захоплення літописця?

«Сей же благовірний князь Володимир на зріст був високий, у плечах великий, з лиця гарний, волосся мав жовте кучеряве, бороду стриг, і руки мав гарні, і ноги. Говорив він ясно словами зі Святих книг, тому що був філософ великий. І ловець він був умілий і хоробрий. Був він кроткий, смиренний, незлобливий, справедливий, не загребущий, не лживий, злодійство ненавидів, а пиття не пив хмільного зроду. Приязнь же він мав до всіх, а особливо ж до братів своїх, у хресному ж цілуванні стояв він по всій правді істинній, нелицемірній, і страху Божого сповнений. Особливо ж старався він про милостиню і про монастирі подбати, ченців піддержуючи і всіх ігуменів з любов’ю приймаючи, і монастирі многі він спорудив. На весь бо церковний чин і на церковників одкрив був йому Бог серце і очі, і не затьмарював він ума свого п’янством, і кормителем він був ченцям, і черницям, і вбогим, і всякому стану він яко улюблений отець був».

• Пригадайте фрагменти з літопису про військову звитягу та дипломатичний хист князя- короля Данила Романовича. Чи відрізняється оцінка Володимира Васильковича та Данила Романовича? Чи можна твердити, що зображені князі постають в уяві літописця як ідеальні володарі? Про які два ідеали правителя йдеться?

2. Коли і де було створено галицько-Волинський літопис?

Найвидатнішою пам’яткою літописання Галицько-Волинської держави є галицько-Волинський літопис. На відміну від інших літописів, він не поділяється на датовані літописні записи, а містить своєрідні повісті про воєнні походи та інші події. Літопис складається із двох частин. У першій ідеться про події в Галицькій землі з 1205 р. до кінця 50-х років 13 ст. Вона є, власне, життєписом князя Данила Романовича. З яскравими деталями й подробицями літописець розповів про сумну долю малолітніх синів князя Романа, боротьбу Данила Романовича проти синів новгород-сіверського князя Ігоря й княгині Ярославни, дочки Ярослава Осмомисла, та утвердження Данила в Галичі. Літопис розповідає про боротьбу Данила Романовича за батьківський стіл з місцевим боярством, польськими та угорськими володарями. Данила оспівано як «доброго, хороброго й мудрого князя, славу якого можна порівняти зі славою Святослава Ігоровича та Володимира Великого».

Літописець Данила Романовича часто звертається до народної творчості, про що свідчить, зокрема, переказ легенди про євшан-зілля. Розгромлений Володимиром Мономахом половецький хан Отрок опинився «за Обезами» - на Кавказі. Після смерті київського князя ханський брат Сирчан послав «гудця» (співця), щоб він своїми піснями нагадав Отрокові про його рідний степ і той повернувся додому, щоб очолити половецьке військо. Проте пісні не зачепили душі Отрока, не викликали жодних вражень і спогадів. І тільки понюхавши євшан-зілля (полин), Отрок із плачем сказав: «Да лучче єсть на своїй землі кістьми лягти, аніж на чужій славному бути».

Друга частина Галицько-Волинського літопису пов’язана з Волинською землею й волинськими князями. У ній оповідається про події від середини до кінця 13 ст. Як вважають дослідники, цю частину літопису створено при дворі володимирського князя Володимира Васильковича в останні роки його життя.

Чим Галицько-Волинський літопис подібний, а чим відрізняється від літописів Київської Русі?

3. Які особливості архітектури Галицько-Волинського князівства?

Архітектура Галицько-Волинського князівства порівняно із часами Київської Русі мала низку особливостей. Так, якщо на землях Волині будівничі дотримувалися традицій, що склалися на придніпровських теренах, то в Галицькій землі спиралися на здобутки романської архітектури, поширеної в Угорщині, Чехії, Польщі.

Галицькі будівничі споруджували храми й палаци з місцевого матеріалу - вапняку, брили якого старанно обтесували. Вапняні блоки укладали на тонкі шари вапняного розчину. Саме така техніка характерна для романської архітектури.

Керамічна плитка з рельєфом грифона з підлоги Успенського собору в Галичі.

Особливостями галицької архітектури є надзвичайна різноманітність типів споруд, для оздоблення яких часто використовували білий камінь та спосіб облицювання стін керамічними рельєфними плитками із зображенням грифонів, орлів, рослинного й геометричного орнаменту тощо.

