Підручник з Історії України 7 клас Власов 2015 - '(Генеза) 2015'

§ 20. ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА ЗА ДАНИЛА РОМАНОВИЧА ТА ЙОГО НАЩАДКІВ

РУСЬКЕ КОРОЛІВСТВО РОМАНОВИЧІВ

1238-1264 рр. - правління короля Данила Романовича.

1245 р. - битва біля м. Ярослава на р. Сян між військами Данила Романовича та об'єднаною угорсько-польською армією.

1301-1308 рр. - правління Юрія I Львовича.

1325-1340 рр. - правління Юрія II Болеслава.

1340 р. - похід польського короля Казимира III на Львів. Початок боротьби за землі Галицько-Волинської держави.

Пограйте в гру «Швидкі питання - влучні відповіді». Учні одного ряду ставлять питання іншим з теми «Галицько-Волинська держава за Романа Мстиславовича та його синів» - ланцюжком від першої парти. Якщо відповіді немає або вона неправильна, то відповідає учень, який сидить поряд. Те саме стосується й тих, хто запитує: якщо учасник не може поставити запитання, то вибуває з гри, а це право отримує інший представник команди (ряду).

Роздивіться сучасні пам'ятники. Чому саме в цих містах їх установлено? Поміркуйте, яку ідею втілено в образі князя-короля. Який з двох пам'ятників вам подобається більше? Чому?

Пам’ятники Данилу Романовичу в Галичі та Львові.

Роздивіться карту на с. 122. • На які землі поширив свою владу Данило Романович напередодні монгольської навали? • Порівняйте кордони держави Данила Романовича з кордонами Київської Русі часів розквіту. • Яку відмінність помітили?

1. Чим уславився король Данило Романович?

«Сей же король Данило був князем добрим, хоробрим, мудрим, який спорудив городи многі, і церкви поставив, і оздобив їх різноманітними прикрасами, та братолюбством він світився був із братом своїм Васильком...» - так літописець розповідає про риси характеру й діяльність князя-короля. Князювати Данило Романович почав на Волині в 20-ті роки 13 ст., а 1238 р. утвердився і в Галичині, подолавши міжусобні чвари, що спалахнули по смерті Романа за участі галицького боярства. Протягом володарювання йому доводилося одночасно долати опір кількох суперників: зі сходу загрожували монголи, із заходу на українські землі зазіхала Литва, Польща та Угорщина. Одночасно доводилося воювати з непокірними боярами, які схилялися до Ростислава Михайловича із чернігівської династії та його союзників.

З ініціативи князя було закладено кілька нових міст, зокрема Львів, названий так на честь Лева - старшого сина князя, розбудовано нову столицю - холм (Західна Волинь, нині на території Польщі).

На попередніх уроках ви довідалися про найважливіші заходи зовнішньої політики Данила, пригадайте їх. Джерела розповідають також про перемогу війська Данила Романовича в битві проти приведеного Ростиславом війська угорського короля та його союзників біля м. Ярослава на Сяні 1245 р.

Унаслідок цієї битви Данило зламав опір бояр, остаточно утвердився в Галичі й надовго поклав край зазіханням Угорського королівства. Тоді ж князь здійснював успішні походи проти литовців і ятвягів, 1243 р. узяв Люблін і Люблінську землю. Допомагаючи у боротьбі за австрійську корону синові Роману, одруженому із сестрою австрійського герцога Фрідріха II Бабенберга Гертрудою, Данило Романович пішов на Чехію та Сілезію. Проте активність зовнішньої політики Данила виявлялася не тільки у воєнних походах. Свідченням її були й династичні шлюби його дітей. Так, Лев Данилович був одружений з дочкою угорського короля Бели IV. Інший син, Шварно, узяв шлюб з дочкою литовського князя Міндовга. Дочку Переяславу Данило видав за мазовецького князя Земовита.

Важливим напрямом зовнішньої політики Данила Романовича були відносини з монгольськими володарями. Ви вже знаєте про характер залежності Галицько-Волинської держави від Золотої Орди і про подорож князя до хана Батия, що свідчить про дипломатичні заходи Данила.

Реконструкція Львова часів Данила Романовича.

Сучасна реконструкція корони Данила Романовича. Пам’яткою, на яку спиралися ювеліри, відтворюючи корону, стала печатка онука Данила Юрія І: на ній є повне зображення корони. Вага золотої корони, оздобленої коштовним камінням та перлами, майже три кілограми.

