Підручник з Історії України 7 клас Власов 2015 - '(Генеза) 2015'

Розділ 1

ВИНИКНЕННЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ

«...Звідки пішла Руська земля, і хто в ній почав спершу княжити, і як Руська земля постала» - так починає оповідь літописець, прагнучи увічнити для нащадків події, унаслідок яких утвердилася, зміцніла й розквітла держава із центром у Києві. З уроків теми ви довідаєтеся про перших володарів тієї держави, про мудрі й необачні вчинки найвідоміших з них, дізнаєтеся, як незабаром вона перетвориться на «відому й знану в усіх кінцях землі».

§ 3. СХІДНОСЛОВ’ЯНСЬКІ ПЛЕМЕНА - ПРЕДКИ УКРАЇНЦІВ-НАПЕРЕДОДНІ УТВОРЕННЯ ДЕРЖАВИ

ЖИТТЯ ЗА ЗВИЧАЯМИ І ЗАКОНАМИ ПРЕДКІВ СВОЇХ...

Друга половина 5-7 ст. - Велике розселення слов'ян. 7 ст. - утворення Дулібського міжплемінного союзу.

Роздивіться ілюстрації. На основі зображених пам'яток висловте припущення про побут, спосіб життя та релігійні вірування східних слов'ян на наших землях у 8-9 ст. Що, на вашу думку, мав на увазі літописець, зазначаючи, що східнослов'янські племена «мали свої звичаї і закони предків своїх...»?

Пам’ятки та реконструкції пам’яток східних слов’ян 8-9 ст. на теренах України.

1. На які землі розселилися слов’янські племінні союзи, предки українців, унаслідок Великого переселення народів?

У 6-му класі ви дізналися, що слов’яни - предки 15 сучасних європейських народів, у тому числі й українського. Їх поселення займали широку смугу на межі Лісу та Лісостепу Південно-Східної Європи, осередком якої була сучасна територія України та територія Центральної та Північної Польщі. Саме звідти в середині 5 ст. слов’яни рушили на землі Східної Римської імперії. Так почалося Велике розселення слов’ян, про яке автор історії готів Йордан (6 ст.) сповіщав: «Тепер слов’яни бушують повсюди...».

Велике розселення слов'ян відбулося в Європі в другій половині 5-7 ст. під час Великого переселення народів, коли слов'янські племена з'явилися в Подунав'ї, на півдні у глибинних районах Балканського півострова; на заході дійшли до Ельби та Балтійського узбережжя; на північному сході заселили верхів'я Дону й Волги.

Велике розселення слов’ян започаткувало поділ слов’ян на етнічні групи, з яких згодом постали сучасні слов’янські народи. Усіх слов’ян поділяють на три гілки: західну, східну й південну. Українці разом із білорусами й росіянами належать до східної гілки слов’янських народів. Їхні території розпросторилися від Карпат до Волги.

Віддавна живучи племенами, слов’яни час від часу об’єднувалися в значно більші спілки - племінні об’єднання, або союзи племен. Назви східнослов’янських племінних союзів зберіг літопис «Повість минулих літ». Так, на території України у 8-9 ст., коли розселення слов’ян завершилося, існувало сім племінних об’єднань: поляни, деревляни, волиняни, хорвати, уличі, тиверці та сіверяни. Звертаємо вашу увагу, що поряд із назвою волиняни літописець уживає ще дві - дуліби та бужани. Усі три назви стосуються одного племінного союзу, при цьому дуліби - найдавніша назва, а дві інші виникли згодом.

Як свідчить оповідь літописця, поляни мешкали в Середньому Подніпров’ї «в лісах на горах понад річкою Дніпром». На захід від полян жили деревляни. Їхні землі лежали між річками Случчю й Дніпром, Прип’яттю й Тетеревом. Іще далі на захід, аж до Західного Бугу, були землі дулібів. На північний схід від полян, «на Десні, і по Сейму, і по Сулі», мешкали сіверяни. Тиверці обіймали землі між Дністром і Карпатами, уличі - між Дніпром та Південним Бугом. У Прикарпатті жили хорвати

Доповнивши свідчення літопису археологічними знахідками, учені дійшли висновку, що племінні союзи дулібів, деревлян, полян, сіверян, карпатських хорватів, уличів і тиверців віддавна мали тісні взаємовідносини. Вони були подібними за мовою, звичаями, мали спільне склавино-антське походження й відрізнялися за цими ознаками від сусідніх північно-західних та північно-східних східнослов’янських племен. Саме тому сім племінних об’єднань вважають безпосередніми предками українців.