Розквіту архітектура Галицької землі досягла у 12 ст. за князювання Ростиславичів. У стольних містах тоді з’явилися муровані князівські палаци, кам’яні храми, оборонні споруди.

Найвідомішою пам’яткою галицької архітектури є грандіозний Успенський собор у Галичі, збудований у середині 12 ст. Фундамент його було відкрито в 30-х роках 20 ст. То був білокам’яний, оточений галереями храм, прикрашений фігурним та орнаментальним різьбленням. Величний собор, який був трохи менший за Київську Софію, символізував могутність Галицького князівства та її володаря Ярослава Осмомисла. У соборі під час розкопок фундаменту було виявлено саркофаг самого князя.

У середині 13 ст. помітним архітектурним центром був Холм, проте, на жаль, жодна з пам’яток тих часів не збереглася.

Єдиною спорудою давнього Галича, що збереглася до наших днів, є церква Святого Пантелеймона в селі Шевченкове поблизу сучасного Галича. У первісному вигляді це був храм, складений з блоків світло-жовтого каменю. Декоративний ефект створює старанно виконана кам’яна кладка: рівна гладь стін не мала прикрас.

Серед храмових споруд Волині, що збереглися, найстарішим є Успенський (Мстиславів) собор у Володимирі (Волинська обл.). Це хрестобанний одноверхий храм, подібний до будівель Києва та Чернігова 12 ст. (взірцем, за яким його збудовано, була Успенська соборна церква Києво- Печерського монастиря), проте з відмінностями: стіни й стовпи собору тонші, пропорції інші.

1. Церква Пантелеймона в селі Шевченкове поблизу сучасного Галича. Церкву збудовано близько 1200 р. Графіті на фасадах будівлі, досліджені на початку 20 ст., дали підстави для висновку, що фундатором храму був князь Роман Мстиславович.

2. У церкві Святого Пантелеймона зберігся портал центрального входу (західний портал). Його різьблення нагадує різьблення романських будівель.

1. Успенський собор у Володимирі. Збудовано храм за ініціативи князя (тоді волинського, а від 1167(1168) - великого київського) Мстислава Ізяславовича, батька Романа Мстиславовича. 1160 р. храм освячено. У 70-80-х роках 13 ст. храмом опікувався князь Володимир Василькович, якого в ньому ж поховано.

У 13 ст. на Західній Волині з’явився новий тип оборонних споруд -  кам’яні оборонні башти (за походженням і типом - західноєвропейський донжон). Волинські донжони започатковують традицію спорудження багатобаштових оборонних комплексів України і є яскравим свідченням європейської орієнтації галицько-волинської оборонної архітектури. До нашого часу збереглися вежі поблизу м. Холма (в селі Стовп, що нині на території Польщі) та в Кам’янці (нині Білорусь).

За призначенням вежі були дозорними, проте їх використовували й для ведення далекого бою з широким радіусом обстрілу. Окремі яруси та приміщення правили за житло. Вежа в Стовпі є унікальною, оскільки на її горішньому, п’ятому, ярусі розташовано каплицю.

1. Вежа в Кам’янці (нині Білорусь). Її споруджено за князя Володимира Васильковича.

2. Вежа в Стовпі (нині Польща). Спорудження Стовпівської вежі припадає на 40-ві роки 13 ст., коли Холм розбудовував князь Данило Романович.

Прочитайте уривок з літопису, дайте відповіді на запитання.

• Які слова літописця свідчать про діяльність Данила Романовича в розбудові собору? Чому князь так ревно дбав про мистецьке оздоблення храмів у Холмі?

«Збудував Данило церкву Святого Іоанна, гарну й ошатну. Будівля її була влаштована так: чотири склепіння; у кожному куті - арка, що стояла на чотирьох людських головах, вирізьблених якимось майстром. Три вікна були прикрашені римським склом (вітражами); при вході до вівтаря стояли два стовпи із цілого каменю, а над ними склепіння і баня, прикрашена золотими зірками на лазурі. Підлога ж усередині була відлита з міді й чистого олова, і блищала вона, мов дзеркало... Візерунки, різнобарвні й золоті, зроблені були умільцем Авдієм... Данило прикрасив ікони, що привіз із Києва, дорогоцінним камінням і золотим бісером... Дзвони він привіз із Києва, а інші було відлито тут...»

Що спільного і чим відрізняється архітектура Галичини та Волині й інших українських земель у 12-13 ст? Які факти свідчать про вплив європейської архітектури?