Повернувшися з Орди, князь почав шукати союзників у боротьбі з ординцями. Із цією метою він налагодив відносини з Польщею, Угорщиною, Владимиро-Суздальським князівством. Відгукнувся князь на пропозицію Ватикану розпочати переговори про участь русичів у хрестовому поході європейських держав проти монголів. Однак оголошений Папою похід не знайшов підтримки серед європейських монархів.

Водночас Данило не відмовлявся від боротьби проти ординців власними силами. Основні воєнні дії припадають на 1254-1255 рр. Військо Данила неодноразово здобувало перемоги над монгольським військом Куремси. Пишаючися цими перемогами, літописець зазначив: «Данило мав рать з Куремсою й ніколи не боявся Куремси, ніякого зла не міг йому заподіяти Куремса». Занепокоєні зростанням могутності Галицько-Волинського королівства, золотоординські правителі вислали проти нього численну та сильну орду на чолі з досвідченим воєводою Бурундаєм. Під тиском несприятливих обставин Данило мусив прийняти вимоги Бурундая про зруйнування укріплень Львова, Володимира, Луцька та інших міст. Лише столичний Холм зберіг фортифікації.

Від початку 13 ст. у західних джерелах Галицько-Волинську державу називали «королівством». Прикметно, що «королівством Русі» називають її попри те, що володар послуговувався самим лише князівським титулом: останній князь Галицько-Волинської держави Юрій II у документі, укладеному в 1339 р., виступає як «князь Руського королівства».

Сформулюйте кілька запитань до історичної карти «Галицько-Волинська держава за Данила Романовича». Вислухайте відповіді один одного.

Пригадайте події, у яких брав участь Данило Романович. Складіть план розповіді «Король Данило Романович - видатна постать історії Руси-України». За одним з пунктів підготуйте докладну розповідь, яку представте класові.

2. Що визначало правління наступників данила Романовича?

Після смерті князя Данила його королівство розпалося. Хоч Василька Романовича, Данилового брата, й пошановували як «отця й господина», влада його поширювалася лише на Західну Волинь зі стольним містом Володимиром. Решту земель ділили між собою сини Данила. Коли ж Василько Романович помер, його землю успадкував син Володимир.

1. Князь Лев Данилович. Художник Лука Долинський (кінець 18 ст.).

2. Палац Лева Даниловича у Львові. Реконструкція.

Найактивнішим з-поміж Данилових синів був князь Лев. Він заповзявся об’єднати землі батька під однією рукою. До своїх володінь Лев приєднав Люблінську землю, частину Закарпаття з м. Мукачевим. У 1272 р. переніс столицю до Львова.

У зовнішній політиці Лев Данилович прагнув тісніших відносин з Польщею. Широкі дипломатичні зв’язки підтримував також із Чехією та Тевтонським орденом. Лев мав зважати на волю монгольських зверхників. Йому доводилося, навіть усупереч власним інтересам, ходити війною разом з ординцями на Польщу та Литву.

Землі королівства Данила Романовича зміг об’єднати онук Данила Юрій І Львович. Його правління (1301—1308) визначають як час розквіту, спокою та економічного добробуту держави. Про Юрія І сучасник написав як про «мужа мудрого і доброго, до духівництва щедрого, під правлінням якого Русь славилася досягненнями миру і достатку». Столицю королівства цей володар переніс до Володимира (нині Володимир-Волинський). За правління Юрія І Львовича Польща захопила Люблінську землю, а Угорщина - частину Закарпаття. Проте внутрішнє становище князівства в цей період було стабільним.

Свідченням могутності Юрія І було те, що він, як і Данило Романович, мав титул короля Русі

За Юрія І 1303 р. за згодою константинопольського патріарха було створено окрему українську православну митрополію - Галицьку. Це відбулося у зв’язку з тим, що київський митрополит Максим у 1299 р. переніс свою резиденцію до Владимира-на- Клязьмі. Щоправда, незабаром у Константинополі вирішили об’єднати київську й галицьку митрополії.

Митрополитом було поставлено Петра Ратенського.

Він повернувся з Візантії в 1308 р. й оселився у Владимирі-на-Клязьмі. Згодом остаточно переніс митрополію до Москви.

Реконструкція портрета Юрія І Львовича за його печаткою.