Роздивіться карту на с. 18. • Покажіть на карті напрямки та території розселення слов'ян під час Великого переселення народів. Назвіть східні, західні та південні слов'янські племена або їх союзи. • Покажіть, які східнослов'янські племінні союзи були предками українців, а які - росіян та білорусів. • Назвіть східнослов'янські племінні союзи, які жили на північному сході від полян, біля лівих приток Дніпра; на південь від полян; на захід від полян; між Дністром і Прутом. • Назвіть сусідів східних слов'ян на території України на заході, сході, півдні, півночі.

Скориставшись картою, заповніть таблицю «Розселення східнослов'янських племінних союзів на території України».

Назва

Територія розселення

Слов’янські племена в 6 — 8 ст.

2. Що характерно для господарства та способу життя східних слов’ян на теренах України?

Східні слов’яни на теренах України населяли Лісостеп та Полісся, де споконвіку розвивалося землеробство та осіле скотарство. Цим заняттям сприяли помірний клімат, родючі ґрунти, трав’янисті луки та велика кількість річок. У лісостеповій частині України поширення набуло орне землеробство. На Поліссі для збільшення площі орних земель вирубували й випалювали ділянки лісу. Такий спосіб обробітку ґрунту називають підсікою. За давніших часів наші предки використовували орні ділянки землі доти, доки не вичерпувалася їхня родючість. У цьому суть перелогового землеробства. Згодом перейшли до двопілля, коли засівають одне поле, а інше лишають «відпочивати» - на пар.

Вирощували слов’яни просо, ячмінь, пшеницю, жито, овес, льон і коноплі. З городини знали горох, ріпу, редьку, цибулю й часник. З тварин розводили велику рогату худобу, овець, свиней. Помічниками в слов’янських господарствах були воли та коні. Живучи поміж лісів, у краю річок та озер, наші предки не нехтували тисячолітнім мисливським і рибальським досвідом. Знали бджільництво. Полювання та бджільництво давало змогу отримувати не лише додаткові харчі, а й хутро, мед і віск - товари, які збували сусіднім народам.

Серед ремесел найбільш розвиненим було ковальство - оброблення металів способом гарячого кування. Саме ковалі й були першими ювелірами. Слов’яни аж до 10-11 ст. виготовляли глиняний посуд без застосування гончарного круга. Поширення набули ткацтво, прядіння, оброблення шкіри, каменю, дерева, кістки.

Наші предки жили в неукріплених селищах, розташованих групами на відстані 0,5-3 км. У такому селищі було здебільшого півтора-два десятки жител. За основний будівельний матеріал правило дерево. Житла заглиблювали в землю на 30-80 см, іноді й більше, тому їх називають напівземлянками. У таких спорудах було затишно, вони швидше нагрівалися й довше тримали взимку тепло, а влітку - зберігали прохолоду. Для господарських потреб майстрували сани, вози, човни тощо.

1. Ліпні горщики східних слов’ян. 2. Реконструкція житла східних слов’ян. У кутку - піч-кам’янка.

Як природні умови вплинули на заняття і спосіб життя східних слов'ян на теренах України?

• Роздивіться малюнок-реконструкцію. Кого і що зображено? Якими ремеслами зайняті мешканці поселення? З якими винаходами людства вони обізнані?

• Використовуючи слова на передньому плані малюнка, позаду, ліворуч, праворуч, складіть стислу розповідь про господарське життя мешканців поселення.

Поселення слов’ян у 8-9 ст. Реконструкція.

3. Що визначало суспільне життя східних слов’ян на теренах України у 8—9 ст.?