4. Якими пам’ятками образотворчого мистецтва уславилася доба Галицько-Волинської держави?

За доби роздробленості та монгольського лихоліття зв’язки руського іконопису з візантійською традицією почали слабнути. Руські художники, не відкидаючи візантійських канонів, дедалі впевненіше творили власну іконописну школу. Окрім Києва, іконописне малярство активно розвивалося в Галичині та на Волині - виникають мистецькі осередки, тому й не дивно, що більшість пам’яток, які дійшли до нас, походять саме звідти.

Перші ікони, про це вже йшлося, привозили на Русь із Візантії. Восени 2000 р. в Луцьку було знайдено шедевр константинопольського малярства 12 ст. - ікону Богородиці. На думку дослідників, ікона потрапила до Холма в період заснування й розбудови міста в 40-х роках 13 ст. за князя Данила Романовича і від 17 ст. відома як Холмська ікона Богородиці. Її виконано на трьох кипарисових дошках. Чудотворна ікона Божої Матері Холмської - найдосконаліша за мистецьким рівнем візантійська ікона константинопольської школи, збережена в Україні.

Найвидатнішою та найхарактернішою пам’яткою малярської культури Галицько-Волинського князівства є Дорогобузька ікона Богородиці, створена в останній третині 13 ст. на Волині. Майстер, автор цієї ікони, був добре обізнаний як із сучасною йому технікою іконопису, так і з візантійською традицією. Монументальні розміри (збереглися лише фігури Богородиці та Христа) вказують, що це була ікона заввишки до 1,5 м.

Продовженням малярської традиції дорогобузької ікони є збережені в церкві Параскеви в Даляві на Лемківщині (нині Польща) постаті архангелів Михаїла та Гавриїла. На цих іконах постаті архангелів зображено на весь зріст (від долу обрізані), що є унікальним явищем з-поміж збережених пам’яток східнохристиянського кола. Далявських архангелів датують першою половиною 14 ст. і відносять до перемишльського мистецького осередку.

Найвизначнішими зразками галицько-волинського книжкового малярства 13 ст. є мініатюри перемишльського архієрейського служебника та Оршанського євангелія.

1. Холмська ікона Богородиці.

2. Дорогобузька ікона Богородиці. Виявлена у 80-х роках 20 ст. в церкві Успіння Богородиці в селі Дорогобуж на Рівненщині, що тоді не діяла.

3. Святий Іоанн Златоуст. Мініатюра з перемишльського архієрейського служебника. Між 1220 і 1225 рр.

Поміркуйте про спільні та відмінні риси в малярстві за доби Галицько-Волинської держави та попередніх часів.

Працюючи в групах, обміркуйте, чи можна твердити про суперництво Київської Русі й Галицько-Волинської держави з Візантією в політичному й культурному житті.

Перевірте себе

1. Установіть хронологічну послідовність подій: • створення Галицько-Волинського літопису, • спорудження Софійського собору в Києві, • будівництво Успенського собору в Галичі.

2. Виберіть з переліку пам'ятки, які було створено за часів Данила Романовича: • Десятинна церква в Києві, • Собор Іоанна Златоуста в Холмі, • церква Св. Пантелеймона в Галичі, • Михайлівський Золотоверхий собор у Києві, • перша частина Галицько-Волинського літопису.

3. Яку з ікон визначають як найхарактернішу пам'ятку малярської культури княжої України: • ікона Вишгородської Богоматері, • ікона Холмської Богоматері, • ікона Богородиці з Успенської церкви в с. Дорогобужі?

4. Визначте, де розташовані найвідоміші архітектурні споруди доби.

5. Дайте відповіді на запитання: • Що характеризує освіту та книгописання часів Галицько- Волинської держави? • Які особливості Галицько-Волинського літопису? • Які пам'ятки архітектури та образотворчого мистецтва створено на теренах Галицько-Волинської держави? Які з них збереглися до сьогодні? • Чим галицька архітектура відрізнялася від архітектури в інших землях Русі? Із чим це було пов'язано?

6. Чому більшість тогочасних митців були діячами церкви? Аргументуйте висновок про роль церкви в тогочасному суспільстві.

Поміркуйте над метафоричною назвою параграфа. Чи доречною вважаєте цю назву? Запропонуйте свій варіант. Поміркуйте над спільними рисами в освіті, літописанні, архітектурі, образотворчому мистецтві Галицько-Волинської держави та Київської Русі часів розквіту. Що спільного, чим відрізняються?