Роздивіться печатку першої половини 14 ст. Чому нащадка Данила Романовича на печатці зображено сидячи на престолі, у мантії, застібнутій ланцюжком, з короною на голові та жезлом у правій руці? Скориставшись перекладом латинських слів, прочитайте напис на печатці. Про що він свідчить? Порівняйте напис та зображення. Зробіть висновки.

«S. DOMINI GEORGI REGIS RUSIE» («володар Юрій король Русі») та «S. DOMINI GEORGI DUCIS LADOMERIE» («володар Юрій князь Володимирщини»).

Печатка Юрія І Львовича.

3. Яким було правління останніх галицько-волинських володарів?

Спадщина Юрія І дісталася його синам - Андрію та Леву II, які правили вдвох. Вони називали себе «князями всієї Русі». У зовнішньополітичній діяльності Андрій і Лев орієнтувалися на союз із Тевтонським орденом і Польщею. Так князі намагалися послабити свою залежність від монголів, у битві проти яких, можливо, й загинули. Про смерть князів довідуємося з листа польського короля до Папи Римського в травні 1323 р., де той сповіщає про смерть двох останніх руських князів-православних, які були для нього «непоборним щитом від татар». Оскільки жоден з братів не мав дітей, то з їхньою смертю 1323 р. династія Романовичів по чоловічій лінії урвалася.

Майже два роки галицько-волинський стіл залишався вакантним, хоча претендентів не бракувало. 1325 р. галицько-волинські бояри обрали главою держави князя Болеслава, сина Марії, сестри останніх правителів Андрія

та Лева II, який прийняв православ’я та ім’я Юрій. Про наміри відродити часи могутності Галицько-Волинського королівства свідчить, зокрема, той факт, що в документах Юрій II називав себе «Божою милістю князем і спадкоємцем королівства Русі» та використовував королівську печатку Юрія І. Юрій II Болеслав правив від 1325 р. до 1340 р. Він встановив тісні контакти з Тевтонським орденом. 1337 р. разом з ординцями намагався навіть повернути Люблін, але невдало. Юрій ІІ налагодив дружні відносини з Литвою, зміцнивши їх шлюбом з дочкою князя Гедиміна. Проте щасливим князювання Юрія ІІ Болеслава не вважають. Адже йому випало накласти головою від змовників: 1340 р. його було отруєно. За свідченням джерел, така доля спіткала Юрія ІІ Болеслава через ускладнення релігійної ситуації. З дитинства католик, він «став розмножати число латинників і їх віру», «принаджував з різних країв католицьких священиків і богословів, бажаючи защепити їхню віру в русинів».

Лицар Тевтонського ордену та арбалетник (12-13 ст.) Реконструкція.

Зі смертю Юрія ІІ Болеслава і через відсутність спадкоємців з князівської родини тамтешні бояри запросили княжити литовського князя Любарта Гедиміновича, який мав дружину з родини галицько-волинських князів і тому вважав свої права на ці землі законними. Проте свою владу Любарт зміг поширити лише на Волинь. Що ж до Галичини, то вона належала йому лише формально. Реальним правителем у Галицькій землі був боярин Дмитро Дедько. Він володарював у Галичині впродовж 1340-1344 рр. від імені князя Любарта. Такий стан речей вирішив змінити польський король Казимир III, прагнучи приєднати Галицьку землю до своїх володінь. Ще в 1340 р. він напав на Львів, отримавши звістку про смерть князя Юрія. Територіальні суперечки, що точилися протягом багатьох десятиліть між Польщею, Угорщиною та Литвою, зрештою закінчилися тим, що Галичина з Белзькою землею й Холмщиною опинилася під владою Польщі, Волинь - під владою князів литовської династії.

Порівняйте, що спільного та відмінного було в правлінні наступників Данила Романовича. Чиє володарювання маємо підстави вважати продовженням політики Данила Романовича?

Працюючи в групах, обґрунтуйте найістотнішу, на вашу думку, причину занепаду Галицько-Волинської держави.

Серед причин занепаду Галицько-Волинської держави називають кілька: зазіхання західних та північних сусідів, які в той час зміцнювали свою державність; межування з Ордою та переходи її військ територією князівства; чвари між Романовичами й переривання династії; посилення впливу бояр та їхня нездатність відстояти рідну землю від зазіхань сусідів.