Розповідаючи про східних слов’ян, літописець, зрозуміло, не вживав терміни «племінні об’єднання» або «союзи племен», а послуговувався словом «княжіння», тобто володіння князя. «А по сих братах почав рід їхній держати княжіння в полян. А в деревлян було княжіння своє...» - читаємо на сторінках «Повісті минулих літ». Тож ще в переддержавні часи слов’янських правителів стали називати князями. За умов постійних нападів кочовиків вплив військових вождів-князів посилюється, натомість значення народних зборів (віч) поступово зменшується. Слов’янські князі мали віддане оточення - воїнів-дружинників. Ними ставали вихідці із шанованих, близьких до князя родин. Основним заняттям дружинників була служба в князівському війську, за що вони отримували щедру винагороду. Тож, на відміну від давніших часів, коли воїнами за потреби ставали всі дорослі чоловіки племені - землероби й ремісники, дружинники були професійними вояками. Князі та їхні дружинники оселялися

у великих племінних центрах - городищах - укріплених поселеннях-фортецях, які перетворювалися на міста. Так, у 8-9 ст. поступово в окремий прошарок формується племінна верхівка - військова знать (князі, дружинники), яка зосереджує владу в своїх руках. Князі прагнуть передавати владу своїм нащадкам, створюючи місцеві династії.

У 7-8 ст. південну групу східних слов’ян очолювали князі дулібів-волинян. Саме це східнослов’янське племінне об’єднання створило в 7 ст. міжплемінний союз, це об’єднало полян, деревлян, хорватів, уличів, тиверців - мешканців Дніпровського Правобережжя. Центром дулібського союзу було, імовірно, Зимнівське городище, нещодавно знайдене археологами неподалік Володимира-Волинського (Волинська обл.).

Реконструкція городища тиверців на Дністрі.

Згуртувавшись у міжплемінний союз, східнослов’янські племена - предки українців - намагалися захиститися від нападів кочівників. Літописець розповідає про дулібів, зокрема у зв’язку з походами на слов’янські землі кочівників аварів. Проте дулібському об’єднанню не судилося стати державою. Коли воно розпалося, центр державотворення з Волині перемістився в Середнє Подніпров’я, до Києва.

Пригадайте, що таке держава. Поміркуйте, чому є підстави твердити, що східні слов'яни на теренах України у 8-9 ст. були близькі до створення держави.

Каган - титул володаря в тюркських народів, що символізував божественне походження влади.

4. З ким сусідили східнослов’янські племена?

Велика Болгарія та Хозарський каганат.

Після того як авари залишили Причорномор’я, там дедалі більшої сили набирали тюркомовні болгари. Близько 630 р. їхнє племінне об’єднання Велика Болгарія обіймало землі Північного Причорномор’я та Приазов’я. Одночасно з Великою Болгарією на схід від неї, між Доном і Волгою та в Прикаспії, виникло ще одне об’єднання тюркомовних племен - Хозарський каганат. Ватажки болгарського та хозарського об’єднань ворогували, тож невдовзі між ними почалася війна.

Вершник Хозарського каганату. Кінець 9 - початок 10 ст. Малюнок О. Федорова.

Витіснивши болгар, хозари на тривалий час - аж до кінця 10 ст. - запанували в причорноморських степах. Свою владу вони прагнули поширити й на слов’янські племена. Так, літопис свідчить, що хозари брали данину з полян, сіверян, а також із радимичів та в’ятичів.

Данина - у давні часи назва натурального (сільськогосподарські продукти та мисливська здобич) або грошового податку, що підкорені племена сплачували на користь переможця.

Прочитайте уривок з літопису. Як літописець витлумачив відносини полян з хозарами? Яким символічним змістом він сповнив свою розповідь?

«... І знайшли полян хозари, коли вони сиділи в лісах на горах, і сказали хозари: “Платіте нам данину". Поляни тоді, порадившись, дали їм од диму по мечу. І понесли це хозари князеві своєму і старійшинам своїм, і сказали їм: “Ось, знайшли ми данину нову". А ті запитали їх: “Звідки?" І вони сказали їм: “У лісі на горах, над рікою Дніпровською". А ті запитали: “Що вони дали?" І вони показали меч, і мовили старці хозарські: “Недобра се данина, княже. Ми здобули її однобічним оружжям, себто шаблями, а сих оружжя до обоюдогостре, себто мечі. Сі будуть брати данину і з нас, і з інших земель". І все це збулося, бо говорили вони не зі своєї волі, а за божим повелінням».