Термін «бояри» вживається в джерелах у кількох значеннях: найближча до князя верхівка та професійний воїн.

4. Які зміни відбулися в суспільному житті галичини й Волині в другій половині 13 — першій половині 14 ст.?

Наприкінці 13 ст. у Галицько-Волинській державі відновлюють втрачений вплив бояри.

Особливо впливовими були галицькі бояри. У Галицькій землі боярське землеволодіння було безумовним, вотчинним, тоді як на Волині переважало службове землеволодіння. Ця обставина проливає світло на те, чому галицькі бояри поводилися в краї як справжні господарі. Часті боярські заворушення послаблювали князівську владу. Романовичі так і не змогли впоратися з галицьким боярством, що призвело до перенесення князівського столу до Володимира. Ви вже знаєте, як поводили себе бояри в ситуації, коли правляча князівська династія урвалася. Від середини 14 ст. бояри підтримували польських й угорських королів у їхній боротьбі за Галицько-Волинські землі, що дало змогу боярській верстві і після їх захоплення зберігати колишні позиції.

Від середини 13 ст. Данило Романович реформував військо. Серед кінноти з’явилися важкоозброєні оружники й легкоозброєні стрільці, які виконували різні тактичні завдання. Оруж- ників уперше на Русі вдягли у важкий захисний обладунок західноєвропейського зразка. Стрільці не мали важкої зброї, а використовували самостріли-арбалети.

Дружинник Лева Даниловича після військових реформ.

Дедалі активнішу роль у суспільному житті відіграють міста. Через віддаленість від кордонів Золотої Орди Руське королівство мало ліпші умови для господарського життя, зокрема для розвитку торгівлі, що приваблювало численних переселенців. Джерела свідчать, що населення Львова в останній чверті 13 - першій половині 14 ст. було напрочуд строкатим: у місті жили українці, німці, вірмени, євреї, татари тощо. Переселенці приносили в Галичину не лише свої звичаї, традиції та вірування, а й форми організації міського життя - такі як «магдебурзьке право» (тобто міське виборне самоврядування - про це дізнаєтеся в наступній темі), практику об’єднання ремісників у цехи. Із часом вага іноземців зростає, вони перетворюються на окрему силу, що істотно впливала на життя в краї.

Перевірте себе

1. Установіть хронологічну послідовність подій: • похід польського короля Казимира III на Львів. Початок боротьби за землі Галицько-Волинської держави; • правління в Галицько-Волинській державі Юрія I Львовича; • правління в Галицько- Волинській державі Юрія II Болеслава.

2. Виберіть з переліку географічні назви, які стосуються правління Данила Романовича: • Холм, • Золота Орда, • Дорогичин, • Доростол, • Галич, • Угорщина, • Люблін, • Литва, • Хозарія, • Візантія, • Львів, • Київ, • Херсонес.

3. Хто з перелічених історичних діячів активно впливав на долю галицьких та волинських земель у середині 14 ст.: • Батий, • Данило Романович, • Дмитро Дедько, • Ігор Святославович, • Казимир ІІІ, • Любарт Гадимінович, • Роман Мстиславович?

4. Виберіть з переліку міста, які в різний час були столицями Галицько-Волинської держави: • Володимир, • Галич, • Львів, • Перемишль, • Сянок, • Холм, • Чернігів.

5. Дайте відповіді на запитання: • Які особливості визначали політичне життя в Галицько- Волинській державі за наступників Данила Галицького порівняно з попередніми часами?

• До яких заходів вдавалися нащадки Данила Романовича, щоб зберегти могутність Галицько-Волинської держави? • За яких обставин князювати на Волині став Любарт Гедимінович? Яку реальну владу він мав? Хто такий Дмитро Дедько? • Чим завершилася боротьба за землі Галицько-Волинської держави в 40-80-х роках 14 ст. між Польщею, Угорщиною та Литвою? • Які зміни відбулися в суспільстві Галичини й Волині в другій половині 13 - першій половині 14 ст.?

6. З правлінням яких князів має спільні риси діяльність Данила Романовича? До кого з князів він подібний вдачею? Конкретними прикладами доведіть слушність думки, що Данило Романович був мудрим політиком, видатним полководцем, талановитим дипломатом.

Яку роль відігравала Галицько-Волинська держава в європейській політиці? Чи були підстави в літописців та європейських хроністів називати її Руським королівством?