Зверніть увагу!

На уроках історії вам доведеться стикатися з фрагментами історичних джерел. Ви маєте навчитися їх опрацьовувати.

1 крок - визначте, ким був автор документа; узагальніть, про що йдеться в поданому уривку; з’ясуйте, коли відбулися описані події.

За таким алгоритмом починайте роботу з кожним документом.

Візантія. Не поривали зв’язків східнослов’янські племена - предки українців - і з Візантією. Адже саме Візантія була їхнім основним торговельним партнером. Володіння візантійських імператорів за тих часів сягали узбережжя Чорного моря й Криму. Оскільки Чорне море було кінцевим пунктом великого торговельного шляху «із варягів у греки», східнослов’янські племена, які на той час контролювали його середню частину, прагнули поширити свій вплив і на море. Саме тому відносини з Візантією часто загострювалися до стану війни. Такими вони лишалися тривалий час і після створення Київської держави.

Візантійська імперія бере свій початок від кінця 4 ст. як східна частина Римської імперії. Свою назву отримала від грецького міста-колонії Візантій на європейському узбережжі Босфору, де імператор Константин заснував свою столицю - Константинополь (літописець називає його Царградом). Візантія вважалася наступницею Римської імперії, тому візантійці називали себе римлянами - ромеями, літописець же називав їх греками.

Скандинавія. Торговельний шлях «із варягів у греки» пов’язував східнослов’янські племена з численними північними народами - предками сучасних данців, шведів, норвежців. Суворі умови життя на батьківщині спонукали дужих і витривалих чоловіків з півночі збиратися у військові гурти й ходити походами на пошуки слави й багатства. Часом вони підкоряли землі інших народів, обкладаючи даниною їхніх мешканців. Така доля спіткала найпівнічніші східнослов’янські племена словен, кривичів, а також неслов’янські чудь, мерю. Доволі часто вояки з півночі наймалися до впливових і багатих володарів. Служили вони й у візантійських імператорів. Візантійці називали цих найманців варангами: звідси походить назва варяги - так східні слов’яни називали представників північних народів. У Західній Європі щодо них уживаною була інша назва - нормани.

Скандинавський воїн руської дружини. Середина 10 ст. Малюнок О. Федорова.

Обміркуйте відповіді на запитання: • Що ви дізналися про державні утворення тюркомовних болгар та хозар? • Що було визначальним у їхніх взаємовідносинах, а також у відносинах зі східнослов'янськими племенами - предками українців? • Які відносини склалися в наших предків із Візантією та варягами-норманами?

Роздивіться карту на с. 18. Покажіть на ній сусідів східнослов'янських племен.

Перевірте себе

1. Коли відбувалося Велике розселення слов'ян? Якого часу стосується утворення дулібського міжплемінного союзу?

2. Які території заселяли східнослов'янські племінні союзи - предки українців у 8-9 ст.? З ким сусідили?

3. Установіть подібність та відмінність у групі етнонімів: болгари, нормани, ромеї, хозари, слов’яни.

4. Витлумачте поняття: • Велике розселення слов’ян, • східнослов’янські союзи племен, • городище, • князь, • дружина.

5. Дайте відповіді на запитання: • Які східнослов'янські племінні союзи вважають предками українців? • Що характерне для суспільного та господарського життя східних слов'ян на території України у 8-9 ст.? • Якими були відносини в наших предків із Візантією й варягами- норманами та хозарами?

6. Доведіть, що у 8-9 ст. східнослов'янські племінні княжіння були додержавними об'єднаннями, що заклали фундамент першої східнослов'янської держави - Київської Русі.

Узагальніть матеріал уроку 7-8 реченнями. Складіть коротке повідомлення. Оцініть свою роботу й прокоментуйте, що в матеріалах уроку вважаєте найцікавішим для себе.